Практична робота № 6
Тема: Формування гуртової та роздрібної ціни виробу на підприєм-стві


Мета заняття: закріпити у студентів теоретичні знання та розвинути практичні навички формування  гуртової та  роздрібної ціни виробу.  


Теоретичні відомості

Ціна являє собою економічну категорію, що означає суму грошей, за якою продавець хоче продати, а покупець готовий купити товар.

Ціна − це грошовий вираз вартості товару (про­дукції, послуги). Також ціна відображає корисність товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, силу конкуренції, силу державного контролю, тощо.

В ринковій економіці ціни виконують основні функції:

  1. Обліково-аналітична функція забезпечує облік результатів господарювання та їх прогнозування;
  2. Розподільча функція впливає на розподіл ресурсів, доходів та фінансів у суспільстві;
  3. Стимулююча функція ціни сприяє науково-технічному прогресу, оновленню асортименту, раціональному використанню обмежених ресурсів;
  4. Регулююча функція здійснює збалансування між окремими виробництвами, попитом і пропозицією.

Ціна на будь-який товар складається з окремих елементів. Основними з них є собівартість і прибуток,їх наявність в ціні є обов'язковою. Крім того, до складу ціни можуть входити:

  1. Акцизний збір (Aз) − це непрямий податок, що включається до ціни товарів;
  2. Податок на додану вартість ПДВ − є частиною новоствореної вартості, яка сплачується у держбюджет на кожному етапі виробництва продукції, виконання робіт і надання по­слуг;
  3. Торгівельні надбав­ки (знижки) − торгівельна надбавка покри­ває витрати торгівельних організацій і забезпечує їм одержан­ня прибутку;
  4. Націнки постачальницько-збутових організацій включають витрати і прибуток поста­чальницько-збутових організацій.

В залежності від виду продукції виділяють ціни на товари та тарифи.  Ціни на товари складають досить розгалужену систему цін на будь-які види продукції, що виробляється та реалізується підприємствами промисловості, будівництва, сільського господарства. Тарифи вантажного та пасажирського транспорту — це плата за пе­ревезення вантажів і пасажирів, яку беруть транспортні підприє­мства з відправників і населення.  Тарифи на послуги – різновид цін, за якими ці послуги здійснюються.

В залежності від сфери товарного обігу, що обслуговується, ціни поділяються на закупівельні, оптові та роздрібні. Закупівельні ціни встановлюються на сільськогосподарську продукцію. За цими цінами здійснюється закупівля продукції у безпосередніх виробників. Оптові (відпускні) ціни встановлюються на промислову продукцію підприємствами-виробниками. Роздрібні ціни встановлюються на товари, що реалізуються кінцевому споживачеві, як правило, населенню.

В залежності від ролі ринку розрізняють ціни попиту, ціни пропозиції, ціни ринкової рівноваги та ціни угод між суб’єктами ринку. Ціна попиту характеризує таку ціну, яка може бути запропонована покупцем товару на ринку, виходячи з його потреб та фінансових можливостей з урахуванням стану ринкової кон’юнктури. Ціна пропозиції характеризує таку ціну, яка може бути запропонована продавцем товару на ринку, виходячи із рівня витрат на його виготовлення та прибутку, який очікують, з урахуванням стану ринкової кон’юнктури. Ціна ринкової рівноваги характеризує такий її рівень, який повністю зрівноважує пропозицію та попит на ринку, тобто формується при повній відповідності їх обсягів.  Ціна угод (договірні) між суб’єктами ринку характеризує конкретний рівень цін, за якими укладаються угоди між продавцем та покупцем товару чи послуги.

В залежності від типу ринку виділяються конкурентні та монопольні ціни. Конкурентні ціни встановлюються на товари, що реалізуються в конкретному ринковому середовищі, на якому відсутній ціновий диктат окремих виробників продукції, які займають на ринку монопольне становище. Монопольна ціна характеризує такий їх різновид, який встановлюється суб’єктом господарювання, що займає монопольне становище на ринку, і призводить до обмеження конкуренції або порушення прав споживача.

