17.5 Економічна ефективність і рівність: протистояння або єдність
Ефект перерозподілу доходів неоднозначно оцінюється і прихильниками, і супротивниками державного втручання в цей процес. За розрахунками А. Оукена, відтік через “діри худого цебра перерозподілу” складає більше 70 % доходу. “Діри” неминучі у всякому перерозподілі і виникають за рахунок підриву стимулів до ділової активності (і трудової, і підприємницької), росту адміністративних витрат на здійснення програм підтримки доходів. У результаті будь-який перерозподіл національного доходу на більш рівні частки веде до зменшення його загального розміру. У результаті динаміка доходів залежить як від росту валового продукту, так і від засобів його розподілу. І ріст, і падіння доходів можуть супроводжуватися як посиленням, так і зниженням їхньої диференціації. Реальний перерозподіл здійснюється стихійно і може набувати прихованого, неконтрольованого характеру. У результаті соціальні пріоритети, що висуваються і декларуються політичними лідерами, видаються достатньо далекими від результатів урядових програм. В кінцевому підсумку розподіл доходів детермінується не політикою, а економічними законами. Політика повинна лише нейтралізувати бар'єри на шляху підвищення соціально-економічної мобільності в суспільстві і надавати чіткі орієнтири для ідентифікації соціально значимих типів поведінки. У сучасних умовах спостерігається процес зміни систем переваг і критеріїв максимізації корисності. Усе більш значимими стають такі загальнолюдські цінності, як охорона навколишнього середовища, зміцнення здоров'я і розвиток творчого потенціалу, політична і соціальна стабільність окремих країн і людської цивілізації в цілому.
Альтернативні концептуальні підходи до державного перерозподілу доходів можна зводити до проблеми протиставлення рівності й ефективності. Відомо, що ринкова система в числі інших своїх “помилок” містить і розподіл доходів, тобто відповідає на питання “для кого”, “кому”. Розподіл доходів, як ми бачили, відрізняється нерівномірністю. Ринкова система не забезпечує реалізацію права на працю, на освіту, медичне обслуговування й ін., і в кінцевому рахунку не містить у собі гарантій соціальної справедливості і рівності. Складність проблеми полягає в тому, що такі поняття, як справедливість і рівність, пов'язані з оцінними судженнями, що грунтуються на різноманітних перевагах, смаках і поглядах. Оцінні судження пов'язані з філософськими, етичними категоріями, що знаходяться за межами економіки, але це не значить, що економічний аналіз не може внести свій внесок у дослідження цих явищ. Економічна теорія не може піти далі пояснення наслідків і розрахунку вигод і витрат різних варіантів рішення питання про співвідношення рівності й ефективності. Економічний аналіз – це інформаційна база для прийняття рішень про пріоритети соціальної політики. Загальнолюдський зміст понять “рівність” і “справедливість” – вічна, позаісторична проблема усіх світоглядних систем. Водночас категорії “рівність” і “справедливість” мають конкретно-історичний зміст, оскільки реалізація теоретичних концепцій здійснюється конкретними урядами і політичними організаціями у сформованих економічних і політичних умовах. З погляду економіки критерії рівності і справедливості пов'язані з відповідністю економічних відносин джерелам і цілям економічного росту в конкретно-історичних умовах національних моделей економіки.
Суспільство, збільшуючи виробничі та розподільчі можливості, може удосконалювати систему розподілу. Перехід від одного стану економіки до іншого може розглядатися як поліпшення стану суспільства, якщо ті його члени, чий добробут підвищився, можуть компенсувати втрати, понесені іншими членами суспільства, і при цьому зберегти рівень добробуту, принаймні, рівний вихідному. Цей висновок відомий як принцип компенсації Калдора-Хікса.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ
1. Що означає кожна з кривих концентрації доходів Лоренца?
2. Чим можна пояснити, що на фоні стабільної (незмінної) диференціації доходів, диференціація майна зростає?
3. “Чим нижче коефіцієнт Джінні, тим більшою мірою ми можемо стверджувати, що розподіл доходів здійснюється в умовах досконалої конкуренції”. Ви згодні з цим твердженням? Аргументуйте свою відповідь.
4. Часто в українській періодичній економічній літературі з проблем перерозподілу доходів можна зустрітися з твердженням, що метою трансферту є сам трансферт. Ви згодні з цим твердженням?
5. Що розуміють під системою соціального захисту населення?
6. Охарактеризуйте напрямки державного регулювання доходів населення.
ОЦІНІТЬ ПРАВИЛЬНІСТЬ ТВЕРДЖЕНЬ (ТАК, НІ)
1. Соціальне страхування компенсує втрати доходу від безробіття.
