5.1 Узагальнена структура дипломного проекту

Складовими частинами дипломного проекту є пояснювальна записка та графічний матеріал. Пояснювальна записка містить титульний аркуш, завдання на ДП (ДР), технічне завдання, анотацію, перелік скорочень, зміст, вступ, техніко-економічне обґрунтування технічного завдання та оптимального варіанта вирішення основної задачі, основну проектну частину, допоміжні розділи основної задачі, розрахунок техніко-економічних показників, висновок, список використаної літератури та додатки.

Узагальнена структура дипломного проекту наведена в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 – Узагальнена структура дипломного проекту

На титульному аркуші наводиться назва міністерства, якому підпорядкований вуз; назва університету та факультету, де навчається студент; назва кафедри, на якій виконувався проект; повна назва теми дипломного проекту; прізвище, ім’я та по-батькові студента і керівника (додаток А).

Завдання на ДП (ДР) оформляється та видається кафедрою.

Зразок завдання на проектування наведений в додатку Б.

5.2 Вимоги до розроблення технічного завдання, відомості проектування, анотацій та вступу

Технічне завдання (ТЗ) на ДП розробляється студентом відповідно до вимог діючих стандартів.

Найпершим документом, який розробляється, є технічне завдання.

Технічне завдання є основним вихідним документом для розроблення продукції і технічної документації на неї.

ТЗ оформлюють відповідно до вимог стандарту ГОСТ 2.105-95 на аркушах формату А4 з однієї сторони, як правило, без рамки, основного напису і додаткових граф до нього. Номера сторінок проставляють у верхній частині аркуша справа.

ТЗ, як правило, складається із таких розділів:

а) назва і галузь застосування;

б) підстава для проведення робіт;

в) мета та призначення;

г) технічні вимоги:

1) склад продукції і вимоги до змісту;

2) вимоги надійності;

3) умови експлуатації;

4) естетичні і ергономічні вимоги;

5) вимоги безпеки, охорони здоров’я і природи;

6) вимоги технологічності і метрологічного забезпечення;

7) вимоги до маркування і пакування;

8) вимоги до транспортування і зберігання;

д) економічні показники;

е) стадії і етапи розроблення;

ж) порядок контролю і приймання.

ТЗ затверджується на кафедрі та узгоджується в провідній організації.

Зразок виконання титульного аркуша ТЗ наведено в додатку В.

В діючій рекомендації «Система разработки и поставки продукции на производство. Часть II. Р50-601-5-89» в додатку Г викладені положення щодо змісту і оформлення ТЗ.

Відомість дипломного проекту

Відомість дипломного проекту – текстовий конструкторський документ, який містить перелік документів, що входять в проект. Відомість дипломного проекту складається за формами 8 (для першого аркуша) і 8а (для наступних аркушів) стандарту ГОСТ 2.106-96 тільки для дипломних проектів і розташовується першим аркушем перед титульним аркушем ПЗ.

Зразок відомості дипломного проекту наведено в додатку Д.

Анотація

Анотацію розміщують після змісту з нової сторінки. Анотація має бути стислою, інформативною і містити відомості, які характеризують виконану роботу.

Анотація відображає основний зміст дипломного проекту в обсязі, достатньому для характеристики особливостей, можливості й галузі використання результатів дипломного проектування. Обсяг анотації не повинен перевищувати одну сторінку. Анотація складається українською та іно-земною мовою, яку вивчав студент (англійська, німецька тощо).

Зміст

В змісті вказують найменування розділів та підрозділів, які записують відповідно до текстової частини ДП та номери сторінок, з яких розпочинаються дані розділи, підрозділи тощо.

Вступ

У вступі коротко характеризують сучасний стан науково-технічної проблеми, що вирішується в дипломному проекті, вказують мету та задачі проектування, які розв’язуються в даному дипломному проекті. Необхідно чітко обґрунтувати актуальність розробки (з посиланням на літературні джерела), показати необхідність та доцільність її виконання.

