4 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ПІДПРИЄМСТВА

4.1 Розрахунок кількості постів

Пости за своїм технологічним призначенням підрозділяються на робочі і допоміжні.

Робочі пости – це автомобіле-місця, оснащені відповідним технологічним устаткуванням і призначені для технічної дії на автомобіль, підтримку і відновлення його технічно справного стану і зовнішнього вигляду (пости ПМР, діагностування, ТО, ПP, кузовних, малярних і протикорозійних робіт).

Кількість виробничих постів прибирально-мийних робіт (попередніх ТО і ПР), постів ТО, діагностики, розбірно-складальних і регулювальних робіт, кузовних і фарбувальних робіт ПР, а також допоміжних постів для прийому і видачі визначається по формулі:

    ,        (4.1)

де Тр – річний обсяг постових робіт, люд.-год.;

φ – коефіцієнт нерівномірності завантаження постів;

Дроб – число робочих днів на рік;

С – число змін роботи на добу;

Тзм – тривалість зміни, год.;

Р – чисельність одночасно працюючих на одному посту, чол.;

ηвик – коефіцієнт використання робочого часу поста.

При визначенні кількості постів за видами робіт приймається:

– коефіцієнт нерівномірності завантаження постів φ=1,15;

– коефіцієнт використання робочого часу поста ηвик =0,95 при одній зміні роботи СТОА, ηвик =0,94 при двозмінній роботі СТОА;

– чисельність одночасно працюючих на одному пості для постів прибирально-мийних робіт, ТО і ПР – 2 чол., для кузовних і фарбувальних робіт – 1,5 чол., для приймання і видачі автомобілів – 1 чол.

В результаті аналізу результатів розрахунків чисельності виробничих робітників за видами робіт та кількості постів, може скластися така ситуація, коли обсяги робіт і чисельність виробничих робітників явно недостатні для організації окремих дільниць по певних видах робіт. Тому їх доцільно виконувати на робочих постах по ремонту (або ТО) і частково на дільницях по ремонту вузлів, систем і агрегатів (об’єднання дільниць споріднених робіт).

Кількість виробничих постів для виконання косметичного (комерційного) миття легкових автомобілів, які належать громадянам, визначається виходячи з добової виробничої програми, тривалості виконання робіт і продуктивності мийного устаткування.

    ,        (4.2)

де П – кількість виробничих постів, од.;

Ад – добова виробнича програма, од.;

φ – коефіцієнт нерівномірності завантаження постів (для СТО до 10 робочих постів – 1,3...1,5; від 11 до 30 постів – 1,2...1,3; понад 30 постів – 1,1…1,2);

Троб– тривалість виконання робіт в зоні комерційного миття, год.;

Рроб– продуктивність мийного устаткування, авт./год.;

ηвик – коефіцієнт використання робочого часу поста (ηвик.=0,9).

Добова програма надання послуг з комерційного миття визначається наступним відношенням:

    ,        (4.3)

Допоміжні пости – це автомобіле-місця, оснащені або не оснащені устаткуванням, на яких виконуються технологічно допоміжні операції (пости приймання і видачі автомобілів, підготовки і сушки на малярній дільниці тощо).

Кількість постів приймання і видачі визначається за формулою (4.2). Якщо за розрахунками встановлено недоцільність організації окремого поста приймання-видачі автомобілів, то в такому випадку приймання і видачу автомобілів доцільно робити на відповідних робочих постах або автомобіле-місцях очікування.

Кількість допоміжних постів на малярній дільниці (шліфування, шпаклювання тощо) приймається з розрахунку 2...4 допоміжних поста на один пост фарбування, тобто Хдоп =(2...4) Хфарб.

Загальне число допоміжних постів на один робочий пост не повинно перевищувати 0,25...0,50.

При розрахунку кількості постів доцільно скористатися табл. 4.1.

Таблиця 4.1 – Результати розрахунку числа постів за видами робіт


Найменування видів робіт ТО і ПР

Трудомісткість, люд.-год.

