5 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ТА ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ
Основні положення встановлюють форму, розміри, розміщення та порядок заповнення основних документів в дипломних роботах і повністю відповідають вимогам діючих стандартів до конструкторської документації.
Пояснювальну записку до дипломного проекту оформляють відповідно до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 2.105–95, а пояснювальну записку до дипломної роботи – відповідно до стандарту ДСТУ 3008–95.
Пояснювальна записка та графічна частина до бакалаврського дипломного проекту (дипломної роботи), як і будь-яка конструкторська документація, до якої можуть входити текстові, схемні, програмні та інші документи, оформляються на аркушах білого паперу певних розмірів, які носять назву формати.
Міждержавний стандарт ГОСТ 2.301–68 встановлює такі основні формати, які можуть бути використані при оформленні пояснювальної записки та інших документів:
– А1 = 841 • 594 мм ± 3,0 мм;
– А2 = 420 • 594 мм ± 2,0 мм;
– А3 = 420 • 297 мм ± 2.0 мм;
– А4 = 210 • 297 мм ± 2,0мм.
Графічна частина виконується лініями, які мають відповідну товщину і форму (міждержавний стандарт ГОСТ 2.303–68).
Всі надписи на схемах, графіках та інших документах, якщо вони виконуються вручну, повинні виконуватись креслярським шрифтом чорним кольором згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 2.304–81.
На документах дипломних проектів на всіх форматах, незалежно від їх орієнтації, повинна бути рамка робочого поля документа, яку вико-нують суцільною товстою лінією, відступаючи від лівого краю аркуша – 20 мм, від інших – 5 мм. Для дипломних робіт – відповідно до таблиці 3.
Всі документи дипломного проекту повинні мати основний напис і додаткові графи до нього, за винятком титульного листа, індивідуального завдання та окремих додатків.
Форма, розміри, зміст і порядок заповнення основного напису і додаткових граф до нього викладені в міждержавному стандарті ГОСТ 2.104–2006.
Стандартом установлено три форми основного напису:
– форма 1 (55 X 185 мм) - для перших аркушів схем;
– форма 2 (40 X 185 мм) - для перших аркушів текстових документів;
– форма 2а (15 X 185 мм) - для наступних аркушів схем і текстових документів.
Розміщують основний напис унизу справа рамки робочого поля.
Порядок заповнення граф основного напису (додаток Г ):
– в графі 1 вказують найменування виробу, яке записують в називному відмінку однини. На першому місці записують іменник (Головка розпилювальна). Нижче записують найменування документа шрифтом меншого розміру (Вид загальний). Знак переносу не використовують і в кінці найменування крапку не ставлять;
- в графі 2 вказують позначення документа відповідно до рекомендацій [1] (додаток В);
– в графі 3 позначення матеріалу деталі (цю графу заповнюють тільки на кресленнях деталей);
– в графі 4 вказують літеру згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 2.105–95, яка відповідає стадії розробки документа, наприклад: ескізний проект – Е, технічний проект – Т, навчальний проект – Н;
– в графі 5 вказують масу виробу в кілограмах без одиниці вимірювання кілограм (якщо одиниця вимірювання інша, то пишуть);
– в графі 6 вказують масштаб:
1) натуральна величина – 1:1;
2) масштаби зменшення – 1:2; 1:2.5; 1:4; 1:5;1:10;
3) масштаби збільшення – 2:1; 2.5:1; 4:1; 5:1; 10:1;
– в графі 7 – вказують порядковий номер аркуша (на документах, які складаються тільки з одного аркуша графу не заповнюють);
– в графі 8 – вказують загальну кількість аркушів в документі;
– в графі 9 – індекс підприємства (ВНТУ, група ЗВ–10б);
– в графі 10 - характер роботи того, хто підписує документ (для дипломного проекту – Розробив, Перевірив, Консультант, Рецензент,
Н. контроль, Затвердив),
–в графах 11, 12 – прізвища (без скорочення) та підписи (ручкою з чорною пастою) осіб, які підписують документ;
– в графі 13 – дата підписання документа;
– графи 14 ... 18 – для внесення змін відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 2.503-90.
Додаткові графи (19 – 25), розміщують зліва за межами рамки робочого поля. В дипломних проектах ці графи не заповнюють.
