2 ОСНОВНІ ФАКТОРИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ОРГАНІЗАЦІЮ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ

2.1 Обґрунтування вихідних даних та загальна характеристика СТОА

Автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки, і згідно чинному законодавству власник несе повну відповідальність за технічний стан і експлуатацію транспортного засобу що належить йому. Підтримка автомобілів в технічно справному стані забезпечується шляхом своєчасного проведення ТО і ремонту, за якість якого відповідають підприємства системи «Автотехобслуговування», що забезпечують виконання відповідних робіт. Роботи по ТО (технічному обслуговуванню) і ПР (поточному ремонту) автомобілів, тобто обслуговування автомобілів, виконують СТОА (станції технічного обслуговування автомобілів) в САЦ (спецавтоцентр) і майстернях. СТОА є основою виробничо-технічної бази системи «Автотехобслуговування». Від виробництва до списання автомобіль періодично піддається трьом комплексам технічних дій: при передпродажній підготовці, в гарантійний і післягарантійний періоди експлуатації. Перераховані технічні дії можуть виконуватися не лише на СТОА, а і на відповідних дільницях великих автокрамниць (роботи з передпродажної підготовки).

Передпродажна підготовка автомобілів. Якість автомобіля у момент продажу повинна відповідати вимогам технічних умов заводу-виробника. Передпродажна підготовка є обов'язковою умовою для забезпечення гарантій заводу-виробника. Автомобіль, що поступає із заводу в магазин, в цілях збереження лакофарбного покриття захищений протикорозійним складом, який видаляють перед продажем. Під час транспортування автомобіля поверхня кузова і внутрішня частина салону забруднюються, у зв'язку з чим потрібні їх миття і чищення. Перед продажем автомобіль ретельно оглядають, виконують необхідні регулювальні і контрольні роботи. Всі виявлені відмови і несправності усувають.

Гарантійне обслуговування автомобілів. Гарантії заводів-виробників визначають їх відповідальність за якість продукції, що випускається, і включають зобов'язання по безвідплатному усуненню дефектів, не пов’язаних порушеннями правил продажу і експлуатації автомобілів, та по заміні агрегатів, що передчасно зносилися або вийшли з ладу, вузлів і деталей внаслідок наявності в них прихованих дефектів. Гарантійний термін встановлюється заводом-виробником по пробігу і часу з початку експлуатації. ТО в гарантійний період проводиться в планово-запобіжному порядку на спецавтоцентрах, станціях гарантійного обслуговування і СТОА загального користування (на договірній основі) і включає прибирально-мийні, контрольно-діагностичні, кріпильно-регулювальні і заправно-змащувальні роботи. На підприємствах ТО для власників автомобілів проводять безкоштовні консультації з метою роз'яснення правил експлуатації, догляду і зберігання автомобілів. /9/

Обслуговування автомобілів в післягарантійний період експлуатації. ТО включає наступний комплекс операцій: прибиральні, мийні, заправні, змащувальні, контрольно-діагностичні, кріпильні, регулювальні, електрокарбюраторні, шиноремонтні. ТО в післягарантійний період підрозділяють на щоденне технічне обслуговування (ЩО), перше (ТО-1) і друге (ТО-2) технічне обслуговування автомобілів, сезонне обслуговування (СО). За погодженням із розробником допускається обґрунтована зміна кількості видів ТО при зміні конструкції транспортних засобів та умов експлуатації. Для сучасних автомобілів замість ТО-1 та ТО-2 виконують проводиться одне періодичне обслуговування (ПО).

При ЩО виконують контрольно-оглядові роботи по агрегатах, системах, механізмах, що забезпечують безпеку руху (стан шин, дія гальмівних систем, рульового керування, освітлення, сигналізації і т. ін.), а також роботи по забезпеченню належного зовнішнього вигляду автомобіля (миття, прибирання, полірування) і заправку автомобіля паливом, маслом, охолоджувальною рідиною.

ТО-1 рекомендується проводити через 5000 км пробігу і включає прибирально-мийні, контрольно-діагностичні, оглядові, кріпильні, регулювальні роботи.

ТО-2 рекомендується проводити через 20000 км. Перед виконанням ТО-2 або в процесі його виконання доцільно проводити поглиблене діагностування всіх основних агрегатів, вузлів і систем автомобіля для встановлення їх технічного стану, визначення характеру несправностей, їх причин, а також можливості подальшої експлуатації агрегату, вузла, системи.

При ТО-2, окрім об'єму робіт по ТО-1, виконують ряд додаткових операцій: закріплення, підтяжку, регулювання вузлів і деталей.