В залежності  від регіону дії розрізняють регіональні (місцеві) та єдині ціни. Регіональні ціни характеризують такі їх види, які диференційовані в окремих регіонах реалізації продукції. Єдині ціни характеризують такі їх види, які не мають регіональної диференціації і встановлюються для всіх регіонів країни однаковими.

В залежності від країни реалізації виділяють внутрішні та зовнішньоекономічні ціни. Внутрішня ціна встановлюється на будь-які види продукції, що реалізуються на внутрішньому ринку країни. Зовнішньоекономічна ціна характеризує такі їх види, за якими продукція реалізується на ринках інших країн.

В залежності від порядку відшкодування транспортних витрат на внутрішньому ринку використовують ціни з терміном „франко”. Франко (італ. Franco, букв. — вільний) — вид зовнішньоторго­вельної угоди купівлі-продажу, коли в ціну товару включають витрати на його страхування і доставку в місце, зазначене в до­говорі. Заведено розрізняти ціни «франко-станція відправлення» та «франко-станція призначення». За умови встановлення оптової ціни «франко-станція відправлення» витрати на доставку продукції від станції відправлення до місця споживання несе покупець товару, а відтак транспортні витрати продавець не включає в ціну. Оптова ціна «франко-станція призначення» включає транс­портні витрати, які відшкодовує оптово-збутова організація чи ви­робник продукції.

За порядком державного регулювання виділяють ціни, які регулюються і не регулюються. Дані види цін встановлюються державою на продукцію дер­жавних підприємств, деякі ресурси, соціальне значимі товари.  Ціну, що регулюється, характеризує її різновид, що підлягає регулюванню державними органами. Це регулювання може здійснюватися на основі економічних або адміністративних методів. Ціна, що не регулюється (або вільна ціна), має вільно встановлюватися на ринку під впливом його кон’єктури при взаємній згоді покупця та продавця товару.

За вартістю встановлення ціни поділяються на тверді (фіксовані) та гнучкі. Тверда (фіксована) ціна означає, що вона не може бути змінена в результаті переговорів між покупцем та продавцем товару. Гнучка ціна допускає можливість зміни її рівня в процесі комерційних переговорів між покупцем та продавцем товару в залежності від певних умов реалізації.

За періодом дії розрізняють ціни постійні та тимчасові. Постійна ціна встановлюється на певний, заздалегідь визначений термін, впродовж якого вона не підлягає зміненню під впливом зовнішніх або внутрішніх факторів. Тимчасова ціна встановлюється на короткий термін і може змінюватися в залежності від зміни умов виробництва та реалізації товару у часі.

За ступенем новизни товару розрізняють ціни на нові товари; товари, які вироблені, і товари, що зняті з виробництва. Такий розподіл цін пов’язаний із особливостями здійснення цінової політики підприємства на різних стадіях життєвого циклу товару.

Виділяють також кошторисні та світові ціни. Кошторисні ціни — ціни та розцінки, які використову­ються для визначення розрахункової вартості нового будівництва, реконструкції будівель та споруд, їх розширення та переоснащення. Світові ціни — це грошовий вираз міжнародної вартості то­варів, що реалізуються (продаються) на світовому ринку. Вони визначаються: для одних товарів — рівнем цін країни-експортера; для інших — цінами бірж та аукціонів; для багатьох готових ви­робів — цінами провідних фірм світу. У сучасній практиці господарювання застосовуються також рин­кові ціни, які відокремлюються без певної класифікаційної ознаки.

Важливу роль у вирішенні завдань науково-технічного прогресу відіграють — лімітні (встановлюються на стадії розробки нової продукції і відображають граничне допусти­мий рівень її ціни) і ступеневі ціни (ступенева ціна — це гуртова ціна, яка поступово знижується на певних етапах серійного випуску продукції).

