---

---

3 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧИХ ЗОН, ДІЛЬНИЦЬ І СКЛАДІВ

3.1 Розрахунок постів і поточних ліній

Більше 50 % об’єму робіт з ТО і ПР виконується на постах. Тому в технологічному проектуванні цей етап має важливе значення, оскільки число постів в подальшому багато в чому визначає вибір об’ємно-планувального рішення підприємства. Число постів залежить від виду, програми та трудомісткості впливів, методу організації ТО, ПР і діагностування автомобілів, режиму роботи виробничих зон. Програма і трудомісткості впливів за видами ТО і ПР визначаються розрахунком.

Вибір методу організації ТО і ПР автомобілів.  Пости ТО за своїм технологічним призначенням розподіляються на універсальні та спеціалізовані. На універсальному пості виконують всі або більшість операцій даного впливу, тоді як на спеціалізованому тільки одну або декілька операцій. Доцільність використання універсальних або спеціалізованих постів, перш за все, залежить від виробничої програми та режиму виробництва. За способом постановки рухомого складу пости можуть бути тупиковими або проїзними.

В’їзд на тупиковий пост виконується переднім ходом, а з’їзд з нього заднім ходом, тоді як виїзд на проїзний пост і з’їзд з нього виконуються тільки переднім ходом. Проїзні пости доцільно використовувати для великогабаритного рухомого складу і автопоїздів. Як тупикові, так і проїзні пости, залежно від організації виконання робіт можуть бути використані в якості універсальних і спеціалізованих постів. ТО рухомого складу може бути організоване на окремих постах або потокових лініях.

Організація обслуговування на окремих постах значно простіша, ніж на потокових лініях. Так, при обслуговуванні на універсальних постах на них можливо виконання неоднакового об’єму робіт. Наприклад, при ТО автомобілів різних моделей, при суміщенні з ТО супутнього ПР різного об’єму. З іншого боку використання цього методу призводить до значних втрат часу на встановлення автомобілів на пости та з’їзд з них; забрудненню повітря відпрацьованими газами при маневруванні автомобілів при виїзді або з’їзді з поста; необхідності дублювання обладнання; використання робітників-універсалів більш високої кваліфікації, що збільшує витрати на проведення ТО.

Найбільш прогресивним методом організації ТО являється виконання його на потокових лініях. Потокова організація ТО забезпечує:

скорочення трудомісткості робіт і підвищення продуктивності праці за рахунок спеціалізації виробничих постів, місць і виконавців;

підвищення ступені використання технологічного обладнання і оснащення внаслідок проведення на кожному пості одних і тих же операцій;

підвищення трудової і виробничої дисципліни внаслідок неперервності та ритмічності виробництва;

зниження собівартості і підвищення якості обслуговування;

покращення умов праці виконавців і скорочення виробничої площі.

За даними НДІАТу, продуктивність потокових ліній на 20-25 % вище продуктивності спеціалізованих паралельних постів і на 40-45 %  продуктивності універсальних. Використання раціональної технології виробництва ТО-1 і ТО-2 на потокових лініях дозволяє значно підвищити продуктивність праці, знизити витрати на ТО і ПР, знизити простій автомобіля в ПР і знизити потребу в ПР для обслуговуємих агрегатів і вузлів. В результаті все це сприяє збільшенню коефіцієнту технічної готовності рухомого складу не менше ніж на 3-4 %.

Для організації виробництва потоковим методом необхідні певні умови. До них відносяться:

• наявність відповідних площ і планування приміщень;
• одномарочний склад обслуговуємої групи автомобілів;
• достатня змінна виробнича програма;
• дотримання графіка постановки автомобілів в ТО;
• максимальна механізація робіт;
• своєчасне забезпечення запасними частинами та матеріалами;
• виконання ПР перед постановкою автомобілів в ТО-1 і ТО-2.

Як правило, з регламентними роботами ТО виконуються операції супутнього ПР, які можуть порушувати ритмічність роботи потокових ліній. Тому в цілях забезпечення якості виконання профілактичних робіт ТО, рівномірного завантаження виконавців і підвищення продуктивності праці об’єм супутніх робіт ПР, які виконуються при ТО, обмежується. Сумарна трудомісткість операцій супутнього ПР не повинна перевищувати 15-20 % трудомісткості відповідного виду ТО при виконанні робіт на потокових лініях і 30 % – при виконанні робіт на окремих постах.

В принципі доцільність використання того чи іншого методу організації ТО, в основному, визначається числом постів, тобто залежить від добової (змінної) програм і тривалості впливу. Тому в якості основного критерію для вибору методу ТО може служити добова (змінна) виробнича програма відповідного виду ТО.

