Приклад виконання 1.2

1.2 Аналіз стану існуючої виробничо-технічної бази

1.2.1 Огляд існуючої структури виробничо-технічної бази

Філія „Літинський райавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” ДП „Вінницький облавтодор” і її транспортний підрозділ розміщені на земельній ділянці площею 0,95 га. Територія підприємства має огорожу виконану з залізобетонних плит.

Hа території підприємства розташованi: два виробничих корпуси: один площею 450 кв. м, другий – 360 кв. м; адміністративний корпус площею 288 кв. м; АЗС площею 200 кв. м; відкрита стоянка автомобілів – 1092 кв. м; контрольно-перепускний пункт – 18 кв. м; гараж пожежної техніки – 60 кв. м; зона прибирально-мийних робіт з очисними спорудами – 34 кв. м; виробничо-складськi та допоміжні приміщення – 180 кв. м.

Виробничий корпус № 1 має розміри 18 ґ 24 м. В ньому розміщені: зона ПР та зварювальна й арматурна дільниці.

У виробничому корпусі № 2 розташовані:

– зона ТО-1 з кількістю постів – 2;

– зона ТО-2 з кількістю постів – 3.

Всі пости тупикові і розміщені під кутом 90° до осі проїзду.

Також у виробничому корпусі розміщені акумуляторна, слюсарно-механічна, шиноремонтна, електротехнічна, моторна дільниці, вентиляційна та компресорні камери, інструментальний склад та склад запасних частин.

На території підприємства знаходиться АЗС на три колонки, трансформаторна, котельна.

1.2.2 Варіантний аналіз і оцінювання стану виробничо-технічної бази і ступеня використання виробничої потужності

1. Експрес-діагностування виробничо-технічної бази

Аналіз відповідності стану ВТБ існуючим вимогам проводимо використовуючи метод експрес-діагностування, застосувавши за методикою [46] техніко-економічні показники (ТЕПи).

ТЕПи використовуються для проектних розрахунків при виборі шляхів розвитку і вдосконалення виробничо-технічної бази, необхідності нового будівництва і реконструкції функціонуючих підприємств, а також для оцінювання, порівняння і вибору проектних рішень.

Для оцінювання рівня прогресивності технологічного розроблення ВТБ встановлені такі нормативні питомі показники:

– чисельність виробничих робітників, на один автомобіль;

– кількість робочих постів для ТО і ПР рухомого складу, на один автомобіль;

– площа виробничо-складських приміщень, , на один автомобіль;

– площа допоміжних (адміністративно-побутових) приміщень, , на один автомобіль;

– площа стоянки, , на один автомобіль;

– площа території підприємства, , на один автомобіль.

Ці показники встановлені для еталонних умов [46] і для підприємств, які експлуатують вантажні автомобілі, наведені в таблиці 5.8.

     Таблиця 5.8 – Питомі показники для еталонних умов

Умови роботи рухомого складу філії:

– облікова кількість рухомого складу – 26 автомобілів, з них автомобілі: КамАЗ-5511 – 3 одиниці; ЗІЛ-ММЗ – 6 одиниць; ГАЗ, САЗ – 17 одиниць.

– середньодобовий пробіг – 150 км, 140 км, 120 км;

– умови зберігання рухомого складу – відкрите, без підігріву, розміщення при 100% незалежному виїзді під кутом 90° до осі проїзду;

– категорія умов експлуатації – 3;

– природнокліматичний район – помірно-теплий, помірно-вологий;

– умови теплозбереження, водопостачання, електропостачання – від міської мережі.

Оскільки умови роботи рухомого складу філії відрізняються від еталонних, необхідно визначити техніко-економічні показники для наших умов.