В основі формування гуртових та роздрібних цін (та й будь-яких цін взагалі) лежить собівартість продукції, яка є нижньою межею ціни.

Гуртові ціни поділяються на гуртові ціни підприємства та гуртові ціни промисловості.

При формуванні гуртової ціни підпри­ємства до собівартості продукції, представленої у формі каль­куляції, додаються величина прибутку, податок на додану вартість, акцизний збір (для високорентабельних і мо­нопольних підакцизних товарів):

                                       (6.1)

де Сп − повна собівартість одиниці продукції, грн.
П − прибуток, грн.
Аз  − акцизний збір, грн.
ПДВ − податок на додану вартість, грн.

Собівартості продукції, представлена у формі каль­куляції, включає такі статті:

1. Стаття «Сировина і матеріали» включає витрати на сировину, основні і допоміжні матеріали, куповані вироби і напівфабрикати, а також транспортно-заготівельні витра­ти; вартість зворотних відходів віднімається за ціною їх можливого використання чи реалізації.

2. Стаття «Паливо і енергія на технологічні цілі» вклю­чає витрати на паливо, електроенергію, пару та ін., які без­посередньо використовуються в технологічному процесі, за нормами витрат, тарифами і цінами.

3. Стаття «Заробітна плата виробничих робітників» містить витрати на оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих виготовленням продукції (основна заробітна плата); обчислюється відповідно до трудомісткості технологічних операцій, тарифних ставок або відрядних розцінок; витрати на оплату відпусток, часу виконання державних обов'язків, до­плати за виконання додаткових функцій та ін. (додаткова за­робітна плата); обчислюється у відсотках до основної.

4. Стаття «Відрахування на соціальні заходи вироб­ничих робітників» включає відрахування на обов'язкове соціальне страхування, пенсійне страхування; встановлюю­ться у відсотках від основної і додаткової заробітної плати.

5. Стаття «Загальновиробничі витрати» містить вироб­ничі накладні витрати на організацію виробництва і управ­ління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та інши­ми підрозділами основного і допоміжного виробництва, а та­кож витрати на утримання та експлуатацію машин і устат­кування; обчислюються шляхом складання кошторису цих витрат на певний період і розподілу їх на одиницю продукції пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників.

6. Стаття «Адміністративні витрати» відображає за­гальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслу­говуванням підприємства; до них належать витрати на утри­мання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на їх службові відрядження, витрати на утримання основних засо­бів, інших матеріальних необоротних актів загальногосподар­ського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послу­ги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати та ін.; обчислю­ються згідно із встановленими нормами, тарифами і цінами.

7. Стаття «Підготовка та освоєння виробництва» .містить витрати на освоєння нових підприємств, цехів; підготовку та освоєння нової продукції; підготовчі роботи в добувній промисловості; списуються на продукцію рівними частками за встановлений період їхнього відшкодування.

8. Стаття «Інші виробничі витрати» включає сплату процентів за короткострокові позики банків, оплату робіт із сертифікації та інші витрати, які включаються у собівартість продукції, але не віднесені до перелічених раніше статей.

9. Стаття «Витрати на збут» містить витрати на па­кувальні матеріали, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу, ви­трати на оплату праці і комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необорот­них активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг.

Собівартість одиниці продукції можна розрахувати за наступною формулою:

,               (6.2)

де М − матеріальні витрати на сировину і матеріали на одиницю продукції, грн;
Вен. − витрати на паливо і енергію на технологічні цілі, грн;
Зп − витрати на оплату праці (сума основної і додаткової заробітної плати), грн;
Нс.з. − відрахування на соціальні заходи, грн;
Вз-в  − загальновиробничі витрати на одиницю продукції, грн;
Вад − адміністративні витрати на одиницю продукції, грн;
Вос.в − витрати на підготовку та освоєння виробництва, які включаються у собівартість одиниці продукції, грн;
Івит. − інші виробничі витрати на одиницю продукції, грн;
Взб − витрати на збут на одиницю продукції, грн.