Сучасні СТОА здійснюють: продаж автомобілів і передпродажне обслуговування нових і уживаних автомобілів, продаж запасних частин і супутніх товарів, технічне обслуговування (ТО-1, ТО-2) і технічний ремонт (ТР), капітальний ремонт (КР) агрегатів і відновний ремонт автомобілів, в т.ч. і усунення пошкодження кузова автомобіля, викликаного дорожньо-транспортною пригодою. /9/

Класифікація СТОА

Система, яка лежить в основі класифікації СТОА, в багатьох країнах різна. У більшості країн станції класифікують по числу робочих постів, оскільки це дає уявлення про розмір і потужність станції, місце розташуванню, призначенню і спеціалізації СТОА.

Номенклатура і групування СТОА і гаражів-стоянок (згідно ОНТП 01-91) за призначенням і розмірному ряду приведена в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 – Номенклатура і групування СТОА і гаражів-стоянок


Тип підприємства

Коротка характеристика

Потужність (розмірний ряд) СТОА – виробничий пост; гараж-стоянка – місце зберігання

Міська станція  технічного обслуговування

Виконання всіх видів робіт ТО і ПР легкових автомобілів. При необхідності: комерційне миття, продаж автомобілів, запасних частин, автоприналежностей, антикорозійне покриття.

5

10

20

30

50

Дорожня станція технічного обслуговування

Виконання робіт по усуненню несправностей, кріпильні і  регулювальні роботи, миття автомобілів, включаючи при необхідності вантажні автомобілі і автобуси.

2

3

5

Гараж-стоянка

Зберігання автомобілів.
Допускається проведення робіт по самообслуговуванню автомобілів  (миття і ТО)

50

100

200

300

400

500

Примітки:

1. За цільовим призначенням і характером виробничої діяльності розрізняють наступні типи СТОА:

а) комплексного обслуговування (всі види ТО і ПР)

б) спеціалізованого обслуговування (діагностичні, ремонту і регулювання гальм, ремонту приладів системи живлення і електроустаткування, ремонту і зарядки акумуляторних батарей, ремонту кузовів, мийні)

– гарантійного обслуговування

– самообслуговування

– суміщені з автозаправними станціями.

2. В кількість виробничих постів, визначаючих розміри станції, окрім постів ТО і ПР, входять пости прибирально-мийних робіт, призначені для автомобілів, що поступають на обслуговування і ремонт на станцію, а також додаткові виробничі пости (антикорозійного захисту, комерційного миття, передпродажної підготовки автомобілів).

У нашій країні СТОА за призначенням підрозділяються на: міські – для обслуговування парку індивідуальних автомобілів, і дорожні – для надання технічної допомоги всім транспортним засобам в дорозі.

Міські станції можуть бути універсальними, спеціалізованими по видах робіт і марках автомобілів, СТОА автозаводів. По виробничій потужності, розміру і виду виконуваних робіт СТОА підрозділяються на малі, середні і великі.

Малі станції обслуговування до десяти робочих постів призначені для виконання наступних робіт: прибирально-мийних, загальної діагностики, технічного обслуговування, мастильних, зарядки акумуляторних батарей, кузовних (у малому об'ємі), підфарбовування кузова, зварювальних, поточного ремонту, а також продажу запасних частин і автомобільного приладдя.

Середні станції обслуговування до 34-х робочих постів виконують ті ж роботи, що і малі. Крім того, вони проводять поглиблену діагностику автомобілів і їх агрегатів, ремонт і відновлення кузовів, фарбування всього автомобіля, оббивні роботи, ремонт агрегатів і акумуляторних батарей, а також можливий продаж автомобілів.

Крупні станції обслуговування більш 34-х робочих постів виконують всі види обслуговування і ремонту середніх станцій в повному об'ємі. Вони мають спеціалізовані дільниці для проведення капітального ремонту агрегатів і вузлів. Для виконання робіт по діагностиці можуть застосовуватися потокові лінії. Здійснюється продаж автомобілів.

Залежно від дислокації середніх і крупних СТОА можлива організація технічної допомоги по виклику, заправка автомобілів паливно-змащувальними матеріалами.

Розміщення станцій технічного обслуговування

У крупних містах СТОА доцільно розміщувати таким чином:

– крупні СТОА і центри «Автосервіс» – на периферії міста, що примикають до існуючих промислових зон або у їх складі, до автомагістралей з великими автомобілепотоками, до крупних транспортних вузлів, що включають автовокзали, залізничні вокзали тощо;

– середні по потужності СТОА доцільно розміщувати на околиці території житлових районів;

– малі СТОА, які розташовують в санітарному розриві від житлової зони, розміщуються рівномірно усередині кожного житлового району.

