Ти маєш стати мені рідною матір’ю, - заявив Карлсон. – Ти запитаєш, чи не хочу я чого-небудь, і я відповім, що мені нічого не потрібно. Анічогісенько, крім величезного торта, декілької коробок печива, гори шоколаду і великого-превеликого мішка цукерок.

Астрід Ліндгрен, «Карлсон, який живе на даху».

Власне, корінь слова «маніпуляція» походить від латинського слова manus - рука. В словниках європейських мов це слово тлумачиться як дія, спрямована на об'єкти з певними намірами, цілями (наприклад, ручне керування, огляд пацієнта лікарем за допомогою рук тощо). Мається на увазі, що для таких дій потрібні спритність і вправність. Звідси походить і сучасне переносне значення слова - спритне поводження з людьми як із об'єктами, речами. Оксфордський словник англійської мови трактує маніпуляцію як «акт впливу на людей або керування ними зі спритністю, особливо із зневажливим підтекстом, як приховане керування або вплив».

     Використовуючи слово «маніпуляція», ми найчастіше розуміємо його більш широко: одна людина маніпулює іншою, коли нав'язує їй свою волю, примушує її чинити так, як їй вигідно. При цьому ми припускаємо, що «жертва» все розуміє, але їй просто нікуди подітися. Карлсон, милий Карлсон! Його витівки вельми прозорі для нас, дорослих; але ж вони і не на нас розраховані. (Пам'ятаєте, як Карлсон, маючи на увазі батьків Малюка, сказав, струшуючи зі щік збиті вершки: «Нехай вони вийдуть, я при них соромлюся»).

     Привабливий товстун, мешканець стокгольмського даху, він крутив і вертів Малюком, як йому було зручно. На що ж спиралися його самовпевненість, егоцентризм і нахабство, його любов до чужих солодощів і його самозабутня брехня? На страх Малюка залишитися самому. Пам'ятаєте, як звучала найубивчіша загроза Карлсона, яку він вимовляв кожен раз, намагаючись домогтися свого? «Ні, я так більше не граюсь!»

     Безумовно, це – найбільш нешкідливий варіант маніпулювання іншою людиною. Тому, що остання усвідомлює те, що відбувається, і правильно оцінює ситуацію. А коли чоловік все розуміє, він здатний щось робити, здійснювати вчинки, робити вибір, він, до певного ступеня, вільний.

З психологічної точки зору найбільш згубна маніпуляція прихована, що для свідомості проходить непоміченою. Саме цей тип маніпулювання найбільш поширений в людських стосунках. Неприємний осад, що залишився після розмови з приятелем (подругою); відчуття провини, що невідомо звідки взялося, після візиту батьків; поступки діловому партнерові, на які ви пішли невідомо чому, і тепер дивуєтеся, хоча нічого вже не можна виправити. Кому все це не знайомо? А відбувається це тому, що ваш партнер зі спілкування майстерно маніпулює вами у власних цілях. Часто, до речі, не зовсім усвідомлено. Часто, але не завжди.

Женя:

- А мене в Москві, в порожній квартирі чекає жінка, яку я люблю. А я тут, в Ленінграді ...

Надя:

- І що ж,- вона не знає, де ви?
- Та вона й гадки не має!

- Ну так подзвоніть їй!
- Як же я подзвоню, у мене ж талончика немає ...
- Ну, телефонуйте в кредит, дзвоніть по автомату! ..
- Дякую! Ви - чуйна людина ...

Фільм «Іронія долі або з легким паром!»

     Маніпулювання з метою отримання якої-небудь певної вигоди - найпростіший випадок. Часто людям набагато приємніше не просити, а чекати, коли запропонують (або зробити так, щоб запропонували, причому - скоріше).

У наведеному випадку зрозуміти мотив маніпулювання нескладно: позиція того, хто просить, слабка. Що дістав відмову – тим більше. Якщо не відмовлять, все одно обидві сторони знають, хто протягував руку, а хто благодіяв. Навіть якщо потім не докорятимуть, все одно неприємно бути боржником. Якщо ж людина сама пропонує іншій щось, то та ніби і не просить ні про що. Тобто, надалі ускладнення зведені до мінімуму, а маніпулятор отримав те, що йому було потрібно. Його завдання – лише ненав'язливо підвести людину (тобто – вас) до потрібної думки. Як? По-різному.