2 РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ, ОБСЯГІВ РОБІТ І ЧИСЕЛЬНОСТІ ПРАЦЮЮЧИХ
2.1 Вибір вихідних даних
Методика розрахунку передбачає розв'язання таких задач: вибір і обґрунтування вихідних даних; коригування нормативів, які регламентують режими технічного обслуговування й ремонту ДТЗ; розрахунок річної і добової виробничих програм з ТО; визначення річних обсягів робіт в ТО та поточного ремонту і їхній розподіл по виробничих зонах і дільницях; розрахунок чисельності виробничого персоналу.
1. Вибір і обґрунтування вихідних даних. До вихідних даних для розрахунку виробничої програми належать: тип і кількість автомобілів і причепів, середньодобовий пробіг автомобіля; дорожні й кліматичні умови експлуатації; режим роботи рухомого складу і виробничих підрозділів технічної служби, умови зберігання дорожніх транспортних засобів.
Залежно від задач проектування конкретного підприємства зміст і повнота вихідних даних можуть бути різними. При будівництві нових АТП відомі лише річний обсяг і види вантажів, що перевозяться, чи чисельність жителів у населеному пункті. При розробці проектів реконструкції, технічного переозброєння і розширення звичайно відомі тип і кількість рухомого складу, всі інші необхідні показники та умови роботи підприємства. Обґрунтування вихідних даних полягає в їхньому кількісному визначенні та прив'язці до конкретного об'єкта згідно з нормативно-технічною документацією чи з показниками, отриманими в результаті узагальнення досвіду роботи передових підприємств галузі.
Тип рухомого складу. Може бути заданим чи встановленим залежно від виду перевезень. Якщо відомий обсяг перевезень, то тип рухомого складу визначається порівнянням річних приведених витрат на перевезення вантажів або пасажирів різним рухомим складом, а також видами вантажів, їхньою упаковкою і розміром партії вантажу.
Кількість ДТЗ. Визначається розрахунком виходячи з обсягу перевезень, характеру вантажів або числа жителів, рухливості населення і середньої дальності перевезень.
Середньодобовий пробіг ДТЗ. Розраховують за методикою, викладеною в спеціальному курсі автомобільних перевезень чи задають на підставі досвіду роботи підприємства.
Категорія умов експлуатації. Характеризуються типом дорожнього покриття, типом рельєфу місцевості та умовами руху. Вказують у завданні чи встановлюють стосовно конкретних умов проектування.
Природно-кліматичні умови. Можна задавати середньомісячними температурами й кліматом. Визначаються залежно від дислокації конкретного АТП по кліматичних районах.
Режим роботи рухомого складу. Визначається числом днів роботи рухомого окладу протягом року - 365 для пасажирського, 255, 305 і 357 –для вантажного транспорту; числом змін роботи автомобілів на лінії 1; 1,5; 2; 3; тривалістю роботи автомобілів на лінії (час у наряді). Режим роботи рухомого складу вказують у завданні на проектування чи беруть той, що склався на АТП, або згідно з рекомендаціями ОНТП-01-91 (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 – Режими роботи рухомого складу
Тип рухомого складу |
Рекомендований режим роботи рухомою складу |
|
число днів роботи протягом року |
час у наряді протягом доби |
|
Автомобілі легкові, вантажні, автопоїзди, автобуси службові, відомчі |
305 |
10,5 |
Автомобілі вантажні, автопоїзди загального користування |
305 |
12,0 |
Автобуси маршрутні, автомобілі легкові – таксі |
365 |
12,0 |
Автопоїзди, автобуси міські |
357 |
16,0 |
Автомобілі-самоскиди, позашляхові |
357 |
21,0 |
Режим роботи виробничих підрозділів технічної служби. Визначаться режимом роботи рухомого складу на лінії, видами ТО й ремонту, їхньою періодичністю та тривалістю. Режим роботи виробничих підрозділів беруть той, що склався на підприємстві, чи вибирають згідно з рекомендаціями, наведеними в нормативній документації (табл. 2.2).
Таблиця 2.2 – Режими роботи виробничих підрозділів технічної служби
Найменування видів робіт по технічному обслуговуванню і поточному ремонту ДТЗ |
Режим виробництва, що рекомендується |
|||||
для АТП, експлуатаційних промислових філіалів |
для БЦТО, ВТК, ЦСП |
|||||
число днів роботи на рік |
число змін роботи на добу |
період виконання (зміни) |
число днів роботи на рік |
число змін роботи на добу |
період виконання (кошториси) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Роботи щоденного обслуговування (ЩО) |
305 |
2 |
II, III |
305 |
2 |
І, II |
357 |
3 |
І, II, III |
|
|
|
|
365 |
3 |
І, II, III |
|
|
|
|
Діагностика загальна і поглиблена (Д-І і Д-ІI) |
255 |
1 |
І |
305 |
2 |
І-ІII |
305 |
2 |
І, II |
|
|
|
|
Продовження таблиці 2.2 |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Перше технічне обслуговування (ТО-1) |
255 |
1 |
II |
- |
- |
- |
305 |
2 |
II, III |
|
|
|
|
Друге технічне обслуговування (ТО-2) |
255 |
1 |
І |
305 |
2 |
І-ІII |
305 |
2 |
І, II |
|
|
|
|
Регулювальні і розбірно-складальні роботи поточного ремонту |
255 |
2 |
І, II |
305 |
2 |
І, II |
305 |
3 |
І, II, III |
|
|
|
|
357 |
3 |
І, II, III |
|
|
|
|
Фарбувальні роботи |
255 |
1 |
І |
305 |
2 |
І, II |
305 |
2 |
І, II |
255 |
2 |
І, II |
|
Агрегатні і слюсарно-механічні, електротехнічні роботи, ремонт приладів системи живлення, шиномонтажні роботи, вулканізація, ковальсько-ресорні, мідницькі, зварювальні, бляхарські, арматурні, деревообробні, оббивні, радіоремонтні роботи |
255 |
1 |
І |
305 |
2 |
І, II |
305 |
2 |
І, II |
255 |
2 |
І, II |
|
Таксометричні роботи |
305 |
2 |
І, II |
|
|
|
357 |
2 |
І, II |
|
|
|
|
Акумуляторні роботи |
305 |
2 |
І, II |
305 |
2 |
І, II |
357 |
2 |
І, II |
255 |
2 |
II |
|
Повторний огляд балонів |
- |
- |
- |
255 |
2 |
І, II |
Примітка: Більше число днів роботи на рік і змін роботи на добу слід приймати для АТП, експлуатаційних і виробничих філіалів потужністю 300 і більш вантажних автомобілів, а також АТП відомчого транспорту.
2. Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту рухомого складу. Виробничу програму та обсяг робіт з ТО й ремонту розраховують, користуючись такими нормативами: пробіг рухомого складу до капітального ремонту; періодичність ТО; трудомісткість ТО і поточного ремонту; простої рухомого складу в КР, ТО і ПР.
Ці нормативи наведено в Положенні про технічне обслуговування й ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту.
2.2 Розрахункові нормативи періодичності і трудомісткості ТО і ПР рухомого складу, коефіцієнти коректування нормативів, чисельність працюючих
При реконструкції підприємств розрахункові нормативи періодичності ТО, пробігу до КР (ресурсу), трудомісткостей і простою в ТО і ПР, вказані в табл. 2.4 – 2.7, для існуючого парку рухомого складу слід приймати за діючими «Положеннями про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту».
Класифікація рухомого складу автомобільного транспорту наведена в табл. 2.3.