Для крупних міст вдалим є розміщення СТОА на кільцевих або об'їзних дорогах.

Необхідна наявність хорошого зв'язку станції обслуговування з мережею громадського транспорту, оскільки багато замовників, особливо в разі тривалого ремонту, не чекають закінчення робіт. Вибір ділянки для розміщення СТОА визначає надалі її містобудівну роль, зонування території, розташування в'їзду і виїзду, схему руху автомобілів на ділянці.

Вихідні дані

Вихідними даними для проектування СТОА є:

– кількість автомобілів, що обслуговуються на СТОА за рік, та тип станції обслуговування (універсальна або спеціалізована по визначеній моделі автомобіля);

– середньорічний пробіг автомобілів що обслуговуються (для міських станцій);

– кількість заїздів автомобілів на станцію обслуговування в рік (для міських станій) і за добу (для дорожніх станцій);

– режим роботи станції обслуговування;

– виробнича програма по видам виконуваних робіт (тільки для спеціалізованих станцій за видами робіт);

– кількість автомобілів що продаються.

Поняття «Умовний легковий автомобіль парку»

Одним з найголовніших чинників, що визначають потужність, розмір і тип СТО (спеціалізована, універсальна), є число і склад автомобілів по моделях, що знаходяться в зоні обслуговування проектованої СТОА, а також число заїздів на СТОА.

При визначенні обслуговуваного СТОА парку автомобілів необхідно враховувати наступні особливості:

1) Вхідний потік вимог (автомобіле-заїздів) на СТОА характеризується різною частотою попиту на ті або інші види робіт і трудомісткістю їх виконання. При цьому на величину трудових витрат, як відомо, впливає «вік» автомобіля, який має значну розбіжність.

Вітчизняний і зарубіжний досвід показують, що потік вимог (заїздів автомобілів) можна підрозділити на чотири групи.

1-я група включає роботи, для яких характерні велика частота попиту і мала трудомісткість їх виконання (змащувальні роботи, регулювання кутів встановлення керованих коліс, ПP на базі заміни деталей, регулювання приладів систем електроустаткування і живлення тощо). Середня питома (на один автомобіле-заїзд) трудомісткість заїзду по даній групі – не більше 2 люд.-год., а їх доля в структурі заїздів складає близько 60%.

2-у групу складають роботи з меншою, ніж для робіт 1-ої групи, частотою попиту, але більшої трудомісткі (ТО в повному обсязі, поелементне діагностування, ПP вузлів і агрегатів, ПP приладів систем електроустаткування і живлення, шиномонтажні роботи, ПP гальмівної системи тощо). Середня питома трудомісткість заїзду по цій групі не більше 4 люд.-год., а їх доля в структурі заїздів – приблизно 20%.

3-у групу складають роботи з середньою питомою трудомісткістю до 8 люд.-год. (дрібні і середні кузовні роботи, підфарбовування і фарбування автомобіля, оббивні і арматурні роботи тощо). Ці роботи в загальному потоці заїздів складають близько 13%.

4-я група – це найбільш трудомісткі роботи, які найрідше зустрічаються. Середня питома трудомісткість більше 8 люд.-год., а їх доля 7% від загального числа заїздів.

На СТО потік заїздів включає різні види робіт.

2) Легкові автомобілі можуть обслуговуватися на різних підприємствах автосервісу, тобто вони, як правило, не закріплені за визначеними СТО, і заїзди їх на станції носять випадковий характер.

3) Частина власників автомобілів виконують ТО і ПP власними силами або із залученням інших осіб і так далі, тобто не всі автомобілі, яким необхідні ТО і ПP заїжджають на СТО, а лише частина з них.

З врахуванням приведених вище особливостей технологічний розрахунок прийнято виконувати для парку умовно обслуговуваних на СТО автомобілів

Nсто= N x K    (2.1)

де N – парк автомобілів регіону;

K – коефіцієнт звертання на СТОА, який враховує число власників автомобілів, що користуються послугами СТОА. За оцінкою експертів, для вітчизняних автомобілів К=(0,45...0,50), для автомобілів іноземного виробництва К=(0,75...0,85).

При цьому під умовним автомобілем парку розуміється автомобіль, що комплексно обслуговується на СТОА протягом року, на якому виконується повний обсяг робіт по ТО і ремонту, для забезпечення його справного стану.

Потужність дорожніх станцій залежить від частоти сходу автомобілів з дороги, інтенсивності руху по автомобільній дорозі і відстані між станціями обслуговування.