Додаткова графа 26 має розміри 70 X 14 мм. В цій графі вказують позначення документа. Для форматів А4 і більших, розміщених горизонтально, дану графу повертають на 180° та розміщують в лівому верхньому куті рамки. Для форматів більше А4 і розміщених вертикально графу повертають на 90° проти годинникової стрілки і розміщують в правому верхньому куті рамки.
5.1 Відмінність стандартів ГОСТ 2.105–95 і ДСТУ 3008–95
В таблиці 3 наведено відмінність правил оформлення документів викладених в стандартах ГОСТ 2.105–95 і ДСТУ 3008–95.
Таблиця 3 - Відмінність стандартів ГОСТ 2.105–95 і ДСТУ 3008–95
ДП – відповідно до ГОСТ 2.105–95 |
БДР – відповідно до ДСТУ 3008–95, |
|
1 |
2 |
|
1 Документацію оформляють на стандартних аркушах паперу з однієї сторони |
І Те ж |
|
2 Наявність відомості проекту |
2 Документ відсутній |
|
3 Наявність рамок і основних написів в ПЗ і кресленнях |
3 Відсутні в ПЗ |
|
4 Відступи тексту від рамки: зверху і знизу не менше 10 мм; зліва і справа не менше 3 мм. Абзац - 5 знаків. |
4 Відступи від країв аркуша: зверху, знизу і зліва – 20 мм; справа – 10 мм. Абзац – 5 знаків. |
|
5 Нумерація сторінок ПЗ в графі 7 основного напису, починаючи зі змісту |
5 Нумерація сторінок в правому верхньому куті, починаючи зі змісту |
|
6 Всі заголовки ПЗ виконують з абзацу малими буквами, починаючи з великої, за винятком змісту і додатків, які виконують посередині рядка |
6 Заголовки структурних частин, розділів великими буквами посередині рядка, всі інші з абзацу малими буквами починаючи з великої. Додатки малими буквами посередині рядка |
|
7 Примітка – Текст... |
7 Примітка. Текст... |
|
Примітка. На наявність відмінності від оформлення дипломних робіт звернено увагу словами (для БДР див. таблицю 3).
5.2 Правила оформлення пояснювальної записки
5.2.1 Загальні правила
Пояснювальна записка відноситься до текстових документів, які містять інформацію, подану в основному технічною мовою та графічну інформацію у вигляді ілюстрацій.
Ілюстраціями можуть бути фрагменти схем, графіки, фотографії тощо. Частина інформації може бути подана у вигляді формул. Цифрову інформацію частіше подають у вигляді таблиць. Пояснювальну записку оформлюють на одній стороні аркушів білого паперу формату А4.
При використанні комп'ютерної техніки шрифт повинен бути близьким до машинописного, простим, прямим, одного типу (без виділення по тексту і підкреслення) і розміром не менше 2,5 мм (Word, 14pt), інтервал 1.
Ілюстрації дозволяється виконувати тушшю, простим олівцем, графічними редакторами.
ВИКОРИСТОВУВАТИ КСЕРОКОПІЇ (СКАНУВАННЯ) – СТРОГО ЗАБОРОНЕНО! Тільки в оглядовій частині проекту допускаються чіткі відредаговані копії.
Кожен аркуш пояснювальної записки повинен мати рамку робочого поля і основний напис. Текст розміщують таким чином, щоб відстань від рамки робочого поля становила: зліва і справа – не менше 3 мм; зверху і знизу – не менше 10 мм; абзац – 12 – 15 мм або дорівнювати п'яти знакам (для ДР див. таблицю 3).
Скорочення слів – відповідно до чинних стандартів. Помилки виправляють зафарбовуванням білим коректором і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту.
Назви складових частин чи розділів записують у вигляді заголовків. Заголовки повинні бути короткими і відповідати тематиці викладеного
матеріалу. Перенесення слів у заголовках не допускаються. Крапку в кінці заголовків не ставлять. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, то тоді їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом 2 інтервали, між заголовками – 2 інтервали.
5.2.2 Титульний лист
Титульний лист – це заголовний лист документа (його обкладинка) і в загальну кількість аркушів ПЗ не входить. Титульний лист дипломної роботи виконують відповідно до додатка А.
5.2.3 Індивідуальне завдання
Індивідуальне завдання на дипломний проект чи дипломну роботу видається на спеціальному бланку випускової кафедри і розміщується за титульним листом (додаток Б). В загальну кількість аркушів не входить.
