12.3. Політична свідомість як основа розуміння політики
ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ – система теоретичних і повсякденних знань, оцінок, настроїв і почуттів, за допомогою яких відбувається усвідомлення політичної сфери соціальними суб’єктами – індивідами, групами, класами, спільностями (рис. 5.13)
Р и с . 1 2 . 3 . С у т н і с т ь , з м і с т т а с п е ц и ф і к а п о л і т и ч н о ї с в і д о м о с т і
УМОВИ ВИНИКНЕННЯ:
– усвідомлення людиною своєї групової належності та ідентичності;
– розуміння неможливості реалізації своїх групових інтересів без вступу в певні відносини з політичною владою;
– з’ясування людиною своєї належності до певних політичних позицій, усвідомлення свого громадянського статусу суб’єкта, наділеного правами, свободами, можливостями впливати на владу.
ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ:
пізнавальна – система знань про навколишню політичну дійсність;
нормативна – створення загальноприйнятного образу майбутнього;
аксеологічна – допомагає орієнтуватися в політичному житті, давати оцінку політичних подій;
регулятивна – подає орієнтири щодо участі у політичному житті;
прогностична – дозволяє створити основу для передбачення змісту та характеру розвитку політичного процесу;
інтегруюча – сприяє об’єднанню певних груп людей на базі спільних політичних цінностей та ідеалів.
ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ ТА ПОЛІТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ – є важливими складовими частинами політичної свідомості.
Політична ідеологія – система ідей і поглядів, які виражають інтереси суспільних класів стосовно політики, здійснення влади.
Сутнісними рисами політичної ідеології є систематизований, теоретичний характер і цілісне відображення інтересів суспільних класів. Суб'єктами основних політичних ідеологій сучасності – лібералізму, консерватизму, соціал-демократизму й комунізму є сааме суспільні групи населення.
Політична психологія та ідеологія перебувають у єдності і взаємодії. Особливістю цієї взаємодії є те, що обидві вони виражають інтереси одних і тих самих соціальних спільностей, але з різним ступенем глибини та узагальнення.
Політична психологія – це сукупність почуттів, настроїв, емоцій, волі, думок, особливих рис характеру індивідів і соціальних спільностей, що виражають їх ставлення до політичних інститутів, здійснення влади.
Політична психологія має певну структуру. Вона містить політичні потреби, інтереси, почуття, настрої, традиції тощо.
Політичні потреби – базовий елемент політичної психології. Це ті потреби, задоволення яких пов’язане зі здійсненням влади.
Політичні інтереси – це усвідомлені політичні потреби. Вони є реальними причинами дій учасників політичного процесу. Залежно від відмінностей у політичних інтересах одні й ті самі явища політичного життя можуть по-різному сприйматися його учасниками, що формує відповідні політичні почуття, настрої, емоції тощо, отже, й відповідну політичну поведінку.
Політичні настрої – є станом почуттів щодо політичних явищ і процесів. Настрої містять як емоційні, так і раціональні елементи і справляють значний вплив на політичну поведінку людей.
Політичні традиції – є найбільш стійкою складовою. Це усталені норми політичної поведінки, політичні цінності, ідеї, звичаї тощо, які передаються від покоління до покоління.
Характерними особливостями політичної психології є те, що вона формується в процесі безпосередньої активності громадян на основі їх практичної взаємодії між собою та інститутами влади.
Відзеркалення політичних подій і процесів часто носить вельми поверховий характер. Домінуючу роль відіграють чуттьєві та емоційні елементи свідомості. Політична психологія здатна швидко і чутливо реагувати на зміну політичних умов. Вона зазнає впливу різних ідеологій і формується в впроцесі їх протиборства. В межах політичної свідомості орієнтація, як правило, ведеться на відзеркалення не перспективних, а поточних інтересів людей, їх посякденних потреб. В рамках політичної психології відбувається формування іміджу політичного лідера всілякими технологічними засобами, які пов’язують саме із політичними потребами, інтересами, емоціями та настроями виборців.
СТРУКТУРА ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ:
Реально діюча політична свідомість тієї чи іншої спільності людей, які беруть участь у політичному житті. Її стан відображає суспільну думку, настрої та дії людей.
Узагальнена свідомість різноманітних груп людей (великих – класи, соціальні прошарки та верстви; малих – еліт, груп тиску тощо) зв’язаних із політикою.
Система пізнавальних, мотиваційних і ціннісних компонентів, які забезпечують пізнання особою політики та участь в ній.
Формується на базі повсякденного досвіду людей і містить наступні риси: суперечливість, фрагментарність, несистематизованість, емоційність,стійкість та енерційність. Відображається у суспільній психології.
Формується певними соціальними групами на грунті цілеспрямованого дослідження політичного процесу. Містить такі риси як цілісність, систематизованість, здатність до прогнозування. Відображається у політичній ідеології.
Р и с . 1 2 . 4 . З а г а л ь н а с т р у к т у р а п о л і т и ч н о ї с в і д о м о с т і
ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ:
– критичне осмислення соціально-політичної дійсності, поступова раціоналізація чуттєвих уявлень людей, узагальнення наявної інформації;
– усвідомлення мети партійного або політичного руху, приєднання до оцінки і норм вже сформованої громадянської поведінки;
– емоційне прилучення до віри у справедливість тих чи інших політичних ідеалів.