5.3 Структура розділу 1 «Техніко-економічне обґрунтування проекту»

Узагальнена структура техніко-економічного обґрунтування розробок з розділу 1 «Техніко-економічне обґрунтування проекту» напрямок «Реконструкція, технічне переозброєння, розширення, вдосконалення виробничо-технічної бази підприємства»:

– 1.1 Аналіз маркетингового середовища;

– 1.1.1 Аналіз діяльності підприємства:

а) загальна характеристика автотранспортного підприємства (транспортного підрозділу, транспортного цеху);

б) аналіз складу, структури, стану і показників використання основних виробничих фондів підприємства;

в) аналіз складу, структури і стану рухомого складу;

г) аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства:

– аналіз основних показників виробничо-господарської діяльності;

– розгляд динаміки основних показників виробничої діяльності за 2-3 роки;

– матричний аналіз показників виробничо-господарської ді-яльності.

– 1.1.2 Дослідження ринку транспортних послуг:

а) вивчення споживчого ринку;

б) вивчення ринку транспортних послуг;

в) обстеження внутрішніх сильних і слабких сторін підприємства.

– 1.2 Аналіз стану існуючої виробничо-технічної бази;

– 1.2.1 Огляд існуючої структури виробничо-технічної бази:

а) перелік основних елементів (будівель, споруд тощо);

б) площі виробничих приміщень, зон, дільниць.

– 1.2.2 Варіантний аналіз і оцінювання стану виробничо-технічної бази і ступеня використання виробничої потужності:

а) експрес-діагностування виробничо-технічної бази:

– розрахунок фактичних і нормативних значень ТЕПів;

– порівняння показників і визначення відповідності;

б) комплексна оцінка виробничо-технічної бази:

– характеристика виробничих приміщень (фондооснащеність ВТБ, пристосованість приміщень для ТО і ПР сучасних і перспективних типів автомобілів, прогресивність застосовуваних будівельних конструкцій);

– стан технологічного устаткування (перелік і структура устаткування, фондоозброєність ремонтних робітників, механоозброєність ремонтних робітників, рівень механізації та автоматизації виробничих процесів, рівень експлуатаційної технологічності устаткування, коефіцієнт змінності устаткування, завантаження устаткування, ступінь спрацювання устаткування);

– характеристика рівня технології ТО і ПР (ступінь потоковості виробництва, рівень типізації технології, укомплектованість спеціалізованим устаткуванням та інструментом);

– рівень організації виробництва (концентрація ВТБ, спеціалізація робіт на ТО і ремонті, кооперація);

– рівень управління виробництвом (продуктивність праці ремонтних робітників, питомі витрати на ТО і ПР).

– 1.3 Аналіз існуючої системи і організації ТО і ПР:

а) схема організації ТО і ПР рухомого складу;

б) форми організації виконання робіт з ТО і ПР рухомого складу;

в) методи ТО і ПР рухомого складу;

г) персонал ремонтно-обслуговуючого виробництва;

д) система постачання і резервування.

– 1.4 Моделювання величини попиту на автоперевезення (роботи, послуги);

– 1.5 Варіантний пошук раціональної структури рухомого складу:

а) вибір РС з врахуванням техніко-експлуатаційних факторів;

б) вибір РС за техніко-економічними показниками;

в) врахування екологічних та інших показників.

– 1.6 Обґрунтування доцільного варіанта розвитку виробництва, основні висновки і задачі проектування.

5.4 Типові вимоги до змісту розділу 1 «Техніко-економічне обґрунтування проекту»

В 1.1 «Аналіз маркетингового середовища» проводяться маркетингові дослідження функціювання підприємства з напрямків, наведених у наступних підпідрозділах.

В 1.1.1 «Аналіз діяльності підприємства», як правило, наводиться:

а) загальна характеристика автотранспортного підприємства (транспортного підрозділу, транспортного цеху);

б) аналіз складу, структури, стану і показників використання основних виробничих фондів підприємства;

в) аналіз складу, структури і стану рухомого складу;

г) аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, який виконується за такими напрямками:

– аналіз основних показників виробничо-господарської діяльності;

– розгляд динаміки основних показників виробничої діяльності за 2-3 роки;

– матричний аналіз показників виробничо-господарської діяльності.