В завданні формулюють тему проекту, вказують вихідні дані до про- екту, перелік питань, що належить розробити, перелік графічного матеріалу, який необхідно подати в результаті розробки. Наводиться календарний план роботи по етапах проектування.
5.2.4 Зміст
Зміст є першим аркушем ПЗ, на якому виконують основний напис за формою 2 (40 Х 185 мм), на наступних аркушах - за формою 2а (15Х185 мм). Додатки можуть мати іншу форму (для ДР див. таблицю 3).
Нумерацію на даній і наступних сторінках проставляють в основному написі (для ДР див. таблицю 3). Нумерація сторінок повинна бути наскрізною.
До змісту включають всі заголовки (без змін !), які є в документі і додатки за формою (додаток Г):
Зміст
Анотація.. ...................................................................................................4
Атоtаtіоп.....................................................................................................5
Вступ.........................................................................................................6
1 Заголовок першого розділу.........................................................................8
1.1 Заголовок першого підрозділу першого розділу...........................................8
1.2 Заголовок другого підрозділу першого розділу..........................................15
2 Заголовок другого розділу........................................................................20
2.1 Заголовок першого підрозділу другого розділу..........................................20
2.1.1Заголовок першого пункту першого підрозділу другогорозділу...............20
2.2 Заголовок другого підрозділу другого розділу і т. д……………….....................29
Висновки..................................................................................................51
Список літератури.....................................................................................53
Додаток А Найменування першого додатка....................................................55
Додаток Б Найменування другого додатка і т..д.............................................57
5.2.5 Анотація
Анотацію розміщують після змісту з нової сторінки. Анотація державною мовою виконується з заголовком "Анотація"–- з абзацу (для БДР див. таблицю 3). На наступній сторінці розміщують анотацію іноземною мовою.
Анотація має бути стислою, інформативною і містити відомості, які характеризують виконану роботу.
5.2.6 Вступ
Вступ пишуть з нової пронумерованої сторінки з заголовком - "Вступ" забзацу (для БДР див. таблицю 3).
Текст вступу повинен бути коротким і висвітлювати питання актуальності, значення, сучасний рівень і призначення дипломного проекту.
У вступі і далі по тексту не дозволяється використовувати скорочені слова, терміни, крім загальноприйнятих.
5.2.7 Основна (технічна) частина
Основна (технічна) частина проекту містить усі необхідні розробки та обґрунтування прийнятих рішень, які супроводжуються відповідними розрахунками (в тому числі з допомогою ЕОМ), ілюстраціями, посиланнями на літературні джерела, результатами власних експериментальних та теоретичних досліджень.
Структурними елементами основної частини є розділи, підрозділи, пункти, підпункти, переліки та примітки.
Розділ – головна ступінь поділу тексту, позначена номером і має заголовок.
Підрозділ – частина розділу, позначена номером і має заголовок. Пункт – частина розділу чи підрозділу, позначена номером і може мати заголовок.
Підпункт – частина пункту, позначена номером і може мати заголовок. Заголовки структурних елементів необхідно нумерувати тільки арабськими числами.
Допускається розміщувати текст між заголовками розділу і підрозділу, між заголовками підрозділу і пункту.
Кожен розділ рекомендується починати з нової сторінки.
Заголовки розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів (при наявності заголовка) записують з абзацу малими буквами починаючи з великої.
Розділи нумерують порядковими номерами в межах всього документа (1; 2; і т. д.). Після номера крапку не ставлять, а пропускають один знак.
Підрозділи нумерують в межах кожного розділу, пункти в межах підрозділу і т. д. за формою (3.1; 3.2; 3.2.1; 3.2.2; 3.2.2.1 і т. д.).
Цифри, які вказують номер, не повинні виступати за абзац.
Посилання в тексті на розділи виконується за формою: "...наведено в розділі 2".
В тексті документа може наводитись перелік, який рекомендується нумерувати малими буквами українського алфавіту з дужкою або виділяти дефісом перед текстом. Для подальшої деталізації переліку використовують арабські цифри з дужкою.
Кожну частину переліку записують з абзацу, починаючи з малої букви і закінчуючи крапкою з комою, в кінці останньої ставлять крапку.
Приклад:
а) текст переліку та його...
