Органічне паливо містить: горючі речовини, внутрішній баласт, негорючі мінеральні домішки і вологу.
До горючої частини палива відносяться вуглець С, водень Н, сірка S та їх сполуки.
Основне виділення теплоти відбувається за рахунок окислення вуглецю С, але чим більше С в твердому паливі, тим складніше воно запалюється.
Вміст водню Н коливається в межах 2…10%, але при його згоранні виділяється в 4,4 рази більше теплоти, ніж при згоранні вуглецю.
Сірка S поділяється на органічну Sо (зв’язану із воднем, вуглецем, азотом), колчеданну Sк (зв’язану із залізом) і сульфатну. Вміст S у твердому паливі сягає 7…8%, в рідкому – 3…3,5%, а в природному газі – майже відсутня.
Сірка є найшкідливішою складовою палива, оскільки при її згоранні утворюються ангідриди SO2 і SO3 , які агресивно впливають на навколишнє середовище і призводять до низькотемпературної корозії труб хвостових поверхонь котла.
Кисень О і азот N є внутрішнім баластом. Їх вміст зменшує вміст горючих складових палива. Сполуки кисню і азоту з вуглецем і воднем зменшують теплоту згорання палива.
Вологість палива W коливається в діапазоні 5…70%. Вона поділяється на зовнішню (3…10%), капілярну (10…30%), колоїдну (1…10%) і гідратна (до 0,1%). Тільки гідратну не можна виділити при сушці палива. Надлишкова вологість погано впливає на роботу котла.
Зольність палива А складається з Al2О3 , SiO2 , оксидів заліза, карбонатів та сульфатів магнію, кальцію, заліза. Збільшення зольності погіршує вміст горючих речовин, збільшує забруднення поверхонь, стираються труби тощо.
Склад палива, в такому вигляді як воно поступає до споживача, називається робочим складом палива
У випадку видалення вологи отримуємо склад палива на суху масу
Горюча маса палива визначається після видалення зольності
Для перерахунку вмісту речовини з одного складу в інший використовують формули
Від хімічного складу палива залежать його властивості. Найважли-вішими характеристиками палива є: теплота згорання; вихід летких речовин; склад мінеральних домішок; вологість; сірчистість.