Число робочих постів

Розрахункове

Прийняте

1

2

3

4

Контрольно-діагностичні роботи (двигун, гальма, електроустаткуван­ня, аналіз вихлопних газів)

 

 

 

Продовження таблиці 4.1


1

2

3

4

Технічне обслуговування в повному об'ємі

 

 

 

Змащувальні роботи

 

 

 

Регулювання кутів керуючих коліс

 

 

 

Ремонт і регулювання гальм

 

 

 

Електротехнічні роботи

 

 

 

Роботи за системою живлення

 

 

 

Акумуляторні роботи

 

 

 

Шиномонтажні роботи

 

 

 

Ремонт вузлів, систем і агрегатів

 

 

 

Кузовні і арматурні роботи (бля­хар­ські, мідницькі, зварювальні)

 

 

 

Фарбувальні роботи

 

 

 

Оббивні роботи

 

 

 

Прибирально-мийні роботи.

 

 

 

Антикорозійне покриття автомобілів

 

 

 

4.2 Розрахунок кількості автомобіле-місць очікування і зберігання

Залежно від конкретних умов можуть бути запроектовані автомобіле-місця очікування і зберігання, що розміщуються як в закритих приміщеннях, так і на відкритих майданчиках.

Автомобіле-місця очікування – це місця, які займають автомобілі, що очікують постановки їх на пости ТО і ПР. При необхідності автомобіле-місця очікування можуть використовуватися для виконання певних видів робіт ТО і ПР. Тому відстані на цих автомобілі-місцях між автомобілями, між автомобілями і елементами будівель мають бути такі ж, як і для робочих постів.

Кількість місць очікування ТО і ПР слід приймати з розрахунку 0,5 автомобіле–місця на один виробничий пост. Місця очікування рекомендується розміщувати безпосередньо в приміщеннях постів ТО і ПР автомобілів.

Автомобіле-місця зберігання передбачаються для:

– готових до видачі автомобілів;

– автомобілів, що продаються, на відкритій стоянці магазина і для демонстрації різних моделей.

Кількість місць зберігання автомобілів (стоянки) слід приймати з розрахунку на один виробничий пост:

– для міських СТОА – 3 місця

– для дорожніх СТОА – 1,5 місця.

Кількість місць для стоянки автомобілів клієнтів і персоналу СТОА зовні території слід приймати з розрахунку 2 місця стоянки на 1 виробничий пост.

Число автомобілі-місць на відкритій стоянці магазина слід визначати за формулою:

    ,        (4.4)

де NП – кількість автомобілів, що продаються за рік;

ДЗ – кількість днів запасу;

Драб – кількість робочих днів магазина на рік.

На практиці кількість автомобіле-місць для демонстрації автомобілів, що продаються, залежить від конкретних умов продажу і визначається завданням на проектування.

4.3 Розрахунок площ виробничих та допоміжних приміщень

Склад і площі приміщень визначаються розміром станції обслуговування і видами виконуваних робіт. На даному етапі площі розраховуються орієнтувно за укрупненими питомими показниками. У подальшому, при розробці варіантів планувального рішення СТО, площі приміщень уточнюються.

Площі СТО по своєму функціональному призначенню підрозділяються на:

– виробничі приміщення (зони постових робіт, виробничі дільниці);

– складські приміщення;

– технічні приміщення (компресорна, трансформаторна, електрощитова, водомірний вузол, тепловий пункт, насосна тощо.);

– адміністративно-побутові (офісні приміщення, гардероб, туалети, душові тощо);

– приміщення для обслуговування клієнтів (клієнтська, бар, кафе), приміщення для продажу запчастин і автоприладдя, туалет тощо;

– приміщення для продажу автомобілів (салон-виставка автомобілів, що продаються, зони зберігання тощо).

Площа приміщень і споруд (відкритих майданчиків) для зберігання рухомого складу, а також площа приміщень для постів ТО і ПР повинна, встановлюватися залежно від розрахункової кількості автомобіле-місць зберігання, виробничих постів і місць очікування, габаритних розмірів рухомого складу і норм розміщення.