продовження;
б) текст переліку:
1) текст переліку подальшої деталізації та його продовження;
2)...;
в) останній перелік.
5.2.8 Примітки
В тексті документів давати примітки не рекомендується. При необхідності пояснення інформації в тексті, таблиці, ілюстрації дозволяється розміщувати примітки зразу ж за ними, починаючи з абзацу словом " Примітка " чи " Примітки " (для БДР див. таблицю 3).
Одна примітка не нумерується і після слова "Примітка" ставиться тире. Текст примітки починають в цьому ж рядку. Продовжують без абзацу. Якщо приміток кілька, то після слова "Примітки" нічого не ставлять, а записують кожну примітку з абзацу, нумеруючи за порядком арабськими числами. Після номера крапку не ставлять. Примітку починають з великої букви. Продовжують текст примітки без абзацу. Після кожної примітки ставлять крапку.
Примітка: Текст приміток дозволяється друкувати через один інтервал
5.2.9 Правила написання тексту
При написанні тексту слід дотримуватися таких правил:
а) текст необхідно викладати в лаконічному технічному стилі;
б) умовні буквені позначення фізичних величин і умовні графічні позначення компонентів повинні відповідати установленим в стандартах. Перед буквеним позначенням фізичної величини повинно бути її пояснення (резистор R, конденсатор K),
в) числа з розмірністю слід записувати цифрами, а без розмірності словами (відстань - 2 мм, відміряти три рази);
г) позначення одиниць слід писати в рядок з числовим значенням без перенесення в наступний рядок. Між останньою цифрою числа і позначенням одиниці слід робити пропуск (100 Вт, 2 А);
д) якщо наводиться ряд числових значень однієї і тієї ж фізичної величини, то одиницю фізичної величини вказують тільки після останнього числового значення (/,5; 1,75; 2 мм);
е) позначення величин з граничними відхиленнями слід записувати так: 100 ± 5 мм;
ж) буквені позначення одиниць, які входять в добуток, розділяють крапкою на середній лінії (×); знак ділення замінюють похилою рискою (/);
и) порядкові числівники слід записувати цифрами з відмінковими закінченнями (9-й день, 4-а лінія); при кількох порядкових числівниках відмінкове закінчення записують після останнього (3,4,5-й графіки); кількісні числівники записують без відмінкових закінчень (на 20 аркушах); не пишуть закінчення в датах (21 жовтня) та при римських числах (XXI століття);
к) скорочення слів в тексті не допускаються, крім загальноприйнятих в українській мові і установлених в стандарті ГОСТ 2.316–68, а також скорочень, які прийняті для надписів на виробі (в тексті вони повинні бути виділені великим шрифтом: ОМ, ОРТ), а якщо надане складається з цифр або знаків, то в лапках. Лапками також виділяють найменування команд, режимів, сигналів ("Запуск");
л) дозволяється виконувати записи математичних виразів за формою:
;
знак множення "Х" замінювати точкою "•";
м) не дозволяється:
– допускати професійних або місцевих слів і виразів (техніцизмів);
– після назви місяця писати слово "місяць" (не "в травні місяці", а "в травні");
– використовувати вирази: "цього року", "минулого року", слід писати конкретну дату "в червні 2013 року'';
– використовувати позначення одиниць фізичних величин без цифр, необхідно писати повністю: "кілька кілограмів" (за винятком оформлення таблиць і формул);
– з'єднувати текст з умовним позначенням фізичних величин за допомогою математичних знаків (не "швидкість = 5 км/год", а "швидкість дорівнює 5 км/год", не "'температура дорівнює – 5°С", а "температура дорівнює мінус 5 °С ");
– використовувати математичні знаки <, >, о, №, %, sin, cos, tg, log та ін. без цифрових або буквених позначень. В тексті слід писати словами "нуль", "номер", "логарифм" і т. д.;
– використовувати індекси стандартів (ДСТУ, СТП) без реєстраційного номера.
5.2.10 Оформлення формул
Кожну формулу записують з нового рядка, симетрично до тексту. Між формулою і текстом пропускають один рядок.
Умовні буквені позначення (символи) в формулі повинні відповідати установленим у міждержавному стандарті ГОСТ 1494–77. Їх пояснення наводять в тексті або зразу ж під формулою. Для цього після формули ставлять кому і записують пояснення до кожного символу з нового рядка в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, розділяючи крапкою з комою. Перший рядок повинен починатися з абзацу зі слова "де" і без будь-якого знака після нього.
