4.1 Загальні вимоги

3 урахуванням того, що ДП (ДР) певною мірою має навчальний характер, а з іншого боку є кваліфікаційною роботою дипломника, яка містить елементи технічної пропозиції, ескізного та технічного проектів, робочої конструкторської документації і наукових досліджень, нижче наводиться перелік основних нормативних вимог до дипломних проектів і робіт.

Дипломні проекти (роботи) повинні, як правило, виконуватись на замовлення зовнішнього підприємства чи відповідного підрозділу ВНТУ, але можуть мати суто навчальне призначення. У випадку навчального ДП (ДР) індивідуальне (ІЗ) та технічне (ТЗ) завдання на проект (роботу) затверджуються завідувачем випускової кафедри, а в ДП (ДР), які виконуються на замовлення підприємства, ці документи погоджуються із замовником, що засвідчується підписом керівника (директор або головний інженер) і печаткою підприємства (установи) – замовника.

Назва теми ДП (ДР) повинна відображати суть об’єкта проектування (дослідження) і бути максимально конкретизованою. Недопустимі назви тем ДП (ДР) дуже широкого загального характеру.

Розв’язання основної задачі проектування (дослідження) повинно ґрунтуватись на аналізі відомих розробок об’єкта проектування (дослідження), описаних в технічній літературі і патентах. Вибір оптимального варіанта розроблення об’єкта слід виконувати на основі результатів аналізу відомих розробок (досліджень) і декількох (не менше двох) можливих варіантів вирішення проблеми. Об’єктивність і достовірність вибору оптимального варіанта необхідно підтвердити техніко-економічним обґрунтуванням (ТЕО). Рекомендується використовувати варіантні підходи до розв’язання задач проектування (дослідження) на всіх етапах ДП (ДР).

Рівень проробки об’єкта ДП в цілому та його складових, передбачених в технічному завданні, повинен бути достатнім для створення дослідного зразка.

Для розв’язування проектних (дослідницьких) задач слід використовувати математичне і комп’ютерне моделювання, САПР, інформацію з Інтернет та прикладні комп’ютерні програми (MATLAB, Компас тощо).

Відповідно до специфіки ДП (ДР) для розв’язання основної задачі проекту (роботи) можуть розроблятись оригінальні комп’ютерні програми. ЕОМ слід також використовувати для оптимізації проектних рішень об’єкта ДП або його окремих елементів чи процесів (для технологічних проектів).

Допоміжні розділи ДП (ДР) (економічна частина, безпека життєдіяльності тощо) повинні бути підпорядковані основній задачі.

У пояснювальній записці (ПЗ) повинні бути наведені обґрунтування всіх прийнятих проектних рішень, опис будови і принципу дії об’єкта проектування та його основних структурних одиниць з відповідними ілюстраціями або посиланнями на відповідні аркуші графічної частини проекту.

Зміст та обсяг графічної частини проекту (роботи) повинні бути достатніми для повного розкриття суті ДП (ДР). Невідповідність між пояснювальною запискою і графічною частиною ДП (ДР) недопустима.

В дипломній роботі, окрім спільних з ДП аспектів, повинні бути відображені:

– практична спрямованість роботи;

– достатня глибина аналізу сучасного стану питання та обґрунтування актуальності (доцільності) і мети дослідження;

– належна обґрунтованість вибору методу досліджень на основі варіантного аналізу і ТЕО оптимального варіанта;

– елементи наукової новизни роботи;

– достатня глибина розроблення (вибору) математичних методів (моделей, критеріїв оцінювання результатів тощо) дослідження;

– методика та програма експериментальних досліджень (при необхідності та за наявності умов);

– рівень використання засобів обчислювальної техніки (комп’ютерне моделювання, оптимізація, САПР, мікропроцесорна реалізація тощо).

Завдання на дипломний проект (роботу) в цілому зумовлює зміст ДП (ДР) і містить в основній частині такі розділи:

– назву теми проекту (роботи);

– вихідні дані для проектування (дослідження);

– короткий зміст графічної і текстової (ПЗ) частин проекту (роботи).

Завдання на ДП (ДР) затверджується завідувачем випускової кафедри і погоджується (для проектів на замовлення) із замовником.

На зворотному боці першого аркуша завдання розміщується інформація про консультантів з окремих розділів ДП (ДР), дата попереднього захисту проекту (роботи), а відведені місця – для підписів керівника, консультантів, рецензента (опонента) та студента.

