4.3 Теплоємність твердих тіл
Знаючи середню енергію нормального коливання (4.8), можна визначити теплову енергію гратки і її теплоємністю . У області низьких температур (), у якій збуджуються в основному низькочастотні фонони з енергією , вираз (4.8) можна приблизно подати так: . (4.9) З (4.9) витікає, що в цій області температур росте . (4.10) Таким чином, в області низьких температур енергія кристала із зростанням Т збільшується внаслідок дії двох чинників: зростання середньої енергії нормальних коливань зростання числа збуджених коливань . Тому в цілому енергія кристала росте пропорційно : , (4.11) а теплоємність гратки (4.12) - пропорційно що добре узгоджується з досвідом. У області високих температур (Т>0) всі нормальні коливання гратки збуджені, тому подальше підвищення температури вже не може призводити до збільшення їх числа. Внаслідок цього в області високих температур зростання енергії твердого тіла може відбуватися тільки за рахунок підвищення ступеня збудження нормальних коливань, що викликає збільшення їх середньої енергії . Оскільки , то і зміна енерії тіла в цілому повинна бути пропорційна Т: , (4.13) а теплоємність тіла (heat capacity) СV (4.14) не повинна залежати від Т, що також добре узгоджується з досвідом. Одержані якісні результати можна підтвердити точнішими кількісними розрахунками. Теплова енергія гратки (4.15) Підставляючи сюди і одержуємо = , (4.16) де ; - температура Дебая. Для області низьких температур () верхню межу інтеграції можна замінити Враховуючи, що одержуємо , (4.17) . (4.18) Для області високих температур і … Підставляючи це в (4.16), знаходимо , (4.19) СV. (4.20) Зокрема, для грама атома будь-якої речовини , де - число Авогадро і СV ( - газова постійна). Співвідношення (4.18) виражає закон Дебая, співвідношення (4.20) - закон Дюлонга і Пті. На рис. 4.4 безперервною лінією показана теоретична крива залежності теплоємності твердих тіл від температури, ділянками - експериментальні дані для ряду твердих тіл. Згода теорії з експерементом цілком задовільна. Знаючи функцію розподілу коливань за частотами і число фононів з енергією , можна встановити залежність від Т концентрації фононового газу, тобто числа фононів збуджених в одиниці об’єму кристала. У області низьких температур, в якій енергія гратки Т4, середня енергія фонона і концентрація фононового газу повинна бути пропорційна T3. У області високих температур, в якій Т, середня енергія фонона досягає граничного значення порядку не залежного від температури і концентрація фононового газу (background gas) повинна бути пропорційна T. Теплоємність електронного газу. В металах крім іонів, створюючих гратку, які коливаються біля положень рівноваги, є і вільні електрони, число яких в одиниці об’єму приблизно таке ж, як і число атомів. Тому теплоємність металу повинна складатися з теплоємності гратки і теплоємності електронного газу Оцінимо порядок величини . При нагріванні металу до температури Т термічному збудженню піддається електронів. Кожний збуджений електрон набуває в середньому енергію рівну 3/2 kT. Помноживши її на число збуджених електронів, одержимо зміну в енергії електронного газу Еел, обумовлене нагріванням його до температури Т: . Теплоємність такого газу . (4.21) Рисунок 4.4 – Температурна залежність теплоємності твердих тіл Для металів m вимірюється одиницями електрон - вольт; для Т = Таким чином, внаслідок того, що при звичайних температурах термічному збудженню піддається лише незначна частина вільних електронів металу, теплоємність електронного газу складає одиниці відсотків від теплоємності гратки.
|