Всі формули нумерують в межах розділу арабськими числами. Номер вказують в круглих дужках з правої сторони, в кінці рядка, на рівні закінчення формули. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. Дозволяється виконувати нумерацію в межах всього документа.
Приклад
Таким чином, момент тертя в кернових опорах
(5.1)
де k -коефіцієнт пропорційності;
G - вага рухомої частини вимірювального механізму.
Одиницю вимірювання, при необхідності, беруть в квадратні дужки
(5.2)
Числову підстановку і розрахунок виконують з нового рядка не нумеруючи. Одиницю вимірювання беруть в круглі дужки. Наприклад,
Розмірність одного й того ж параметра в межах документа повинна бути однаковою.
Якщо формула велика, то її можна переносити в наступні рядки. Перенесення виконують тільки математичними знаками, повторюючи знак на початку наступного рядка. При цьому знак множення "×'" замінюють знаком "´".
Формула є частиною речення, тому до неї застосовують такі ж правила граматики, як і до інших членів речення. Якщо формула знаходиться в кінці речення, то після неї ставлять крапку. Формули, які слідують одна за другою і не розділені текстом, розділяють комою.
Посилання на формули в тексті дають в круглих дужках за формою:
"... вформулі (5.2)"; "... вформулах (5.7,..., 5.10)".
5.2.11 Оформлення ілюстрацій
Для пояснення викладеного тексту рекомендується його ілюструвати графіками, кресленнями, фрагментами схем та ін., які можна виконувати чорною тушшю, простим олівцем середньої твердості та комп'ютерною графікою.
Розміщують ілюстрації в тексті або в додатках.
В тексті ілюстрацію розміщують симетрично до тексту після першого посилання на неї або на наступній сторінці, якщо на даній вона не уміщується без повороту.
На всі ілюстрації в тексті ПЗ мають бути посилання. Посилання виконують за формою: "...показано на рисунку 3.1" або в дужках за текстом (рисунок 3.1), на частину ілюстрації: "... показані на рисунку 3.2,б". Посилання на раніше наведені ілюстрації дають з скороченим словом дивись (див. рисунок 1.3).
Між ілюстрацією і текстом пропускають один рядок (3 інтервали). Всі ілюстрації в ПЗ називають рисунками і позначають під ілюстрацією симетрично до неї за такою формою: "Рисунок 3.5 - Найменування рисунка". Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найменування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку, починаючи від найменування.
Нумерують ілюстрації в межах розділів, вказуючи номер розділу і порядковий номер ілюстрації в розділі, розділяючи крапкою. Дозволяється нумерувати в межах всього документа.
Пояснювальні дані розміщують під ілюстрацією над її позначенням.
У випадку, коли ілюстрація складається з частин, їх позначають малими буквами українського алфавіту з дужкою ( а), б)) під відповідною частиною. В такому випадку після найменування ілюстрації ставлять двокрапку і дають найменування кожної частини за формою:
а - найменування першої частини; б - найменування другої частини або за ходом найменування ілюстрації, беручи букви в дужки:
Рисунок 3.2 - Структурна схема (а) і часові діаграми (б) роботи
напівавтомата
Якщо частини ілюстрації не вміщуються на одній сторінці, то їх переносять на наступні сторінки. В цьому випадку, під початком ілюстрації вказують повне її позначення, а під її продовженнями позначають "Рисунок 3.2 (аркуш 2)". Пояснювальні дані розміщують під кожною частиною ілюстрації.
Якщо в тексті є посилання на складові частини зображеного засобу, то на відповідній ілюстрації вказують їх порядкові номери в межах ілюстрації.
Якщо ілюстрація є фрагментом повної розробленої схеми, то для всіх компонентів вказують ті позиційні позначення, які вказані на схемі.
Якщо ілюстраціями є фотографії, то останні повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу і позначені як рисунки.
5.2.12 Оформлення таблиць
Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не уміщується і таким чином, щоб зручно було її розглядати без повороту, або з поворотом на кут 90° за годинниковою стрілкою.
На всі таблиці мають бути посилання за формою: "наведено в таблиці3.1"; " ... в таблицях 3.1 - 3.5" або в дужках по тексту (таблиця 3.6). Посилання на раніше наведену таблицю дають зі словом дивись (див. таблицю 2.4) за ходом чи в кінці речення.