Мінімальна добова (змінна) програма, при якій доцільний потоковий метод ТО, рекомендована Положенням і складає: для ТО-1 12-15, а для ТО-2 5-6 технологічно сумісних автомобілів. При меншій програмі ТО-1 і ТО-2 проводяться на окремих спеціалізованих і універсальних постах.

Діагностування рухомого складу на АТП може проводитись окремо або суміщатись з ТО і ПР. Форми організації діагностування залежать від потужності АТП, типу рухомого складу, його різномарочності, засобів діагностування що використовуються, наявності виробничих площ і визначають розміщення діагностичного обладнання по видах ТО і діагностування.

На невеликих АТП зі списковим складом до 150 технологічно сумісних автомобілів і при змішаному парці всі види діагностування рекомендується проводити на окремій діагностичній дільниці, оснащеній комбінованим діагностичним стендом, або сумісно з ТО та ПР переносними приладами.

Для середніх АТП з числом 150-200 і більше автомобілів доцільно пости Д-1 і Д-2 мати роздільними. Для великогабаритного рухомого складу, при реконструкції АТП і обмежених виробничих площах, а також при організації ТО-1 на потокових лініях Д-1 рекомендується проводити сумісно з ТО-1.

Для великих АТП з числом автомобілів більше 400 і при наявності високопродуктивних, автоматизованих діагностичних засобів Д-1 і Д-2 проводяться на окремих спеціалізованих дільницях. При цьому, крім постів  Д-1 і Д-2, необхідно мати пости та засоби діагностування в зоні ПР (стенди для та регулювання гальм і кутів встановлення керованих коліс).

Прибирально-мийні роботи рухомого складу можуть проводитись як на окремих постах, так і на потокових лініях. На невеликих підприємствах ці роботи проводяться на тупикових або проїзних постах. Якщо автомобілів на АТП більше 50, виконання мийних робіт передбачається механізованим способом. Потокові лінії використовуються, як правило, на середніх і великих АТП при одночасному використанні механізованих установок для миття і сушки рухомого складу.

Постові роботи ПР можуть виконуватись на універсальних і спеціалізованих (паралельних) постах.

Метод універсальних постів передбачає виконання робіт на одному пості бригадою ремонтних робітників різних спеціальностей або робочими-універсалами високої кваліфікації, а метод спеціалізованих постів – на декількох постах, призначених для виконання визначеного виду робіт (по двигуну, трансмісії і ін.).

Спеціалізація постів ПР проводиться на основі принципу технологічної однорідності робіт, при достатній кількості постів ПР (більше 5-6) і при завантаженні поста не менше ніж на 80 % змінного часу.

Спеціалізація постів ПР дозволяє максимально механізувати трудомісткі роботи, знизити потребу в однотипному обладнанні, покращити умови праці, використовувати менш кваліфікованих робітників. В результаті підвищується якість робіт і продуктивність праці.

Режим роботи зон ТО і ПР. Цей режим характеризується числом робочих днів на рік, тривалістю роботи (числом робочих змін, тривалістю і часом початку та кінця зміни), розподіл виробничої програми по часу її виконання. Число робочих днів зони залежить від числа днів роботи рухомого складу на лінії і виду ТО. В свою чергу, тривалість роботи зон залежить від добової виробничої програми і часу, протягом якого може виконуватись даний вид ТО і ПР.

Тривалість пікового повернення (випуску) автомобілів наведено в таблиці 3.1.
Режим роботи зони повинен бути узгодженим з графіком випуску і повернення автомобілів з лінії (рис. 3.1).

Таблиця 3.1 – Тривалість пікового повернення (випуску) автомобілів

Кількість рухомого складу	Тривалість пікового повернення (випуску) протягом доби, год.
	легкових автомобілів-таксі	автобусів маршрутних	вантажних загального користування	відомчий транспорт
до 50	2	1,5	1, 5	10
понад  50 до 100	3	2,5	2,5	1,5
"     100  "  200	3,5	2,8	2,7	2,0
"     200  "  300	4,0	3,0	3,0	2,2
"     300  "  400	4,2	3,5	3,3	2,5
"     400  "  600	4,5	-	3,7	3,0
"     600  "  800	4,6	-	-	-
"      800  "  1000	4,8	-	-	-
понад 1000	5,0	-	-	-

Примітка: кількість рухомого складу, що повертається (виїжджаючого) в години "пік" слід приймати у розмірі 70 % від експлуатаційного числа автомобілів.

