Лекція №1
Підприємство і підприємництво

  1. Поняття підприємства, ознаки підприємства. Підприємницькі структури.
  2. Класифікація підприємств за різними ознаками.
  3. Засновницькі документи та їх підготовка.
  • Поняття підприємства, ознаки підприємства. Підприємницькі структури.

Підприємство це організаційно відокрем­лена й економічно самостійна ланка вироб­ничої сфери народного господарства, що спеціалізується на виготовленні продукції, виконанні робіт і наданні послуг. Головне зав­дання підприємства полягає в задоволенні потреб ринку в його продукції або послугах з метою одержання прибутку.
Основними законодавчими актами, які регулюють дія­льність підприємств в Україні, є Закони України: «Про влас­ність», «Про підприємництво», «Про підприємства в Укра­їні» та ін. Зокрема, Закон України «Про підприємства в Україні» ви­значає види та організаційні форми підприємства, правила їх створення, реєстрації, реорганізації та ліквідації, механізм здійснення підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки. Цим Законом визначені рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від організацій­ної форми та форми власності на майно; він спрямований на забезпечення самостійності підприємств, визначає їх права і відповідальність за результати своєї господарської діяльності, регулює відносини підприємств з іншими суб'єктами госпо­дарювання, органами державного управління та ін.
Підприємства мають такі ознаки:
- виробничо-технічна єдність (спільність продукції, що виготовляється, процесів її виробництва, певний склад ви­робничих фондів, єдина технічна політика, спільність до­поміжного і обслуговуючого господарств);
- організаційно-соціальна єдність (наявність єдиного трудового колективу, керівника та адміністрації підприєм­ства, наділення підприємства правами і реквізитами юри­дичної особи);
- фінансово-економічна самостійність (можливість самостійно визначати напрямки економічного розвитку, склад, обсяги продукції, що випускається, напрямки роз­поділу прибутку підприємства, форми і розміри матері­ального стимулювання, спільність системи планування та обліку).
Підприємницькі структури поділяють за такими ознаками:

  • економічним призначенням:  на виробництво засобів виробництва; предметів споживання; продукції воєнно-промислового комплексу (ВПК); виробництво ідей і послуг; духовне виробництво;
  • масштабами виробництва: індивідуальні, серійні, масові;
  • рівнем спеціалізації:спеціалізовані, універсальні, мішані;
  • кількістю персоналу: малі, середні, великі;
  • галузями виробництва:промислові, будівельні, сільськогосподар­ські, громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговуван­ня, культури та ін.;
  • сферами виробництва: виробничі, невиробничі;
  • новими формами господарювання: фірми, контори, бюро, агентства, біржі, групи, фонди, кооперативи, товариства, банки, шопи тощо.

Підприємницькі структури мають право на добровіль­них засадах об'єднувати свою інноваційну, виробничу, мар­кетингову, постачальницько-збутову, фінансову та соціаль­ну діяльність. Такими об'єднаннями можуть бути: асоціа­ції, корпорації, концерни, консорціуми, трести, синдикати, картелі, холдинги, фінансові групи. В Україні найбільш поширеними формами об'єднання підприємств є:

  • асоціація – найпростіша форма договірного об'єд­нання підприємств з метою постійної координації господарської діяльності; асоціація не має права втручатись у виробничу і комерційно-фінансову діяльність своїх членів;
  • корпорація - договірне об'єднання господарських суб'єктів на засадах інтеграції та виро­бничих інтересів з делегуванням їй окремих повноважень;
  • консорціум – тимчасове статутне об'єднання проми­слового і банківського капіталу для ре­алізації певної підприємницької  ідеї,  інвестиційного проекту;
  • концерн   –  об'єднання підприємницьких структур, що характеризується органічним поєд­нанням власності та контролю, найчастіше з використанням принципу диверсифікації виробництва;
  • холдинг – організаційна форма об'єднання інвес­тиційних ресурсів; утворення, яке без­посередньо не займається виробничо-господарською діяльністю, а спрямо­вує свої фінансові кошти на придбання контрольного пакету акцій інших під­приємств.

Кожна з цих форм має свої переваги і недоліки і може використовуватись залежно від умов внутрішнього і зовніш­нього середовища підприємства (ринку).

  • Класифікація підприємств за різними ознаками.

