Розділ 5 СТОХАСТИЧНІ МОДЕЛІ ДИСКРЕТНИХ ЛІНІЙНИХ ДИНАМІЧНИХ СИСТЕМ З ЗОСЕРЕДЖЕНИМИ ПАРАМЕТРАМИ НА ОСНОВІ ЧАСОВИХ РЯДІВ

5.3 Модель стаціонарного часового ряду на основі авторегресії

З філософської точки зору модель регресії — це модель «з оглядкою назад, у бік, звідки прийшов»; тобто це модель, яка встановлює значення якоїсь координати процесу у даний момент часу за її незалежними складовими, визначеними у попередній момент. Кількість врахованих складових визначає порядок регресії.

Виходячи з даного трактування, модель авторегресії — це модель, яка встановлює значення якоїсь координати процесу у даний момент часу на основі своїх попередніх значень. Кількість врахованих попередніх значень визначає порядок авторегресії.

Для центрованого часового ряду модель авторегресії порядку p (скорочено: АР(p)) можна записати у вигляді:

  (5.27)

де at — імпульс білого шуму, означення якому дано вище.

З урахуванням співвідношення (5.5) вираз (5.27) можна переписати таким чином:

 

або

  (5.28)

де Ф(B) — оператор авторегресії порядку p:

  (5.29)

Скористаємось далі тотожністю

  (5.30)

в якій I — одиничний оператор; оператор Ф-1(B) — обернений до оператора Ф(B).

Помноживши на Ф-1(B) зліва рівняння (5.28), отримаємо:

  (5.31)

або (з урахуванням (5.30)):

  (5.32)

Оскільки перемноження на одиничний оператор результату не змінює, то (5.32) можна записати і так:

  (5.33)

Порівнюючи (5.33) з (5.25), можна стверджувати, що

  (5.34)

Отже, отримавши за реалізацією досліджуваного часового ряду zt оператор авторегресії Ф(B), що зробити, як буде показано далі, нескладно, та визначивши оператор Ф-1(B), обернений до Ф(B), що теж досить просто, тим самим одночасно визначаємо і передаточну функцію Ψ(B) лінійного фільтра, який з білого шуму at формує потрібний часовий ряд zt.

Звертаємо увагу на те, що у цьому випадку Ψ(B) знаходиться без мінімізації критерію (5.1) при l = 0, про що йшла мова в кінці попереднього підрозділу.

Під час розв’язання задачі ідентифікації моделі часового ряду zt на основі авторегресії порядку p необхідно визначити p + 2 невідомих, якими є коефіцієнти ф1,ф2,...,фp оператора Ф(B), середнє значення μ процесу zt та дисперсія σa2 білого шуму at.

Про те, як розв’язати цю задачу, мова буде йти у підрозділах 5.8, 5.9.