Лекція 15
Реструктуризація, банкрутство, санація та ліквідація підприємства

  1. Суть реструктуризації підприємства.
  2. Поняття і основні види банкрутства.
  3. Санація підприємства.
  4. Ліквідація підприємства.

 

  • Суть реструктуризації підприємства

У законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визначені його банкрутом» процес реструктуризації підприємства визначено як здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних,  правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, що сприятиме його фінансовому оздоровленню, збільшенню обсягів випуску високо-спроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та  задоволенню вимог кредиторів.
Передує процесу реструктуризації детальний аналіз тех­нічної, економічної і фінансової ситуації (який вид продукції буде випускатись після реструктуризації, як будуть викорис­товуватись вивільнені виробничі потужності, яка буде при цьому величина прибутку). Якщо виробництво не може бути відновлено, то підприємство підлягає закриттю.
Метою проведення реструктуризації є створення таких господарюючих суб’єктів, які здатні виготовляти конкурентоспроможну продукцію, бути технічно забезпеченими і фінансово-дієздатними.
Завдання реструктуризації:
— відновити конкурентоспроможність і платоспромож­ність підприємства;
— домогтися виживання підприємства.
Реструктуризація на рівні підприємства стосується пере­будови всіх сфер його діяльності, починаючи від виробничо-технічних та організаційних систем і завершуючи фінансови­ми аспектами і проблемами власності. Одним із критеріїв успішності реструктуризації виступає здатність фірми бути прибутковою в новому економічному середовищі.
Реструктуризація на макрорівні спрямовується на зміну співвідношення окремих галузей та підгалузей, рівня розвитку елементів ринкової інфраструктури, механізмів і важелів уп­равління економікою, приватизаційними процесами.
В цілому будь-яка реструктуризація має забезпечувати в кінцевому випадку платоспроможність підприємств, що обу­мовлюється зменшенням витрат, підвищенням продуктив­ності праці, запровадженням нової технології, модернізацією обладнання.
Процес проведення реструктуризації може визнача­тися широким колом зовнішніх і внутрішніх факторів. Зовнішні фактори реструктуризації:

  1. технологічний прогрес (новітні технології, передові методи комунікації та інформаційного зв'язку; зниження затрат на обробку даних, ефективні транспортні мережі);
  2. міжнародна економічна інтеграція (скорочення торгівельних і митних бар'єрів, більш вільний потік капіталу, підви­щення мобільності робочої сили, утворення економічних блоків та союзів, монетарна інтеграція та створення міжна­родних валют);
  3. докорінні зміни на ринках розвинутих країнах (уповільнення темпів розвитку цих країн, більш агресивний експорт і пошук додаткових ринків збуту, зменшення ступеня державного регулювання економіки);
  4. зміни соціально-економічних систем (трансформація еконо­мічних систем країн Центральної та Східної Європи і Азії, зростання долі приватного сектору);
  5. політика уряду (податкова, кредитна, митна, соціальна, інформаційна).

Внутрішні фактори реструктуризації:

  1. незадовільний рівень загального менеджменту (слабка орі­єнтація на ринок, відсутність стратегії, низька квалі­фікація кадрів);
  2. слабкий фінансовий менеджмент з питань: управління грошовими потоками, прийняття інвестиційних рішень, управління затратами;
  3. неконкурентоспроможність продукції (поява нових про­дуктів і конкурентів, виробництво застарілої продукції, падіння обсягів продажу);
  4. високі затрати (високий рівень точки беззбитковості, високі постійні затрати, високі змінні затрати, високий рівень втрат, висока вартість сервісу);
  5. слабка робота служби маркетингу;
  6. конфлікт інтересів (власників, робітників, клієнтів, партнерів).