Відрахування на соціальні заходи вироб­ничих робітників розраховуються як визначений відсоток в залежності від класу підприємства від суми основної та додаткової заробітної плати.

Прибуток підприємства можна розрахувати через задану норму рентабельності:

                                                   (6.3)

де Сп  − повна собівартість виробу, грн;
Р% − норма рентабельності, %.

Рентабельність − це відносний показник, що характе­ризує рівень ефективності (доходності) роботи підприємства.

Податок на додану вартість − основний вид непрямого податку. ПДВ встановлюється у вигляді процентної надбавки до цін. Реальним об’єктом оподаткування виступає додана вартість − сума заробітної плати і прибутку, оскільки при сплаті податку вираховується та його сума, що сплачена платниками своєму постачальнику. ПДВ включається в ціну продукції за встановленою ставкою до оподатковуваного обороту. На Україні встановлена єдина ставка ПДВ, яка має два вираження:

  • 20% − включається в ціну товарів, робіт, послуг;
  • 16,67% − визначає суму ПДВ в реалізації товарів, робіт, послуг.

Податок на додану вартість, який включається в ціну товарів, робіт, послуг можна визначити за наступною формулою:

                    (6.4)

де ПДВ% − відсоток податку на додану вартість (20%), %;
Сп  − повна собівартість виробу, грн;
П − прибуток підприємства, грн;
Аз  − сума акцизного збору, грн;
Нпід.  − сума надбавки підприємства (якщо вона є) за високу якість, за відповідність міжнародним стандартам, тощо грн.  

Якщо існує надбавка підприємства за високу якість, за відповідність міжнародним стандартам, то вона розраховується за наступною формулою:

                              (6.5)

де Нпід.%  − відсоток надбавки підприємства за високу якість, за відповідність міжнародним стандартам, тощо, %;
Сп  − повна собівартість виробу, грн;
П − прибуток підприємства, грн.

Податок на додану вартість, який визначає суму ПДВ в реалізації товарів, робіт, послуг можна визначити за наступною формулою:

                                  (6.6)

де ПДВ% − відсоток податку на додану вартість (16,67%), %;
 − гуртова ціна підприємства, грн.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету з продажу виробу виробником продукції дорівнює різниці між сумою податку, одержаного від покупця продукції (податкове зобов’язання), і сумою податку, сплаченого постачальникам матеріальних ресурсів (податковий кредит), та обраховується за наступною формулою:

                              (6.7)

де ПДВ − податкове зобов’язання (сума ПДВ від продажу товару, ставка 20%), грн;
ПДВк −  податковий кредит (сума ПДВ сплачена при купівлі матеріальних ресурсів, необхідних для випуску продукції, ставка 16,67%), грн.

Акцизний збір це вид непрямого податку. Акцизний збір є також видом специфічних акцизів, що встановлюються за індивідуальними ставками для кожного товару. Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору встановлюються Верховною Радою України. Платниками акцизного збору є національні виробники підакцизних товарів та суб’єкти, що імпортують чи реалізують ці товари. Об’єктом оподаткування виступає оборот з реалізації підакцизних товарів, а для імпортних їх митна вартість. Ставки акцизного збору встановлюються у відсотках та у твердих розмірах. Тверді ставки встановлені в «екю» на одиницю товару. Акцизний збір, який включається в ціну товарів, робіт, послуг можна обрахувати наступним чином:

                             (6.8)

де Аз% − відсоток акцизного збору, %;
Нпід.  − сума надбавки підприємства, грн.  

Акцизний збір, який визначає суму ПДВ в реалізації товарів, робіт, послуг можна визначити за наступною формулою:

                                  (6.9)

де Аз% − відсоток акцизного збору, %;
.  − регульована гуртова ціна підприємства без ПДВ, грн.  