Т_вип – випуск автомобілів на лінію; Т_пов – повернення автомобілів з лінії;
Т_О – обідня перерва водіїв; Т_МЗ – міжзмінний час

Рисунок 3.1 – Добовий графік випуску і повернення автомобілів на
АТП

Графік дає наглядне уявлення про число автомобілів, які знаходяться на лінії і на АТП в будь-який час доби, що дозволяє встановити найбільш раціональний режим роботи зон ТО автомобілів. Якщо автомобілі працюють на лінії 1; 1,5 або 2 робочих зміни, то ЩО і ТО-1 в час доби, який залишився (міжзмінний час).

Міжзмінний час – це період між поверненням першого автомобіля і випуском останнього. При рівномірному випуску автомобілів тривалість міжзмінного часу

ТО-2 виконується переважно в одну або дві зміни.

Режим роботи дільниць діагностування залежить від режиму роботи зон ТО і ПР. Дільниця діагностування Д-1 звичайно працює одночасно з зоною  ТО-1. Діагностування Д-1 після ТО-2 проводять в денний час. Дільниця по елементної (поглибленої) діагностики Д-2 працює в одну або дів зміни.

Добовий режим зони ПР складає дві, а іноді і три робочі зміни, з яких одну (зазвичай денну) зміну працюють всі виробничо-допоміжні дільниці і пости ПР. В робочі зміни, які залишились, виконуються постові роботи по ПР автомобілів, виявлені при ТО, діагностуванні або по заявці водія.

При проектуванні нових АТП слід враховувати, що використання подовжених змін або півторазмінної роботи виконавців, як правило, не допускається органами санітарної інспекції і охорони праці, незалежно від способу компенсації за перепрацьований час.

Розрахунок кількості постів ТО і ПР

Мінімальна кількість робочих постів за видами робіт ЩОд, окрім механізованих мийних, слід проводити за формулою:

,(3.1)

де  Т_СГ – річний об'єм ЩОд, люд.-год.;

К _% – процентне відношення виду робіт ЩОд (див. табл. 2.12);

К_р – коефіцієнт резервування постів для компенсації нерівномірного завантаження, табл. 3.2;

   Таблиця 3.2 – Коефіцієнт резервування постів ТО і ПР

Тип виробничих постів	Коефіцієнт резервування постів ТО і ПР при кількості технологічно сумісного рухомого складу
	до 100		понад 100 до 300		понад 300 до 500		понад 500 до 1000		понад 1000 до 2000		понад 2000
	при кількості змін робочого виробництва
	1	2¸3	1	2¸3	1	2¸3	1	2¸3	1	2¸3	1	2¸3
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
ЩО (ЩОд і ЩОт)	1,8	1,4	1,5	1,25	1,35	1,18	1,2	1,1	1,15	1,03	1,1	1,05
Продовження таблиці 3.2
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
ТО-1, ТО-2, загальної і поглибленої діагностики	1,4	1,2	1,25	1,13	1,17	1,09	1,1	1,05	1,07	1,04	1,05	1,03
ПР (регулювальні і розбірно-складальні, фарбувальні)	1,8	1,4	1,5	1,25	1,35	1,18	1,2	1,1	1,15	1,08	1,1	1,05
Зварювально-бляхарські, деревообробні	1,4	1,2	1,25	1,13	1,17	1,09	1,1	1,05	1,07	1,04	1,05	1,03

Д_рг – число робочих днів на рік;

С – число змін протягом доби, виконання робіт по ЩОд;

s – тривалість виконання протягом зміни робіт по видах ЩОд, год.;

Р – чисельність робітників, одночасно працюючих на одному посту, чол. (табл. 3.3);

К_вик – коефіцієнт використання робочого часу поста (табл. 3.4).

  Таблиця 3.3 – Чисельність робітників, одночасно працюючих на одному пості

Типи виробничих постів	Чисельність одночасно працюючих на одному посту, чол.
	Типи рухомого складу
	Легкові автомобілі	Автобуси					Вантажні автомобілі				Причепи і напівпричепи
		особливо малого класу	малого класу	середнього класу	великого класу	особливо великого класу	особливо малої вантажо-підйомності	малої і середньої вантажо-підйомності	великої вантажо-підйомності	особливо великої вантажо-підйомності
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Пости ЩО:
прибиральних робіт	2	1	2	2	2	3	1	2	2	2	1
мийних робіт	1	1	1	т	1	1	1	1	1	1	1
заправних робіт	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	-
контрольно-діагностичних і ремонтних робіт	1	1	1,5	1,5	2	2	1	1,5	1,5	2	1
Пости ПР:
регулювальні і розбірно-скла-дальні	1	1	1	1,5	1,5	1,5	1	1	1,5	1,5	1
Продовження таблиці 3.3
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
зварювально-бляхарські	1	1	1,5	1,5	2	2	1	1,5	1,5	1,5	1
малярні	1,5	1,5	2	2	2,5	2,5	1,5	2	2	2	1
деревообробні	-	-	-	-	-	-	1	1	1	1,5	1
Пости діагностики:
загального і поглибленого	1	1	2	2	2	2	1	2	2	2	1
пости ТО-1	2	2	2	2	2,5	3	2	2	2,5	3	1
пости ТО-2	2	2	2	2,5	3	3	2	2	2,5	3	1

