6.5.4 Розрахунок контактних апаратів з завислим шаром каталі­затора

 

Розрахунок контактних апаратів зводиться до визначення гідродина­мічних, масообмінннх і геометричних характеристик. Найбільш важли-вими гідродинамічними характеристиками є швидкість псевдозрідження і гідравлічний опір апарата. Головною масообмінною характеристикою є коефіцієнт масопередачі, на основі якого визначають необхідну кількість каталізатора. Визначивши гідродинамічні та масообміні характеристики, можна розрахувати геометричні розміри реакторів.
Швидкість початку псевдозрідження Vпз, м/с, визначається за фор­мулою:
                           ,                                          (6.16)
де   μ –  динамічна в’язкість газу, Па • с;
       dч –  діаметр частинок, м;
       ρ –  густина газу, кг/м3;
      Re пз –  модифікований критерій Рейнольдса, безрозмірна величина;
               ,                              (6.17)
тут   ε0 –  порожнистість статичного шару
                        ,                                              (6.18)
де     ρн –  насипна густина поглинача, кг/м3;
         ρу –  уявна густина поглинача, кг/м3;
В окремому випадку, коли ε0 = 0,4 , формула (6.17) буде мати вигляд
                    ,                               (6.19)
де   Ач – критерій Архімеда (безрозмірна величина)
                   ,                                 (6.20)
тут   ρч –  густина частинок, кг/м3;
Підставивши величину  Reпз, знайдену за формулою (6.17), у фор­мулу (6.16), можна знайти швидкість початку псевдозрідження при будь-якому значенні порожнистості киплячого шару. Швидкість витання   υв, м/с, при якій відбувається руй­нування шару і масове винесення частинок, визначають за форму­лами:
-  в перехідній області ( 2 < Re < 500)
                    ,                                 (6.21)

-  в автомодельній області (Re > 500)
                       .                                      (6.22)
Для розрахунків може бути використана також інтерполяцій­на зале­жність, яка зв’язує критерії  Re  і Aч  дія всіх режимів:
                     ,                                     (6.23)
Підставляючи значення Re у формулу (6.16), отримуємо швид­кість витання в будь-якому режимі.
Значення робочої швидкості υ повинно бути більшим швидкості початку псевдозрідження, але не меншим швидкості витання  υв.
Відношення робочої швидкості газу до швидкості псевдозрідження називають числом псевдозрідження Кυ
                                                                     ( 6.24 )
Опір киплячого шару каталізатора ?Р, Па, знаходиться за формулою:
                  ,                         ( 6.25 )
де  λ –  коефіцієнт тертя;
φф  –  коефіцієнт форми частинок;
      Нн –  висота шару насадки, м.
Значення коефіцієнта форми залежить від форми, матеріалу і розміру частинок й визначається експериментально за даними табл. 6.3.
Значення λ знаходимо з формул:
при   Re ≤ 35                 λ = 200/Re;                                                   (6.26)
при   70 ≤ Re ≤ 7000      λ = 11,6/.                                          (6.27)
Є й друга залежність для визначення опору киплячого шару
?Р , Па:
              ,                         (6.28)
де   –  середня порожність киплячого шару ()
                   ,                                    (6.29)

 

Таблиця 6.3 – Значення коефіцієнта форми частинок


Матеріал

d3, мм

φф

Силікагель

0,18

6,3

 

0,25

3.05

 

0,296

5,5

 

2,5

5,46

 

3,5

3,7

 

4,5

7,05

Алюмосилікагель

0,4

1,79

 

0,45

4,1

 

Необхідний об’єм Vк, м3, каталізатора можна визначити за форму­лою:
                      ,                                 (6.30)
де       σ – кількість домішок в суміші;
Pn, Pk –  парціальні тиски газу на вході і виході з апарата, кг/м3;
S0 –   питома зовнішня площа поверхонь зерен в одиниці об’є­му ката­лізатора, м2/м2,
                     ,                                  (6.31)      
тут   S1 –  площа поверхні одного зерна, м2;
         V1 –  об’єм одного зерна, м3.
Для частинок каталізатора сферичної форми і циліндрів з ви­сотою, рівною діаметру, питома зовнішня поверхня зерен рівна
                    ,                                        (6.32)
βу –  коефіцієнт масопередачі, м/год., знаходять експеримен­тальним шляхом  залежно від природи реагувальних ре­човин, природи каталіза­тора і умов каталізу.
Максимальна об’ємна швидкість газу  Vmax, год.– 1
                          ,                                           (6.33)
Для забезпечення довгої і стійкої роботи каталізатора розра­ховане значення об’ємної швидкості газу доцільно зменшити в 1,5...2 рази.
Діаметр реактора:
                       ,                                       (6.34)
Площа поперечного перерізу апарата:
                                                                     (6.35)
Знаючи об’єм каталізатора Vk і площу поперечного перерізу апарата S, знаходимо статичну висоту нерухомого шару каталізатора:
                       ,                                           (6.36)
Швидкість газового потоку впливає на розширення шару і його ви­соту. Підвищення швидкості приводить до збільшення висо­ти шару. Хара­ктерною величиною є:
                     ,                                        (6.37)
де   Нп –  питома висота шару.

 

На рис. 6.17 наведена залежність питомої висоти шару від від­ношення швид­кості витання до швидкості початку псевдозрідження.

 

Визначивши за графіком питому висоту шару, знахо­димо висоту псевдозріджено­го шару.

  
Рисунок 6.17 – Залежність питомої висоти киплячого шару від    вели­чини Vв/Vпз