4.2 Геологічна хронологія

На основі визначення відносного, а пізніше і абсолютного віку гірських порід, вивчення послідовності відкладів окремих пластів осадових порід та тотожності знайдених у них залишків керівних організмів, уся історія Землі була поділена на окремі геологічні етапи розвитку. Найбільший із них - мегацикл, далі послідовно йдуть ера, період, епоха, вік та інші.

У відповідності з розділенням геологічної історії розвитку земної кори на окремі відрізки часу у її товщі виділяють окремі комплекси, які виникли на протязі цих відрізків:

Відрізки часу	Ера	Період	Епоха	Вік
Відповідні розчленування товщ порід	Група	Система	Відділ	Ярус

Назва мегациклів та ер залежить від відсутності чи наявності на той час життя і ступеня його досконалості. У перекладі з давньогрецької мови вони означають: "криптос" - неявний, "фанерос" - явний, "ката" - внизу, "археос" - первісний, "протерос" - ранній, "палайос”- прадавній, "мезос" - середній, "кайнос” - новий, "зое" - життя.

Геохронологія (грецьк. "ге" - Земля, "хронос" - час, "логос"- вчення) Землі наведена в табл. 4.2.

Таблиця 4.2 - Геохронологічна шкала

Мегацикли, тривалість, млн. років	Ери, індекс, тривалість млн. років	Періоди назва, індекс	Абсолютний вік (трива-лість, млн. років)	Найголовніші групи організмів
1	2	3	4	5
Фанерозой-ський 570	Кайнозой-ська, KZ, 70	Четвертинний, Q	2-0 (2)	Поява на початку періоду людини
		Неоген, N	25-2 (23)	Розквіт птиць, ссавців, костистих риб. Розквіт покритонасінних (злаків, листяних дерев)
	Мезозой-ська, MZ, 155	Палеоген, Pg	70-25 (45)
		Крейдяний, К	140-70 (70)	Зубасті птиці, розквіт pептилій, перші костисті риби
		Юрський, J	185-140 (45)
		Тріасовий, Т	225-185 (40)	Поява перших ссавців (сумчастих). Поява покритонасінних, Розквіт голонасінних
	Палеозойська, PZ, 345	Пермський, Р	270-225 (45)	Примітивні рептилії, розквіт акулоподібних та панцирних риб, поява комах. Поява голонасінних рослин. Розквіт деревоподібних спорових рослин. Поява папоротників
		Кам'яно-вугільний (карбон), С	320-270 (50)
		Девонський, D	400-320 (80)
		Силурій-ський, S	420-400 (20)	Поява риб Розвиток безщелепових тварин. Поява перших наземних тварин (скорпіонів багатоніжок) Численні червоні та блакитнозелені водорості
		Ордовик-ський, О	480-420 (60)	Поява перших наземених тварин (скорпіони, багатоніжки). Розвиток псилофітів
		Кембрій-ський, См	570-480 (90)	Поява примитивних безщелепових тварин. Давні наземні рослини - псилофіти

Продовження таблиці 4.2

1	2	3	4	5
Криптозой-ський 2930	Протеро-зойська, РR, 1330		1900-570 (1330)	Масовий розвиток багатоклітинних бактерій, водоростей. Поява губок, червяків, медуз
	Архейська, 800, АR		2700-1900 (800)	Поява мікроплазмоподібних бактерій, водоростей
	Катархей-ська, KR800		3500-2700 (800)		Залишки організмів відсутні
Планетарна епоха Землі більше 3500

Назви періодів у своїй більшості запозичені від назви місцевості, де вперше були виявлені гірські породи цього віку, або від назви прадавніх племен, які мешкали в цій місцевості. Так, кембрійський період одержав назву від прадавньої назви півострова Уельса (Камбрія), ордовик - назва прадавнього племені, яке мешкало в Англії, силур - назва племені, яке жило в Уельсі, девон - від графства Девоншир в Англії, пермський - від Пермського царства в Росії. Кам'яновугільний (карбон) та крейдяний одержали назву за потужними відкладами відповідно кам'яного вугілля та писальної крейди. Четвертинний період одержав свою назву від старого розподілу історії Землі на чотири періоди: первинний (палеозой), вторинний (мезозой), третинний (палеоген і неоген) та четвертинний.

Інколи четвертинний період називають ще антропогенним (грецьк. "антропос" - людина), завдяки появі людини на початку цього періоду.

Періоди (системи) у свою чергу розділяються на дві чи три епохи (відділи), які називають, як і періоди, з добавленням слів: рання (нижній), середня (середній), пізня (верхній) і в геологічному індексі позначують  цифрами:  С₁ , С₂    (нижній і середній карбон).

Нумерація здійснюється знизу вверх у напрямку розвитку.

Аналіз геохронологічної шкали показує, що 83,7% усього віку Землі припадає на криптозой (2930 млн. років). У цей час Земля являла собою майже безводну кам'яну пустелю з примітивними організмами, які з'явились у кінці архею. Звертає на себе увагу і неоднаковість абсолютної тривалості геологічних етапів. Чим ближче до сучасності, тим вони стають коротшими. Пояснюється це тим, що розподіл геологічної історії Землі за етапами здійснювався за присутністю залишків ведучих організмів, які свідчать про прискорений розвиток органічного життя на Землі. Другий великий відрізок часу припадає, на планетарну епоху Землі - 1,1 - 1,5 млрд. років. Цей етап розвитку Землі дуже слабо вивчений.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

І. Що таке відносний вік гірських порід і як він визначається стратиграфічним методом?

2. Поясніть суть палеонтологічного методу. Для яких гірських порід він застосовується?

3. Як визначається абсолютний вік гірських порід? Наведіть приклад.

4. Яким чином складена шкала геологічного часу Землі? Назвіть мегацикли, ери, періоди.