2.4.1 Аналіз сучасного стану питання та обґрунтування теми
Цей підрозділ є обов’язковим та передбачає посилання до відомих вітчизняних аналогів, враховуючи тенденції розвитку та сучасний стан даної галузі науки.
Порівняльний аналіз та обґрунтування теми роботи повинно здійснюватись на рівні інженерного мислення із всебічним використанням сучасних досягнень науки та техніки.
В цьому розділі необхідно порівняти декілька відомих технічних засобів, програмних платформ або програмних систем, що використовуються для розв’язання аналогічних завдань. Глибина огляду в географічному та часовому аспектах характеризує його повноту. Достатнім є аналіз патентної науково-технічної вітчизняної та зарубіжної літератури протягом декількох останніх років, електронних документів (електронних книг, INTERNET-сайтів, web-сторінок ).
У випадку застосування новітньої інформації, яка береться з іноземних джерел сторінки INTERNET-у, необхідно ввести звернення до додатків з обов’язковим перекладом на державну мову або подавати за текстом пояснювальної записки відповідного розділу. Наприклад: „Більшість мікросхем ІМС TDA6101Q працюють в досить обмеженому температурному інтервалі, а саме, -20 °С...+65 °С. Отже, відеопідсилювач побудуємо з використанням дискретних елементів, які мають меншу вартість і працюють при більш високих напругах , параметри якого подані в таблиці 2.2, а структура пристрою показана на рисунку 2.1”.
Таблиця 2.2 – Основні параметри IMC TDA6101Q
|
Тип мікросхем |
TDA6101Q |
|
Фірма виробник |
Philips |
|
Функціональне призначення |
Високовольтний відеопідсилювач |
|
UДЖ, В |
0…250 |
|
UВИХ, В |
14…250 |
|
VU ВИХ, В/мкс |
1700 |
|
UЗМ ВХ, мВ |
-50…+50 |
|
IВХ.ПР, мкА |
0…20 |
|
TЗОВН. НС, °С |
55 |
|
T, °С |
-20…+65 |
|
Корпус |
DBS9MPF |
Рисунок 2.1 – Структура пристрою IMC TDA6101Q
Запропоновані можливі варіанти розв’язання основного питання повинні підкріплюватись техніко-економічним аналізом та визначенням оптимального варіанта.
Рекомендований обсяг розділу 5 - 7 сторінок.
2.5 Основна частина пояснювальної записки
Основна частина пояснювальної записки для курсових робіт містить аналітично-розрахункову частину.
Курсова робота має включати розділи, які відображають маршрут проектування ВІС на основі БМК.
У вступній частині слід відобразити місце і значення БМК у розробці цифрових виробів.
У наступному розділі наводять зміст поставленого завдання, основні технічні характеристики виробу, який розробляють, функціональне зображення НВІС, а також призначення й активні рівні сигналів на зовнішніх виводах.
Розроблюючи принципову електричну схему, використовують відомі методи синтезу цифрових виробів, обґрунтовують вибір елементів. Особливу увагу при проектуванні слід звернути на структуризацію функціональних фрагментів, яка б забезпечувала простоту логічної моделі й процес трасування. За даними таблиці 4.1 навести розрахунок швидкодії цифрового виробу, не враховуючи додаткові затримки реальних з’єднань.
Розділ «Логічне моделювання принципової електричної схеми» містить як розробку логічної моделі, так і синтез тестів функціонального контролю. Тест має забезпечувати повноту перевірки виробу, який розробляють.
У розділі «Трасування» слід обґрунтувати розміщення бібліотечних елементів згідно з електричною принциповою схемою і навести розробку трафаретного креслення з’єднань.
У наступному розділі наводять обчислення апаратних витрат (кількість використаних базових комірок), а також розрахунок швидкодії виробу, враховуючи топологію розведення.