Незалежно від профілю спеціальності пояснювальна записка до ДП (ДР) повинна містити такі обов’язкові структурні елементи:

– титульний аркуш з підписами студента і керівника, затверджений завідувачем випускової кафедри;

– завдання на ДП (ДР), затверджене завідувачем випускової кафедри і підписане студентом, керівником, консультантами з окремих розділів проекту (роботи) та рецензентом (опонентом);

– анотацію ДП (ДР), подану державною мовою та однією з мов міжнародного спілкування;

– перелік скорочень (за необхідністю);

– вступ (актуальність розробки, сучасний стан розвитку технічних задач, які належить розв’язати в ДП (ДР), попередня постановка задачі проектування (дослідження);

– техніко-економічне обґрунтування ДП (ДР) та вибір оптимального варіанта об’єкта проектування (для ДР – математичних моделей, методів дослідження тощо);

– розділи основної (технічної) частини, зміст і перелік яких обумовлюється профілем спеціальності та темою ДП (ДР), а вимоги до них конкретизуються випусковою кафедрою у методичних вказівках до дипломного проектування з відповідної спеціальності;

– розділ (розділи) безпеки життєдіяльності, в якому наводиться аналіз небезпечних для людини і навколишнього середовища факторів, пов’язаних з експлуатацією розроблюваного об’єкта чи дослідженнями;

– висновки, в яких аналізуються основні підсумки роботи над ДП (ДР) та у вигляді коротких тез наводяться перспективи удосконалення об’єкта розробки чи розвитку методів досліджень;

– список використаної літератури, в якому найменування використаних літературних джерел, патентів, нормативно-технічних документів, інформації з Іnternet тощо розміщують в порядку появи посилань в тексті пояснювальної записки;

– додатки обов’язкові та довідникові (ТЗ, лістинги розроблених програм, переліки елементів до принципових схем, таблиці до схем з’єднань, карти технологічних маршрутів, специфікації складальних одиниць тощо).

Пояснювальну записку до ДП та інші текстові конструкторські документи оформляють згідно з вимогами міждержавного стандарту ГОСТ 2.105-95 «Общие требования к текстовым документам», а пояснювальну записку до ДР – відповідно до стандарту ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки».

Текст розділів пояснювальної записки, присвячених обґрунтуванню проектних рішень, математичному чи комп’ютерному моделюванню об’єкта проектування (дослідження), різному виду розрахунків тощо, має бути викладений в лаконічному обгрунтувальному стилі.

Технологічна документація у ПЗ оформляється відповідно до чинних стандартів.

Графічна частина проекту (роботи) містить усі обов’язкові матеріали, зазначені у завданні, а також додаткові ілюстративні матеріали (плакати), виконані на розсуд дипломника з метою полегшення захисту (кількість не регламентується, але вони не замінюють обов’язкових креслень і схем та інших ілюстрацій).

Графічна частина ДП (ДР) оформляється згідно з вимогами чинних стандартів.

Відповідність графічної і текстової частин ДП (ДР) вимогам чинних стандартів установлюється під час проведення нормоконтролю проектів (робіт), що засвідчується підписом у відповідних графах основних написів ПЗ та графічних і текстових документів проекту (роботи).

Технічне завдання на ДП (ДР) розробляється дипломником на підставі завдання на дипломний проект (роботу) і наказу ректора ВНТУ про затвердження теми ДП (ДР) відповідно до вимог чинних стандартів до ТЗ на розробку і постачання продукції на виробництво та ТЗ на проведення наукових досліджень. ТЗ підписується студентом і керівником та затверджується завідувачем випускової кафедри, а для ДП (ДР) які виконуються на замовлення, – погоджується із замовником. В пояснювальній записці ТЗ розміщується першим додатком.

ДП (ДР), реалізація яких вимагає проведення великого обсягу розрахункових і проектних робіт (досліджень), необхідно виконувати як комплексні. Якщо тематика таких проектів (робіт) містить елементи різнопрофільних спеціальностей, то це міжкафедральні (міжфакультетські або міжінститутські) комплексні ДП (ДР), здійснення яких доцільно доручити бригадам студентів-дипломників різних спеціальностей.

Кожна випускова кафедра готує та регулярно удосконалює методичні матеріали з питань організації дипломного проектування і виконання студентами відповідної спеціальності дипломних проектів (робіт).

