ГЛОСАРІЙ
Акустичнi матерiали (akustic materials) —
матеріали, призначені для поліпшення акустичних якостей приміщень. А. М. бувають двох типів: 1) звукоiзоляцiйнi, що застосовуються в конструкціях перегородок та поліпшення акустичних якостей міжповерхових перекриттів (мiнеpаловатянi i скловатяні мати, азбестоцементні або деpевинно-волокнистi ізоляційні плити); 2) звукопоглинальнi, що заcтосовуються в оздоблювальних роботах внутрішніх приміщень.
Арматура (armature) –
1) комплект стандартних пристроїв і деталей, які забезпечують правильну роботу світлотехнічних, санітарнотехнічних та інших систем; 2) невід'ємна складова частина залізобетонних конструкцій, що сприймає переважно розтягувальні зусилля. А., яка встановлюється за розрахунком, називається робочою, за технологічними і конструктивними вимогами – монтажною, що вирішує не тільки утилітарні, а й естетичні i художні задачі завдяки діяльності архітектора.
Архітектурно-планувальне завдання (architectural planning task) –
завдання на проектування об'єкту будівництва управлінням головного архітектора міста, району і містять вимоги до забудови i благоустрою ділянки, поверховості, характеру архітектури будівлі чи споруди, оздоблення фасадів, матеріалів, порядок погодження зацікавленими службами.
Балка (beam) –
несучий конструктивний елемент у вигляді бруса. Б. залізобетонні, металеві, дерев'яні балки прямокутного, таврового, двотаврового, трапецієподібного, П-подібного перерізу застосовують у монолітному i збірному варіантах. За призначенням Б. розподіляються на фундаментні, обв'язочнi, пiдкроквянi, прогони та інші.
Вентиляція (ventilation) –
регулювання повітрообміну з метою створення в приміщенні комфортного середовища. Види В.: природна (провітрювання) – через вікна, кватирки; штучна (приточно-витяжна) – кондиціювання за допомогою вентиляційних установок.
Двотавр (T-beams) –
будівельна балка у вигляді вертикалі з верхньою і нижньою поперечками; завдяки цьому для неї характерна особлива міцність; вона добре витримує навантаження на прогин, дозволяючи перекривати великі прогони.
Допуски (tolerances) –
допустимі відхилення розмірів збірних будівельних конструкцій, встановлюються залежно від вимог до точності i взаємозамiнюваностi конструктивних елементів. Д. є: виробничi – встановлюються на основі статичного аналізу дійсної точності технологічних процесів при будівництві; конструктивні – встановлюють розрахунком точності на основі проектних вимог, які висуваються до конструкції. В єдиній системі будівельних Д. проведення робіт i виготовлення виробів побудоване на принципі групування похибок окремих виробничих процесів в класи точності.
Залізобетон (ferroconcrete) –
штучний кам'яний будівельний матеріал, в якому бетон, зміцнений сталевою арматурою, працює в конструкції як єдине ціле. Вироби iз З. добре сприймають статичні i динамічні навантаження, вогнестійкі та довговічні. Залежно від армування З. поділяються на звичайний, попередньо напружений, з жорсткою арматурою, комбінованим i об'ємним армуванням.
Залiзобетоннi конструкції (ferroconcrete construction) –
Залiзобетоннi конструкції (ferroconcrete construction) – елементи будівель i споруд, що виготовлені з залізобетону, є основним видом конструкцій при будівництві промислових i складських будівель, бункерів, резервуарів, мостів тощо. У будівництві житлових, громадських будинків використовують дрiбнорозмiрнi i крупнопанельнi залізобетонні елементи. З. к. за способом виготовлення класифікують на монолітні, збірні, збірно-монолітні.
Iнженернi мережi (engineering network) –
трубопроводи та кабелі різного призначення (водопровід, каналізація, газифікація, опалення, зв'язок та iн.), що прокладаються на території населених місць, промислових підприємств, а також в будівлях.
Iнсоляцiя (insolation) –
опромінення прямими сонячними променями території i приміщень. I. враховується при орієнтації будинків i приміщень, визначення розмірів вікон, товщини стін, конструкції сонцезахисту тощо.
Кімната (room) -
окреме приміщення квартири або громадського будинку.
Комплекс (complex) -
сукупність будівель та споруд, об'єднаних територіально, функціонально та композиційно. За призначенням розрізняють К. промислові, житлові, громадські, містобудівні тощо.
Конструкції будiвельнi (building structures) –
взаємне розташування елементів будинку (споруди), які забезпечують його міцність, стійкість i захист внутрішнього простору (стіна, плита, балка, ферма, перегородка тощо). К. б. можуть бути класифіковані за функціональним призначенням (несучі i огороджуючi), формою i характером роботи (лінійні, плоскі, просторові), матеріалом (дерев'яні, бетонні, цегляні, металеві тощо).
Косоур (string) –
несуча сходова конструкція; похила балка.