Таблиця 2.2 – Параметри бібліотечних елементів
|
Позна- чення |
Переключення |
Затримка, нс |
|
1 |
2 |
3 |
|
Y1 |
A1 → S1 \ A1 → S1 / A2 → S1 \ A2 → S1 / |
3,8 3,8 3,8 3,8 |
|
Y2 |
A → S \ A → S / |
3,3 3,3 |
|
Y3 |
A/B → S1 \ A/B → S1 / |
4,7 6,0 |
|
Y4 |
A/B → S \ A/B → S / |
6,0 4,7 |
|
Y5 |
A → R \ A → R / A → S \ A → S / |
4,3 4,3 7,8 7,8 |
|
Y6 |
A → B / C → B \ C → R / A → B \ |
4,4 4,4 4,4 4,4 |
|
W1 |
A → R \ A → R / B → S \ B → S / |
3,3 3,3 3,3 3,3 |
|
W2 |
A → R \ A → R / B → S \ B → S / |
3,8 3,8 3,6 3,6 |
|
W3 |
A → S \ A → S / |
3,7 3,7 |
|
W4 |
A → S \ A → S / B → R \ B → R / C → T \ C → T / |
3,8 3,8 3,8 3,8 3,3 3,3 |
|
W5 |
A/B → S \ A/B → S / A/B → R \ A/B → R / |
4,7 6,0 4,7 6,0 |
|
W6 |
A/B → S \ A/B → S / C → R \ C → R / |
4,7 6,0 3,3 3,3 |
|
W7 |
A/B → S \ A/B → S / C/D → R \ C/D → R / |
6,0 4,7 4,7 6,0 |
|
W8 |
A/B → S \ A/B → S / C/D → R \ C/D → R / |
6,0 4,7 6,0 4,7 |
|
W9 |
A/B → S \ A/B → S / C → R \ C → R / |
6,0 4,7 3,3 3,3 |
|
W10 |
A/B → S1 \ A/B → S1 / C → R \ C → R / |
12,0 7,6 3,8 3,8 |
|
W11 |
A/B/C → S \ A/B/C → S / D → R \ D → R / |
8,0 11,5 3,8 3,8 |
|
W12 |
A/B → S \ A/B → S / C → S \ C → S / D → R \ |
7,2 11,0 5,2 11,0 3,8 |
|
W13 |
A/B → S \ A/B → S / C → S \ C → S / D → R \ D → R / |
6,5 7,5 5,3 7,5 3,8 3,8 |
|
W14 |
A/B/C/D → S \ A/B/C/D → S / |
9,0 9,7 |
|
W15 |
A/B/C/D → S \ A/B/C/D → S / |
9,5 9,7 |
|
W16 |
R → Q \ R → ^Q / S → ^Q \ S → Q / |
5,0 13,4 5,0 13,4 |
|
W17 |
^R → Q \ ^R → ^Q / ^S → ^Q \ ^S → Q / |
12,2 5,3 12,2 5,3 |
|
V1W1 |
A/B/C/D → S \ A/B/C/D → S / |
27,0 6,5 |
|
V1W2 |
A/B/C/D → S \ A/B/C/D → S / |
6,0 20,0 |
|
V1W3 |
A/B/C → S \ A/B/C → S / D/E/F → R \ D/E/F → R / |
12,0 7,6 12,0 7,6 |
|
V1W4 |
A/B/C → S \ A/B/C → S / D/E/F → R \ |
8,0 11,5 8,0 |
|
V1W5 |
A/B/C → S \ A/B/C → S / D/E/F → R \ D/E/F → R / |
8,0 11,5 12,0 7,6 |
|
V1W6 |
A/B/C/D → S \ A/B/C/D → S / E → S \ E → S / |
23,8 14,8 23,8 10,5 |
|
V1W7 |
A/B/C/D → S \ A/B/C/D → S / E → S \ E → S / |
21,0 20,5 12,5 20,5 |
|
V2V4 |
R → Q \ R → ^Q / S → Q \ S → ^Q / |
14,6 9,7 20,0 14,8 |
|
V2V4 |
C → Q \ C → ^Q / C → Q / C → ^Q \ D → Q \ D → ^Q / D → Q / |
24,4 19,2 19,5 24,0 22,7 19,3 22,7 |
|
V4V4 |
R → Q \ R → ^Q / S → Q \ S → ^Q \ C → Q \* C → ^Q / C → Q / C → ^Q \ |
17,4 11,0 10,6 24,4 20,8 14,8 20,8 15,0 |
|
V6V4 |
R → Q \* R → ^Q / S → Q \ S → ^Q \ C → Q \ C → ^Q / C → Q / C → ^Q \ |
17,4 11,0 10,6 24,4 20,8 14,8 20,8 15,0 |
|
Z1 |
S → A \ S → A / S → B \ S → B / |
10,5 9,0 13,0 14,3 |
|
Z2 |
H → A \ H → B / H → S \ |
7,5 10,7 14,3 |
|
Z3 |
H,P → S / H,P → A \ H,P → B / H,P → S \ H,P → A / H,P → B \ |
15,5 9,7 12,7 15,3 7,5 10,5 |
2.5.1 Вимоги до основної частини пояснювальної записки
Обсяг пояснювальної записки, як правило, встановлюється в межах годин, передбачуваних для вивчення дисципліни, та не повинен перевищувати 30 сторінок.
