15.4.6 Особливості рекультивації територій, порушених іншими видами робіт

Технічний етап рекультивації при будівництві шляхів та інших лінійних об’єктів полягає у зніманні в порушеній смузі шару ґрунту, створенні насипів з підґрунтя і покритті резервних ділянок гумусовим шаром.

Під час геологорозвідувальних робіт гумусовий шар ґрунту знімають повністю. Крім того, знімають 50 см горизонту, перехідного до породи, окремо складують, влаштовують резервуари для зберігання промивних рідин, які використовують у процесі буріння. Після того як закінчать буріння, зняті шари ґрунту і підґрунтя повертають на попереднє місце. Якщо необхідно, проводять хімічну меліорацію й вносять підвищені норми органічних добрив.

Вироблені торфовища при фрезерному і машиноформувальному способах видобування торфу потрібно повертати землекористувачам для використання їх під сіножаті, пасовища, заліснення та обводнення. З цією метою влаштовують осушувальну мережу, планують поверхню, споруджують дороги. Торфовища, вироблені гідроспособом, звичайно рекультивують для рибогосподарського використання. На них викорчовують та вивозять пеньки, планують та закладають осушувальну мережу. В Німеччині існує технологія ренатуралізації боліт і торфовищ.

         Для рекультивації територій полігонів твердих відходів щорічно потрібні нові землі, приблизно 0,6 га на 100 тис. жителів.

         Містобудівне використання території полігону визначається такими чинниками:

         - обраною схемою складування відходів на полігоні;

         - інженерно-геологічними особливостями території полігону і при-леглих територій;

         - часом експлуатації полігонів.

         Особливості рекультивації полігонів полягають у створенні оптимальних санітарно-гігієнічних умов для подальшого містобудівного використання і поліпшення інженерно-геологічних характеристик основи під забудову.

         Необхідно враховувати, що в результаті біохімічних анаеробних реакцій на полігонах виділяються гази: метан, сірководень, водень і ін. Найбільш інтенсивне виділення газів відбувається в перші два роки експлуатації полігону. Проте виділення газу може відбуватися і коли минуть десятки років після закриття полігону, тому що розпад органічних речовин відходів, складуваних шарами товщиною більше 2 м на 50% відбувається за 57, а на 90% – за 950 років. Чим менше шар відходів, тим швидше відбувається розкладання. Дослідження показали, що шар відходів потужністю 4 м за п'ять років не перетерпів ніяких змін, а шар відходів потужністю 1 м, перекритий землею, розклався цілком через 9 міс. Тому по мірі складування відходів на полігонах необхідно стежити за дотриманням нормативних товщин шарів і проводити ретельні вишукування з виявлення газів при рекультивації давно не експлуатованих полігонів. Якщо відходи покриті газонепроникним шаром, гази можуть накопичуватися в небезпечній концентрації. У цих випадках необхідно проводити дренування.

         Слід також старанно досліджувати ґрунтові води територій, що відновлюються, і територій, що прилягають до старих полігонів.

         При інженерно-геологічних вишукуваннях необхідно враховувати, що відходи мінералізуються від поверхні всередину протягом першого року – на 12, другого – на 21, третього – на 27, четвертого – на 38, п'ятого – на 45, шостого – на 75 і сьомого – на 100 см. При загальній висоті полігону понад 10 м за пять-шість років щільність відходів становить 0,75-0,85 т/м³, а висота робочого шару зменшується з 2 м до 1,3 м.

         Технічний етап рекультивації територій полігонів проводиться в залежності від містобудівного використання або у вигляді повної заміни відходів на тривкий ґрунт (звичайно при використанні території для великого промислового будівництва), або у вигляді мінімального обсягу робіт із вертикального планування з наданням рельєфу необхідних ухилів (при цьому враховують товщину шару мінералізації відходів, вихід газів). Розбирати і використовувати під добрива можна тільки полігони побутових відходів.

         Економічно вигідно використовувати побутові відходи як добриво при біологічній рекультивації порушених територій із підвищеною кислотністю.

Хімічний склад побутових відходів, % сухої речовини:

органічна речовина                        60,0-70,0;

азот                                                 близько 1,0;

фосфор                                            0,44-0,53;

калій                                                0,30-0,45.

         Загальна кількість мікроорганізмів у побутових відходах складає близько 1 млрд. на 1 г сухої речовини. Вміст вапна значно перевищує його вміст у гної (3,6% проти 0,5%; рН 6-8).

         При проектуванні забудови на території колишніх полігонів необхідно:

         - забезпечити стійкість основи;

         - встановити і по можливості знизити розмір осідання будинків і споруд;

         - забезпечити завершення інтенсивної частини осідання в заданий термін;

         - виключити неприпустимі пружні деформації при русі транспорту.

         Будівництво на території колишніх полігонів можна починати тільки після стабілізації поверхні. При цьому повинні вживатися всі заходи, що передбачаються при зведенні будинків і споруд на сильно і нерівномірно стиснених породах: улаштування армованих поясів і осадових швів, розрізка будинків на окремі жорсткі відсіки, повна або часткова виїмка відходів, використання пальових фундаментів без розміщення першого поверху на рівні землі. Крутість укосів висотних полігонів залежить від висоти полігону:

Висота полігону, м                     Крутість укосу

20 1:3,5

40 1:5,0

60 1:6.5

80 1:7,0

100                                               1:9,0

         При біологічному етапі рекультивації необхідно враховувати, що при ущільненні відходів сповільнюється швидкість розкладання органічних речовин відходів і утворюється непроникний шар, що твердіє при висиханні. Це, як правило, призводить до отруєння молодих саджанців окисом вуглецю. Тому верхній шар полігону потужністю 1,5 м потрібно складати з біокомпонентів, що розкладаються, – рослинних відходів і вуличного сміття. Цей шар не ущільнюють. Поверх вкладають шар чорнозему потужністю 0,5 м.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Задачі, що ставляться при охороні земель.

2. Які нормативи встановлюються у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів ?

3. Які землі відносяться до деградованих, малопродуктивних і порушених?

4. Що таке рекультивація, меліорація та консервація земель ?

5. Які існують напрямки рекультивації порушених територій ?

6. Які фактори впливають на придатність земель для рекультивації ?

7. Чим відрізняються технічний та біологічний етапи рекультивації ?

8. Які заходи включає технічний етап рекультивації територій підземних виробіток ? Біологічний етап ?

9. Які фактори впливають на вибір засобів рекультивації територій відкритих виробіток ?

10. Які заходи включає технічний етап рекультивації територій териконників, хвостосховищ, золошлаковідвлів? Біологічний етап ?

11. Які заходи включає технічний етап рекультивації територій відкритих виробіток? Біологічний етап ?

12. Особливості рекультиваціїї при будівництві шляхів та інших лінійних об’єктів, при геологорозвідувальних роботах, при використанні територій вироблених торфовищ.

13. Які заходи включає технічний етап рекультивації територій полігонів твердих відходів? Біологічний етап ?