Ліфт (elevator) –
стаціонарний підйомник зазвичай циклічної дії з вертикальним рухом кабін або платформи по жорстким направляючим, встановленим в шахті. За призначенням поділяються на пасажирські, господарські, вантажні та спеціальні. Пасажирські Л. як i сходи, мають бути зручно розташовані. В будівлях середньої поверховості, де Л. користуються нарівні зi сходами, вони зазвичай розташовуються поряд з останніми; в будівлях підвищеної поверховості, де Л. є основним видом вертикальних комунікацій, їх групують в спеціальних ліфтових холах, утворюючи самостійні структурні вузли. Різновидністю Л. є патерностери – багатокабiннi пасажирські підіймачі неперервної дiї з відкритими кабінами. В громадських спорудах з масовим потоком відвідувачів /наприклад, універмаги, вокзали та iн./ застосовуються ескалатори, пропускна здатність яких значно більша, ніж звичайних сходів.
Масштаб (scale) –
1) відношення розмірів об'єкта, довжини ліній на кресленні, плані або карті до відповідних розмірів в натурі; відрізок, поділений на рівні частини, на якому біля кожної поділки стоїть число, що показує довжину відповідного відрізка в натурі; 2) емоційно оціночна характеристика архітектурної форми (дрібномасштабна, великомасштабна тощо). Порушення М. призводить до оптичного та візуального дискомфорту.
Металевi вироби (products) –
деталі загального призначення: сталеві дротяні сітки, які розрізняються способом з'єднання дроту /ткана, плетена, зварна i под./, i сталеві канати, металеві профілі /довгорозмiрнi вироби з різною формою поперечного перерізу/, що призначені для металевих конструкцій /двотаврових балок, кутників, швелерів та iн./; високоміцні болти з гайками та шайбами, що застосовуються в основному в монтажних з'єднаннях будівельних конструкцій та iн.
Металеві конструкції (metallic structures) –
допустимі відхилення розмірів збірних будівельних конструкцій, встановлюються залежно від вимог до точності i взаємозамiнюваностi конструктивних елементів. Д. є: виробничi – встановлюються на основі статичного аналізу дійсної точності технологічних процесів при будівництві; конструктивні – встановлюють розрахунком точності на основі проектних вимог, які висуваються до конструкції. В єдиній системі будівельних Д. проведення робіт i виготовлення виробів побудоване на принципі групування похибок окремих виробничих процесів в класи точності.
Монтаж будiвельних конструкцiй (installation of building constructions) –
процес зведення будівель та споруд зі збірних конструктивних елементів і деталей заводського виготовлення, виконується за допомогою будівельно-монтажних кранів i монтажних пристосувань. М.б.к. включає ряд послідовних операцій: з'єднання елементів з робочими органами монтажних засобів, підіймання, переміщення до місця встановлення, наведення, орієнтування i встановлення елементів у проектне положення.
Навіс (canopy) –
дах на опорах, нависаюча конструкція /козирок/ для захисту вiд сонця чи непогоди.
Несучі конструкції (bearing design) –
конструкції, що сприймають основнi навантаження будiвель i споруд i забезпечують їх мiцнiсть, жорсткiсть i стiйкiсть. н. к. подiляються на вертикальнi, що сприймають головним чином стискуючi зусилля i горизонтальнi, що працюють на згин i розтяг. За геометричною формою н. к. подiляються на: лiнiйнi /колони, ригелі, балки/, площинні /панелі, плити, настили/. Виготовляються конструкцiї з бетону, залiзобетону, природного i штучного каменю, цегли, сталi та деревини на будiвельному майданчику або монтують зі збiрних елементiв заводського виготовлення (крупнi панелi i блоки, каркаси i т. д.).
Огороджувальні конструкції (protecting designs) –
конструкції, які складають зовнішню оболонку будівлі та розділяють її на окремі приміщення. о. к. поділяються на вертикальні (зовнішні та внутрішні стіни, перегородки) і горизонтальні (надпідвальні міжповерхові та горищні перекриття, покриття та покрівлі). За способом виконання можуть бути: монолітні та збірні. За структурою бувають простими (виготовленими з одного матеріалу, наприклад, дерев'яні і цегляні або легкобетонні стіни і панелі) і комплексними (багатошарові стінові панелі з утеплювачами). Основними матеріалами для о. к. служать цегла, камінь і легкі бетони (для зовнішніх стін), важкий бетон і залізобетон (для несучої частини зовнішніх стін, а також внутрішніх стін та несучих перегородок), дерево (для всіх конструкцій дерев'яних будинків, підлог, заповнення віконних та дверних прорізів), теплоізоляційні, звукоізоляційні і опоряджувальні матеріали.