Таблиця 2.3 – Класифікація рухомого складу автомобільного транспорту
Тип ДТЗ |
Характеристика рухомого складу |
Модель-представник |
Автомобілі легкові |
робочий об'єм двигуна, л |
|
особливо малого класу |
до 1,2 вкл. |
ЗАЗ-1102 |
малого класу |
понад 1,2 до 1,8 |
ВА3-2107 |
середнього класу |
понад 1,8 до 3,5 |
ГАЗ-3102 "Волга" (ГАЗ-2411 такси) |
Автобуси |
довжина, м |
|
особливо малого класу |
до 5,0 вкл. |
РАФ-2203-01 |
малого класу |
понад 6,0 до 7,5 |
ПАЗ-3205 |
середнього класу |
понад 8,0 до 10,0 |
ЛіАЗ-42021 |
великого класу |
понад 10,5 до 12,0 |
ЛіАЗ-5256 |
особливо великого класу |
понад 12,0 |
Ікарус-280 |
Автомобілі вантажні загального призначення |
корисне навантаження, т |
|
особливо малої вантажопідйомності |
від 0,5 до 1,0 |
УАЗ-3303-01 |
малої вантажопідйомності |
понад 1,0 до 3,0 |
ГАЗ-52-04 |
середньої вантажопідйомності |
понад 3,0 до 5,0 |
ГАЗ-3307 |
великої вантажопідйомності |
понад 5,0 до 6,0 |
ЗІЛ-431410 |
особливо великої вантажопідйомності |
понад 8,0 до 10,0 |
КамАЗ-53212 |
автомобілі-самоскиди кар'єрні |
30,0 |
БелАЗ-7522 |
Причепи і напівпричепи |
корисне навантаження, т |
|
Причепи одновісні малої і середньої вантажопідйомності |
до 5,0 |
СМ-В325 |
Причепи двовісні середньої і великої вантажопідйомності |
до 8,0 |
ГКБ-8350 |
Причепи одновісні великої вантажопідйомності |
до 12,0 |
КАЗ-9368 |
Напівпричепи двовісні особливо великої вантажопідйомності |
14,0 |
Мод. 9370 |
Напівпричепи багатовісні особливо великої вантажопідйомності |
понад 20,0 |
МАЗ-9398 |
Причепи і напівпричепи важковози |
понад 22,0 |
ЧМЗАШ |
Відповідно до «Положення про технічне обслуговування і ремонт ДТЗ АТ» в процесі експлуатації до рухомого складу застосовуються наступні види технічних впливів:
підготовка до продажу;
технічне обслуговування в період обкатки;
щоденне технічне обслуговування (ЩО);
перше технічне обслуговування (ТО-1);
друге технічне обслуговування (ТО-2);
сезонне технічне обслуговування (СО);
поточний ремонт (ПР);
капітальний ремонт агрегатів і вузлів (КР);
технічне обслуговування підчас консервації ДТЗ;
технічне обслуговування та ремонт ДТЗ на лінії.
Щоденне технічне обслуговування (ЩО) підрозділяється на ЩОд, виконуване щодоби і ЩОт, виконуване перед ТО-1, ТО-2 і ПР, пов'язаним із заміною агрегатів.
Сезонне технічне обслуговування (СО) рухомого складу, пов'язане з його підготовкою до експлуатації в зимовий і літній період і проводиться 2 рази на рік, поєднується з проведенням чергового технічного обслуговування – ТО-2 і ТО-1 і як окрема технічна дія при розрахунку не приймається.
Капітальний ремонт агрегатів і вузлів вантажних і легкових автомобілів, а також капітальний ремонт автобусів на базі готових агрегатів в автотранспортних підприємствах, що розглядаються в даних нормах, не проводиться, його виконання слід передбачати по кооперації зі спеціалізованими авторемонтними підприємствами.
Нормативи періодичності ТО рухомого складу для I категорії умов експлуатації слід приймати не менше за величини, наведені в табл. 2.4. Ресурс пробігу рухомого складу – не менше за величини, наведені в табл. 2.5.
Таблиця 2.4 – нормативи періодичності ТО рухомого складу
Тип рухомого склад |
Нормативи періодичності технічного обслуговування не менше, км |
||
ЩО |
ТО-1 |
ТО-2 |
|
Автомобілі легкові |
Один раз на робочу добу, незалежно від числа робочих змін |
5000 |
20000 |
Автобуси |
5000 |
20000 |
|
Автомобілі вантажні, автобуси на базі вантажних автомобілів або з використанням їх основних агрегатів |
4000 |
16000 |
|
Автомобілі-самоскиди кар'єрні |
2000 |
10000 |
|
Причепи і напівпричепи |
4000 |
16000 |
|
Причепи і напівпричепи важковози |
3000 |
12000 |
|
Таблиця 2.5 – Ресурс рухомого складу (пробіг до КР)
Тип рухомого складу |
Ресурс (пробіг до КРХ), не менше, тис. км |
1 |
2 |
Автомобілі легкові |
|
особливо малого класу |
125 |
малого класу |
150 |
середнього класу |
400 |
Автобуси |
|
особливо малого класу |
350Х |
малого класу |
400Х |
Продовження таблиці 2.5 |
|
1 |
2 |
середнього класу |
500Х |
великого класу |
500Х |
особливо великого класу |
400Х |
Автомобілі вантажні загального призначення |
|
особливо малої вантажопідйомності |
150 |
малої вантажопідйомності |
175 |
середньої вантажопідйомності |
300 |
великої вантажопідйомності |
|
понад 5,0 до 6,0 т |
450 |
понад 6,0 до 8,0 т |
300 |
особливо великої вантажопідйомності |
|
понад 8,0 до 10,0 т |
300 |
понад 10,0 до 16,0 т |
300 |
Автомобілі самоскиди кар'єрні |
200 |
Причепи і напівпричепи |
|
причепи одновісні малої і середньої вантажопідйомності |
120 |
напівпричепи одновісні і двовісні великої вантажопідйомності |
300 |
напівпричепи багатовісні особливо великої вантажопідйомності |
320 |
причепи і напівпричепи-важковози |
250 |
Тривалість простою рухомого складу в ТО і ремонті слід приймати не більше величин, наведених в табл. 2.6.
Таблиця 2.6 – Тривалість простою рухомого складу в ТО і ремонті
Тип рухомого складу |
Тривалість простою, не більше |
|
в ТО і ПР, днів на 1000 км пробігу |
в КР, днів |
|
1 |
2 |
3 |
Автомобілі легкові |
|
|
особливо малого класу |
0,1 |
- |
малого класу |
0,18 |
- |
середнього класу |
0,22 |
- |
Автобуси |
|
|
особливо малого класу |
0,2 |
15 |
малого класу |
0,25 |
18 |
середнього класу |
0,3 |
18 |
великого класу |
0,35 |
20 |
особливо великого класу |
0,45 |
25 |
Автомобілі вантажні загального призначення |
|
|
особливо малої вантажопідйомності |
0,25 |
- |
малої вантажопідйомності |
0,30 |
- |
середньої вантажопідйомності |
0,35 |
- |
великої вантажопідйомності |
|
|
Продовження таблиці 2.6 |
||
1 |
2 |
3 |
понад 5,0 до 6,0 т |
0,38 |
- |
понад 6,0 до 8,0 т |
0,43 |
- |
особливо великої вантажопідйомності |
|
|
понад 8,0 до 10,0 т |
0,48 |
- |
понад 10,0 до 16,0 т |
0,53 |
- |
Примітки:
1. Тривалість простою рухомого складу в ТО і ПР враховують заміну в процесі експлуатації агрегатів і вузлів, що виробили свій ресурс.
2. Коефіцієнт технічної готовності для причепів і напівпричепів слід приймати рівним коефіцієнту технічної готовності автомобілів-тягачів, з якими вони працюють.
Трудомісткості ТО і ПР рухомого складу слід приймати не більше величин, наведених в табл. 2.7.
