Окислювачем палива є кисень, витрата якого може бути визначена з рівнянь реакцій горіння горючих складових палива, наприклад, вуглецю
Таким чином, для спалювання 1 кг вуглецю необхідно кисню, м3/кг
Аналогічним чином визначаємо витрату кисню на інші горючі складові палива. На практиці для окислення палива використовують атмосферне повітря, вміст кисню в якому складає 21%.
Таким чином отримаємо залежності для визначення теоретичної витрати повітря:
Для досягнення більшої повноти згорання палива в топкову камеру подають надлишкове повітря Vп > V0 . Тоді коефіцієнт надлишку повітря
Необхідний коефіцієнт надлишку повітря в топці αт залежить від виду палива, конструкції топки і пальника. Чим краща підготовка палива і його змішування з повітрям, тим менше значення αт.
В котлоагрегатах, топки яких працюють під розрідженням, в газоходах за топкою існують присмоктування повітря з навколишнього середовища Δαі. Тому надлишок повітря в елементах котла по ходу газів збільшується. Максимальне значення досягається у відхідних газах
Величини присмоктувань повітря залежать від герметичності газо-ходу, визначаються за довідковою літературою і знаходяться в межах Δαі = 0…0,2. Присмоктування повітря є небажаними і шкідливими, тому що вони збільшують об’єм димових газів і витрату електроенергії на їх видалення в атмосферу. Крім того, присмоктування холодного повітря зменшує температуру димових газів, що погіршує теплообмін.
В сучасних котлоагрегатах малої потужності часто використовуються схеми з наддувом. При цьому топка і всі газоходи працюють під надлишковим тиском і присмоктування в газовий тракт неможливі. З іншого боку таке обладнання повинно бути абсолютно герметичним аби запобігти витіканню димових газів в приміщення котельної.