     4.2 Вимоги до пояснювальної записки

Пояснювальна записка до дипломного проекту виконується згідно з вимогами діючих стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД): 2.105-95 і 2.106-96 текстових конструкторських документів та 2.104-68 – для основних надписів. Відомість проекту, перший аркуш пояснювальної записки супроводжуються основним надписом для першого аркуша текстового документа, де ставлять підписи дипломник, керівник та нормоконтроль. Решта аркушів супроводжуються спрощеним основним надписом.

При оформленні пояснювальної записки до дипломної роботи можна користуватися рекомендаціями стандарту ДСТУ 3008-95, де встановлені вимоги до оформлення звітів з наукової роботи.

Текстові документи, виконуються одним із способів: на ЕОМ; машинописним – на одній стороні аркуша через 1,5 інтервалу; рукописним способом за ГОСТ 2304-81 з висотою букв і цифр не менше 2,5 мм. Цифри та букви необхідно писати чітко.

Відстань від рамки аркуша до початку тексту слід залишати: на початку рядка не менше 5 мм, а в кінці рядка не менше 3 мм. Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої рамки аркуша повинна бути не менше 10 мм.

Абзаци в тексті розпочинаються відступом 12-15 мм. Друкарські помилки або описки допускається виправляти підчисткою або фарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому самому місці виправленого тексту. Розриви аркушів, неохайність та сліди частково підчищеного тексту не допускаються.

Титульний аркуш для кожного розділу пояснювальної записки виконується на форматі А4 (210 ? 297 мм) з рамкою (зліва – 20 мм, а зверху, знизу і справа – 5 мм) і основним надписом (додаток В).

Аркуші пояснювальної записки дипломного проекту повинні мати наскрізну нумерацію (арабськими цифрами, що проставлені в рамці). Записка виконується на аркушах формату А4 за ГОСТ 2.105-95 (210 ? 297 мм), на які наноситься рамка з полями: зліва – 20 мм, інші – 5 мм.

Основний надпис для наступних аркушів текстової документації розміщують знизу аркуша, в якому дають позначення документа та порядковий номер аркуша (додаток В). Розділи, підрозділи, пункти і підпункти нумерують арабськими цифрами, згідно з наведеним прикладом:

1.1 – нумерація підрозділів першого розділу;

2.1.1 – нумерація пунктів першого підрозділу другого розділу.

Відстань між заголовком і текстом – 15 мм; між заголовками розділу і підрозділу – 8...10 мм. Кожний розділ необхідно розпочинати з нової сторінки.

В тексті пояснювальної записки не допускається: скорочення позначень одиниць фізичних величин, якщо вони використані без цифр; використовувати скорочення слів, крім встановлених правилами орфографії; використовувати математичні знаки без цифр, наприклад, і, < , №, а також №, %.

Термінологія та визначення в записці повинні бути єдиними та відповідати загальноприйнятим в науково-технічній літературі.

Розрахункові формули в записці наводяться спочатку в загальному вигляді та нумеруються арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, розділеними крапкою. Потім наводиться пояснення позначень та розмір-ностей величин, які входять у формулу, записуючи з нового рядка слово «де», після якого записують символи та розкривають зміст проміжних формул. Потім пишуть: «Знайдені числові значення підставляємо у формулу (у дужках вказують номер основної формули) і одержуємо результат». З нового рядка пишуть символ основної формули, потім знак рівності, а після цього – результат обчислень, розмірність в скороченому вигляді і ставлять крапку.

Всі розрахунки повинні бути виконані в міжнародній системі одиниць СІ. В тексті вказують посилання на джерело основних розрахункових формул, фізичних констант, інших довідкових даних.

Результати розрахунків, як правило, оформляються у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна містити надпис «Таблиця» з порядковим номером та заголовок (розділені тире), що розташовуються на аркуші зліва. Висота рядка в таблиці повинна бути не менше 8 мм. При переносі таблиці на наступний аркуш заголовок розміщують тільки над першою частиною, над наступними частинами пишуть «Продовження таблиці» з порядковим номером таблиці. Всі таблиці, якщо їх в тексті більше однієї, нумерують в рамках розділу арабськими цифрами (наприклад, таблиця 1.1, таблиця 2.4).