Таблиця 2.7 – Трудомісткості ТО і ПР рухомого складу
Тип ДТЗ |
Нормативи трудомісткості |
|||
Разова, |
Питома, люд.-год. на 1000 км пробігу |
|||
ЩОд |
ТО-1 |
ТО-2 |
ПР |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Автомобілі легкові |
|
|
|
|
особливо малого класу |
0,15 |
1,9 |
7,5 |
1,5 |
малого класу |
0,2 |
2,6 |
10,5 |
1,8 |
середнього класу |
0 25 |
3,4 |
13,5 |
2,1 |
Автобуси |
|
|
|
|
особливо малого класу |
0,25 |
4,5 |
18,0 |
2,8 |
малого класу |
0,3 |
6,0 |
24,0 |
3,0 |
середнього класу |
0,4 |
7,5 |
30,0 |
3,3 |
великого класу |
0,5 |
9,0 |
36,0 |
4,2 |
особливо великого класу |
0,8 |
18,0 |
72,0 |
6,2 |
Автомобілі вантажні загального призначення |
|
|
|
|
особливо малої вантажопідйомності |
0,2 |
1,8 |
7,2 |
1,55 |
малої вантажопідйомності |
0,3 |
3,0 |
12,0 |
2,0 |
Середньої вантажопідйомності |
0,3 |
3,6 |
14,4 |
3,0 |
великої вантажопідйомності |
|
|
|
|
понад 5,0 до 6,0 т |
0,3 |
3,6 |
14,4 |
3,4 |
понад 6,0 до 8,0 т |
0,35 |
5,7 |
21,6 |
5,0 |
особливо великої вантажопідйомності |
|
|
|
|
понад 8,0 до 10,0 т |
0,4 |
7,5 |
24,0 |
5,5 |
понад 10,0 до 16,0 т |
0,5 |
7,8 |
31,2 |
6,1 |
Автомобілі-самоскиди кар'єрні |
|
|
|
|
30,0 т |
0,8 |
20,5 |
80,0 |
16,0 |
42,0 т |
1,0 |
22,5 |
90,0 |
24,0 |
Продовження таблиці 2.7 |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Автомобілі газобалонні |
|
|
|
|
Газова система живлення автомобілів, що працюють на скрапленому нафтовому газі |
0,08 |
0,3 |
1,0 |
0,45 |
Газова система живлення автомобілів, що працюють на стисненому природному газі |
0,1 |
0,9 |
2,4 |
0,85 |
Причепи, напівпричепи |
|
|
|
|
Причепи одновісні малої і середньої вантажопідйомності |
0,05 |
0,90 |
3,6 |
0,35 |
Причепи двовісні середньої і великої вантажопідйомності |
0,1 |
2,1 |
8,4 |
1,15 |
Причепи одновісні великої вантажопідйомності |
0,15 |
2,1 |
8,4 |
1,15 |
Причепи двовісні особливо великій вантажопідйомності |
0,15 |
2,2 |
8,8 |
1,25 |
Причепи багатовісні особливо великої вантажопідйомності |
0,15 |
3,0 |
12,0 |
1,7 |
Причепи і напівпричепи-важковози |
0,2 |
4,4 |
17,6 |
2,4 |
Примітки:
1. Трудомісткості ЩОт слід приймати рівними 50 % від трудомісткості ЩОд.
2. Трудомісткості ЩОд передбачають виконання прибирально-мийних робіт з використанням комплексної механізації.
Зазначені нормативи встановлено для першої категорії умов експлуатації, базових моделей автомобілів, помірного кліматичного району; автотранспортних підприємств, на яких здійснюються ТО й ремонт 200-300 одиниць рухомого складу, що складають три технологічно сумісні групи, закритого способу зберігання, оснащення АТП засобами механізації відповідав табелю технологічного устаткування. Якщо автомобілі працюють в умовах, що відрізняються від зазначених, нормативи коригують, ураховуючи конкретні умови експлуатації та особливості АТП, яке проектують. Для цього користуються коефіцієнтами, які враховують наступні фактори:
категорії умов експлуатації рухомого складу – К1
модифікації рухомого складу і організації його роботи – К2
природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу – К3
кількість одиниць технологічно сумісного рухомого складу – К4
способу зберігання рухомого складу – К5
З метою проектування коректування нормативів залежно від пробігу рухомого складу з початку експлуатації не проводиться.
Результуючий коефіцієнт коректування нормативів визначається як добуток окремих коефіцієнтів для наступних показників:
періодичності ТО К1,·К3
ресурсу пробігу до КР К1,·К2,·К3
трудомісткості ТО К2,·К4
трудомісткості ПР К1,·К2,·К3,·К4,·К5
Примітки:
1. Нормативи для кар'єрних автомобілів-самоскидів залежно від категорій умов експлуатації, модифікації і умов роботи корегуванню не підлягають.
2. Результуючі коефіцієнти коректування періодичності ТО і ресурсу не повинні бути менше 0,5.
Числові значення коефіцієнтів К1 корегування нормативів залежно від категорії умов експлуатації рухомого складу наведені в табл. 2.8.
Таблиця 2.8 – Коефіцієнти корегування нормативів залежно від категорії умов експлуатації (К1)
Категорія умов експлуатації |
Коефіцієнти корегування, К1 |
||
періодичності ТО |
питомої трудомісткості ПР |
ресурсу |
|
І |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
II |
0,9 |
1,1 |
0,9 |
III |
0,8 |
1,2 |
0,8 |
IV |
0,7 |
1,4 |
0,7 |
V |
0,6 |
1,5 |
0,6 |
Примітка: відкориговані значення ресурсу і періодичності ТО слід округляти до цілих десятків кілометрів з урахуванням кратності між собою і кратності середньодобовому пробігу.
Числові значення коефіцієнтів К2 корегування нормативів залежно від модифікації рухомого складу і організації його роботи наведені в табл. 2.9.
Таблиця 2.9 – Коефіцієнти корегування нормативів залежно від модифікації рухомого складу (К2)
Модифікація рухомого складу і організація його роботи |
Коефіцієнт коректування, К2 |
||
трудомісткості ЩО, ТО-1, ТО-2 і ПР |
тривалості простою в ТО і ПР |
ресурсу |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Автомобілі і автобуси підвищеної прохідності |
1,25 |
1,1 |
1,0 |
Автомобілі-фургони (пікапи) |
1,2 |
1,1 |
1,0 |
Автомобілі-рефрижератори |
1,3 |
1,2 |
1,0 |
Автомобілі-цистерни |
1,2 |
1,1 |
1,0 |
Автомобілі-паливозаправники |
1,4 |
1,2 |
1,0 |
Автомобілі-самоскиди |
1,15 |
1,1 |
0,85 |
Сідельні тягачі |
1,1 |
1,0 |
0,95 |
Продовження таблиці 2.9 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
Автомобілі спеціальні |
1,4 |
1,2 |
0,9 |
Автомобілі санітарні |
1,1 |
1,0 |
1,0 |
Автомобілі, що працюють з причепами |
1,15 |
1,1 |
0,9 |
Причепи і напівпричепи спеціальні (рефрижератори, цистерни і ін.) |
1,6 |
- |
1,0 |
Чисельні значення коефіцієнтів К3 корегування нормативів залежно від кліматичних умові експлуатації рухомого складу наведені в табл. 2.10.
Таблиця 2.10 – Коефіцієнти корегування нормативів залежно від кліматичних умові експлуатації (К3)
Кліматичний район за ГОСТ 16350-80 |
Коефіцієнт коректування, К3 |
||
періодичності ТО |
трудомісткості ПР |
ресурсу |
|
Помірний |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
Помірно-теплий, помірно-теплий вологий, теплий вологий |
1,0 |
0,9 |
1,1 |
Жаркий сухий, дуже жаркий сухий |
0,9 |
1,1 |
0,9 |
Помірно холодний |
0,9 |
1,1 |
0,9 |
Холодний |
0,9 |
1,2 |
0,8 |
Дуже холодний |
0,8 |
1,3 |
0,7 |
Примітка: Корегування періодичності, трудомісткості ПР і ресурсу рухомого складу в районах з високою агресивністю навколишнього середовища з метою проектування не проводиться.