Регульовану гуртову ціну підприємства без ПДВ можна обрахувати за формулою 6.1, виключивши з неї суму ПДВ:

а) якщо на підприємстві не існує надбавок за високу якість, за відповідність міжнародним стандартам:

                                          (6.10)

де Сп − повна собівартість одиниці продукції, грн;
П − прибуток, грн;
Аз  − акцизний збір, грн.

б) якщо ж існує, то формула 6.10 інтерпретується в наступну:

                              (6.11)

де Сп − повна собівартість одиниці продукції, грн;
П − прибуток, грн;
Нпід. − надбавки підприємства (за високу якість, за відповідність міжнародним стандартам, тощо), грн;  
Аз  − акцизний збір, грн.

Або за формулою 6.12, коли відома лише гуртова ціна підприємства:

                                    (6.12)

де .  − гуртова ціна підприємства, грн;
ПДВ −   сума податку на додану вартість (ПДВ%=16,67%), грн.

Якщо потрібно визначити суму прибутку, виходячи із гуртова ціна підприємства, яка включає в себе Аз та ПДВ, але не включає надбавки підприємства за високу якість, за відповідність міжнародним стандартам, то слід скористатися наступною залежністю:

,                                        (6.13)

де Ц´гурт  − гуртова ціна без врахування ПДВ та акцизного збору, грн;
Р% − норма рентабельності, %;
Сп  − повна собівартість виробу, грн;
П − прибуток підприємства, грн.

Сума гуртової ціни підприємства і постачальницько-збу­тової націнки є гуртовою ціною промисловості:

                                     (6.14)

де  − гуртової ціни підприємства, грн;
Нп-зб − постачальницько-збу­тової націнка, грн.

Гуртова ціна промисловості часто є вільною ціною підприємства.

Роздрібна ціна включає гуртову ціну промисловості і торгівельну надбавку (знижку):

                                (6.15)

де  − гуртову ціну промисловості, грн;
Нторг − торгівельна надбавка, грн.

Торгівельна надбавка покри­ває витрати торгівельних організацій і забезпечує їм одержан­ня прибутку:

                               (6.16)

де  − гуртову ціну промисловості, грн;
Нторг % − відсоток торгівельної надбавки, %.

Крім того, роздрібні ціни можуть включати спеціальні надбавки за якісні характеристики товару, додат­кові послуги тощо.

Зазначений метод розрахунку гуртових і роздрібних цін має назву витратного методу, оскільки він ґрунтується на використанні даних про всі витрати, пов'язані із виробниц­твом і збутом продукції.


Завдання для самостійного виконання

Підприємство випускає продукцію Г та Д за визначеною роздрібною ціною. Проаналізувавши ситуацію на ринку та врахувавши існуючи виробничі потужності, Рада директорів дійшла висновку освоїти та налагодити випуск виробів А та Б. Підприємство являється платником ПДВ. Вся продукція підприємства є підакцизною. Відрахування  на соціальні заходи 37,5%.


