|
Вимикач складається з таких основних частин (рис. 3.3): рами 1 з вбу-дованим пружинним приводом, що є основою вимикача і має в нижній частині чотири отвори М12 для кріплення вимикача на візку викатної час-тини КРУ; трьох полюсів 2 ( рис 3.4), кожний з яких кріпиться до рами за допомогою фланця 4; ізоляційних тяг 3, які передають рух від пружинного привода через вал вимикача до механізмів переміщення рухомих стержнів полюсів; двох болтів 6 для приєднання шин заземлення. З боку привода рама закрита металевою кришкою 5, у якій є вікна для:
Полюс вимикача (рис. 3.4) складається з ізоляційного циліндра 13, на якому закріплений підшипник 20 з механізмом переміщення рухомого стержня. Механізм переміщення складається з двох важелів - зовнішнього 19 і внутрішнього 11, жорстко закріплених на загальному валу 16. Зовнішній важіль за допомогою ізоляційної тяги з'єднаний з валом вимикача, а внутрішній двома сергами 10 шарнірно з'єднаний з рухомими стержнями 5. Вал 16 механізму встановлений на підшипниках ковзання 18. Для запобігання продувів і викиду масла при вимкненнях, підшипник встановлюється на клей, а вал 16 має ущільнення 17. При вимкненні вимикача оливогазова суміш, що утворилася, з циліндра через отвори в корпусі клапана під тиском попадає в оли-воуловлювач, де відбувається відділення оливи від газів. Гази через отвори в кришці виходять в атмосферу, а олива, що відокремилася, через отвори клапана стікає назад у циліндр полюса оливоуловлювача. Отвір у підшипнику при знятому оливоуловлювачі використовується для заливання трансформаторної оливи в полюси. Конструкцію оливо-уловлювача наведено на рис. 3.5.
У верхній частині циліндра 13 (див. рис. 3.4) на загвинчену в нього гайку 14 кріпиться гвинтами стояк 12. На нижньому кінці стояка встановлений струмознімальний контакт 9, ламелі 7 якого притиснуті до рухомого стержня 5 пружиною 8 і закриті ковпаком. |
|