Числові значення коефіцієнтів К4 корегування нормативів трудомісткості ТО і ПР залежно від кількості одиниць технологічно сумісного рухомого складу (додаток 1) наведені в табл. 2.11.
Таблиця 2.11 – Коефіцієнти корегування нормативів трудомісткості ТО і ПР залежно від кількості одиниць технологічно сумісного рухомого складу (К4)
Кількість одиниць технологічно сумісного рухомого складу |
Коефіцієнти корегування трудомісткості ТО і ПР |
Кількість одиниць технологічно сумісного рухомого складу |
Коефіцієнти корегування трудомісткості ТО і ПР |
до 25 включно |
1,55 |
понад 200 до 300 |
1,0 |
понад 25 до 50 |
1,35 |
" 300 " 400 |
0,9 |
" 50 " 100 |
1,19 |
" 400 " 500 |
0,89 |
" 100 " 150 |
1,1 |
" 500 " 600 |
0,86 |
" 150 " 200 |
1,05 |
" 600 " 700 |
0,84 |
" 700 " 800 |
0,81 |
" 1600 " 2000 |
0,68 |
" 800 " 1000 |
0,77 |
" 2000 " 3000 |
0,65 |
" 1000 " 1300 |
0,73 |
" 3000 " 5000 |
0,63 |
" 1300 " 1600 |
0,70 |
понад 5000 |
0,60 |
Трудомісткості ЩО не підлягають корегуванню коефіцієнтом К4.
Залежно від способів зберігання рухомого складу трудомісткості ПР слід коректувати за допомогою коефіцієнта К5:
при відкритому зберіганні - 1,0, при закритому зберіганні - 0,9.
2.3 Розрахунок річної та добової програм з ТО автомобілів
Виробнича програма підприємств з ТО характеризується числом технічних впливів, запланованих на певний період. План АТП по основних показниках установлюють на календарний рік. Тому виробничу програму з ТО також розраховують на рік. Окрім того, щоб вибрати метод організації ТО, визначають також і добову програму.
Виробничу програму з ТО розраховують різними методами. Великого поширення набули цикловий метод розрахунку (за цикл узято пробіг до КР) і розрахунок за річнім пробігом. Щоб визначити річну виробничу програму, найдоцільніше скористатися методом розрахунку за річнім пробігом.
Сумарний річний пробіг по кожній моделі автомобілів, км:
,
де Аі–облікова кількість автомобілів і-ї моделі;
Dp – тривалість роботи рухомого складу протягом року, днів;
lсі – середньодобовий пробіг автомобілів і-ї моделі, км;
Lкі – пробіг до капітального ремонту, км;
aк – тривалість простою в КР, днів;
aторі - тривалість простою автомобілів і-ї моделі на ТО і ПР, днів/1000 км.
Тривалість простою автомобіля в КР включає нормативний простій автомобіля на авторемонтному заводі, а також час, витрачений на доставку, оформлення і здачу в ремонт. Якщо немає фактичних даних про час доставки і оформлення, його можна взяти таким, що дорівнює 10-20 % тривалості простою в КР за нормативом.
Розрахунок програми при різнотипному парку виконують по групах одномарочного рухомого окладу. ТО автопоїздів звичайно здійснюють, не розчіплюючи тягач і причіп. Тому програму для автопоїздів розрахують як для цілої одиниці рухомого складу.
Річна кількість технічних впливів по кожній моделі:
де NK, N2, N1, NЩОд, NЩОт, Nco, ND-1, ND-2 – річна кількість відповідно КР, ТО-2, ТО-1, ЩОд, ЩОт, CO і діагностичних впливів Д-1 і Д-2;
LK - скоригований пробіг до КР.
L2, L1 – скориговані періодичності ТО-2 і ТО-1;
КПр – коефіцієнт, що враховує виконання ЩОт при ПР, пов'язаним із заміною агрегатів (КПр= 1,6).
КР автомобілів здійснюють на спеціалізованих підприємствах, тому обсяги робіт з КР на АТП не визначають. Проте, це випливає з наведених формул, кількість КР враховують при розрахунку кількості ТО-2 і ТО-1.
Діагностування Д-1 призначене для визначення технічного стану агрегатів, вузлів і систем, які забезпечують безпеку руху. Д-1 виконують з періодичністю ТО-1. Воно передбачається після ТО-2 і ПР по агрегатах і вузлах, які забезпечують безпеку руху. Згідно з дослідними даними кількість автомобілів, які діагностуються при ПР, дорівнює 10 % річної програми ТО-1.
Діагностування Д-2 потрібне для визначення потужнісних і економічних показників автомобілів і обсягів ПР. Д-2 виконують з періодичністю ТО-2, а іноді при ПР. Кількість автомобілів, що діагностуються при ПР, дорівнює 20 % річної програми ТО-2.
Добову програму Nj,д кожного виду технічних впливів розраховують за технологічно сумісними моделями автомобілів, її визначають так:
,
де ΣNj,i – сумарна річка кількість технічних впливів j-гo виду по технологічно сумісних моделях автомобілів;
і – вид технічного впливу (ЩО, ТО-1, ТО-2);
Dp,j – число робочих днів відповідної зони що виконує і-й вплив.
2.4 Визначення річного обсягу робіт з ТО і ПР
Річний обсяг робіт по АТП обчислюють у людино-годинах. Він містить обсяги робіт а ЩО, ТО-1, ТО-2, ПР і самообслуговуванню підприємства. Обсяги ЩО, ТО-1, ТО-2 визначають на основі річної виробничої програми й трудомісткості обслуговування даного виду. Обсяг ПР визначають виходячи з річного пробігу автомобілів і питомої трудомісткості ПР на 1000 км пробігу. Сезонне ТО, що виконується двічі у рік, як правило, суміщають з ТО-2 і як окремий вид обслуговування не враховують.
Річні обсяги робіт по кожній моделі рухомого складу визначають так:
де tщо, t2, t1 – скориговані нормативні трудомісткості що, ТО-2, ТО-1, людино-годин;
tпр – скоригована трудомісткість ПР, люд.-год./1000 км;
т1–частка трудомісткості ТО-2, що припадає на одне сезонне обслуговування. Для дуже холодного і дуже жаркого сухого кліматичних районів m1 = 0,5; для помірно холодного і жаркого сухого районів m1= 0,3; для інших районів m1 = 0,2.
Сумарна річна трудомісткість ТО і ПР по одній моделі рухомого складу Тві:
;
,
де К – кількість моделей рухомого складу;
і – порядковий номер моделі.
Під час організації ТО-2 виникає необхідність в знятті окремих приладів і вузлів для усунення несправності і контролю на спеціальних стендах на виробничих дільницях. В основному це роботи по системі живлення, електротехнічні, акумуляторні і шиномонтажні. Тому виконання 90-95 % обсягу робіт ТО-2 планується на постах, а 5-10 % – на виробничих дільницях. В практиці проектування цей обсяг робіт розподіляється рівномірно по відповідних дільницях.
При організації Д-1 і Д-2 на самостійних дільницях трудомісткість діагностичних робіт; визначають у частках трудомісткості ТО й ПР.
Трудомісткість загальної діагностики Д-1:
;
трудомісткість поглибленої діагностики Д-2:
,
де m2, m3 – частка трудомісткості відповідно ТО-1 і ПР, яка придає на загальну діагностику;
m4, m5 –частка трудомісткості відповідно ТО-2 і ПР, яка припадає на поглиблену діагностику.