Приклад виконання 1.1.1

1.1.1 Аналіз діяльності підприємства – філія „Літинський райавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” ДП „Вінницький облавтодор”

1. Загальна характеристика підприємства

Літинський район є адміністративно-територіальною одиницею Вінницької області. Район аграрний. Спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарських культур: зернових, цукрової сировини, соняшника, овочів та фруктів.

На його території розташовано 61 населений пункт.

Для забезпечення обороту продукції сільського господарства і промисловості, а також для задоволення культурно-побутових потреб населення в районі побудовані шляхи сполучення – автомобільні дороги загальною протяжністю близько 400 км. Частина з них має асфальтове і асфальто-бітумне покриття, а переважна більшість – побудовані з щебеню, гравію і піску, оброблених в’яжучими домішками. Транспортний зв’язок між селами здійснюється по дорогах, вимощених бруківкою.

Щоб підтримувати дорожньо-транспортну мережу в належному стані на території району створена філія „Літинський райавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” ДП „Вінницький облавтодор”.

Підприємство розташоване у Вінницькій області в смт. Літин за адресою Сосонське шосе, 23.

Форма власності підприємства – загальнодержавна.

Галузь діяльності – лінійне будівництво.

Вид економічної діяльності – будівництво автострад та доріг.

Філія здійснює такі основні функції:

а) виконання робіт, які передбачені договорами, з поточного і капі-тального ремонтів доріг, тротуарів, площ і водостоків з дотримання відповідної якості;

б) видача дозволів на розриття шляхових покрить;

в) контроль за якісним виконанням забудовниками робіт на дорогах, площах і скверах, пов’язаних зі шляховим покриттям, та їх прийняття;

г) участь у роботах з ліквідації наслідків стихійного лиха і аварій, весняного паводку і пропускання льодоходу;

д) проведення робіт з очистки від снігу, пилу, бруду закріплених за філією доріг, їх поливання;

е) організація періодичних оглядів доріг і дорожніх споруд;

ж) утворення постійного запасу матеріалів для утримання шляхів відповідно до норм.

Для транспортного забезпечення виробничої діяльності філії створено автотранспортний підрозділ.

Організація перевезень вантажів автомобільним транспортом на підприємстві здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

2. Аналіз складу, структури, стану і показників використання основних виробничих фондів підприємства

Склад і вартість основних виробничих фондів підприємства визначаються на основі „Приміток до річної фінансової звітності за 2009 рік” за формою № 5. Дані, які містяться в цих формах, зводяться в таблицю 5.2.

Таблиця 5.2 – Основні виробничі фонди

Аналізуючи дані, наведені в таблиці 5.2, можна зробити висновки про структуру основних виробничих фондів підприємства: будівлі, споруди та передавальні пристрої становлять 29,53% від загальної вартості; машини та обладнання – 16,11%; транспортні засоби – 51,16%; інструменти і прилади – 1,44%; малоцінні необоротні матеріальні активи – 0, 51%; земельні ділянки – 0,78%.

У структурі основних виробничих фондів рухомий склад (51,16%) належить до активної частини і бере участь у наданні транспортних послуг. Решта фондів (48,84%) призначена для технічного забезпечення перевізного процесу і утворює виробничо-технічну базу.

Для детальнішого аналізу стану основних фондів можна використовувати за [9, 10] такі показники: коефіцієнт відновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт придатності.

Коефіцієнт відновлення відображає інтенсивність відновлення основних фондів і визначається за формулою:

, (5.1)

де ОВФ_в – вартість основних фондів, що надійшли (вводяться в дію) протягом року, грн.;

ОВФ_к – вартість основних фондів на кінець року, грн.

За даними таблиці 5.2 коефіцієнт відновлення становитиме:

.

