Котельна установка – пристрій, призначений для виробництва теплоти у вигляді пари або гарячої води заданих параметрів для енергетичних, технологічних або опалювальних цілей. Котельна установка складається з котлоагрегату і допоміжного обладнання.
Котельний агрегат (котлоагрегат) включає топкові пристрої, теплообмінні поверхні для використання теплоти димових газів, каркас, обмурівку, сходи, арматуру та інше.
Допоміжне обладнання – димососи, вентилятори, живильні насоси, водопідготовка, паливо підготовка, системи паливоподачі, золо- і шлаковидалення.
Котельні установки поділяють на три класи: парові (з виробництвом водяної пари); водогрійні (відпуск гарячої води); комбіновані (відпуск і пари і гарячої води).
На теплових та атомних електростанціях і теплоелектроцентралях котельні установки є паровими, оскільки електроенергія виробляється в парових турбінах. Для технологічних потреб промислових підприємств також основним теплоносієм є водяна пара. Гаряча вода як теплоносій використовується переважно в теплофікаційних системах (опалення, гаряче водопостачання, вентиляція).
В даному курсі переважна увага буде приділена основному елементу котельної установки – котлоагрегату.
Парогенератори (парові котлоагрегати) по тиску пари, що відпускається, поділяють на : високого тиску (140…240 бар); середнього тиску (40…140 бар); низького тиску (до 40 бар).
В котлоагрегатах використовуються різні види первинних палив: тверде (вугілля, кокс, деревина, торф тощо); рідке (мазут, дизельне паливо, газовий конденсат тощо); газове (природний газ, попутний газ, біогаз, синтез-газ, коксовий газ тощо). Крім того, в промисловості використовуються горючі відходи виробництва і високотемпературні гази.
Для виробництва пари використовують конденсат із паровикористовувальних установок, хімічно очищену воду або дистилят.
|
|
|