Теорія трансактного (трансакційного) аналізу була розроблена американським психотерапевтом Еріком Берном у 60-х роках XX століття. Основні положення цієї теорії викладені ним у книзі «Люди й ігри» і широко використовуються в психотерапії при лікуванні різних психічних розладів, а також у роботі психологів з корекції поведінки людини.
Теорія трансактного аналізу може бути з успіхом застосована в практиці прогнозування конфліктів і їх попередження в міжособистісній взаємодії (МОВ).
Основні положення теорії трансактного аналізу
Поняття «трансактний аналіз» означає аналіз взаємодій. Центральною категорією цієї теорії є «трансакція».
|
Трансакція – це одиниця взаємодії партнерів по спілкуванню, що супроводжується представленням їх позиції. |
Е. Берн помітив, що кожна людина в різних ситуаціях займає різні позиції відносно одна одної, що знаходить своє відображення у взаємодії (трансакціях). Основними позиціями при цьому є три, котрі умовно були названі Е. Берном: Батько, Дорослий і Дитина (Дитя). Надалі скорочено ми них будемо позначати відповідно буквами: Б, Др і Дт.
Поведінкові характеристики основних трансакцій
|
Батько (Б) – вимагає, оцінює (засуджує і схвалює), навчає, керує, піклується і т.п. (Піди і зроби..., Ти зобов’язаний..., Ти не повинен..., Не дозволяється) |
|
Дорослий (Др) – працює з інформацією, розмірковує, аналізує, уточнює ситуацію, розмовляє на рівних, апелює до розуму, логіки і т.п. (Характерні фрази: Що ми знаємо про цей предмет?, Останні дані вказують на ..., тому я пропоную..) |
|
Дитина (Дт) – виявляє почуття (образи, страху, провини і т.п.), підкоряється, пустує, виявляє безпорадність, задає питання: «Чому я?», «За що мене покарали?», перепрошує у відповідь на зауваження і т.п. (користується такими словами: Давайте..., Я хочу..., Як чудово...) |
Трансакції, що склалися в процесі МОВ, поділяються на такі типи:
|
Додаткові трансакції – це такі взаємодії людей, коли у відповідь на ваші дії партнер реагує саме так, як ви хотіли та очікували. Такі трансакції складаються, якщо кожен із партнерів знаходиться на одному рівні (Батько–Батько, Дорослий–Дорослий чи Дитина–Дитина) |
Проте трансакція може бути додатковою і при спілкуванні партнерів, які знаходяться на різних позиціях. Це стосується тих випадків, коли лінії трансакції не перетинаються (Батько–Дитина, Дитина–Батько)
|
Трансакції, що перетинаються, – це ситуація, в якій в процесі взаємодії відповідна реакція суб’єкта МОВ на стимул не є бажаною та очікуваною. Проте слід зазначити, що трансакції, які перетинаються, бувають і корисними. Приклад паралельних трансакцій та трансакцій, що перетинаються зображено на рис. 2 та 3. |
Алгоритм трансактного аналізу
1. Скласти матрицю:
2. Виділити суб'єкти МОВ (Sі – «ініціатор», Sm – «мішень»)
3. Усвідомити, з яких позицій виступає кожний з суб'єктів МОВ: Б, Др, Дт.
4. Усвідомити спрямованість позицій кожного суб'єкта МОВ і позначити стрілками в матриці.
5. Використовуючи матрицю визначити кількість розбіжностей у позиціях.
6. Зробити висновок:
а) кількість розбіжностей дорівнює нулю – відсутність конфліктної ситуації;
б) сума розбіжностей від одного до чотирьох свідчить про наявність конфліктної ситуації.
Приклади:
1. На переговорах одна сторона заявляє іншій: «Ви зірвали нам постачання, у результаті ми понесли відчутні втрати». Інша сторона: «Ні, це ви винуваті, затримавши передоплату».
Сума розбіжностей складає чотири, що свідчить про наявність серйозної конфліктної ситуації між учасниками переговорів.
2. Студент звертається до екзаменатора: «Чому ви поставили мені четвірку, а не п'ятірку?». Екзаменатор: «Давайте розберемося». І, використовуючи аргументи, обґрунтовує виставлену оцінку.
Сума розбіжностей дорівнює нулеві, що свідчить про відсутність конфліктної ситуації.