Частки трудомісткості ТО-1, ТО-2 і ПР, що припадають на діагностичні .роботи, наведено в табл. 2.12. Відповідно річні обсяги робіт, які виконуються в зонах ТО-1 і ТО-2, зменшуються на відповідні величини:
,
.
Обсяги робіт з ТО і ПР розподіляють відповідно до місця їх виконання за технологічними та функціональними ознаками. ТО виконують на постах, ПР - на постах і виробничих дільницях. До постових належать роботи з ТО і ПР, які виконують безпосередньо на автомобілі, що знаходиться на посту відповідної зони, до дільничних – роботи з ремонту й перевірки вузлів, агрегатів і механізмів, які зняті з автомобіля і виконуються на дільницях.
Структуру елементів ВТБ для ТО і ремонту рухомого складу формулюють з урахуванням особливостей виконання робіт. Роботи з ЩО і ТО-1 виконують у самостійних зонах. Постові роботи ТО-2 і ПР виконують, як правило, на універсальних постах, розміщених у загальній зоні. Допускається проводити ТО-2 в окремій зоні чи в зоні ТО-1, але в іншу зміну.
Місце діагностики в технологічному процесі ТО і ПР визначається обсягами робіт, умовами експлуатації, режимами роботи автомобілів, підрозділів технічної служби та іншими факторами. Д-1 і Д-2 звичайно виконують на окремих постах, їх можна здійснювати також - на одній дільниці. Іноді Д-1 суміщають з роботами, які виконують на постах ТО-1.
Для формування обсягів робіт, які виконуються в зонах і на виробничих дільницях, розподіляють річні обсяги ТО і ПР за видами робіт. Приблизний розподіл трудомісткості ЩО, ТО-1, ТО-2 і ПР за видами робіт наведено в табл. 2.12.
2.5 Розрахунок обсягу робіт по самообслуговуванню підприємств
Поряд в роботами з ТО і ПР, які називають виробничими, на АТП виконують допоміжні роботи, до складу яких входить обслуговування і ремонт устаткування та інструменту, транспортні / завантажувально-розвантажувальні роботи, пов'язані з ТО і ПР рухомого складу, перегон автомобілів усередині підприємства, прийом і видача матеріальних цінностей, прибирання приміщень.
Трудомісткість допоміжних робіт визначається в частках від річного обсягу виробничих робіт:
,
Таблиця 2.12 – Процентне співвідношення за видами робіт
Види робіт ТО і ПР |
Процентне співвідношення по видах робіт |
||||
автомобілі легкові |
автобуси |
автомобілі вантажні загального призначення |
автомобілі-самоскиди кар’єрні |
причепи і напівпричепи |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
ЩОд |
|
|
|
|
|
Мийні |
15 |
10 |
9 |
10 |
30 |
Прибиральні (включаючи сушку-обтирання) |
25 |
20 |
14 |
20 |
10 |
Заправні |
12 |
11 |
14 |
12 |
- |
Контрольно-діагностичні |
13 |
12 |
16 |
1 |
15 |
Ремонтні (усунення дрібних несправностей) |
35 |
47 |
47 |
46 |
45 |
Разом: |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
ЩОт |
|
|
|
|
|
Прибиральні |
60 |
55 |
40 |
40 |
40 |
Мийні (включаючи сушку-обтирання) |
40 |
45 |
60 |
60 |
60 |
Разом: |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
ТО-1 |
|
|
|
|
|
Діагностика загальна (Д-1) |
15 |
8 |
10 |
8 |
4 |
Кріпильні, регулювальні, змащувальні та ін. |
85 |
92 |
90 |
92 |
96 |
Всього: |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
ТО-2 |
|
|
|
|
|
Діагностика поглиблена (Д-2) |
12 |
7 |
10 |
5 |
2 |
Кріпильні, регулювальні, змащувальні та ін. |
88 |
93 |
90 |
95 |
98 |
Всього: |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
ПР |
|
|
|
|
|
Постові роботи |
|
|
|
|
|
Діагностика загальна (Д-1) |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
Діагностика поглиблена (Д-2) |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Регулювальні і розбірно-складальні роботи |
33 |
27 |
35 |
34 |
30 |
Зварювальні роботи |
4 |
5 |
- |
8 |
- |
для рухомого складу з металевими кузовами |
- |
- |
4 |
- |
15 |
з металодерев'яними кузовами |
- |
- |
3 |
- |
11 |
з дерев'яними кузовами |
- |
- |
2 |
- |
6 |
Бляхарські роботи |
2 |
2 |
- |
3 |
- |
для рухомого складу з металевими кузовами |
- |
- |
3 |
- |
10 |
з металодерев'яними кузовами |
- |
- |
2 |
- |
7 |
з дерев'яними кузовами |
- |
- |
1 |
- |
4 |
Фарбувальні роботи |
8 |
8 |
6 |
3 |
7 |
Продовження таблиці 2.12 |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Деревообробні роботи |
- |
- |
- |
- |
- |
для рухомого складу з металодерев'яними кузовами |
- |
- |
2 |
- |
7 |
з дерев'яними кузовами |
- |
- |
4 |
- |
15 |
Разом: |
49 |
44 |
50 |
50 |
65 |
Дільничі роботи |
|
|
|
|
|
Агрегатні роботи |
16/15 |
17 |
18 |
17 |
- |
Слюсарно-механічні роботи |
10 |
8 |
10 |
8 |
13 |
Електротехнічні роботи |
6/5 |
7 |
5 |
5 |
3 |
Акумуляторні роботи |
2 |
2 |
2 |
2 |
- |
Ремонт приладів системи живлення |
|
3 |
4 |
4 |
- |
Шиномонтажні роботи |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
Роботи вулканізації (ремонт камер) |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
Ковальсько-ресорні роботи |
2 |
3 |
3 |
3 |
10 |
Мідницькі роботи |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
Зварювальні роботи |
2 |
2 |
1 |
2 |
2 |
Бляхарські роботи |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
Арматурні роботи |
2 |
3 |
1 |
1 |
1 |
Оббивні роботи |
2 |
3 |
1 |
1 |
- |
Таксиметричні роботи |
-/2 |
- |
- |
- |
- |
Разом: |
51 |
56 |
50 |
50 |
35 |
Всього: |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
Примітки:
1. Розподіл об'єму робіт ЩО наведений для виконання мийних робіт механізованим методом.
2. В розділі "Дільничі роботи" для легкових автомобілів в чисельнику вказані об'єми робіт для автомобілів загального призначення, в знаменнику - для автомобілів-таксі.
3. Додаткові об'єми робіт по ТО для газобалонних автомобілів слід розподіляти:
- контроль на КПП – 50 %;
- на посту випуску (зливу) газу – 50 %;
- по ПР газової системи живлення:
- постові роботи – 75 %;
- у тому числі зняття і установка балонів – 25 %;
- дільничі роботи – 25 %;
4. Для спеціалізованого рухомого складу, оснащеного додатковим устаткуванням, розподіл об'ємів робіт ТО і ПР слід проводити з урахуванням специфіки виконуваних робіт.
де в – частка допоміжних робіт, яка залежить від кількості автомобілів на АТП, якщо А0 < 200, то в = 0,3; при А0 = 200...400 автомобілів в = 0,25; при А0 > 400 автомобілів в = 0,2.
Розподіл допоміжних робіт у відсотках наведено в таблиці 2.13.
Таблиця 2.13 – Розподіл допоміжних робіт
Вид роботи |
Обсяг, % |
По самообслуговування |
40 |
Транспортні |
10 |
Перегін автомобілів |
15 |
Прийом, зберігання і видача матеріальних цінностей |
15 |
Прибирання приміщень |
20 |
Усього |
100 |
У свою чергу, роботи по самообслуговуванню підрозділяються на електротехнічні, слюсарні, ковельські, зварювальні, жерстяницькі, мідницькі, трубопровідні, ремонтно-будівельні та деревообробні. Розподіл обсягів робіт наведено в таблиці 2.14.