Частота сходу автомобілів з дороги залежить від багатьох причин (ТО і ремонт, заправка паливом, відпочинок, харчування тощо) і носить ймовірнісний характер. В результаті аналізу матеріалів спостережень і звітних даних діючих СТОА, а також вивчення іноземних матеріалів, виявлені середні показники, які характеризують схід автомобілів з дороги (табл. 2.2). При цьому кількість автомобілів, які обслуговуються, від сумарного сходу з дороги складає (35…45)%. При розрахунках приймають наступні співвідношення по типах: вантажних –25, легкових – 70, автобусів – 5%.

Таблиця 2.2 – Показники що характеризують схід автомобілів з дороги


Пробіг автомобіля при інтервалах розташування станцій, км

Величина сходу з дороги автомобілів на 1000од. інтенсивності руху автомобілів, %

Процент автомобілів що обслуговуються від сходу з дороги

50

1,0

35…45

100

1,5

150

2,0

200

2,5

250

3,0

300

3,5

Загальне число заїздів всіх автомобілів (вантажних, легкових, автобусів) за добу Nс на дорожню станцію обслуговування при виконання ТО, ремонту і прибирально-мийних робіт, тобто виробнича програма станції, згідно ОНТП для діючих і заново проектуємих автомобільних доріг визначається в залежності від інтенсивності руху на ділянці дороги проектуємої СТОА в найбільш напружений місяць року:

    ,        (2.2)

де Ір – інтенсивність руху на автомобільній дорозі, авт./доб.,

р – частота заїзду в процентах від інтенсивності руху.

Частоту заїздів на СТОА і гараж-стоянку слід приймати за даними табл. 2.3.

Таблиця 2.3 – Частота заїздів на СТО та гараж стоянку


Найменування показників

Одиниця вимірю­вання

Числові значення показника

Міські СТОА

 

 

Кількість заїздів автомобілів на ТО і ПР протягом року, що доводяться на 1 комплексно обслуговуваний автомобіль

заїздів в рік

2

Кількість заїздів автомобілів на прибирально-мийні роботи протягом року, що доводиться на 1 комплексно обслуговуваний автомобіль

-"-

5

Кількість заїздів автомобілів протягом року на виконання робіт по антикорозійному захисту кузовів

-"-

1

Дорожні СТОА

 

 

Кількість заїздів легкових автомобілів на добу у відсотках від інтенсивності руху по дорозі в найбільш напруженому місяці року

%

4,0/5,5

Те ж, для вантажних автомобілів і автобусів

%

0,4/0,6

Гаражі-стоянки

 

 

Кількість виїздів автомобілів в годину-пік у відсотках від загальної кількості місць зберігання в теплий період року

%

8

Те ж, одночасних в'їздів

%

2

Кількість виїздів автомобілів в годину-пік у відсотках від загальної кількості місць зберігання в холодний період року (при негативних температурах зовнішнього повітря)

%

3

Те ж, одночасних в'їздів

%

1

Примітка: В чисельнику приведено кількість заїздів на ТО і ПР, в знаменнику - на пости миття автомобілів.

Рекомендований режим роботи виробництва по наданню послуг населенню з ТО і ПР легкових автомобілів, які належать громадянам, слід приймати по табл. 2.4.

Таблиця 2.4 – Рекомендований режим роботи виробництва СТОА


Найменування підприємств і видів робіт

Режим виробництва, що рекомендується

число днів роботи на рік

число змін роботи на добу

період виконання (зміни)

Міські СТОА

 

 

 

Всі види робіт ТО і ПР

305

2

І і II

Продаж автомобілів, запчастин і автоприналежностей

305

1-2

І і II

Дорожні СТОА

 

 

 

Всі види робіт ТО і ПР

365

2

І і II

2.2 Вибір і корегування нормативів проектування СТОА

Нормативи трудомісткості ТО і ПР автомобілів на 1000 км пробігу і разові, залежно від типів автомобілів, для міських і дорожніх СТОА слід приймати не більш величин, приведених в табл. 2.5.

Таблиця 2.5 – Нормативи трудомісткості ТО та ПР автомобілів


Тип рухомого складу

Нормативи трудомісткості, люд.-год.

Питома ТО і ПР на 1000 км пробігу

Разова на 1 заїзд

ТО і ПР

миття і прибирання

приймання і видача

передпродажна підготовка

антикорозійне покриття автомобілів

1

2

3

4

5

6

7

Міські СТОА

 

 

 

 

 

 

Автомобілі легкові:

 

 

 

 

 

 

особливо малого класу

2,0

-

0,15

0,15

3,5

3,0

малого класу

2,3

-

0,2

0,2

3,5

3,0

середнього класу

2,7

-

0,25

0,25

3,5

3,0

Дорожні СТОА

 

 

 

 

 

 

Автомобілі легкові всіх класів

-

2,0

0,2

0,2

-

-

Автомобілі вантажні і автобуси

-

2,8

0,25

0,3

-

-

Примітки.

