5.3 Модель стаціонарного часового ряду на основі авторегресії
З філософської точки зору модель регресії — це модель «з оглядкою
назад, у бік, звідки прийшов»; тобто це модель, яка встановлює значення якоїсь координати процесу у даний момент часу за її незалежними складовими,
визначеними у попередній момент. Кількість врахованих складових визначає
порядок регресії.
Виходячи з даного трактування, модель авторегресії — це модель, яка
встановлює значення якоїсь координати процесу у даний момент часу на основі своїх попередніх значень. Кількість врахованих попередніх значень визначає порядок авторегресії.
Для центрованого часового ряду модель авторегресії порядку p
(скорочено: АР(p)) можна записати у вигляді:
|
|
(5.27) |
де at — імпульс білого шуму, означення якому дано вище.
З урахуванням співвідношення (5.5) вираз (5.27) можна переписати таким чином:
або
|
|
(5.28) |
де Ф(B) — оператор авторегресії порядку p:
|
|
(5.29) |
Скористаємось далі тотожністю
|
|
(5.30) |
в якій I — одиничний оператор; оператор Ф-1(B) — обернений до оператора Ф(B).
Помноживши на Ф-1(B) зліва рівняння (5.28), отримаємо:
|
|
(5.31) |
або (з урахуванням (5.30)):
|
|
(5.32) |
Оскільки перемноження на одиничний оператор результату не змінює,
то (5.32) можна записати і так:
|
|
(5.33) |
Порівнюючи (5.33) з (5.25), можна стверджувати, що
|
|
(5.34) |
Отже, отримавши за реалізацією досліджуваного часового ряду zt оператор авторегресії Ф(B), що зробити, як буде показано далі, нескладно, та
визначивши оператор Ф-1(B), обернений до Ф(B), що теж досить просто,
тим самим одночасно визначаємо і передаточну функцію Ψ(B) лінійного фільтра, який з білого шуму at формує потрібний часовий ряд zt.
Звертаємо увагу на те, що у цьому випадку Ψ(B) знаходиться без мінімізації критерію (5.1) при l = 0, про що йшла мова в кінці попереднього
підрозділу.
Під час розв’язання задачі ідентифікації моделі часового ряду zt на основі авторегресії порядку p необхідно визначити p + 2 невідомих, якими є
коефіцієнти ф1,ф2,...,фp оператора Ф(B), середнє значення μ процесу zt та
дисперсія σa2 білого шуму at.
Про те, як розв’язати цю задачу, мова буде йти у підрозділах 5.8, 5.9.
|