В основній частині пояснювальної записки викладаються проектні та перевірні розрахунки об’єкта проектування (дослідження).
Для курсових робіт, які пов’язані з математичним моделюванням та теоретичними дослідженнями, теоретично-розрахункова частина може складати 60% обсягу аркушів пояснювальної записки.
Розрахункова частина має бути логічно пов’язана з теоретичними відомостями теми роботи, демонструватись ілюстративним матеріалом (графіками, схемами, діаграмами) або таблицями з обов’язковим посиланням на ці рисунки (таблиці) за текстом пояснювальної записки.
Пояснювальну записку до курсових робіт, з дисциплін програмного характеру, рекомендується оформлювати згідно з вимогами ”Єдиної системи програмної документації (ЄСПД)”. До записки доцільно включити розділ ”Руководство оператора” (або інший згідно з переліком, визначеним ЄСПД), в якому повинні бути:
– вимоги щодо апаратної частини та програмного забезпечення комп’ютера, на якому планується використовувати програмний продукт ( процесор, об’єм пам’яті, відеокарта, тип операційної системи тощо);
– рекомендації щодо інсталяції та запуску програмного продукту;
– інструкція для роботи з програмою.
В тексті пояснювальної записки повинні бути посилання на рисунки, таблиці, додатки, що входять до змісту роботи.
Графічна частина роботи може подаватись як інформація в тексті пояснювальної записки або додатків, що чітко визначаються керівником роботи в індивідуальному завданні.
Якщо при проектуванні об’єкта виникає потреба в експериментальному досліджені або машинному моделюванні, то ця частина повинна містити детальне обґрунтування та аналіз отриманих результатів.
Розрахунки та графічні роботи, які входять до пояснювальної записки, рекомендується виконувати за допомогою ліцензійного комп’ютерного забезпечення (Pascal, Work Bentch, MathСad, P-Cad, AutoCad, Компас, АrchiCad і под.). Також можна використовувати програмні матеріали, які розроблені кафедрами відповідних інститутів.
Наприклад, у випадку використання сучасних (іноземних) програмних засобів моделювання цифрових схем, слід подавати позначення (базових вузлів, регістрів, логічних елементів і т ін.) у вигляді відповідних зображень (рис. 2, 3), з метою, щоб їх позначення не вступали в протиріччя з діючими державними стандартами. Або можна виносити умовні графічні позначення, що використовуються у програмному середовищі заданому в індивідуальному завданні, в додатки окремим аркушем.
Рисунок 2.2 – Позначення D-тригера в середовищі OrCAD
Рисунок 2.3 – Позначення елемента АБО-НЕ в середовищі OrCAD
Тобто, слід вказувати назву програмного продукту, який використовується в проекті; намагатись забезпечити повне розуміння його використання (здебільшого європейського). Також необхідно в розділі моделювання поєднувати існуючі позначення з іноземними або мати згоду (рішення) кафедри до використання цього програмного продукту.
2.5.2 Аналітично-розрахункова частина
Для курсової роботи (КР) аналітично-розрахунковий розділ є основною частиною пояснювальної записки за обсягом та змістом. Пояснювальна записка може містити декілька розділів, які визначаються темою та індивідуальним завданням на курсову роботу.
При виконанні цієї частини КР слід дотримуватись обґрунтованого і аргументованого стилю викладення та врахувати можливі варіанти розв’язання поставленої задачі на підставі проведеного аналізу відомих розв’язків. Аргументація по тексту повинна підсилюватись відповідними розрахунками, графіками, діаграмами, таблицями тощо.
Ця частина може супроводжуватись, наприклад:
- описом, конструкцією і принципом використання нескомутованої вентильної матриці;
- логічним проектуванням цифрових виробів на основі БМК;
- трасуванням.