Мета і задачі:
Дати студентам відомості про формули конфліктів, розглянути правила безконфліктної взаємодії, типи конфліктогенів, розкрити сутність теорії трансактного аналізу, розглянути технології управління конфліктом.
З'ясування суті того, як саме виникають конфлікти, має істотне значення для визначення способів їх вирішення. У даній темі ми розглянемо деякі з найпростіших механізмів, що були описані в роботах вітчизняних і закордонних авторів.
|
|
Один із російських дослідників в галузі конфліктології В. П. Шейнов у своїй книзі «Конфлікти в нашому житті та їх вирішення» наводить три формули конфліктів (А, Б та В). |
Практичне значення формул конфліктів полягає в тому, що вони дозволяють досить швидко проводити аналіз багатьох конфліктів і знаходити шляхи їх вирішення. При цьому варто пам'ятати, що формули, які нижче наводяться, не можуть бути універсальним методом оцінювання і вирішення будь-яких конфліктів. У багатьох випадках вони можуть слугувати лише орієнтиром у складному і суперечливому процесі управління конфліктами.
Конфлікт типу А
Перша формула відбиває залежність конфлікту (КФ) від конфліктогенів (КФГ).
|
|
Конфліктогени – це слова, дії (або відсутність дій), що можуть привести до конфлікту. |
Механізм розвитку конфлікту за першою формулою ґрунтується на негативному сприйнятті і негативній реакції особистості, проти якої застосований конфліктоген. При відсутності вольового регулювання такої реакції вона має тенденцію до розвитку за законом ескалації, тобто наростання.
Більш конкретно першу формулу конфлікту схематично можна подати в такій формі:
КФГ1 → КФГ2 →КФГ3 ... → КФ,
де КФГ1 – перший конфліктоген;
КФГ2 – другий конфліктоген як відповідь на перший;
КФГ3 – третій конфліктоген як відповідь на другий, і т.д.
При цьому необхідно зауважити, що КФГ2>КФГ1,
КФГ3>КФГ2
і т.д., тобто кожен наступний конфліктоген є більш сильним, ніж той, на
який він відповідає (закон ескалації конфліктогенів).
Конфлікти, що виникають за першою формулою, умовно будемо називати конфліктами типу А.
Приклад:
Ситуація 1
В заповнений автобус заходить жінка середніх років. Ненароком вона наступає на ногу чоловіку. «Дивись куди стаєш!», – знервовано заявляє чоловік. Жінка негативно реагує на різке висловлювання: «Не подобається, їзди на таксі». Виникає конфлікт.
Ситуація 2
Заходячи на кухню чоловік зачіплює і розбиває чашку, яка стояла на краю стола. Дружина: “Ну що ж ти такий незграба! Дивись куди йдеш!”. Чоловік: “А це все через безлад, який існує у квартирі! До речі такий же, як у твоєї мами!”. Дружина: “А ти мені хоч раз допоміг?! Я тільки те і роблю, що обслуговую всю сім’ю!”. Розгортається конфлікт.
|
|
Важливо відзначити, що, за спостереженнями фахів-ців, 80% конфліктів виникає мимоволі їх учасників і за вищезгаданою формулою. |
У зв'язку з цим варто запам'ятати два правила безконфліктної взаємодії.
|
|
Правило 1. Не вживайте конфліктогени. Правило 2. Не відповідайте конфліктогеном на конфліктоген.
|
Для успішного застосування сформульованих правил важливо знати конкретні прояви конфліктогенів. У табл. 5 дається характеристика деяких конфліктогенів, що найчастіше зустрічаються на практиці у стосунках між людьми.
Таблиця 5 – Типи конфліктогенів
Конфлікт типу Б
Друга формула відбиває залежність конфлікту (КФ) від конфліктної ситуації (КС) і інциденту (І) і виражається в такий спосіб:
КС + І → КФ
Конфлікти, які проходять за даною схемою, умовно будемо називати конфліктами типу Б
Дана формула вказує на способи вирішення таких конфліктів
|
|
Правило 1. Усунути конфлікту ситуацію. Правило 2. Вичерпати, або не допускати виникнення інциденту.
|
Конфлікт типу В
Третя формула відбиває залежність конфлікту (КФ) від декількох конфліктних ситуацій (КС). Її можна виразити в такий спосіб:
КС1 + КС2 +... + КСn → КФ, при цьому n ≥ 2 Словами цю формулу можна виразити так:
Сума двох або більш конфліктних ситуацій приводить до конфлікту.
Конфлікти, що виникають за третьою формулою, умовно будемо називати конфліктами типу В.
|
|
Правило 1. Вирішення таких конфліктів зводиться до усунення всіх конфліктних ситуацій. |