Таблиця 3.4 – Коефіцієнт використання робочого часу поста

Тип робочих постів	Коефіцієнт використання робочого часу постів, Квик, при числі змін роботи в добу
	одна	дві	три
Пости щоденного обслуговування
– прибиральних робіт	0,98	0,97	0,96
– мийних робіт	0,90	0,88	0,87
Пости першого і другого технічного обслуговування
– на потокових лініях	0,93	0,92	0,91
– індивідуальні	0,98	0,97	0,96
Пости загальної і поглибленої діагностики	0,90	0,88	0,87
Пости поточного ремонту
– регулювальні, розбірно-складальні (не оснащені спеціальним устаткуванням), зварювально-бляхарські, шиномонтажні, деревообробні	0,98	0,97	0,96
– розбірно-складальні (оснащені спеціальним устаткуванням)	0,93	0,92	0,91
– фарбувальні	0,90	0,88	0,87

Кількість механізованих мийних і сушильних постів визначається за формулою:

,    (3.2)

де  А_с – облікова кількість рухомого складу, од.;

К_т – коефіцієнт технічної готовності рухомого складу;

Т – тривалість роботи (приймається рівній тривалості повернення рухомого складу на підприємство, табл. 3.1;

К_П – коефіцієнт "пікового" повернення рухомого складу, Кп = 0,70;

А_Т – годинна пропускна здатність мийного обладнання, приймається за паспортною характеристикою.

Мінімальну кількість робочих постів по ЩОт слід визначати за формулою:

 ,    (3.3)

де  Т_тг – річний об'єм робіт ЩОт, люд.-год.;

Ттг=Тт(Ато-1+Ато-2)КПР,

де  Т_т – разова трудомісткість ЩОт, люд.-год.;

А_то-1+А_то-2 – річна кількість ТО-1 і ТО-2;

К_ПР – коефіцієнт, що враховує виконання ЩОт при ПР, пов'язаний із заміною агрегатів (Ктр = 1,6);

К_вик, Кр, Дрг, С, s, р – мають ті ж значення, що і у формулі (3.1), але стосовно режиму виконання ЩОт.

Виконання робіт ЩО (ЩОд і ЩОт) слідує, як правило, передбачати в двох будівлях (приміщеннях): для прибирально-мийних робіт; для всіх інших робіт. При реконструкції і розширенні підприємства для виконання прибирально-мийних робіт ЩО, як правило, слід використовувати будівлі механізованого миття; для виконання інших робіт ЩОд будівництво нової будівлі слід передбачати тільки за відсутності можливості пристосовування для виконання цих робіт існуючих будівель.

Мінімальна кількість постів ТО-1 і ТО-2, загальної і поглибленої діагностики, розбірно-складальних і регулювальних робіт ПР, зварювально-бляхарських, деревообробних і малярних робіт слід визначати за формулою:

,    (3.4)

де Т_Р – річний об'єм робіт, люд.-год.;

К_р – коефіцієнт резервування постів (табл. 3.2);

Д_рР – число робочих днів на рік;

С – число робочих змін на добу;

t – тривалість зміни, год.;

Р – чисельність одночасно працюючих на одному посту, чол. (табл. 3.3);

К_вик – коефіцієнт використання робочого часу поста (табл. 3.4).

При визначенні кількості виробничих постів загальної діагностики слід підсумовувати об'єм контрольно-діагностичних робіт ТО-1 і 50 % об'єму контрольно-діагностичних робіт ПР.

При визначенні кількості виробничих постів поглибленої діагностики слід підсумовувати об'єм контрольно-діагностичних робіт ТО-2 і 50 % об'єму контрольно-діагностичних робіт ПР.

При розрахунку кількості постів ТО-1 і ТО-2 із загального об'єму робіт слід віднімати об'єм контрольно-діагностичних робіт.

При сумарній розрахунковій кількості постів загальної і поглибленої діагностики рівній і меншій одиниці, ці роботи допускається проводити на одному посту з використанням універсального обладнання і переносних діагностичних приладів.

При числі постів ПР більше 5-6 їх спеціалізують за видами робіт. При цьому розподіл постів за їх спеціалізацією (в відсотках від загального числа постів) наступне:

Пост ремонту двигуна і його систем…………………………20–30

Пост ремонту трансмісії, гальм, рульового керування і
ходової частини………………………………………………..40–50

Пост контролю і регулювання гальм *……………………….  5–10

Пост контролю і регулювання кутів встановлення коліс **..  5–10

Універсальні пости…………………………………………….10–20

Всього………..  100

Примітка.  * При числі постів 10 і більше.
** При числі постів більше 15.