Таблиця  6.1 − Початкові дані для виконання завдання 6.1

Варіант

Порядковий номер показника

1

2

3

4

5

6

7

8

А

Б

А

Б

А

Б

А

Б

А

Б

А

Б

А

Б

А

Б

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

1

82

130

68

77

90

56

15

14

22,8

11

15

14

92

84

67

73

2

85

135

71

81

94

59

16

15

24,2

9,9

13

13

36

33

27

30

3

78

124

65

74

86

54

14

14

23,4

8,8

12

11

46

42

35

37

4

68

108

57

65

75

47

13

12

25,2

16,4

12

11

89

81

68

73

5

83

132

69

78

91

57

15

15

22,6

17,5

16

14

63

58

48

52

6

66

105

55

62

73

45

12

12

22,8

18,6

11

10

46

42

35

38

7

64

101

53

60

70

44

12

11

25,1

19,7

16

14

79

71

60

65

8

89

141

74

84

98

61

16

16

23,8

18,2

13

12

63

57

47

51

9

81

128

68

77

89

55

15

14

23,2

19,1

17

15

90

81

68

74

10

67

106

56

64

74

46

12

12

24,7

23,9

16

14

48

43

36

39

11

85

135

71

81

94

59

16

15

22,8

22,9

15

14

62

69

47

51

12

82

130

68

77

90

56

15

14

24,2

26,8

12

11

65

72

50

54

13

64

101

53

60

70

44

12

11

23,4

25,8

12

11

85

94

65

70

14

68

108

57

65

75

47

13

12

25,2

11,2

12

11

33

36

25

27

15

66

105

55

62

73

45

12

12

22,6

11,8

16

14

49

54

37

40

16

68

108

57

65

75

47

13

12

22,8

12,7

12

11

57

63

43

47

17

65

103

54

61

72

45

12

11

25,1

11

13

12

24

26

18

19

18

69

109

58

66

76

47

13

12

23,8

19,6

12

11

66

72

50

54

19

62

98

52

59

68

42

11

11

23,2

26,3

16

14

96

85

62

67

20

68

108

57

65

75

47

13

12

24,7

28

15

14

48

53

36

39

21

66

105

55

62

73

45

12

12

22,8

9,4

14

13

25

28

19

21

22

79

125

66

75

87

54

15

14

25,1

10,5

15

14

70

77

53

57

23

77

122

64

73

85

53

14

14

23,8

28,8

18

13

52

57

40

43

24

72

114

60

68

79

49

13

13

23,2

28,7

17

15

46

51

35

38

25

72

114

60

68

79

49

13

13

24,7

29,7

14

13

57

63

43

47

26

78

124

65

74

86

54

14

14

22,8

16,9

13

12

86

94

65

70

27

85

135

71

81

94

59

16

15

24,2

14,2

12

11

33

36

25

27

28

67

106

56

64

74

46

12

12

23,4

11

15

14

87

96

66

72

29

84

133

70

79

92

57

15

15

25,2

9,9

17

15

46

58

12

13

30

68

108

57

65

75

47

13

12

22,6

8,8

16

15

95

90

57

61


Продовження таблиці  6.1


Варіант
Порядковий номер показника

9

10

11

12

13

14

15

А

Б

А

Б

А

Б

А

Б

Г

Д

А

Б

Г

Д

А

Б

1

4,3

2,1

7

6

10

12

15

50

40

36

20

17

10

11

12

810

720

2

3,6

1,8

10

5

8

10

9

20

20

30

40

16

8

9

10

450

752

3

3,5

1,8

7

7

9

11

10

20

20

33

30

16

9

10

11

680

688

4

3,3

1,7

8

6

7

8

12

50

40

24

50

14

12

13

5

630

600

5

4,4

2,2

7

6

8

10

10

30

30

30

20

15

13

15

9

860

728

6

3,3

1,6

10

9

10

12

11

20

20

36

30

15

14

16

5

590

584

7

4,4

2,2

9

8

12

14

5

40

30

42

30

16

9

10

8

500

560

8

3,6

1,8

7

8

9

11

9

30

30

33

40

17

13

15

11

450

784

9

4,8

2,4

6

10

8

10

5

50

40

30

40

16

12

13

13

910

712

10

4,5

2,3

4

7

7

8

8

20

20

24

20

14

7

8

11

870

592

11

4,3

2,1

5

8

12

14

11

30

30

42

20

14

15

17

17

810

752

12

3,4

1,7

5

7

10

12

13

30

30

36

40