Розрахункові нормативні питомі показники обчислюються за формулою:

, (5.8)

де – значення і-го нормативного показника для еталонних умов;

К₁ – коефіцієнт, який враховує спискову кількість технологічно сумісних автомобілів;

К₂ – коефіцієнт, який враховує тип рухомого складу;

К₃ – коефіцієнт, який враховує наявність причепів до вантажних автомобілів;

К₄ – коефіцієнт, який враховує середньодобовий пробіг одиниці РС;

К₅ – коефіцієнт, який враховує умови зберігання РС;

К₆ – коефіцієнт, який враховує категорію умов експлуатації РС;

К₇ – коефіцієнт, який враховує кліматичні умови експлуатації.

     Значення коефіцієнтів К1 ... К2 вибираються з [46].

Розрахункові нормативні абсолютні показники обчислюються за формулою:

, (5.9)

де – списочна кількість автомобілів в кожній групі.

Використовуючи дані таблиці 5.8, визначаються питомі показники для умов філії, які відрізняються від еталонних для кожної технологічно сумісної групи автомобілів.

Чисельність виробничих робітників:

КамАЗ-5511 чол.;

ЗІЛ-ММЗ 0,32 Ч 6 Ч 1,66 Ч 0,68 Ч 0,7 Ч 1,16 Ч 0,95 = 1,42 чол.;

ГАЗ-САЗ 0,32 Ч 17 Ч 1,66 Ч 0,85 Ч 0,75 Ч 1,16 Ч 0,95 = 5,49 чол.;

7,87 чол.;

7,87/26 = 0,302 чол.

Кількість робочих постів:

КамАЗ-5511 0,1 Ч 3 Ч 2,3 Ч 1,0 Ч 0,78 Ч 1,15 = 0,62 поста;

ЗІЛ-ММЗ 0,1 Ч 6 Ч 2,3 Ч 0,72 Ч 0,89 Ч 1,15 = 0,58 поста;

ГАЗ-САЗ 0,1 Ч 17 Ч 2,3 Ч 0,77 Ч 0,95 Ч 1,15 = 3,08 поста;

4,28/26 = 0,16 поста.

Площа виробничо-складських приміщень:

КамАЗ-5511 = 19 Ч 3 Ч 2,05 Ч 0,96 Ч 0,76 Ч 1,15 = 98 м²;

ЗІЛ-ММЗ = 19 Ч 6 Ч 2,05 Ч 0,72 Ч 0,76 Ч 1,15 = 134,8 м²;

ГАЗ-САЗ = 19 Ч 17 Ч 2,05 Ч 0,6 Ч 0,76 Ч 1,15 = 326,8 м²;

= 559,6/26 = 21,52 м²/ 1 авт.

Площа допоміжних приміщень:

КамАЗ-5511 = 8,7 Ч 3 Ч 1,85 Ч 1,05 Ч 0,88 Ч 1,08 = 48,18 м²;

ЗІЛ-ММЗ = 8,7 Ч 6 Ч 1,85 Ч 1,05 Ч 0,87 Ч 1,08 = 87,34 м²;

ГАЗ-САЗ = 8,7 Ч 17 Ч 1,85 Ч 1,05 Ч 0,84 Ч 1,08 = 245,3 м²;

= 380,84/26 = 14,65 м².

Площа стоянки рухомого складу:

КамАЗ-5511 = 37,2 Ч 3 Ч 0,85 Ч 1,32 = 125,22 м²;

ЗІЛ-ММЗ = 37,2 Ч 6 Ч 0,85 Ч 1,32 = 201,79 м²;

ГАЗ-САЗ = 37,2 Ч 17 Ч 0,92 Ч 1,32 = 667,8 м²;

= 994,81/26 = 38,26 м².

Площа території підприємства:

КамАЗ-5511 = 120 Ч 3 Ч 1,9 Ч 0,88 Ч 0,92 Ч 1,16 Ч 1,07 = 687,34 м²;

ЗІЛ-ММЗ = 120 Ч 6 Ч 1,9 Ч 0,88 Ч 0,91 Ч 1,16 Ч 1,07 = 623,21 м²;

ГАЗ-САЗ = 120 Ч 17 Ч 1,9 Ч 0,88 Ч 0,90 Ч 1,16 Ч 1,07 = 3586,08 м²;

= 4896,63/26 = 188,33 м²/ 1 авт.