При розрахунковому коефіцієнті завантаження діагностичних постів різного призначення, рівному менше 0,75, допускається на цих постах проведення регулювальних робіт.

Перше і друге технічне обслуговування, а також загальна діагностика, можуть проводитися на потокових лініях, індивідуальних проїзних або тупикових спеціалізованих постах.

Потоковий метод обслуговування і діагностики рекомендується за наступних умов:

– для ТО-1 і загальної діагностики одиночних автомобілів при розрахунковій кількості робочих постів 3 і більше, автопоїздів – 2 і більше;

– для ТО-2 одиночних автомобілів при розрахунковій кількості робочих постів 4 і більше, автопоїздів – 3 і більше.

Допускається на одних і тих самих виробничих постах передбачати виконання ТО-1 і ТО-2 автомобілів або автопоїздів з організацією робіт в різні зміни доби.

При виконанні ТО-1 і ТО-2 в різні зміни доби допускається виконання змащувально-очисних операцій на загальних спеціалізованих виробничих постах.

При розрахунковій кількості робочих постів загальної діагностики, рівним менше 0,5, допускається розміщувати діагностичне обладнання на потоковій лінії ТО-1.

Поглиблена діагностика автомобілів повинна проводитися на індивідуальних спеціалізованих виробничих постах.

Розрахунок потокових ліній

Кількість допоміжних постів контрольно-пропускного пункту визначається за формулою:

, (3.5)

де А_с – облікова кількість рухомого складу, од.;

К_т – коефіцієнт технічної готовності рухомого складу;

Т – тривалість роботи, приймається рівній тривалості повернення рухомого складу в підприємство, табл. 3.5;

К_п – коефіцієнт "пікового" повернення рухомого складу, Кп = 0,70;

А_Г – годинна пропускна здатність одного поста, табл. 3.5.

  Таблиця 3.5 – Годинна пропускна здатність одного поста

Тип рухомого складу	Годинна пропускна здатність поста, автомобілів/год.
	з бензиновими і дизельними двигунами	газобалонні
Легкові автомобілі	60	30
Автобуси	30	20
Вантажні автомобілі і автопоїзди	40	25

Число місць очікування рухомого складу перед ТО і ПР слід приймати:

– для потокових ліній технічного обслуговування – по одинці для кожної потокової лінії;

– для індивідуальних постів технічного обслуговування, діагностики, поточного ремонту – 20 % від кількості виробничих постів.

За наявності на підприємстві закритої стоянки рухомого складу, а також для природно-кліматичних районів помірно-теплого, помірно-теплого вологого, теплого вологого, жаркого сухого місця очікування в приміщенні постів ТО і ПР передбачати не слід; для дуже жаркого сухого району місця очікування слід передбачати під навісом на території підприємства.

Розрахунок потокових ліній періодичної дії. Такі лінії використовуються в основному для ТО-1 і ТО-2. Вихідною величиною, що характеризує потік періодичної дії, являється такт лінії. Під тактом лінії розуміють інтервал часу між двома послідовно сходячими з лінії автомобілями, які пройшли даний вид обслуговування:

,

де t_i – трудомісткість робіт по ТО, люд.-год.;

Р_л – загальне число технологічно необхідних робітників, які працюють на лінії обслуговування;

t_п – час переміщення автомобіля з поста на пост, хв.

Число робітників на лінії обслуговування:

,

де Хл – число постів лінії;
Рср – середнє число робітників на посту лінії обслуговування.
Таким чином:

.

Число постів лінії (Хл) для даного виду обслуговування призначають виходячи зі змісту робіт, їх технологічної послідовності, об’єму робіт і можливої спеціалізації постів по виду робіт. З цією метою необхідно, в першу чергу, використовувати операційно-технологічні карти, складені по агрегатам і системам, і які вміщують весь перелік операцій по даному виду обслуговування. На основі цих карт орієнтовно групують роботи по наміченому числу постів (табл. 3.6) з урахуванням спеціалізації робіт і необхідності їх раціоналізації за послідовністю виконання, а також трудомісткості по постам. При цьому останню необхідно співвідносити з числом виконавців (робочих) на постах, враховуючи необхідність найкращого використання фронту робіт.