4.3.1 Визначення площ виробничих приміщень

Розрахунок площ зон ТО і ПР. В залежності від стадії виконання проекту площі зон ТО і ПР розраховуються двома способами:

по питомим площам – на стадії техніко-економічного обґрунтування та вибору об’ємно-планувального рішення, а також при попередніх розрахунках;

графічною побудовою – на стадії розробки планувальних рішень зон.

Площа зони ТО або ПР визначається за формулою:

    ,        (4.5)

де  fa – площа, яку займає автомобіль в плані (по габаритним розмірам), м2;

ХЗ – число постів та автомобіле-місць очікування;

КЩ – коефіцієнт щільності розстановки постів.

Коефіцієнт КЩ  являє собою відношення площі, яку займають автомобілі, проїзди, проходи, робочі місця, до суми площ проекцій автомобілів в плані. Величина КЩ залежить від габаритів автомобіля і розташування постів. При односторонньому розташуванні постів КЩ=6÷7. При двосторонньому розташуванні постів і потоковому методі обслуговування КЩ  може бути прийнятим рівним 4–5. Менші значення КЩ приймаються для великогабаритного рухомого складу і при числі постів не більше 10.

Розрахунок площ виробничих дільниць. Площі дільниць розраховують по площі приміщення, яку займає обладнання, і коефіцієнту густини його розташування. Площа дільниці

    ,        (4.6)

де  fоб – сумарна площа горизонтальної проекції по габаритним розмірам обладнання, м2;
КЩ – коефіцієнт щільності розстановки обладнання.

Для розрахунку FД попередньо на основі Табеля і каталогів технологічного обладнання складається відомість обладнання і визначається його сумарна площа fоб по дільниці.
Якщо в приміщеннях передбачаються місця для автомобілів або кузовів, то до площі, яку займає обладнання даної дільниці, необхідно додати площу горизонтальної проекції автомобіля або кузова.
Значення коефіцієнта КЩ для відповідних виробничих дільниць (приміщень), згідно ОНТП, наведено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 – Значення коефіцієнта шільності розстановки обладнання


Назва дільниці

Коефіцієнт щільності розстановки обладнання

Слюсарно-механічна, мідницько-радіаторна, ремонту акумуляторів, ремонту електрообладнання, ремонту таксометрів і радіообладнання, ремонту приладів системи живлення, оббивна, фарбоприготувальна

3–4

Агрегатна, шиномонтажна, ремонту обладнання і інструменту

3,5–4,5

Зварювальна, бляхарська, арматурна

4–5

Ковальсько-ресорна, деревообробна

4,5–5,5

В окремих випадках для наближених розрахунків площі дільниць можуть бути визначені по числу працюючих на дільниці в найбільш завантажену зміну.
Виходячи з наявного досвіду проектування СТО площа технічних приміщень може бути прийнята з розрахунку 5...10% від виробничих приміщень.

4.3.2 Визначення площ складських приміщень

Площа складських приміщень і споруд СТОА легкових автомобілів визначається добутком питомих нормативів, приведених в табл. 4.3 на кожну 1000 комплексно обслуговуваних умовних автомобілів.

Таблиця 4.3 – Питомі площі складських приміщень


Найменування запасних частин і матеріалів

Площа складських приміщенні споруд на 1000 комплексно обслуговуваних умовних а/м, м2

Запасні частини і деталі

32

Двигуни, агрегати і вузли

12

Експлуатаційні матеріали

6

Склад шин

8

Лакофарбові матеріали

4

Змащувальні матеріали

6

Кисень і ацетилен в балонах

4

Примітки:

1. Площа комори для зберігання агрегатів і автоприналежностей, знятих з автомобілів на час виконання робіт на СТОА, слід приймати з розрахунку 16 м2 на один виробничий пост по ремонту агрегатів, кузовних і фарбувальних робіт.