Таблиця 2.14 – Розподілення обсягу робіт по самообслуговуванню АТП
Вид роботи |
Обсяг, % |
Електротехнічні |
25 |
Механічні |
10 |
Слюсарні |
16 |
Ковальські |
2 |
Зварювальні |
4 |
Жерстяницькі |
4 |
Мідницькі |
1 |
Трубопровідні |
22 |
Ремонтно-будівельні та деревообробні |
16 |
Усього |
100 |
Якщо трудомісткість допоміжних робіт по самообслуговуванню перевищує 10 тис. людино-годин, на АТП створюють самостійний підрозділ – відділ головного механіка (ВГМ). У противному випадку, обсяги робіт по самообслуговуванню розподіляють по відповідних виробничих дільницях. При цьому механічні, слюсарні та трубопровідні об'єднують у слюсарно-механічні, а ремонтно-будівельні та столярні відносять до деревообробних.
Обсяги робіт з ТО й ПР розподіляють відповідно до місця їх виконання за технологічними та функціональними ознаками. ТО виконують на постах, ПР – на постах і виробничих дільницях. До постових належать роботи з ТО і ПР, які виконують безпосередньо на автомобілі, що знаходиться на посту відповідної зони, до дільничних – роботи з ремонту й перевірки вузлів, агрегатів і механізмів, які зняті з автомобіля і виконуються на дільницях.
Структуру елементів ВТБ для ТО і ремонту рухомого складу формулюють з урахуванням особливостей виконання робіт. Роботи з ЩО і ТО-1 виконують у самостійних зонах. Постові роботи ТО-2 і ПР виконують, як правило, на універсальних постах, розміщених у загальній зоні. Допускається проводити ТО-2 в окремій зоні чи в зоні ТО-1, але в іншу зміну.
Місце діагностики в технологічному процесі ТО і ПР визначається обсягами робіт, умовами експлуатації рухомого складу, режимами роботи автомобілів, підрозділів технічної служби та іншими факторами. Д-1 і Д-2 звичайно виконують на окремих постах, їх можна здійснювати також на одній дільниці. Іноді Д-1 суміщають з роботами, які виконують на постах ТО-1.
Для формування обсягів робіт, які виконуються в зонах і на виробничих дільницях, розподіляють річні обсяги ТО і ПР за видами робіт. Приблизний розподіл трудомісткості ЩО, ТО-1, ТО-2 і ПР за видами робіт наведено в ОНТП-01-90.
2.6 Розрахунок чисельності виробничого персоналу
Залежно від виду виконуваних робіт розрізняють виробничих і допоміжних робітників. До виробничих належать робітники зон і дільниць, які безпосередньо виконують роботи з ТО і ПР рухомого складу. Розрізняють технологічно необхідну (явочну) Рт і штатну (облікову) Рш чисельність робітників.
Технологічно необхідна чисельність робітників забезпечує виконання добової виробничої програми і визначається так:
,
де ТР – річний обсяг робіт зони чи дільниці, людино-годин;
Фм – річний фонд часу робочого місця чи технологічно необхідного робітника, год.
Штатна чисельність робітників забезпечує виконання річних обсягів робіт з ТО й ремонту рухомого складу:
,
де ФР – річний фонд часу ремонтного робітника, год.
Річній фонд часу робочого місця визначається кількістю робочих днів протягом року і тривалістю зміни залежно від тривалості робочого тижня. У практиці проектування для розрахунку явочної чисельності робітників приймають Фм = 2070 год. для виробництв з нормальними умовами праці і 1830 год. для виробництв зі шкідливими умовами.Річний фонд часу ремонтного робітника ФР < Фм через робочі відпустки та невиходи на роботу з поважних причин, які становлять в середньому 4-5 % від Фм. Значення Фм і ФР, дня робочих різних професій наведено в табл. 2.15.
Таблиця 2.15 – Режими роботи і річні фонди часу виробничих робітників (ОНТП-01-91)
Професії працюючих |
Тривалість |
Річний фонд часу, год. |
||
робочого тижня, год. |
основної відпустки, днів |
робочого місця |
ремонтного робітника |
|
Водій легкового автомобіля, кондуктор автобусів, прибиральник і мийник рухомого окладу, вантажник, стропальник-комплектувальник, комірник ГАС, експедитор |
41 |
15 |
2070 |
1860 |
Водій вантажного автомобіля вантажопідйомністю до 3 т. слюсаря ТО і ПР рухомого окладу, оббивальник, слюсар-деревообробник, арматурник, жерстяник, верстатник з металообробки, слюсар з ремонту агрегатів, вузлів і деталей, мастильник-заправник, електрик, слюсар з ремонту приладів системи живлення /крім двигунів, які працюють на етилованому бензині/, шиномонтажник, слюсар з ремонту устаткування, інструментів, комірник агрегатів, вузлів, деталей, шин, мастильних, лакофарбових матеріалів /крім комірників ГММ/, водій автоелектронавантажувача, машиніст крана ВАС 41 |
41 |
18 |
2070 |
1840 |
Водій автобуса, вантажного автомобіля вантажопідйомністю 3 т і більше, позашляхового автомобіля-самоскида, коваль-ресорник, мідник, газоелектрозварник, слюсар з ремонту приладів системи живлення двигунів, які працюють на етилованому бензині, вулканізаторник, акумуляторник |
41 |
24 |
2070 |
1820 |
Маляр |
36 |
24 |
1830 |
1610 |
На АТП, де склалися виробництво і структура робіт, штатна кількість робітників дорівнює
,
де ηШ = 0,85...0,95 – коефіцієнт штатності.
Технологічно необхідну і штатну кількість ремонтних робітників розраховують для кожного з виробничих підрозділів, створюваних з урахуванням видів і трудомісткості робіт.
Якщо річний обсяг окремих видів робіт незначний (менше як 2000 люд.-год.), потрібно створювати об'єднаний підрозділ для робітників споріднених спеціальностей. Наприклад, можна об'єднати шиноремонтну і вулканізаційну дільниці, деревообробну і оббивну, арматурну і жерстяницьку тощо. Якщо робочих місць більше двох, створюють спеціалізовану дільницю.
Поряд в роботами з ТО і ПР, які називають виробничими, на АТП виконують допоміжні роботи, до складу яких входить обслуговування і ремонт устаткування та інструменту, транспортні, завантажувально-розвантажувальні роботи, пов'язані з ТО і ПР рухомого складу, перегін автомобілів усередині підприємства, прийом і видача матеріальних цінностей, прибирання приміщень.
Чисельність допоміжних робітників АТП, які зайняті на допоміжних роботах беруть у процентному відношенні від штатної чисельності виробничих робітників:
,
де в – норматив чисельності допоміжних робочих, в % до чисельності виробничих робочих.
Примітки.
1. Тривалість робочої зміни виробничого персоналу не повинна перевищувати 8 год. Допускається збільшувати робочу зміну працюючих при загальній тривалості роботи не більш як 40 год. на тиждень.
2. Наведені дані про ефективні річні фонди часу не поширюються на тих, хто працює в районах Крайньої Півночі та в інших прирівнюваних до них районах.
Норми чисельності допоміжних робітників наведено в табл. 2.16.
