4.4 Турбулентний потік в круглій трубі. Структура. Розподіл швидкостей. Гідравлічний опір
На рис. 4.4 представлена тришарова модель турбулентного потоку в круглій трубі.
В поперечному перерізі турбулентного потоку в круглій трубі згідно моделі, що розглядається, виділяють турбулентне ядро потоку і пристінну область, в якій розглядаються дві зони.
В пристінній області виділяють першу зону, для якої виконується умова
(4.41)
де
– динамічна швидкість, м/с ;
– дотичне напруження на стінці труби, Па ;
у – відстань від стінки до межі першої зони, м ;
– густина рідини,
.

Першу зону поділяють на дві підзони, для яких виконуються умови :
1) в’язкий підшар,
– дотичне напруження між шарами рідини визначається ламінарною течією
, оскільки турбулентна складова дотичного напруження
, розподіл осереднених в часі
швидкостей підпорядковується залежності
, (4.42)
де у – відстань частинок рідини від стінки, м.
2) перехідний шар,
дотичне напруження між шарами рідини дорівнює
озподіл швидкостей відхиляється від закономірності (4.39), оскільки збільшується турбулентні напруження
і їх вплив на структуру шару.
Експериментатори спостерігали турбулентні пульсації скрізь в першій зоні, в тому числі і в в’язкому підшарі.
Друга зона , виконується умова
(4.43)
і спостерігається добре співпадання дослідних даних по розподілу осереднених в часі швидкостей з формулою
(4.44)
яка одержана в припущенні, що по всій товщині логарифмічного підшару дотичне напруження не змінюється і дорівнює
.
Згідно експериментальних даних для круглих труб
і с = 4,9...5,85.
Логаріфмічний межовий шар труби разом з перехідною областю і в’язким підшаром утворюють так звану пристіночну область при турбулентній течії в трубі. За даними дослідів, відстань зовнішньої межі цієї області від стінки, незалежно від числа Re, завжди стала і складає
, (r0 – внутрішній радіус труби), в той же час як товщина в’язкого підшару
і відстань зовнішньої межі перехідного шару від стінки труби
залежать від числа Re .
Зміна дотичних напружень
завдає слабкий вплив на структуру поля швидкостей в пристінній області потоку.
В зоні
спостерігається відхилення швидкості від логаріфмічного закону.
Карман рекомендує залежність
(4.45)
де
– осереднена в часі швидкість по вісі труби.
Експериментальні дані описуються ступеневими залежностями виду
(4.46)
де (1/n) – величина, що характеризує повноту заповнення епюри швидкостей, і не може вважатись сталою.
При зміні числа Рейнольдса в межах
величина – 1/n = 1/6...1/10.
При 1/n = 1/7 можна отримати формулу Блазіуса для гладких труб
(4.47)

Коефіцієнт опору знаходять по емпіричних залежностях виду :
- область гідравлічно гладких труб: виступи шорсткості прикриті грузлим підшаром і не порушують його цілісності. У цьому випадку шорсткість не впливає на гідравлічні втрати і коефіцієнт тертя зизначається за формулою Блаузіуса
(4.48)
За даними Альтшуля область ,
- область гідравлічно шорсткуватих труб: виступи шорсткуватості набагато вище товщини грузлого підшару і на гідравлічні втрати впливає лише шорсткість. Тут прийнятна формула Шифринсона
(4.49)
- перехідна область: висота виступів шорсткості того ж порядку, що і товщина грузлого підшару. На гідравлічні втрати впливає як число Рейнольдса так і величина виступів; для розрахунків можна прийняти формулу Альтшуля
(4.47)
Залежність для визначення значення середньої швидкості по перерізу труби має вигляд
(4.50)
при
, тобто маємо порівняно рівномірний розподіл швидкостей.
При турбулентній течії значення коефіцієнта Коріоліса коливається в межах
При роз’язанні задач часто приймається
Для ламінарної течії 
Вищенаведені формули застосовуються для усталеного турбулентного руху після стабілізаційної ділянки з безрозмірною довжиною 
Для ламінарної течії довжина стабілізаційної ділянки більша.