Оцінювання відповідності розрахованих ТЕПів нормативним значенням проводимо методом порівняння фактичних показників з розрахованими.

Порівняння нормативних та існуючих технічно-економічних показників наведено в таблиці 5.9.

Таблиця 5.9 – Порівняння нормативних і фактичних значень ТЕПів

Результати аналізу:

а) чисельність виробничих робітників менша нормативного значення, що пов’язано з плинністю кадрів, обумовлених низьким рівнем заро-бітної плати;

б) число постів зони ТО і ПР філії менше нормативних показників, що говорить про низький рівень механізації і автоматизації технологічних процесів виробництва;

в) площі виробничо-складських і допоміжних приміщень перевищують нормативні значення;

г) площі стоянки автомобілів і площі території АТП дозволяють розмістити і в перспективі експлуатувати більше автомобілів.

В зв’язку з цим планується технічне переозброєння виробничо-технічної бази комплексу забезпечення роботоздатності автомобілів філії.

2. Комплексне оцінювання виробничо-технічної бази

Комплексне оцінювання стану ВТБ виконуємо відповідно до рекомендацій [7, 18, 24, 46] за такими напрямками: характеристика виробничих приміщень, стан технологічного устаткування, характеристика рівня технології ТО і ПР, рівень організації та управління виробництвом.

Виконаємо розрахунок показників, що характеризують виробничу потужність підприємства.

Фондооснащеність ВТБ розраховується за формулою:

(5.10)

де – вартість ВТБ, грн. (табл. 5.2);

– облікова кількість автомобілів, одиниць.

тис. грн.

Забезпеченість виробничими площами для ТО і ПР:

(5.11)

де – фактична площа приміщень для ТО і ПР, м²;

– змінна програма ТО і ПР, одиниць.

м².

Характеристика виробничих приміщень: відстань між колонами – 6 м; розмір прогону – 12 м; висота приміщення – 4 м; застосовувані будівельні конструкції: цегляні та залізобетонні; приміщення побудовано в каркасному залізобетонному виконанні з залізобетонними балками покриття та азбоцементною покрівлею по металевим прогонам; фундаменти приміщення залізобетонні, збірно-монолітні.

Виробничі приміщення пристосовані для виконання робіт з ТО і поточного ремонту наявних автотранспортних засобів.

Придатність будівель і споруд розраховуємо за формулою:

(5.12)

де – залишкова вартість, грн.;

– первісна вартість, грн.

Значення і вибираються з таблиці 5.2. Тоді

Стан технологічного устаткування характеризується структурою виробничих фондів, що складається з активної і пасивної частини, які розраховуються за такими формулами:

(5.13)

(5.14)

де – активна частина фондів ВТБ, грн.;

– пасивна частина фондів ВТБ, грн.

Значення і вибираються з таблиці 5.2.

Згідно з формулами (5.13 і 5.14):

Фондооснащеність ремонтних робітників:

(5.15)

де – середньооблікова кількість ремонтних робітників.

тис. грн.

Механооснащеність ремонтних робітників:

(5.16)

тис. грн.

Наявне у виробничому корпусі технологічне обладнання наведено в таблиці 5.10.

Таблиця 5.10 – Обладнання виробничого корпусу

Розрахуємо основні показники використання обладнання.

Коефіцієнт змінності устаткування:

, (5.17)

де – кількість обладнання, що відпрацювало зміну, одиниць;

– кількість встановленого обладнання, одиниць.

.

Коефіцієнт використання устаткування:

, (5.18)

де – фактичний час роботи устаткування, год;

– дійсний фонд часу роботи устаткування, год.

.