Таблицю розділяють на графи (колонки) і рядки. В верхній частині розміщують головку таблиці, в якій вказують найменування граф. Діагональне ділення головки таблиці не допускається. Ліву графу (боковик) часто використовують для найменування рядків. Допускається не розділяти рядки горизонтальними лініями. Мінімальна відстань між основами рядків - 8 мм. Розміри таблиці визначаються об'ємом матеріалу.
Графу "№ п/п" в таблицю не включають. При необхідності нумерації, номери вказують в боковику таблиці перед найменуванням рядка.
Найменування граф може складатися із заголовків і підзаголовків, які записують в однині, симетрично до тексту графи малими буквами, починаючи з великої. Якщо підзаголовок складає одне речення із заголовком, то в цьому випадку його починають з малої букви. В кінці заголовків і підзаголовків граф таблиці крапку не ставлять. Дозволяється заголовки і підзаголовки граф таблиці виконувати через один інтервал.
Якщо всі параметри величин, які наведені в таблиці, мають одну й ту саму одиницю фізичної величини, то над таблицею розміщують її скорочене позначення (мм). Якщо ж параметри мають різні одиниці фізичних величин, то позначення одиниць записують в заголовках граф після коми (Довжина, мм).
Текст заголовків і підзаголовків граф може бути замінений буквеними позначеннями, якщо тільки вони пояснені в попередньому тексті чи на ілюстраціях ( D - діаметр, Н - висота і т.д.). Однакові буквені позначення групують послідовно в порядку росту їх індексів, наприклад: (M1, M2,...).
Найменування рядків записують в боковику таблиці у вигляді заголовків в називному відмінку однини, малими буквами, починаючи з великої і з однієї позиції. В кінці заголовків крапку не ставлять. Позначення одиниць фізичних величин вказують в заголовках після коми.
Для опису певного інтервалу значень в найменуваннях граф і рядків таблиці можна використовувати слова: "більше", "менше", "не більше", "не менше", "в межах".Ці слова розміщують після одиниці фізичної величини:
(Напруга, В, не більша), а також використовують слова "від", "більше", "до":(Від 10 до 15; більше 15; до 20).
Дані, що наводяться в таблиці, можуть бути словесними і числовими. Слова записують в графах з однієї позиції. Якщо рядки таблиці не розділені лініями, то текст, який повторюється і складається з одного слова, дозволяється замінювати лапками („). Якщо текст складається з одного і більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "'те ж", а далі лапками. При розділенні таблиці горизонтальними лініями - ніякої заміни не виконують.
Числа записують посередині графи так, щоб їх однакові розряди по всій графі були точно один під одним, за винятком випадку, коли вказують інтервал. Інтервал вказують від меншого числа до більшого з тире між ними:
12– 35; 122– 450.
Дробові числа наводять у вигляді десяткових дробів, з однаковою кількістю знаків після коми в одній графі. Розміри в дюймах можна записувати у вигляді: 1/2 ", 1/4 ", 1/8 ".
Ставити лапки замість цифр, чи математичних символів, які повторюються, не можна. Якщо цифрові чи інші дані в таблиці не наводяться, то ставиться прочерк.
Таблиці нумерують в межах розділів і позначають зліва над таблицею за формою: "Таблиця 4.2 - Найменування таблиці". Крапку в кінці не ставлять. Якщо найменування таблиці довге, то продовжують у наступному рядку, починаючи від слова "Таблиця". Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в розділі, розділених крапкою. Дозволяється нумерувати в межах всього документа.
Таблиця може бути великою як в горизонтальному, так і в вертикальному напрямках, або іншими словами може мати велику кількість граф і рядків. В таких випадках таблицю розділяють на частини і переносять на інші сторінки або розміщують одну частину під іншою чи поряд.
Якщо частини таблиці розміщують поряд, то в кожній частині повторюють головку таблиці, а при розміщенні однієї частини під іншою - повторюють боковик.
Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять.
При перенесенні частин таблиці на інші сторінки, повторюють або продовжують найменування граф. Допускається виконувати нумерацію граф на початку таблиці і при перенесенні частин таблиці на наступні сторінки повторювати тільки нумерацію граф.
У всіх випадках найменування (при його наявності) таблиці розміщують тільки над першою частиною, а над іншими частинами зліва пишуть "Продовження таблиці 4.2" без крапки в кінці.