Коефіцієнт вибуття характеризує ступінь інтенсивності вибуття основних фондів:

, (5.2)

де ОВФ_виб – вартість основних фондів, що вибули (виведені з дії) протягом року, грн.;

ОВФ_к – вартість основних фондів на початок року, грн.

За даними таблиці 5.2 коефіцієнт вибуття становитиме:

.

Коефіцієнт придатності характеризує технічний стан основних фондів:

, (5.3)

де ОВФ_зал – залишкова вартість основних фондів, грн.;

ОВФ_перв – первісна вартість основних фондів, грн.;

К_з – коефіцієнт зносу;

З – знос основних фондів, грн.

За даними таблиці 5.2 коефіцієнт придатності становитиме:

Аналізуючи виконані розрахунки, можна зробити такі висновки:

– основні виробничі фонди підприємства мають значний знос (77,6%);

– інтенсивність вибуття основних фондів (3,7%) перевищує інтенсивність відновлення (2,4%);

– придатність основних виробничих фондів підприємства на сьо-годнішній день становить 22,4%.

3. Аналіз складу, структури і стану рухомого складу

Для перевезення вантажів і забезпечення переліку виконуваних філією робіт, автотранспортний підрозділ має власний рухомий склад, дані про який наведені в таблицях 5.3 і 5.4.

Таблиця 5.3 – Наявність автотранспорту на кінець 2009 року

Як видно з таблиці 5.3 переважна більшість рухомого складу (73,1%) – це спеціальні та спеціалізовані автомобілі-самоскиди і піскорозкидачі. Це зумовлено специфічними умовами роботи, пов’язаної з утриманням і бу-дівництвом доріг, автострад, придорожньої смуги, житлового та госпо-дарського фонду.

Таблиця 5.4 – Вантажні напівпричепи і автомобільні причепи

В таблиці 5.5 подано віковий розподіл рухомого складу, а в таблиці 5.6 – розподіл за видами палива, яке використовується.

Таблиця 5.5 – Групування власних автомобілів залежно від часу перебування в експлуатації

Таблиця 5.6 – Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива)

Аналізуючи дані таблиці 5.5 приходимо до висновку, що всі транспортні засоби перебувають в експлуатації тривалий час, а це вимагає додаткових заходів на підтримку їх в технічно справному стані.

Розподіл транспортних засобів за типами і марками такий:

– бортові автомобілі – ГАЗ-53А і ГАЗ-3309 – 2 одиниці;

– самоскиди: ГАЗ-САЗ-53Б і ГАЗ-3307 – 6 одиниць, ЗІЛ-ММЗ-4502 і ЗІЛ-ММЗ-554М – 6 одиниць, КамАЗ-5511 і 55102 – 3 одиниці;

– автобус – ГАЗ-66-ТС-20 – один;

– спеціальні автомобілі – автокран на шасі ЗІЛ-130 і ремонтні майстерні на шасі ГАЗ-3309 – 4 одиниці.

4. Аналіз виробничо-господарської діяльності

Метою даного аналізу є визначення основних технiко-експлуата-цiйних показників роботи рухомого складу.

Результати роботи автотранспорту за останній період часу, визначені за формами № 2-тр державного статистичного спостереження, наведенi в таблицi 5.7.

Таблиця 5.7 – Основні дані про роботу автотранспорту

Беручи за основу відомості, які містяться в таблиці 5.7, визначаються основні технiко-експлуатацiйні показники роботи рухомого складу філії за попередній період, враховуючи рекомендації [1]. За період приймається календарний рік (2007, 2008, 2009).

Коефіцієнт випуску автомобілів на лінію визначається за формулою:

, (5.4)

де – автомобіле-дні в роботі за і-й період, тис.;

– автомобіле-дні перебування в господарстві за і-й період, тис.

;

;

.

Середній час перебування рухомого складу в наряді за добу визначається за формулою:

, (5.5)

де – час перебування автомобілів в наряді за і-й період, тис. год;

;

;

.

Середньодобовий пробіг одиниці рухомого складу визначається за формулою:

, (5.6)

де – загальний пробіг рухомого складу за і-й період, тис. км;

;

;

.

