2 ОЛИВНІ БАКОВІ ВИМИКАЧІ РОЗПОДІЛЬНИХ УСТАНОВОК

Бакові оливні вимикачі широко застосовуються в розподільних (distributive) мережах напругою 35 кВ та 110-220 кВ завдяки простій конструкції та високій вимикальній здатності. Бакові вимикачі поділяються на однобакові (коли струмопровідні частини трьох полюсів знаходяться в одному загальному баку) і трьохбакові (коли струмопровідні частини кожного полюса знаходяться в окремих баках). В оливних бакових вимикачах олива використовується для гасіння дуги і ізоляції струмопровідних частин між собою та від землі. Керування оливними вимикачами виконується за допомогою привода. В приводах використовують різні види енергії, в залежності від цього їх поділяють на ручні, пружинні, електромагнітні, електродвигунові та пневматичні. Найбільш широко застосовують електромагнітні та пружинні приводи.

2.1 Бакові вимикачі напругою 10 - 35 кВ

В розподільних установках напругою 10 кВ, а в деяких мережах і при напрузі 35 кВ, оливний вимикач має один бак, в якому знаходяться контакні системи усіх трьох полюсів (фаз). При напругах 35 кВ час-тково, а при напругах 110-220 кВ для кожної фази вимикача передбачено свій окремий бак.

На рис. 2.1 схематично показано баковий оливний вимикач без спеці-альних пристроїв для гасіння дуги (простий розрив в оливі). Сталевий бак вимикача підвішаний до відлитої чавунної кришки 3 за допомогою болтів. Через кришку проходять шість фарфорових ізоляторів 4, на ни-жніх кінцях струмопровідних стержнів яких нерухомо закріплено контакти 7. Рухомі контакти 8 знаходяться на контактному містку або траверсі. Рух їм передається за допомогою ізолювальної тяги від приводного механізму, який знаходиться під кришкою вимикача. В увімкненому стані траверса піднята і контактний міст замикає коло між нерухомими контактами. При цьому вимикальна пружина 5 стиснена. Вимикач в увімкненому стані утримується защіпкою привода, з яким він зв'язаний валом 6. При вимкненні вимикача автоматично або вручну, звільнюється защіпка і під дією пружини траверса швидко опускається вниз (швидкість руху сягає 1,5-2,7 м/с), при цьому виникає розрив кола в двох точках на кожному полюсі вимикача. Дуги, які виникають, нагрівають і випаровують оливу 2, виникає газопаровий пузир. Тиск всередині пузиря сягає 0,5–1 МПа, що підвищує деіонізуючу здатність газів. Дуга гасне через 0,08–0,1с. На стінках бака є захисні ізоляційні покриття 9. Як показано на рис. 2.1, олива в бак вимикача заливається не повністю, під кришкою залишається повітряна подушка. Це не-обхідно для зменшення сили удару в кришку вимикача, зумовлену висо-ким тиском, який виникає в процесі гасіння дуги. Якщо рівень оливи буде неприпустимо низьким, то утворені гази під кришкою матимуть високу температуру, що може викликати вибух суміші водню з повітрям. У вимикачі, зображеному на рис. 2.1, немає ніяких спеціальних пристроїв для гасіння (extinguishing) дуги, тому вимикальна здатність його невелика. Вимикачі такої конструкції (ВМБ-10, ВМЕ-6, ВМЕ-10, ВС-10) використовувались в установках напругою 6-10кВ, але тепер вони витісняються малоб'ємними оливними вимикачами та вакуумними [5,10].