2. Площа для зберігання запасних частин, автоприналежностей, інструменту і автокосметики, призначеної для продажу на СТОА, слід приймати у розмірі 10% площі запасних частин і деталей.

3. Площа складу шин приймається з розрахунку 50% здаваємих в ремонт шин на СТОА при нормі зберігання 10 днів.

При організації на СТОА прийому відпрацьованих акумуляторних батарей, площу комори для їх зберігання слід приймати 0,5 м2 на 1000 комплексно обслуговуваних автомобілів.

4.3.3 Визначення площ адміністративно-побутових приміщень

До адміністративних приміщень відносяться конторські приміщення, каса, кімната для клієнтів, бюро контролю завантаження постів і нормування бухгалтерія, кабінети начальника, майстрів, інженера-економіста, зав. складом, майстра по устаткуванню, диспетчера, приміщення для контролерів-приймальників.

Площа адміністративно-побутових приміщень на одного працівника залежить від розміру станції і приблизно складає: для офісних приміщень 6...8 м2, для побутових – 2...4 м2.

У складі адміністративних приміщень слід передбачати приміщення замовників, які включають зону для розміщення співробітників, що оформлюють замовлення і виконують грошові операції, зону продажу запасних частин, автоприналежностей, інструменту і автокосметики і автоматичні камери схову особистих речей замовників.

Площа приміщення для замовників слід приймати для міських СТОА з розрахунку 9–12 м2 на 1 виробничий пост.

Площа зони продажу запчастин, автоприналежностей, інструменту і автокосметики складає 30% від загального приміщення замовників.

Для дорожніх СТОА площу приміщення замовників слід приймати 6–8 м2 на один виробничий пост.

Примітка: Більші значення показників приймаються для СТОА з меншим числом виробничих постів.

Приміщення вмивальних, душових, туалетів – вологі приміщення. При проектуванні їх слід розміщувати по можливості концентровано як по горизонталі, так і по вертикалі. Розміщення вологих приміщень над приміщеннями іншого призначення не допускається.

До складу адміністративно-побутової зони включається їдальня для працівників. Допускається передбачати замість їдальні буфет з реалізацією гарячих блюд. Буфети розраховують на число посадочних місць в залі від 8 до 50. Площа приміщень буфетів коливається від 30 до 110 м2 . Площа приміщень для їди слід визначати з розрахунку 1 м2 на кожного відвідувача, але не менше 12 м2.

Крім того, до складу приміщень СТОА можуть бути включені приміщення кафе, обслуговуючого клієнтів, відвідувачів магазина, населення прилеглого житлового району. На розрахунок площі кафе впливатиме розміщення СТОА відносно міста. Планувати входи обслуговування кафе стоїть ізольовано від виробничої зони СТОА.

Приміщення для клієнтів повинне безпосередньо сполучатися з приміщеннями приймання і видачі автомобілів, попереднього діагностування, адміністратора, магазина з продажу автомобілів і запасних частин.

4.3.4 Виробничі площі магазина з продажу автомобілів

При станціях середніх і крупних розмірів можливе розміщення магазинів з продажу легкових автомобілів, запасних частин і супутніх товарів. Функціонування магазинів може здійснюватися автономно без зв'язку з самою станцією. Головний вхід слід орієнтувати на основну автомагістраль або вулицю. Загальну площу магазина доцільно приймати рівною 1000 м2. Складається з наступних приміщень:

– демонстраційна зала – 250 м2;

– зала підготовки, огляду і видачі проданих автомобілів – 250 м2;

– склад запасних частин і супутніх товарів – 300 м2;

– контора, кабінети директора, заст. директора, приміщення для оформлення документів, страхування автомобілів, кімната водіїв з перегону автомобілів, бюро обслуговування і оформлення покупок – 100 м2.

Одночасно в магазині слід передбачити місце на 20 автомобілів. З них 4 – в демонстраційному залі і 16 – в залі підготовки до продажу.