Аналіз стану ВТБ показує, що:

– зони і дільниці укомплектовані устаткуванням на 67-81% від нормативу. Частина устаткування є фізично спрацьованим і морально застарілим (приблизно 25%), воно підлягає оновленню;

– підприємство має недостатній рівень фондооснащеності, яка складає 79% від нормативних значень, визначених за нормативними питомими капіталовкладеннями;

– більшість робіт на підприємстві виконується фактично вручну, тобто без наявного технологічного обладнання.

Таким чином, на підприємстві доцільно провести технічне переозброєння ВТБ з вирішенням таких питань: поліпшити вікову структуру устаткування, збільшити вагу ВТБ в загальній вартості ОВФ за рахунок введення в експлуатацію нової прогресивної техніки, підвищити рівень механізації процесів ТО і ПР, вдосконалити діючі засоби праці.

Приклад виконання 1.3-1.6

1.3 Аналіз існуючої системи і організації ТО і ПР

Існуюча система організації ТО-1, ТО-2 передбачає, що всі автомобілі за графіком через визначені пробіги проходять виконання комплексу обслуговувальних робіт. При цьому виконується дрібний супутній ремонт. Поточний ремонт проводиться при необхідності (за заявками).

ТО-1: метод обслуговування на універсальних постах тупикового типу;

ТО-2: метод обслуговування на універсальних постах тупикового типу;

ПР: виконується на універсальних постах тупикового типу.

Оборотний фонд створюється і підтримується за рахунок над-ходження нових чи відремонтованих агрегатів, у тому числі й зі списаних автомобілів.

Після проведення відповідних видів обслуговування і поточного ремонту автомобілі направляються на стоянку.

Робота ремонтних ділянок планується за принципом підтримки незнижуваного запасу деталей, вузлів і агрегатів на складі.

Перевезення здійснюють водії першого і другого класів, технічним обслуговуванням і ремонтом автотранспорту займаються автослюсарі 4-го і 5-го розрядів.

Підприємство використовує такі природні ресурси: паливо і мастильні матеріали для автомобілів, воду, теплову і електричну енергію. Теплу воду і тепло в холодний період року філія отримує від котельні.

Умови експлуатації: кількість робочих днів на рік – 365; враховуючи тип дорожнього покриття, тип рельєфу місцевості, а також умови роботи приймається третя категорія умов експлуатації; кліматичний район –помірно-теплий, помірно-вологий.

1.4 Моделювання величини попиту на автоперевезення

1.4.1 Моделювання (прогнозування) величини попиту на автоперевезення з використанням математичних функцій

Прогнозування техніко-економічних показників повинно включати кілька етапів: збір і попереднє оброблення інформації; вибір загальної тенденції зміни досліджуваного показника; визначення невідомих параметрів прогнозуючої функції; розрахунок оцінних критеріїв і вибір зазначеної функції; розрахунок прогнозованих значень показника; розрахунок їхніх довірчих інтервалів.

Вибір прогнозної функції – найвідповідальніша частина при складанні прогнозів. Звичайно користуються такими функціями: лінійною –; показниковою – . Кожна з наведених функцій є найпростішою моделлю динаміки зміни прогнозованого показника в часі .

Після того як обраний перелік кривих, придатних для екстраполяції, необхідно визначити їхні параметри. Оскільки результуючий показник є вибіркою з генеральної сукупності, не можна точно визначити невідомі значення параметрів, а можна знайти тільки їхні оцінки. Найзручніше використати метод найменших квадратів. Він досить простий і забезпечує необхідну точність розрахунків. Для вибору математичної функції, що описує траєкторію зміни того або іншого показника, необхідно: побудувати кореляційне поле; за характером розташування точок – значень показника – на кореляційному полі вибрати загальний вигляд функції регресії; скласти кореляційну таблицю; оцінити параметри й методом найменших квадратів; записати емпіричне рівняння регресії; обчислити коефіцієнт кореляції (у випадку лінійної регресії) або кореляційне відношення (у випадку нелінійної функції регресії); установити адекватність математичної моделі динаміці зміни показника.