Розрізня­ють наступні види реструктуризації:

  1. за повнотою вирішуваних проблем:
    • часткова;
    • комплексна.
  2. за метою змін:
    • санаційна;
    • адаптаційна;
    • випереджаюча.
  3. за об’єктом змін:
    • управлінська;
    • технічна;
    • економічна;
    • фінансова;
    • реструктуризація власності.
  4. за тривалістю періоду:
    • оперативна;
    • стратегічна.
Таким чином, реструктуризація в широкому розумінні:
  • передбачає комплексність змін, а не зміни тільки однієї сфери функціонування (маркетинг, фінанси, виробництво);
  • є постійним інструментом управління, а не реалізацією одноразової мети;
  • може охоплювати майнові перетворення як елемент змін;
  • підлягає модифікації і корегуванню в ході реалізації.

 

  • Поняття і основні види банкрутства

   Згідно із законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутство − це визнання господарським судом нездатності боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
Суб'єктами банкрутства згідно закону є юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, юридичні особи — підприємства, які є об'єктами права державної власності, фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності.
Кредитором згідно закону є юридична, або фізична особа, яка має підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю і своєчасністю справ­ляння податків і зборів.
Сигнали, які попереджають про наближення банкрутства можна поділити на 2 групи:
− Перша група характеризується симптомами, які констату­ють тотальну заборгованість підприємства, що в подальшому веде до повної неплатоспроможності.
− Друга група симптомів характеризується зменшенням попиту на продукцію і в зв'яз­ку з цим іде зменшення обсягів реалізації продукції, зниження прибутку і рівня рентабельності, збільшення кредиторської заборгованості, неефективне використання ресурсів, що обу­мовлює ріст витрат на виробництво, труднощі з готівкою.
   У світові практиці законодавства про банкрутство розвивалось у двох напрямках − британська та американська моделі.
За британською моделлю банкрутство розглядається як спосіб повернення боргів кредиторам за рахунок коштів боржника та його ліквідація як суб’єкта господарювання.
За американською моделлю банкрутство є причиною здійснення санації підприємства з метою його реабілітації та відновлення платоспроможності.
В процесі діагностики економічного стану і оцінки пер­спектив розвитку підприємства важливо враховувати три ос­новні стадії погіршення економічного стану:
1) прихована стадія банкрутства − характеризується зовніш­ньою непомітністю погіршення економічного стану. Обсяг продаж не зменшується, працівників не звільняють, авторитет підприємства начебто зберігається. Погіршення стану підпри­ємства усвідомлює лише невелика група фахівців.
2) фінансова нестійкість − відрізняється порушенням грошо­вих потоків, нестачею оборотних коштів.
3) явне банкрутство − характеризується неспроможністю підприємства сплачувати свої борги.
Крім реального вирізняють також умисне та фіктивне банкрутство. Умисне банкрутство проявляється в тому, що керівник підприємства або власник в особистих інтересах або інтересах будь-якої іншої особи робить підприємство неплатоспроможним. Фіктивне банкрутство − це свідомо неправдиве оголошення підприємства неплатоспроможним для одержання від кредиторів відстрочки платежів або списання частини боргів.
Одним із підходів оцінки платоспроможності підприємства є розрахунок індексу Альтмана. Для оцінки кредитоспроможності використовують метод, який носить назву − «шість С кредиту».

 

  • Санація підприємства

Санація — це комплекс послідовних взаємопов'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, со­ціального характеру, які спрямовані на виведення підпри­ємства із кризи, відновлення або досягнення ним прибутко­вості та конкурентоспроможності. Таким чином санація — це система заходів щодо запобігання банкрутства фірми, щодо фінансового оздоровлення, відновлення платоспроможності.
Для проведення санації створюється комісія, якій під­приємство у визначені терміни готує і подає такі документи:
1. Бухгалтерський звіт.
2. Документацію про результати інвентаризації.
3. Акт оцінки вартості майна підприємства.
4. Відомість розрахунку вартості будівель, споруд і пере­давальних пристроїв.
5.  Відомість розрахунку вартості машин, обладнання, транспортних засобів та інших основних фондів, а також нематеріальних активів.
6. Відомість розрахунку відновної вартості незавершеного будівництва.
7. Відомість розрахунку засобів оборотних засобів.
8. Розшифровку дебіторської і кредиторської заборгова­ності.
9. Довідку з банку про наявність рахунків.
10. Аналіз ринків збуту та конкурентоспроможності про­дукції.
На основі поданих матеріалів комісія проводить аналіз фінансово-господарського стану підприємства, в результаті якого подаються висновки та пропозиції щодо рішення про проведення санації підприємства.
Санація підприємства може проводитися у трьох випадках:

