|
 |
10 ОДНОМІРНІ ТЕЧІЇ ГАЗУ
10.3 Приклади
10.3.1. Визначити необхідний внутрішній діаметр димової труби висотою Н = 120 м для видалення гарячих газів при масовій втраті G =100 кг/с. Температура зовнішнього повітря t=20 °С, барометричний тиск у поверхні землі Pa = 1,026?105 Па. Температура гарячих газів t1 = 250 °C, початковій їх тиск P1 = 0,997 бар, густина газів rг= 1,295 кг/м3 при t0 = 0 °С і Р0 = 100 кПа. Шорсткуватість внутрішньої поверхні труби ke = 2 мм.
Розв’язок
Враховуючи незначну зміну тиску і густини газів на вході і виході із труби, скористаємось рівнянням Бернуллі без врахування стисливості.
Тиск на виході із труби

Початкова густина гарячих газів


В подальшому використовуємо метод підбору, для цього приймаємо три значення діаметра димової труби d1 = 3 м, d2 = 4 м, d3 = 5 м.
Для цих значень середня середня швидкість гарячих газів в трубі, враховуючи на всьому протязі труби,
аналогічно
Відповідно числа Рейнольдса
.
На границі змішаного і шорсткуватого тертя:
У двох перших випадках Re>Reгр. і для визначення гідравлічного коефіцієнту тертя використаємо формулу Мурина
,
.
Оскільки то використовуємо формулу Альтшуля
.
Враховуючи, що при початковому тиску
швидкість газів v1=0, залишимо рівняння Бернуллі для початкового і кінцевого перерізів газового потоку:
І оскільки Z1 – Z2 = H, то
.
Враховуючи, що
маємо
.
Останнє рівняння розв’язуємо графоаналітичним методом, маючи на увазі що задане
Результати розрахунків кривої зводимо в таблицю
п\п |
d, м |

|

|
,Па
|
1 |
2,8 |
0,0177 |
0,0287 |
1330 |
2 |
3 |
0,178 |
0,021 |
1169 |
3 |
4 |
0,0167 |
0,00586 |
911 |
4 |
5 |
0,0162 |
0,0222 |
849 |
Далі будуємо залежність і знаходимо d = 2,92м (рис.10.3)
10.3.2. В сталевому трубопроводі діаметром d=0,1м і довжиною l = 100 м подається стисле повітря під тиском абсолютним Р1=900 кПа. Температура повітря t = 20 оС. Швидкість на початку трубопровода С1 = 30 м/с. Визначити масову витрату повітря G і тиск в кінці труби Р2. Кінематична в’язкість повітря Абсолютна шорсткуватість стінок трубопровода kе=0,3 мм.
Розв’язок
Густина повітря на початку труби

Масова втрата стислого повітря
Число Рейнольдса
.
Відносна шорсткуватість
.
Коефіцієнт гідравлічного тертя
Тиск в кінці трубопровода знаходимо за формулою
;
P2= 735724,8 Па
|
|