Оцінювання параметрів і знаходиться за формулами:

; (5.19)

. (5.20)

Як приклад розглянемо динаміку зміни коефіцієнта платного пробігу в таксомоторному парку.

На підставі вихідних даних складається кореляційна таблиця (табл. 5.20). При цьому як функція приймається значення прогнозованого показника (), як аргумент – умовний рік , що відповідає даному значенню показника.

Оцінювання параметрів і знаходиться за формулами (5.19; 5.20):

;

.

Таблиця 5.20 – Кореляційна таблиця

Отже, математична модель для прогнозування має такий вигляд:

. (5.21)

Проведемо прогнозування значення на період до 2010 року. При цьому за початок координат (рік початку відліку) приймаємо 2005 рік. Таким чином, t = 6 і

.

Коефіцієнт кореляції вказує на щільність лінійного зв’язку між показниками й , тобто між і . Він визначається за формулою:

, (5.22)

де – розрахункове значення показника за отриманою моделлю;

– середнє значення показника в експериментальному тимчасовому ряді;

– сумарний залишковий квадрат, що характеризує змінність залежної змінної у результаті помилок в експериментальних даних і у виборі моделі;

– повний сумарний квадрат, що характеризує змінність ознаки при дії як врахованих, так і не врахованих факторів.

Розрахункові дані для оцінювання коефіцієнта кореляції наведені в табл. 5.21.

Таблиця 5.21 – Дані для визначення коефіцієнт кореляції

За формулою (5.22) і даними таблиці 5.21 визначається коефіцієнт кореляції

.

Відомо, що якщо , то зв’язок між величинами та лінійний функціональний, якщо ж – величини та незалежні й отримане рівняння не можна використовувати з метою прогнозування. Оскільки , зв’язок між і близький до функціонального.

Необхідний етап статистичного аналізу – аналіз отриманого рівняння. Такий аналіз необхідний у зв’язку з тим, що при обчисленні значень коефіцієнтів і , передбачалася певна форма зв’язку між розглянутою ознакою () і фактором (), у цьому випадку – лінійний зв’язок. Отже, необхідно перевірити гіпотезу про адекватність прийнятої моделі результатам спостережень.

Як критерій для перевірки зазначеної гіпотези звичайно використовується критерій Фішера, що знаходиться за формулою:

, (5.23)

де – оцінка повної дисперсії, який відповідає число ступенів вільності : ;

– оцінка залишкової дисперсії при : ;

– кількість коефіцієнтів регресії (, тому що визначаються коефіцієнти й );

– рівень значимості, звичайно приймають , що відповідає рівню довірчої ймовірності ;

– критичне значення F-критерію, що визначається за спеціальними таблицями.

Значення F-критерію Фішера при умові значимості наведено в таблиці 5.22.

У розглянутому випадку , а критичне значення F-критерію . Оскільки , гіпотеза про адекватність рівняння регресії не відкидається, воно з імовірністю 0,95 описує зв’язок між розглянутими величинами.

Використання показникової функції регресії дається для випадку дослідження динаміки зміни коефіцієнта використання таксомоторного парку .

Потрібно оцінити параметри показникової функції регресії вигляду . Якщо й , для оцінювання параметрів показникової функції регресії можна зробити заміну змінних:

. (5.24)

Тоді шукана функція прийме лінійний вигляд:

. (5.25)

Таблиця 5.22 – Значення F-критерію Фішера при умові значимості

Для знаходження точкових оцінок коефіцієнтів регресії і також застосовується метод найменших квадратів. Оцінки параметрів і одержуються потенціюванням обчислених точкових оцінок і . Відзначимо, що обчислені в такий спосіб оцінки параметрів і є незначно зміщеними.

Необхідні обчислення наведені в табл. 5.23, звідки

.

Оцінка коефіцієнта знаходиться за формулою (5.20):

,

а коефіцієнт – з використанням формули (5.19), а також альтернативної формули :

.

Таблиця 5.23 – Результати моделювання