Для розрахунку такту лінії при встановленому числі постів середнє число робочих Рср на посту може бути призначено згідно рекомендаціям, наведеним в розділі «Розрахунок кількості постів ТО і ПР». Крім того, при розрахунку tл число Рср може бути призначено не тільки цілим, але і дробовим числом при умові, що добуток ХлРср буде виражено цілим числом чи дуже близькою до нього величиною. Наприклад, при Рср = 2,5 і Х л= 4, ХлРср = 10 або Рср = 2,3 і Хл = 3, ХлРср = 6,9 @ 7.

Це пояснюється тим, що робочі на лінії обслуговування можуть бути розподілені по постах в кількості, відмінній від середнього і фактично рівному цілому числу, і відповідно об’єму робіт, що виконуються на кожному посту. Але при цьому повинна зберігатися умова рівності такту кожного поста такту лінії. Наприклад, для лінії, яка складається з трьох постів,

,
Таблиця 3.6 – Приблизний розподіл робіт по постах ліній

Вид обслуговування	Число постів на лінії	1-й пост	2-й пост	3-й пост	4-й пост
ЩО	3	Прибиральні	Мийні	Обтирочні і дозаправні	–
ЩО	4	-²-	-²-	Обтирочні	Дозаправні
ТО-1*	3	Зовнішній огляд автомобіля; діагностичні, регулювальні і кріпильні роботи по системам живлення і запалювання; роботи по шинам, рульовому керуванню, ходовій частині і трансмісії	Діагностичні, регулювальні і кріпильні роботи по електроустаткуванню (крім запалювання) і гальмам	Змащувальні і очисні роботи	–
ТО-1*	4	Зовнішній огляд автомобіля, діагностичні, регулювальні і кріпильні роботи по системам живлення і електроустаткування (крім робіт 3-го поста)	Діагностичні, регулювальні і кріпильні роботи по шинам, рульовому керуванню, ходовій частині і трансмісії	Діагностичні, регулювальні і кріпильні роботи по системам освітлення, сигналізації і гальмам	Змащуваль-ні і очисні роботи

Примітка. *З урахуванням суміщення з роботами Д-1.

де t₁, t₂, t₃ – об’єми робіт, які виконуються на відповідних постах, люд.-год.;

Р₁, Р₂, Р₃ – число робочих на постах.

При використанні конвеєру час переміщення автомобіля з поста на пост  

,

де L_a – габаритна довжина автомобіля (автопоїзда), м;

а – відстань між автомобілями, які стоять на двох послідовних постах, м;

v_к – швидкість пересування автомобіля конвеєром, м/хв.

Значення vк приймають по технічній характеристиці для вибраного типу конвеєра. Для виготовляємих ланцюгових поздовжніх конвеєрів                             vк = (10…15) м/хв. Відстань а у відповідності з Будівельними нормами і правилами для підприємств по обслуговуванню автомобілів (СНиП ІІ-93-74) повинно бути не менше 1,2 м для автомобілів І категорії, 1,5 м – ІІ і ІІІ категорій і 2,0 м – ІV категорії.

Число ліній обслуговування дорівнює

,

де N_іс – час, який необхідно на ТО всіх автомобілів, хв.;

60T_змC – фонд часу одної лінії обслуговування, хв.

Так як N_іс / 60T_змС = 1 / R , то число ліній обслуговування

,

де R – ритм виробництва, тобто час який в середньому потрібно на випуск автомобіля з даного виду ТО.
Число ліній обслуговування може бути визначено також із можливої пропускної здатності Nл однієї лінії:

; .

При розрахунку числа ліній необхідно підбирати значення Рл так, щоб співвідношенняtл/R було виражено цілим числом або близьким до нього, але не перевищуючим цілого числа ліній, так як в противному випадку лінія буде перевантаженою. Допустиме відхилення може бути прийняте не більше 0,08 в перерахунку на одну лінію. Якщо при розрахунку число ліній не задовольняє вказані умови, то слід виконати перерахунок такту ліній, змінивши значення Рл.

При організації процесів обслуговування на потоковій лінії періодичної дії по закінченні робочого дня не повинно залишатися автомобілів. Це обумовлює необхідність ступінчастого приходу робочих на лінію. Пости лінії будуть включитися в роботу послідовно з інтервалом часу, рівним такту лінії. При цьому кожний пост буде працювати на протязі часу ТзмС, а загальна тривалість роботи лінії збільшується на час tл(Хл-1).

При змішаному рухомому складі, який має різну трудомісткість ТО, коли виробнича програма по кожному типу недостатня для організації окремих потокових ліні, обслуговування різних груп рухомого складу можливо проводити і на одній лінії в різні дні тижня або години доби (зміни). При цьому потокова лінія по своїй будові і обладнанню повинна відповідати вимогам кожного типу рухомого складу.