Таблиця 2.16 – Норми чисельності допоміжних робітників
Облікова чисельність виробничих робітників, чол. |
Норматив допоміжних робітників, % чисельності виробничих робітників |
до 50 |
30 |
понад 50 до 60 |
29 |
понад 60 до 70 |
28 |
понад 70 до 80 |
27 |
понад 80 до 100 |
26 |
понад 100 до 120 |
25 |
понад 120 до 150 |
24 |
понад 150 до 180 |
23 |
понад 180 до 220 |
22 |
понад 220 до 160 |
21 |
понад 260 |
20 |
Примітка. Слід додатково передбачити для обслуговування споруд стічних вод по 1 чол. на кожні 75 м3/добу витрати зворотної води; за наявності засобів для заправки автомобілів паливом - по 2 чол. (по одному на зміну) на кожні 250 автомобілів облікової кількості; робітників для виготовлення технологічного устаткування і оснащення (за завданням на проектування чисельністю 10 % від загальної кількості виробничих робітників).
Розподіл чисельності допоміжних робітників за видами робіт наведений у табл. 2.17.
Таблиця 2.17 – Розподіл чисельності допоміжних робітників за видами робіт (ОНТП-01-91)
Види допоміжних робіт |
Співвідношення чисельності робітників, % |
|
АТП, експлуатаційні філіали |
Виробничі філіали |
|
Ремонт і обслуговування технологічного обладнання, оснастки і інструмента |
20 |
25 |
Ремонт і обслуговування інженерного устаткування, мереж і комунікацій |
15 |
20 |
Транспортні роботи |
10 |
8 |
Прийом, зберігання і видача цінностей |
15 |
12 |
Перегін рухомого складу |
15 |
10 |
Прибирання виробничих приміщень |
10 |
7 |
Прибирання території |
10 |
8 |
Обслуговування компресорної установки |
5 |
10 |
Усього 100 |
||
Примітки:
1. Для централізованої організації ремонту і обслуговування технологічного обладнання, оснащення і інструменту, ремонту і обслуговування інженерного устаткування, мереж і комунікацій, а також системи матеріально-технічного постачання підприємств, чисельність персоналу відповідної служби допоміжного виробництва може бути скорочена на 50 %.
2. Роботи по обслуговуванню очисних споруд і ТЗП процентним співвідношенням по видах робіт не враховуються.
Робітники по обслуговуванню і ремонту очисних споруд повинні сумуватися з допоміжними робітниками по графі "Ремонт і обслуговування інженерного устаткування, мереж і комунікацій".
Роботи з ремонту і обслуговування технологічного обладнання, оснастки і інструмента, ремонту і обслуговування інженерного устаткування, мереж і комунікацій та обслуговування компресорних установок називають роботами по самообслуговуванню підприємства.
Для організації робіт по самообслуговуванню на АТП створюють самостійний підрозділ – відділ головного механіка (ВГМ). У випадку малої чисельності робітників по самообслуговуванню (менше 5 робітників) ВГМ не створюється, а робітників по самообслуговуванню приєднують до робітників слюсарно-механічних робіт.
Чисельність персоналу управління підприємством, окрім експлуатаційної та виробничо-технічної служб, молодшого обслуговуючого персоналу й пожежно-сторожової охорони, визначають залежно від потужності підприємства і типу рухомого складу (табл. 2.18). Чисельність персоналу експлуатаційної служби залежить від коефіцієнта випуску і кількості автомобілів на АТП і перебуває в процентній залежності від кількості автомобілів (табл. 2.19). Чисельність персоналу виробничо-технічної служби вибирають за даними (табл. 2.20) залежно від чисельності виробничих робітників і кількості автомобілів на підприємстві.
Таблиця 2.18 – Чисельність персоналу управління, молодшого обслуговуючого персоналу та пожежно-сторожової охорони
Функції управління персоналу |
Потужність підприємства, од. рухомого складу |
|||||||||||
Тип рухомого складу |
до 100 |
від 100 |
від 250 |
від 400 |
від 550 |
від 700 |
від 1000 |
від 1300 |
від 1600 |
від 1900 |
Понад |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
Загальне керівництво |
Автомобілі легкові |
2 |
2 |
2 |
3 |
3 |
4 |
4 |
4 |
|
5 |
5 |
Автобуси |
2 |
3 |
3 |
4 |
4 |
5 |
5 |
5 |
6 |
6 |
6 |
|
Автомобілі вантажні |
2 |
3 |
3 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
5 |
5 |
6 |
|
Змішаний парк |
2 |
3 |
3 |
4 |
4 |
5 |
5 |
5 |
6 |
6 |
6 |
|
Техніко-економічне планування |
Автомобілі легкові |
2 |
2 |
3 |
3 |
4 |
5 |
5 |
5 |
5 |
6 |
6 |
Автобуси |
2 |
3 |
4 |
4 |
5 |
6 |
6 |
7 |
7 |
8 |
8 |
|
Автомобілі вантажні |
2 |
3 |
3 |
3 |
4 |
5 |
5 |
6 |
6 |
7 |
7 |
|
Змішаний парк |
2 |
3 |
4 |
4 |
5 |
6 |
6 |
7 |
7 |
8 |
8 |
|
Організація праці та заробітної |
Автомобілі легкові |
2 |
|
3 |
4 |
5 |
5 |
6 |
7 |
8 |
8 |
8 |
Автобуси |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
10 |
10 |
10 |
|
Автомобілі вантажні |
3 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
9 |
9 |
9 |
|
Змішаний парк |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
10 |
10 |
10 |
|
Бухгалтерський звіт і фінансова |
Автомобілі легкові |
3 |
5 |
6 |
8 |
9 |
10 |
11 |
11 |
12 |
13 |
13 |
Автобуси |
4 |
6 |
8 |
10 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
17 |
|
Автомобілі вантажні |
3 |
5 |
7 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
14 |
14 |
|
Змішаний парк |
4 |
6 |
8 |
10 |
12 |
ІЗ |
14 |
15 |
16 |
17 |
17 |
|
Комплектування і підготовка кадрів |
Автомобілі легкові |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
8 |
9 |
10 |
10 |
Автобуси |
2 |
4 |
5 |
6 |
7 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
13 |
|
Автомобілі вантажні |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
8 |
9 |
9 |
10 |
11 |
11 |
|
Змішаний парк |
2 |
4 |
5 |
б |
7 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
13 |
|
Загальне діловодство і господарське обслуговування |
Автомобілі легкові |
2 |
2 |
2 |
2 |
3 |
3 |
4 |
4 |
5 |
5 |
5 |
Автобуси |
2 |
2 |
3 |
3 |
4 |
4 |
5 |
5 |
6 |
6 |
7 |
|
Автомобілі вантажні |
2 |
2 |
3 |
3 |
3 |
3 |
4 |
4 |
5 |
5 |
6 |
|
Змішаний парк |
2 |
2 |
3 |
3 |
4 |
4 |
5 |
5 |
6 |
6 |
7 |
|
Продовження табл. 2.18 |
||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
Матеріально-технічне постачання |
Автомобілі легкові |
1 |
1 |
2 |
2 |
3 |
4 |
6 |
7 |
8 |
9 |
11 |
Автобуси |
1 |
2 |
2 |
3 |
4 |
6 |
8 |
10 |
12 |
14 |
17 |
|
Автомобілі вантажні |
1 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
7 |
9 |
11 |
12 |
14 |
|
Змішаний парк |
І |
2 |
2 |
3 |
4 |
6 |
8 |
10 |
12 |
14 |
17 |
|
Молодший обслуговуючий персонал |
Автомобілі легкові |
1 |
2 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Автобуси |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
Автомобілі вантажні |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
Змішаний парк |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
Пожежно-сторожова охорона |
Усі види рухомого транспорту |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
7 |
Таблиця 2.19 – Чисельність працівників експлуатаційної служби АТП
Коефіцієнт впуску автомобілів на лінію |
Кількість автомобілів на підприємстві |
|||||
до 10 |
від 100 до 600 |
від 600 до 1000 |
від 1000 до 1500 |
від 1500 до 2000 |
понад 2000 |
|
До 0,8 |
5 |
4,9 |
4,6 |
3,9 |
3,7 |
3,6 |
Понад 0,8 |
6 |
5,2 |
4,8 |
4,0 |
3,8 |
3,7 |
Таблиця 2.20 – Чисельність персоналу виробничо-технічної служби
Численність виробничих робітників, чол. |
Чисельність персоналу виробничо-технічної служби у % від облікової кількості автомобілів в підприємстві |
|||||
до 100 |
понад 100 до 600 |
понад 600 до 1000 |
понад 1000 до 1500 |
понад 1500 до 2000 |
понад 2000 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
до 20 |
4 |
- |
- |
- |
- |
- |
понад 20 до 50 |
5 |
2,5 |
- |
- |
- |
- |
понад 50 до 100 |
- |
2,6 |
2,2 |
- |
- |
- |
понад 100 до 150 |
- |
2,8 |
2,3 |
- |
- |
- |
понад 150 до 200 |
- |
3,0 |
2,4 |
- |
- |
- |
понад 200 до 250 |
- |
3,3 |
2,6 |
2,3 |
- |
- |
понад 250 до 300 |
- |
3,5 |
2,8 |
2,4 |
2,1 |
- |
понад 300 до 400 |
- |
3,7 |
3,0 |
2,5 |
2,2 |
- |
понад 400 до 500 |
- |
- |
3,2 |
2,6 |
2,3 |
2,0 |
понад 500 |
- |
- |
3,3 |
2,7 |
2,4 |
2,1 |
Чисельність експлуатаційного персоналу (водіїв, кондукторів, експедиторів) визначається відношенням номінального річного фону часу роботи автомобілів з урахуванням підготовчо-заключного часу до ефективного річного фонду часу працюючих – штатна чисельність і до номінального річного фонду часу працюючих – явочна чисельність.