Для розгляду динаміки зміни обсягів транспортних послуг можна скористатись формулами структурних змін за рекомендаціями [1].

Індекси зміни основних параметрів визначаються за формулою:

, (5.7)

де , – відповідно базисне і звітне значення параметрів.

Для обсягів перевезень:

.

Для обсягів транспортної роботи:

.

Аналізуючи виконані розрахунки, можемо прийти до таких висновків:

– за останній час кiлькiсть автомобiлiв на підприємстві зменшується, що пов’язано із старінням рухомого складу і збiльшенням витрат на тех-нічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;

– час перебування автомобілів в нарядi за добу залишається практично незмінним i складає 8,88-8,89 годин;

– обсяги наданих транспортних послуг зросли: автомобіле-дні в роботі – на 2,21%; час в наряді – на 13,75%; обсяги перевезень і вантажооборот – на 0,8%; загальний пробіг – на 2,6%. Тобто, спостерігаються позитивні тенденції в роботі підприємства.

В 1.1.2 «Дослідження ринку транспортних послуг», як правило, виконується розгляд таких питань:

а) вивчення споживчого ринку;

б) вивчення ринку транспортних послуг;

в) обстеження внутрішніх сильних і слабких сторін підприємства.

Приклад виконання 1.1.2

1.1.2 Дослідження ринку транспортних послуг

Рухомий склад філії перевозить таку номенклатуру вантажів: пісок, грунт, щебiнь рiзних фракцiй, асфальт, бетон, бiтум.

В число найперспективніших клієнтів підприємства включені такі установи і підприємства: Літинський асфальтовий завод (поставка піску і щебеню, бiтуму для виробництва асфальту); Іванівський кар’єр і каменедробильний завод (перевезення піску і щебеню рiзних фракцiй для будiвництва та ремонту шляхiв); Багринівський кар’єр (перевезення торфу і родючого грунту).

Крім перевезень філія надає допомогу в будівництві та ремонті шляхів колективним сільськогосподарським підприємствам, а також виконує роботи за терміновими замовленнями для населення.

В процесі своєї діяльності філія має контакти з такими аудиторіями: органи місцевого самоврядування, фінансові установи, районне відділення ДАI; МРЕО; органи держкомприроди і екології.

В 1.2 «Аналіз стану існуючої виробничо-технічної бази» проводиться огляд і аналіз існуючої структури виробничо-технічної бази підприємства, які наведені в таких підрозділах.

1.2.1 «Огляд існуючої структури виробничо-технічної бази», як правило, включає розгляд питань:

– перелік основних елементів (будівель, споруд тощо);

– аналіз існуючих площ виробничих приміщень, зон, дільниць.

1.2.2 «Варіантний аналіз і оцінювання стану виробничо-технічної бази і ступеня використання виробничої потужності» передбачає виконання:

а) експрес-діагностування виробничо-технічної бази з напрямків:

– розрахунок фактичних і нормативних значень ТЕПів;

– порівняння показників і визначення відповідності;

б) комплексне оцінювання виробничо-технічної бази з напрямків:

– характеристика виробничих приміщень (фондооснащеність ВТБ, пристосованість приміщень для ТО і ПР сучасних і перспективних типів автомобілів, прогресивність застосовуваних будівельних конструкцій);

– стан технологічного устаткування (перелік і структура устаткування, фондоозброєність ремонтних робітників, механоозброєність ремонтних робітників, рівень механізації та автоматизації виробничих процесів, рівень експлуатаційної технологічності устаткування, коефіцієнт змінності устаткування, завантаження устаткування, ступінь спрацювання устаткування);

– характеристика рівня технології ТО і ПР (ступінь потоковості виробництва, рівень типізації технології, укомплектованість спеціалізованим устаткуванням та інструментом);

– рівень організації виробництва (концентрація ВТБ, спеціалізація робіт на ТО і ремонті, кооперація);

– рівень управління виробництвом (продуктивність праці ремонтних робітників, питомі витрати на ТО і ПР).