Виробничі програми з ТО-1 і ТО-2 з часом можуть змінюватись в зв’язку з удосконаленням режиму ТО, зміною типажу і чисельності рухомого складу. Тому при проектуванні підприємств лінії ТО по можливості слід розробляти технологічно і конструктивно так, щоб можливо було проводити ТО-1 і ТО-2 на одній лінії, але в різний час. Крім цього уніфікація потокових ліній більш раціонально використовувати виробничі площі, обладнання.

Розрахунок потокових ліній неперервної дії. Такі лінії використовують для виконання прибирально-мийних робіт ЩО з використанням механізованих установок для миття і сушки (обдування) автомобілів.

При повній механізації робіт по миттю і сушки автомобілів і відсутності прибиральних операцій, які виконуються на інших постах вручну, число постів лінії відповідає числу механізованих установок (для миття автомобілів, дисків коліс, сушки). Робітники на лінії при цьому можуть бути відсутніми за виключенням оператора для керування установками. Для забезпечення максимальної продуктивності лінії пропускна здатність окремих постових установок повинна бути рівною пропускній здатності основної установки для миття автомобілів. В цьому випадку такт лінії tЩОл і необхідна швидкість конвеєра vк визначаються з виразу:

; ,

де Nу – продуктивність механізованої миючої установки автомобілів на лінії (для вантажних автомобілів 15-20, легкових 30-40 і автобусів 30-50 авт./год.);

а – габаритна довжина автомобіля (автопоїзда), м;

La – відстань між автомобілями на постах лінії, м.

Якщо на лінії обслуговування передбачається механізація тільки мийних робіт, а інші виконуються вручну, то такт лінії (в хвилинах) розраховується з урахуванням швидкості переміщення автомобілів (2-3 м/хв.), яка забезпечує можливість виконання робіт вручну в процесі руху автомобіля. В цьому випадку такт лінії

.

Пропускна здатність (авт./год.) лінії ЩО дорівнює

.

Число постів на лінії ЩО слід призначати з умови їх спеціалізації за видами робіт, наприклад, прибирання, миття, обтирка (обсушка) і т. ін.

Число робочих РЩО, зайнятих на постах ручної обробки зони ЩО, визначається так:

,

де m_ЩО – число ліній ЩО;

Т_ЩО – трудомісткість робіт ЩО, які виконуються вручну, люд.-год.

Розподіл робочих по постах ручної обробки виконується виходячи з трудомісткості робіт на даному посту і такту лінії.

Слід мати на увазі, що механізація робіт тільки на одному посту лінії обслуговування визиває значне зменшення її такту і, як наслідок, збільшення РЩО на постах ручної обробки. В результаті механізація робіт тільки на одному пості не дає скорочення робочих, тому необхідно по можливості використовувати механізацію робіт на всіх постах лінії.

Для потоку неперервної дії число ліній дорівнює

.

3.2 Розрахунок площ приміщень

Склад приміщень. Площі АТП по своєму функціональному призначенню поділяються на три основні групи: виробничо-складські, зберігання рухомого складу та допоміжні.

В склад виробничо-складських приміщень входять зони ТО і ПР, виробничі дільниці ПР, склади (рис. 3.2), а також технічних служб і пристроїв (компресорні, трансформаторні, насосні, вентиляційні камери і т. ін.). Для малих АТП при невеликій виробничій програмі деякі дільниці з однорідним характером робіт, а також окремі складські приміщення можуть бути об’єднані.

В склад площ зон зберігання (стоянки) рухомого складу входять площі стоянок (відкритих або закритих) з урахуванням площі, яку займає обладнання для підігріву автомобілів (для відкритих стоянок), рамп і додаткових поверхових проїздів (для закритих багатоповерхових стоянок).

В склад допоміжних площ підприємства у відповідності СНиП ІІ-92-76 входять: санітарно-побутові приміщення, пункти громадського харчування, охорони здоров’я (медичні пункти), культурного обслуговування, управління, приміщення для навчальних занять і громадських організацій.

Розрахунок площ зон ТО і ПР. В залежності від стадії виконання проекту площі зон ТО і ПР розраховуються двома способами:

за питомими площами – на стадії техніко-економічного обґрунтування та вибору об’ємно-планувального рішення, а також при попередніх розрахунках;

графічною побудовою – на стадії розробки планувальних рішень зон.

Площа зони ТО або ПР дорівнює

,

де  f_a – площа, яку займає автомобіль в плані (по габаритним розмірам), м2;

Х_З – число постів;

К_Щ – коефіцієнт щільності розстановки постів.

Коефіцієнт КЩ  являє собою відношення площі, яку займають автомобілі, проїзди, проходи, робочі місця, до суми площ проекцій автомобілів в плані. Величина КЩ залежить від габаритів автомобіля і розташування постів. При односторонньому розташуванні постів КЩ = 6÷7. При двосторонньому розташуванні постів і потоковому методі обслуговування КП  може бути прийнятим рівним 4-5. Менші значення КЩ приймаються для великогабаритного рухомого складу і при числі постів не більше 10.