  1. До моменту порушення кредиторами питання про банкрутство, якщо підприємство звертається за зовнішньою допомогою у спробі вийти з кризи;
  2. Якщо підприємство, звернувшись до господарського суду із заявою щодо порушення справи про банкрутство, одночасно пропонує умови своєї санації;
  3. Якщо рішення про санацію виносить господарський суд на підставі одержаних пропозицій щодо задоволення вимог кредиторів до боржника і використання його перед бюджетом.

Класична модель санації складається з таких етапів:

  1. Кризовий стан підприємства.
  2. Причинно-наслідковий аналіз кризової ситуації.
  3. Рішення щодо ліквідації або санації.
  4. Визначення цілей санації.
  5. Програма санації.
  6. Проект санації.
  7. Бізнес-план санації.
  8. Реалізація санаційних заходів та вихід з кризи.

Порядок проведення санації вітчизняних підприємств регулюється чинним законодавством, в зв’язку з чим виділяють два види санації:
а) санація підприємств без зміни статусу юридичної особи;
б) санація підприємств зі зміною статусу юридичної особи.
Для техніко-економічного обґрунтування санації підприємства використовується ряд показників:

  1. рентабельність продукції.
  2. рентабельність виробництва.
  3. загальний обсяг фінансових ресурсів для проведення санації.
  4. термін окупності інвестицій.
  5. точка беззбитковості.
  6. витрати на виробництво і реалізацію продукції.
  7. строки та умови погашення кредитів.
  8. використання виробничих потужностей.
  9. чисельність зайнятих працівників.
  10. показники фінансової стійкості.

 

  • 4. Ліквідація підприємства

Ліквідація — це припинення діяльності суб'єкта підпри­ємницької діяльності, визнаного арбітражним судом банкру­том, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Загальні підстави припинення діяльності підприємств усіх видів визначені Законом "Про підприємництво":

  1. з власної ініціативи підприємця;
  2. на підставі рішення суду або арбітражного суду у випадках, передбачених законодавством;
  3. у разі закінчення строку дії ліцензії або її анулювання.

Припинення за юридичними підставами може бути двох видів:

  1. добровільним;
  2. примусовим.

Причини ліквідації підприємства наступні:

  1. вартість майна боржника продовжує знецінюватися і немає ніякої можливості її відновити;
  2. відсутність заяви про проведення реструктуризації або санації від юридичної або фізичної особи;
  3. жодний із поданих планів реструктуризації або санації не був схвалений кредиторами;
  4. запропонований план виходу підприємства із кризи неможливо реалізувати з тих чи інших причин.

Наслідки ліквідації підприємства-банкрута:

  1. припиняється підприємницька діяльність боржника;
  2. терміни боргових зобов’язань банкрута вважаються такими, що минули;
  3. до ліквідаційної комісії переходить право розпоряджатися майном банкрута та переходять всі його майнові права та зобов’язання;
  4. припиняється нарахування пені і відсотків на всі види заборгованості підприємства-банкрута.

 

Питання для самоконтролю

  1. В чому полягає суть реструктуризації підприємства?
  2. Охарактеризуйте основні завдання реструктуризації.
  3. Якими є зовнішні фактори реструктуризації?
  4. Як, згідно із законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначається поняття «банкрутство»?
  5. Хто є суб'єктами банкрутства згідно закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»?
  6. Що є основною ціллю за британської моделі банкрутства?
  7. Що є основною ціллю за американської моделі банкрутства?
  8. В чому полягає суть санації підприємства?
  9. З таких етапів складається класична модель санації?
  10. В чому полягає суть ліквідації підприємства?
  11. Які є причини ліквідації підприємства?
  12. Охарактеризуйте наслідки ліквідації підприємства-банкрута.