2. Пенсія за віком – це форма соціальної допомоги.
3. Програма соціальних робіт є елементом політики експансії.
4. Безкоштовна освіта є елементом системи соціальних гарантій.
5. Децильний коефіцієнт – це показник вимірювання глибини нерівності доходів населення.
6. Крива Лоренца відбиває реальний розподіл доходів населення.
1. Нерівність в доходах зумовлюється такою причиною:
а) економічною нестабільністю;
б) здатністю до праці;
в) спадщиною від попередніх поколінь;
г) економічним зростанням.
2. Крива Лоренцо відображає:
а) фактичний розподіл доходів;
б) абсолютну рівність доходів;
в) розподіл трансфертів;
г) розподіл мінімальних доходів.
3. Адаптація – це:
а) підвищення пенсій і доходів попередніх призначень у відповідності з динамікою цін і рівня життя;
б) прямий перегляд ставок і окладів при укладанні колективних договорів,
в) основна форма соціального захисту населення.
4. Державна індексація доходів проводиться з метою:
а) підвищення грошових доходів населення;
б) компенсувати частково або повністю подорожчання споживчих товарів і послуг;
в) підтримки платоспроможності населення, особливо вразливих груп з фіксованими доходами;
г) всі відповіді правильні.
5. Державна індексація доходів ведеться на основі:
а) врахування росту вартості життя;
б) оцінки найнеобхідніших продовольчих і непродовольчих товарів;
в) розрахунку індексу цін і тарифів фіксованого набору товарів і послуг, що складають споживчий кошик;
г) всі відповіді правильні.
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. На підставі таких даних побудуйте криву Лоренца; чітко позначте точки на кривій Лоренца, через які Ви її будували:
Групи сімей, по 20% Доходи, у %
Нижча 2
Друга 8
Третя 10
Четверта 15
Вища 65
Які заходи держави у сфері соціальної політики могли б наблизити криву Лоренца до лінії абсолютної рівності? До лінії абсолютної нерівності?
2. Принцип компенсації Калдора-Хікса означає, що перехід від одного стану економіки до іншого може розглядатися як поліпшення положення суспільства, якщо ті його члени, чий добробут підвищився, можуть компенсувати втрати, понесені іншими членами суспільства, і при цьому зберегти рівень добробуту, принаймні, рівний вихідному.
3. Коефіцієнт Джінні в трьох різних країнах (у 1999-2000 р.) склав :
а) 0,38; б) 0,31; в) 0,26. Якій із названих країн, на Ваш погляд, міг би відповідати кожний із приведених показників: Чехії, США, Україні.
4. “Якщо науково-технічна революція веде до впровадження трудозберігаючих технологій, у результаті чого скорочуються робочі місця і, відповідно, положення тих, хто виявився без роботи, погіршується, то ми повинні визнати, що НТР не сумісна з критерієм поліпшення добробуту за критерієм Парето”. Ви згодні з цим висловлюванням?
5. Як би Ви прокоментували таке твердження американського економіста П.Хейне:
“Оскільки в дійсності доход не розподіляється, він, по суті, не може і перерозподілятися. Найбільше, що може зробити держава – це змінити правила гри в надії забезпечити більш бажаний результат”. Чому ж ми продовжуємо використовувати вираз “державна політика перерозподілу доходів”?
1. Крылатых Э.Н. Основы макроэкономики. – М.: ТЕИС, 1999. – С. 83-91.
2. Небава М.І. Регулювання соціальної диференціації як проблема соціального управління //Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Львів. – № 417.– 2001. – С.466-471.
3. Небава М.І. Теоретичні аспекти регулювання соціальної диференціації у перехідній економіці // Вісник технологічного університету Поділля. Частина 2. Економічні науки. Хмельницький. – № 1.– 2001. – С.57-60
4. Савченко А.Г. Макроекономіка: Навч.-метод. посібник для самост.вивч.дисц.- К.: КНЕУ. – С. 93-100.
5. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник.– К.: Либідь, 1999.–С.244-258.
6. Стігліц, Джозеф Е. Економіка державного сектора/Пер. з анг. А.Олійник, Р.Скільський.– К.:Основи, 1998.– 854 с.
7. Экономическая теория. Учебник для вузов./Под ред. А.И.Добрынина, Л.С.Тарасевича. – СПб.: Изд. “Питер Ком”, 1999.– С. 446-457.
8. Юрьева Т.В. Социальная рыночная экономика. Учебник для вузов. – М.: Русская Деловая Литература, 1999. – 416 с.
