Вимикач колонковий малооливний напругою 220 кВ типу ВМТ-220Б складається з трьох окремих полюсів, встановлених на різних рамах. Кожний полюс керується пружинним приводом. Полюс вимикача має оливонаповнені колони, на яких встановлені два дугогасильні модулі тієї ж конструкції, що і вимикачі ВМТ 110. Окремі деталі ВМТ-220Б максимально уніфіковані з вимикачем ВМТ-110, це дозволяє взаємозамінювати змінні частини. Загальний вигляд малооливого вимикача напругою 220 кВ наведено на рис. 4.9

Конструкції (construction) малооливних вимикачів напругою 35 кВ і вище продовжують вдосконалювати з метою збільшення величини номінальних струмів і їх вимикальної здатності, але значну конкуренцію їм в сьогоденні створюють елегазові вимикачі. В світовій практиці малооливні вимикачі виготовляються на напруги до 420 кВ.

Переваги малооливних вимикачів :

  • невелика кількість оливи, в порівнянні з баковими вимикачами;
  • відносно мала маса і габарити;
  • зручніший, ніж у бакових, доступ до дугогасильних контактів;
  • можливість створення серії вимикачів на різні напруги з застосу-ванням уніфікованих вузлів.
Недоліки:
  • вибухо- і пожежонебезпека, що є значно нижчі, ніж в бакових оливних вимикачах, але вищі, ніж в повітряних та елегазових;
  • неможливість здійснення швидкодійного АПУ;
  • необхідність періодичного контролю та заміни оливи в дугогасильних камерах;
  • труднощі при встановленні вбудованих вимірювальних трансформаторів струму.

Переважне застосування малооливних вимикачів - закриті розпо-дільні установки електростанцій і підстанцій напругою 6, 10, 35, 110 кВ, комплектні розподільні установки напругою 6, 10 і 35 кВ та відкриті розподільні установки напругою 35, 110, 220 кВ.

Основні технічні характеристики оливних вимикачів, що виготовля-лись в СНД, і експлуатуються в розподільних мережах до тепер, наведе-ні в таблиці 4.2.