Інші вимоги до виконання таблиць – відповідно до чинних стандартів на технічну документацію.
5.3 Висновки
Висновки оформлюють із заголовком "Висновки" з нової пронумерованої сторінки, починаючи з абзацу.
В тексті аналізуються основні підсумки роботи над проектом, дають оцінку одержаним результатам, визначають перспективи їх покращення. Вказують значення виконаної роботи для виробництва і перспективи реалізації проекту.
5.4 Список літератури. Форми запису
Список літератури оформлюють із заголовком "Список літератури" з нової пронумерованої сторінки, починаючи з абзацу.
Список літератури повинен включати тільки ті літературні джерела, які використовувалися в дипломному проекті (дипломній роботі).
Використану літературу розміщують в порядку посилання на неї в тексті. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках, вказуючи
порядковий номер за списком [1]. Нумерація посилань повинна починатися з одиниці і далі по порядку.
В списку кожну літературу записують з абзацу і нумерують арабськими числами. Літературу записують мовою, якою вона видана.
Форми запису літератури:
1. Прізвище І. Б. Назва книги. – Місце видання: Видавництво, Рік. – Число сторінок.
(1. Максимович Н.Г. Теорія графів і електричних кіл. / Максимович Н.Г. – Львів: Вища школа, 1987. – 216с.)
2. Назва книги / І. Б. Прізвище. – Місце видання: Видавництво, Рік. – Число сторінок.
Примітка. Великі міста, такі як Київ, Москва дозволяється записувати однією великою буквою.
( 2. Поджаренко В.О. Вимірювання і комп'ютерно-вимірювальна техніка: навч. посібник / В.О.Поджаренко, В.В.Кухарчук. – К. :НМКВО, 1991. – 240с.)
3. Прізвище І. Б. Назва частини книги // Прізвище І. Б. Назва книги.-Місце видання; Видавництво, Рік. – С. Інтервал сторінок.
(3. Хоор К. О структурной организации данных//Дал У., Дейкстра Э., Хоор К. Структурное программирование. – М. : Мир, 1975. – С. 98– 197.)
4. Прізвище І. Б. Назва частини видання // Назва видання. – Рік, – № Число. – С. Інтервал сторінок.
(4. ОгеіИеІІег А. Рго§гаттіп§ ^ап^иа§е Іпсогрогаїіп^ Упііз о/Меазиге '//'Їп/огтаІіот(есИпіІс. – 1997. – №1, – Р. 83–88.)
(5. Ершов А. А. Стабильньїе методьі оценки параметров // Автоматика й телемеханика. – 1978. – №8. – С. 86– 91.)
5. Нормативно-технічні та патентні документи.
(6. ГОСТ 7.9–77. Реферат и аннотация. – М.: Издательство стандартов, 1981. – 6 с.)
(7. Пат. 3818311, США, МКИ НОЗК 17/60. Схема защиты полу-проводникового переключателя. – Опубл. 04.05.84.)
5.5 Додатки
Ілюстрації, таблиці, текст допоміжного характеру, схеми можна оформляти у додатках.
Додатки оформлюють як продовження документа на його наступних сторінках, розташовуючи в порядку посилань на них у тексті ПЗ.
Посилання на додатки в тексті ПЗ дають за формою:
"... наведено в додатку А", „... наведено в таблиці В.5 " або (додаток
Б); (додатки К, Л).
Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки, вказуючи зверху посередині рядка слово "Додаток" і через пропуск його позначення. Додатки позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Ґ, Є, З, Ї, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т. д. Якщо додатків більше ніж букв, то продовжують позначати арабськими цифрами. Дозволяється позначати додатки латинськими буквами, за винятком букв І та О.
Під позначенням для обов'язкового додатка пишуть в дужках слово (обов 'язковий), а для інформативного – (довідковий).
Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, який записують посередині рядка малими буквами, починаючи з великої. При наявності основного напису – заголовок записують у відповідній графі.
Ілюстрації, таблиці, формули нумерують в межах кожного додатка, вказуючи його позначення: "Рисунок Б.3– Найменування"; "Таблиця В.5 –Найменування" і т. п.
Нумерація аркушів документа і додатків, які входять до його складу, повинна бути наскрізна.
Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер, заголовок і сторінки з яких вони починаються.