Розрахунок площ виробничих дільниць. Площі дільниць розраховують за площею приміщення, яку займає обладнання, і коефіцієнтом густини його розташування. Площа дільниці

,

де  f_об – сумарна площа горизонтальної проекції по габаритним розмірам обладнання, м2;

К_Щ – коефіцієнт щільності розстановки обладнання.

Для розрахунку F_Д попередньо на основі Табеля і каталогів технологічного обладнання складається відомість обладнання і визначається його сумарна площа f_об..

Якщо в приміщеннях передбачаються місця для автомобілів або кузовів, то до площі, яку займає обладнання даної дільниці, необхідно додати площу горизонтальної проекції автомобіля або кузова.

Значення коефіцієнта КЩ для відповідних виробничих дільниць (приміщень), згідно ОНТП-АТП-СТО-80, наведено в таблиці 3.7.

  Таблиця 3.7 – Значення коефіцієнта густини розстановки обладнання

Назва дільниці	Коефіцієнт щільності розстановки обладнання
Слюсарно-механічна, мідницько-радіаторна, ремонту акумуляторів, ремонту електрообладнання, ремонту таксометрів і радіообладнання, ремонту приладів системи живлення, оббивна, фарбоприготувальна	3–4
Агрегатна, шиномонтажна, ремонту обладнання і інструменту	3,5–4,5
Зварювальна, бляхарська, арматурна	4–5
Ковальсько-ресорна, деревообробна	4,5–5,5

В окремих випадках для наближених розрахунків площі дільниць можуть бути визначені по числу працюючих на дільниці в найбільш завантажену зміну (табл. 3.8).

Розрахунок площ складських приміщень. Нормативи площі складських приміщень АТП, експлуатаційних і виробничих філіалів, БЦТО і ВТК, встановлені виходячи з тривалості зберігання матеріалів і запасних частин, наведеної в табл. 3.9.

Таблиця 3.8 – Приблизні площі виробничих дільниць ТО і ПР залежно від числа працюючих (за даними Гіпроавтотранса)

Дільниці	Число працюючих в максимально завантажену зміну
	Легкові АТП								Автобусні і вантажні АТП
	1	2	3	4	5-6	7-8	9-10	11-13	1	2	3	4	5-6	7-8	9-10	11-13
Агрегатна (з урахуванням мийки агрегатів і вузлів)	-	-	54	63	126	144	180	216	-	-	54	63	126	144	180	216
Слюсарно-механічна	-	-	54	63	81	95	108	-	-	-	54	63	81	95	108	-
Електротехнічна	14	18	27	36	54	72	-	-	14	18	27	36	54	72	-	-
Ремонту приладів системи живлення	14	18	27	36	-	-	-	-	14	18	27	36	-	-	-	-
Те ж, з безмоторною установкою	36	45	54	63	-	-	-	-	36	45	54	63	-	-	-	-
Акумуляторна (з зарядною станцією)	36	54	-	-	-	-	-	-	36	54	-	-	-	-	-	-
Шиномонтажна	18	36	45	54	81	-	-	-	18	36	45	54	81	-	-	-
Вулканізаційна	18	27	36	-	-	-	-	-	18	27	36	-	-	-	-	-
Бляхарська	27	36	45	72	-	-	-	-	27	36	45	72	-	-	-	-
Мідницька	18	27	36	45	54	-	-	-	18	27	36	45	54	-	-	-
Зварювальна	18	27	36	-	-	-	-	-	18	27	36	-	-	-	-	-
Ковальсько-ресорна	27	36	54	72	95	-	-	-	27	36	54	72	95	-	-	-
Арматурна	14	18	27	36	-	-	-	-	14	18	27	36	-	-	-	-
Оббивна	27	36	54	-	-	-	-	-	27	36	54	-	-	-	-	-
Деревообробна	-	-	-	-	-	-	-	-	27	36	54	63	72	-	-	-
Таксометрова	14	18	27	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Радіоремонтна	14	18	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-

Примітки.

1. При розміщенні в виробничих дільницях імпортного обладнання або високопродуктивного проектного обладнання площа дільниці повинна бути перевірена графічним методом (розташуванням обладнання);

2. При суміщенні в одному приміщенні двох або декількох дільниць площа приймається по сумарному числу працюючих на відповідній дільниці;

3. Площі для виробничих постів в шиномонтажному, бляхарському, зварювальному, оббивному і інших окремих приміщеннях не враховані.

Попередня сторінка     |     Зміст     |     Наступна сторінка