Освітлення (lighting) –
розподіл природного або штучного світла у просторі. Природне О. (інсоляція) є одним із чинників умов життєдіяльності людини і засіб виявлення архітектурної композиції. Природне О. дозволяє за допомогою світлотіні виявити структуру, тектоніку і форму будівлі, створити комфортну обстановку всередині приміщення, зв'язати його через світлопрозорі прорізи з навколишнім середовищем. Штучне О. будівель, забудови і приміщень створюється освітлювальними приладами, компенсує або замінює природне. О. дозволяє виконувати необхідні функціональні процеси. Кількість, вид і характеристика О. регламентуються відповідними нормами.
Панель (panel) –
1) доріжка для пішоходів, вимощена каменем, асфальтобетоном і т. д., по краю вулиці – тротуар; 2) дерев'яна обшивка, облицювання або пофарбування нижньої частини стіни всередині будівлі; 3) плоский великий елемент збірної будівельної конструкції.
Перемичка (bridge) –
конструктивний елемент, що перекриває віконний або дверний проріз; розрізняють П. рядову, клинчасту, арочну; в сучасному будівництві застосовують залізобетонні балочки, які також називають П.
Підкранова балка (crane girder) –
конструкція, призначена для обладнання рейкових шляхів, по яких рухаються підйомні крани; виготовлені з залізобетону або сталі.
Підлоги (floors) –
верхній шар конструкції перекриття або грунтової основи (на першому поверсі споруди). П. складаються з: а) покриття(шар, що безпосередньо піддається експлуатаційним діям); б) прошарку (проміжного шару, що зв'язує покриття з нижніми елементами, або пружного настилу покриття); в) стяжки (жорстка або щільна корка, що вирівнює покриття); г) гідро-, звуко-, тепло- ізоляційного шарів. В підлогах до грунту додатково створюється підстелюючий шар, завдяки якому навантаження припадає на основу.
План будівлі (building plan) –
зображення горизонтального розрізу будівлі на площині у певному масштабі. П. Б. – один з графічних засобів, за допомогою якого на кресленні зображається планування архітектурно-будівельного об'єкта. Для повної характеристики функціонального і композиційного зв'язку приміщень і конструктивних систем складають поверхові плани будівель: план підвалу, плани поверхів, план покрівлі. Горизонтальний переріз виконується по віконних і дверних прорізах, що дає можливість зобразити на кресленні розміщення і розміри вікон та дверей.
Покриття будівель (building coverage) –
верхня обгороджувальна конструкція, яка відділяє приміщення будівлі від зовнішнього середовища і захищає їх від атмосферних опадів, вітру, втрати теплоти; П. Б. складається з несучих і обгороджувальних елементів або суміщає ті і інші функції. П. Б. розділяють на плоскі і просторові; плоскі споруджують з настилів та панелей; до просторових відносяться оболонки, склепіння тощо.
Покрівельні матеріали (roofing) –
будівельні матеріали, призначені для влаштування покрівлі будівель. П. М. розрізняють силікатні, органічні та металеві. До силікатних відносяться азбестоцементні П. М. (глиняна і цементно-піщана черепиця, шифер); до органічних – матеріали з деревини (покрівельний тес, гонт, покрівельна дранката стружка), бітумінозні (руберойд, що знайшов застосування головним чином в покритті промислових будівель).
Проект (project) –
технічна документація, що повністю характеризує намічену до будівництва будівлю, споруду або їх комплекс; складається з креслень, пояснювальної записки і кошторису. Креслення дають наочне уявлення про проектований об'єкт і є документом, за яким здійснюється будівництво. В пояснювальній записці обґрунтовується ідея проекту і його техніко-економічні показники. Кошторисом визначається вартість будівництва. Робочі креслення видаються безпосередньо будівельній організації для здійснення П. в натурі.
Ригель (transom) –
елемент каркасної конструкцій, розміщений переважно горизонтально (інколи похило), з'єднує колони, стояки, служить опорою прогонів, плити (Р. перекриття, покриття). Виконується із залізобетону, сталі, дерева.
Стальні конструкції (steel construction) –
конструкції, які виготовляються з прокатних сталей різних марок, профілів, листів, труб, канатів, тросів тощо. Використовуються як несучі (ферми, колони, балки, куполи) і огороджуючі (стінові панелі, вікна, двері тощо) елементи промислових і громадських будівель і споруд.
Сходи (stairs) –
елемент багатоповерхових будівель: їх розміри, нахили та форма залежать від загальної планувальної структури та функціонального призначення. С. можуть бути одно-, дво-, тримаршові, круглої, напівкруглої та овальної форми в плані; перші три типи застосовуються в індивідуальних житлових будинках і в підсобних приміщеннях.
Фасад (facade) –
зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю. Кожен із зовнішніх боків будівлі.
Фахверк (half-timbered houses) –
каркас огороджувальної конструкції, стіни промислової споруди, в якій проміжки закладено цеглою.
Ферма (farm) –
несуча решітчаста конструкція перекриття будинку з великими прогонами, де відсутні внутрішні опори. Ф. може бути дерев′яною, залізобетонною або металевою; розрізняються за контуром та структурою їх решіток.