14.7    Рівнинний рельєф і його типи

Існує три типи рельєфу: рівнинний, гірський та горбкуватий. Горбкуватий рельєф – перехідний між рівнинним і гірським. Тип рельєфу можна розглядати як сполучення його форм, які закономірно повторюються на великих територіях з урахуванням єдності походження, геологічної будови і історії розвитку.

Рівнинний рельєф – це рельєф, який характеризується невеликими коливаннями висот до 200 м. Такі види рельєфу розрізняють за висотою по відношенню до рівня моря, загальною формою поверхні, розчленуванням, походженням.

Розрізняють такі види рівнин по відношенню до рівня моря: негативні (западини) – нижче рівня моря; низинні в межах 0 – 200 м вище рівня моря; підвищені висотою від рівня моря 200 – 500 м і нагорні висотою більше 500 м над рівнем моря.

За походженням відрізняють такі види рівнинного рельєфу:

структурний, який обумовлений спокійно залягаючою геологічною будовою даного регіону (вивержені лави заповнюють усі нерівності рельєфу);

акумулятивний – обумовлений накопиченням великої кількості продуктів руйнування гірських порід. Цей тип рельєфу має велике розповсюдження, наприклад лесові рівнини, алювіальні акумулятивні рівнини, морські та передгорні акумулятивні рівнини;

скульптурний – виникає внаслідок руйнування гірських порід процесами абразії і денудації. Абразійні рівнини виникають при руйнування узбережжя морськими хвилями і тому є поверхнею в корінних породах з відкладанням на ній нових морських осадів. Денудаційна рівнина являє собою ділянку суші з близько розташлваними корінними породами.