Всі ілюстрації, які включені в записку (ескізи, графіки, схеми), носять назви рисунків. Вони повинні мати номер, найменування та бути однотипними, тобто виконані або олівцем, або чорнилом (пастою, тушшю), або з використанням ЕОМ. Всі ілюстрації, якщо їх більше однієї в тексті, нумеруються в рамках розділу арабськими цифрами, наприклад, рисунок 1.1, рисунок 1.2.

Записка подається до захисту переплетеною або зброшурованою в спеціальній папці.

4.3 Вимоги до графічних розробок

Необхідно здійснювати посилання на графічну частину проекту в описовій частині пояснювальної записки.

Наприклад: складальне креслення редуктора подано на форматі А1 з шифром 08-29.ДП.20.01.02.000 СК.

Кількість та склад креслень у графічній частині проекту визначаються керівником.

Графічна частина проекту містить усі обов’язкові матеріали, зазначені у завданні, а також додаткові ілюстративні матеріали (плакати), виконані на розсуд дипломника з метою полегшення захисту. Їх кількість не регламентується, але вони не замінюють обов’язкових креслень і схем.

На кожному креслені обов’язковим є підписи: студента, керівника, нормоконтролю.

Для кожного складального креслення проекту складаються специфікації, які оформлені згідно з діючими вимогами ГОСТ 2.106-68 на аркушах формату А3 за формами 2 (перший аркуш) та 2а (наступні аркуші) з основним надписом за ГОСТ 2.104-68.

Специфікації складальних креслень є основним конструкторським документом, який однозначно визначає склад складальної одиниці та розробленої для неї конструкторської документації. Специфікація призначена також для комплектування конструкторських документів та підготовки виробництва і виготовлення виробу.

Креслення повинні задовольняти вимоги ЄСКД, пройти нормоконтроль. Графічний матеріал виконується, як правило, на аркушах креслярського паперу основного формату А1 (594 ? 841 мм) згідно з ГОСТ 2.301-68. Поле креслень обводиться рамкою, яку проводять суцільною лінією на відстані від лівої сторони формату 20 мм, а від інших – на 5 мм.

Масштаби зображень на кресленнях за ГОСТ 2.302-68:

– масштаби зменшення – 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000;

– масштаби збільшення – 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1.

Аркуш можна розташувати горизонтально або вертикально. Компонування графічної частини проекту узгоджується з керівником.

На планах та перерізах розміри проставляються в міліметрах, на генпланах – в метрах.

Основний надпис розташовується в правому нижньому куті креслення відповідно до ГОСТ 2.104-68.

Принципові електричні, гідравлічні та кінематичні схеми розроблюваного устаткування або систем автомобілів можуть бути об’єднані зі схемою автоматизації. Перелік основних складових частин (апаратів) та елементів для принципової схеми подається у вигляді таблиць (експлікацій), які заповнюються зверху донизу. Апарати та елементи схеми устаткування або систем автомобілів повинні бути показані умовно, відповідно до стандартів ЄСКД.

Креслення загального вигляду виконують відповідно до основних вимог ГОСТ 2.316-68, 2.307-68 ЄСКД. Вони повинні вміщувати зображення виробу, його розміри – конструктивні та приєднувальні з необхідними допусками, які забезпечуються при встановленні, монтажі, а також гра-ничні відхилення рухомих частин; перелік складових частин виробу, технічну характеристику, технічні вимоги.

Якщо графічна інформація ДП (ДР) подається у вигляді плакатів, то їх слід оформлювати належним чином, тобто зворотна частина аркуша повинна містити:

– рамку;

– основний надпис (55 мм × 185 мм);

– обов’язкові підписи (студента, керівника, нормоконтролю).

Якщо на одному цілому аркуші формату А1 подається інформація на менших форматах (наприклад, А2 чи А3), то формат А1 слід правильно ділити, на менші стандартні.

Таблиці, технічну характеристику та технічні вимоги необхідно розташовувати над основним надписом креслення. Додаткові зображення (вигляди, розрізи, перерізи) потрібно розташовувати, за можливістю, ближче до пояснюваного елементу.

В технічній характеристиці вказують його основні технічні параметри.

В технічних вимогах на кресленні вказують: позначення ДСТУ (ГОСТ) або ТУ, згідно з якими повинен бути виготовлений та випробуваний даний виріб, вимоги до випробувань, міцність та щільність зварювальних швів та інших видів з’єднань, відомості про необхідність теплової та шумової ізоляції, антикорозійного покриття.