Чисельність виробничих робітників визначається відношенням річного об'єму робіт до ефективного річного фонду часу працюючих – штатна чисельність і до номінального річного фундації часу працюючих – явочна чисельність.
Річні фонди часу робочих, номінальні і ефективні, наведені в додатку В.
Чисельність допоміжних робітників встановлюється в процентному відношенні від штатної чисельності виробничих робітників і приймається в кількості, вказаній в табл. 2.21. Розподіл чисельності допоміжних робітників за видами робіт залежно від типу підприємств слід приймати за даними табл. 2.22.
Таблиця 2.21 – Чисельність допоміжних робітників
Штатна чисельність виробничих робітників, люд. |
Норматив чисельності допоміжних робочих, |
до 50 вкл. |
30 |
понад 50 до 60 |
29 |
понад 60 до 70 |
28 |
понад 70 до 80 |
27 |
понад 80 до 100 |
26 |
понад 100 до 120 |
25 |
понад 120 до 150 |
24 |
понад 150 до 180. |
23 |
понад 180 до 220 |
22 |
понад 220 до 260 |
21 |
понад 260 і більш |
20 |
Примітка: до вказаної в таблиці чисельності допоміжних робітників додатково слід передбачати:
робітників для обслуговування очисних споруд стічних вод чисельністю по одній людині на кожні 75 м3/добу стічних вод;
робітників для заправки автомобілів паливом і оливою (за завданням на проектування), по дві людини на кожні 250 автомобілів облікового складу;
робітників для виготовлення технологічного устаткування і оснащення (за завданням на проектування чисельністю 10 % від загальної кількості виробничих робітників).
Таблиця 2.22 – Розподіл допоміжних робітників за видами робіт
Види допоміжних робіт |
Співвідношення чисельності допоміжних робітників по видах робіт % для підприємств |
||
АТП, експлуатаційні філії |
виробничі філіали, БЦТО, ВТК |
ЦСП |
|
Ремонт і обслуговування технологічного обладнання, оснащення і інструменту |
20 |
25 |
35 |
Ремонт і обслуговування інженерного устаткування, мереж і комунікацій |
15 |
20 |
15 |
Транспортні роботи |
10 |
8 |
8 |
Прийом, зберігання і видача матеріальних цінностей |
15 |
12 |
12 |
Перегін рухомого складу |
15 |
10 |
- |
Прибирання виробничих приміщень |
10 |
7 |
7 |
Прибирання території |
10 |
8 |
8 |
Обслуговування компресорного обладнання |
5 |
10 |
15 |
Примітки:
1. Для централізованої організації ремонту і обслуговування технологічного обладнання, оснащення і інструменту, ремонту і обслуговування інженерного устаткування, мереж і комунікацій, а також системи матеріально-технічного постачання підприємств, чисельність персоналу відповідної служби допоміжного виробництва може бути скорочена на 50 %.
2. Роботи з обслуговування очисних споруд і ТЗП процентним співвідношенням за видами робіт не враховуються.
Робітники з обслуговування і ремонту очисних споруд повинні сумуватися з допоміжними робітниками по графі "Ремонт і обслуговування інженерного устаткування, мереж і комунікацій".
Для виробничих автотранспортних об'єднань, як правило, в одному з виробничих філіалів слід передбачати центральний апарат управління – загальне керівництво, планово-виробничий відділ, відділ праці і заробітної платні, бухгалтерію відділ матеріально-технічного постачання, відділ кадрів, адміністративно-господарський відділ, відділ головного механіка, виробничо-технічний відділ, відділ управління виробництвом і відділ технічного контролю чисельністю, розрахований на кількість і об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу, агрегатів, вузлів, деталей, молодший обслуговуючий персонал і пожежно-сторожова охорона.
В експлуатаційних філіалах виробничих об'єднань слід передбачати керівництво філією, відділ експлуатації, диспетчерську і гаражну служби, чисельністю, розрахованою на кількість закріпленого за філією рухомого складу, персонал управління виробництвом і технічного контролю, розрахований на кількість і об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу, молодший обслуговуючий персонал і пожежно-сторожова охорона.
Для обслуговуючих автотранспортних підприємств (БЦТО, ВТК, ЦСП), майстерень, окремих будівель для ТО і ПР рухомого складу персонал експлуатаційної служби передбачати не слід.
Розподіл персоналу за функціями управління експлуатаційної служби наведений в табл. 2.23, виробничо-технічної служби – в табл. 2.24.
Таблиця 2.23 – Розподіл персоналу по функціях управління експлуатаційної служби
Найменування функцій управління експлуатаційної служби |
Середня чисельність персоналу % |
Відділ експлуатації |
17-21 |
Диспетчерська |
39-43 |
Гаражна служба |
34-38 |
Відділ безпеки руху |
3-5 |
Таблиця 2.24 – Розподіл персоналу по функціях управління виробничо-технічної служби
Найменування функцій управління виробничо-експлуатаційної служби |
Середня чисельність персоналу % |
Технічний відділ |
26-30 |
Відділ технічного контролю |
18-22 |
Відділ головного механіка |
10-12 |
Відділ управління виробництвом |
17-19 |
Виробнича служба |
21-25 |
Чисельність персоналу, що не відноситься до апарату управління, слід приймати згідно табл. 2.25.
Таблиця 2.25 – Чисельність персоналу, що не відноситься до апарату управління, люд.
Посада |
Кількість |
Інженер з безпеки руху |
- один на 150 водіїв; при чисельності водіїв більше 500 на кожні подальші 250 встановлюється додатково одна людина |
Контролер пасажирського транспорту для автобусів, що працюють без кондуктора |
- один на 15 автобусів |
Те ж, для автобусів, що працюють з кондуктором |
- один на 25 автобусів |
Те ж, для легкових автомобілів-таксі |
- один на 70 автомобілів |
Касир по прийому і оформленню виручки для АТП автобусів |
- один на 100 грн. середньодобової виручки |
Те ж, в АТП легкових автомобілів-таксі |
- один на 150 автомобіле-змін |
Ревізор автотранспорту |
- один на 150 автомобілів |
Механік контрольно-пропускного пункту |
- один на кожний пост КПП в зміну |