15

12

13

8

540

720

13

3,5

1,8

7

10

11

13

11

40

40

39

30

14

12

13

13

680

560

14

3,3

1,7

5

9

10

12

17

20

10

36

20

13

10

11

10

630

600

15

4,4

2,2

4

7

10

12

8

20

20

36

30

10

11

12

16

860

584

16

3,4

1,7

4

10

8

10

13

30

20

30

30

11

12

13

15

640

600

17

3,8

1,9

9

7

9

11

10

20

10

33

40

11

13

15

9

720

576

18

3,3

1,7

9

7

7

8

16

30

30

24

20

12

13

15

10

630

608

19

4,4

2,2

8

10

8

10

15

50

40

30

40

17

12

13

6

860

544

20

4,3

2,1

4

7

10

12

9

20

20

36

30

16

7

8

7

810

600

21

4,0

2,0

5

8

12

14

10

20

10

42

33

14

15

17

17

770

584

22

4,3

2,1

5

7

9

11

6

40

30

33

24

14

12

13

20

810

696

23

5,2

2,6

7

10

8

10

7

30

20

30

30

15

12

13

12

990

680

24

4,8

2,4

5

9

7

8

17

20

20

24

36

14

10

11

7

920

632

25

4,0

2,0

6

7

12

14

20

30

20

42

42

13

11

12

14

770

632

26

3,7

1,8

5

10

10

12

12

40

40

36

33

10

12

13

16

710

688

27

3,5

1,8

7

7

11

13

7

20

10

39

30

11

9

10

15

680

752

28

4,4

2,2

6

8

10

12

14

40

40

36

24

16

13

15

14

830

592

29

4,7

2,3

6

7

10

12

16

20

10

36

42

16

12

13

9

900

736

30

4,6

2,3

9

10

11

13

15

50

40

39

36

14

7

8

11

880

600


Початкові  дані для виконання завдання таблиці 6.1:

  1. Ціна з ПДВ основних матеріалів на одиницю продукції для виробів А та Б (виробництво безвідходне), грн;
  2. Ціна з ПДВ допоміжних матеріалів на одиницю продукції для виробів А та Б, грн;
  3. Ціна з ПДВ купованих напівфабрикатів на одиницю продукції для виробів А та Б, грн;
  4. Ціна з ПДВ комплектуючих на одиницю продукції для виробів А та Б, грн;
  5. Основна заробітна плата основних робітників за виготовлення одиниці виробу А та Б, грн;
  6. Відсоток допоміжної заробітної плати основних робітників за виготовлення одиниці виробу А та Б, грн;
  7. Загальновиробничі витрати, що включаються у собівартість одиниці продукції виробів А та Б, грн;
  8. Адміністративні витрати, що включаються у собівартість одиниці продукції виробів А та Б, грн;
  9. Інші виробничі витрати, що включаються у собівартість одиниці продукції виробів А та Б, грн;
  10. Витрати на збут, що включаються у собівартість одиниці продукції виробів А та Б, грн;
  11. Відсоток надбавки підприємства для виробів А та Б за високу якість, за відповідність міжнародним стандартам,  грн;
  12. Торгівельна надбавка для виробу А, %;
  13. Ставка акцизного збору, %;
  14. Рівень рентабельності, %;
  15. Гуртова ціна підприємства на продукцію Г та Д, грн.

Керуючись даними таблиці 6.1 потрібно:

  1. Визначити роздрібну ціну на продукцію А за витратним методом.
  2. Визначити гуртову ціну промисловості на продукцію Б за витратним методом.
  3. Обрахувати суму прибутку, отриману підприємством від продажу одиниці товару продукції Г та Д.
  4. Зробити висновки.

Запитання для самоконтролю

  1. Економічний зміст і функції цін.
  2. Мета ціноутворення в умовах ринку.
  3. Основні види ринкових цін
  4. Гуртові та роздрібні ціни на продукцію, їх формування.
  5. Франкування цін.
  6. Чинники, що впливають на ринкове ціноутворення.
  7. Методи ціноутворення в умовах ринку.
  8. Стратегії ціноутворення.
  9. Модифікація цін.
  10. Проблеми та шляхи вдосконалення ціноутворення в Україні.