1. Трудомісткості прибирально-мийних робіт і робіт по антикорозійному покриттю автомобілів в показники питомої трудомісткості ТО і ПР на 1000 км пробігу автомобілів (графа 2) не включаються.

2. Роботи по антикорозійному захисту автомобілів рекомендується передбачати для СТОА з числом виробничих постів 15 і більше, якщо вказані роботи не обумовлені завданням на проектування.

Нормативна разова трудомісткості прибирально-мийних робіт в таблиці 2.5 вказана для виконання робіт механізованим способом. При виконанні прибирально-мийних робіт ручним шланговим способом разову трудомісткість слід приймити 0,5 люд.-год..

Нормативи трудомісткості ТО і ПР автомобілів, вказані в графі 2 таблиці 2.5, слід корегувати залежно від розміру СТОА, який визначається кількістю виробничих постів, а також кліматичних районів експлуатації автомобілів. Нормативи разової трудомісткості на 1 заїзд, вказані в графах 3, 4, 5, 6 вказаної таблиці залежно від розмірів СТОА і кліматичних умов експлуатації автомобілів, не коректуються.

Числові значення коефіцієнтів коректування трудомісткості ТО і ПР залежно від кількості виробничих постів на СТОА слід приймати:
    до 5                                        – 1,05
    понад 5 до 10                        – 1,0
    понад 10 до 15                      – 0,95
    понад 15 до 25                      – 0,9
    понад 25 до 35                      – 0,85
    понад 35                                – 0,8

Числові значення коефіцієнтів корегування трудомісткості ТО і ПР автомобілів залежно від кліматичних умов слід приймати за даними табл. 2.6, по числових значеннях коефіцієнтів для ТО і ПР легкових автомобілів, обслуговуваних СТОА.

Таблиця 2.6 – Коефіцієнти корегування трудомісткості від кліматичних умов


Кліматичний район по ГОСТ 16350-80

Коефіцієнт корегування трудомісткості ТО і ПР

Помірний

1,0

Помірно-теплий, помірно-теплий вологий, теплий вологий

0,9

Жаркий сухий, дуже жаркий сухий

1,1

Помірно холодний

1,1

Холодний

1,2

Дуже холодний

1,3

Для корегування нормативів трудомісткості ТО і ПР міських СТОА від кількості постів виконується попереднє визначення кількості постів за формулою

    ,        (2.3)

де T – загальний річний обсяг робіт СТОА, люд.-год.;

φ – коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на СТО (φ=1,15);

KП – доля постових робіт в загальному обсязі робіт (0,75...0,85);

Дроб – число робочих днів на рік;

Тзм – тривалість зміни;
C – число змін;

PП – середнє число робітників, що одночасно працюють на посту (PП=1,5...2,5);

ηП – коефіцієнт використання робочого часу поста (ηП =0,9).

Для попереднього визначення загального річного обсягу робіт СТОА T необхідно скористатися формулою (3.1) підставляючи некореговані значення нормативної трудомісткості.

Приклад. Виконати корегування нормативів ТО і ПР міської СТОА, яка виконує обслуговування автомобілів ВАЗ, за таких вихідних умов:

  • кількість умовних автомобілів парку NСТО = 1200 автомобілів;
  • середньорічний пробіг автомобіля Lр = 18000 км;
  • природно-кліматичний район – помірно-теплий;
  • кількість робочих днів на рік– 305;
  • кількість робочих змін – 2;
  • тривалість зміни – 8год..

Спочатку виконаємо коригування питомої трудомісткості ТО і ПР в залежності від природно-кліматичних умов. Згідно табл. 2.6 для помірно-теплого кліматичного району коефіцієнт корегування дорівнює 0,9. Тоді для автомобілів ВАЗ (автомобілі малого класу) tТО-ПР = 2,3∙0,9 = 2,07 люд.-год./1000 км.

Для визначення попередньої кількості постів розрахуємо попередню трудомісткість ТО і ПР за формулою (3.1), підставлячи некореговане значення питомої трудомісткості з табл. 2.5:

        (люд.-год.).

За формулою (2.3) визначаємо попередню кількість постів СТОА:

        (постів).

Відповідно до попередньої кількості постів приймаємо коефіцієнт коригування в залежності від кількості постів 1,05. Таким чином коригована питома трудомісткість ТО і ПР буде tТО-ПР = 2,07∙1,05 = 2,17 люд.-год./1000 км.