Підприємства класифікуються за рядом ознак, а саме:

  1. Мета і характер діяльності:
    • комерційні, метою яких є одержання прибутку;
    • некомерційні, які не ставлять собі за мету отримання грошових економічних результатів (благодійні фонди і ор­ганізації).
  2. Форма власності:
    • приватні (індивідуальні, засновані на власності однієї особи без права найму робочої сили; сімейні, засновані на власності і праці однієї сім'ї; приватні, засновані на влас­ності однієї особи з правом найму робочої сили);
    • колективні (засновані на власності колективу праців­ників підприємства, кооперативу, громадської організації);
    • державні (засновані на власності держави, в тому чис­лі казенні);
    • муніципальні (державні комунальні підприємства, за­сновані на власності громади адміністративно-територіаль­них одиниць);
    • спільні підприємства (засновані на власності фізич­них або юридичних осіб різних держав);
    • іноземних громадян або організацій (засновані ви­ключно на власності фізичних або юридичних осіб інозем­них держав).
  3. Національна належність капіталу підприємств:
    • національні (капітал підприємств належить підприєм­цям своєї країни);
    • іноземні (капітал підприємств повністю є власністю іноземних громадян);
    • змішані (капітал підприємств належить громадянам різ­них країн).
  4. Галузево-функціональні види діяльності:
    • промислові;
    • сільськогосподарські;
    • будівельні;
    • транспортні;
    • торговельні;
    • лізингові;
    • лізингові;
    • та ін.
  5. Розміри підприємств за чисельністю працівників:
    • малі, до яких належать (за чисельністю працюючих):
      • у промисловості та будівництві – до 200 чол.;
      • у інших галузях виробничої сфери – до 50 чол.;
      • у науці і науковому обслуговуванні – до 100 чол.;
      • у галузях невиробничої сфери – до 25 чол.;
      • у роздрібній торгівлі – до 15 чол.;
    • середні;
    • великі.
Розміри середніх і великих підприємств за чисельністю працюючих законодавчо не регулюються. Існують інші класифікаційні ознаки підприємств, на­приклад, за типом виробництва, за ступенем спеціалізації, але перелічені є найважливішими.

  • Засновницькі документи та їх підготовка.

До засновницьких документів, що підтверджують статус юридич­них осіб, відносять статут та засновницький договір. Створення малих підприємств, фірм, товариств, банків, фінансових груп, бірж, асоціацій, концернів, об'єднань, підприємств та інших підприємницьких структур без цих документів неможливе. Для тих, хто створюватиме індивіду­альні, приватні фірми на правах малих підприємств з індивідуальною формою організації бізнесу, необхідним документом є статут підпри­ємства; для повного, командитного товариства з колективною формою бізнесу засновницький договір, а для акціонерних товариств, това­риств з обмеженою, а також додатковою відповідальністю та різних об'єднань підприємств необхідні обидва ці документи. Процедура та механізм їх організації мало чим відрізняються.

Оскільки статут і засновницький договір підприємств, фірм мають самостійне значення та однакову юридичну силу, їх слід затверджувати і змінювати в однаковому порядку. Вони не повинні текстуально дуб­лювати один одного, хоча найбільш принципові положення слід фор­мулювати ідентично. Це стосується, зокрема, найменування підпри­ємства (фірми) та його місцезнаходження; обсягу статутного фонду, розміру і частки вкладу кожного учасника; порядку і строків внесення вкладів; розподілу прибутку; формування і повноваження орган і и управління; умов ліквідації. При суперечливості формулювань пере­вагу слід надавати положенням засновницького договору, зареєстрованого нарівні зі статутом.

Чинне законодавство не містить спеціальних вимог щодо розмежування змісту засновницького договору та статуту. Разом з тим, у Законі України "Про підприємства в Україні" окреслено обов'язкові ознаки статуту кожного підприємства. Це визначення у статуті: власника і на­пій підприємства; його місцезнаходження; предмета і цілей діяльності; органів управління; порядку їх формування і компетенції; повноважень трудового колективу і його виборних органів; органу, що має право представляти інтереси трудового колективу; порядку утворення і лина підприємства; умов реорганізації і ліквідації підприємства.

Статут підприємства це зібрання обов'яз­кових правил, що регулюють його взаємо­відносини з іншими суб'єктами господа­рювання, а також індивідуальну діяльність. У ньому зазначається точна назва підприємства, його місцезнаходження, форма власності, вид діяльності, місія функціонування та основні цілі, органи управління, поря­док реорганізації і ліквідації та ін. Зміст статуту не повинен суперечити положенням зако­нодавчих актів, що регулюють діяльність підприємства. Завдання статуту дати повне уявлення про правовий статус під­приємства (фірми) як самостійного господарського суб'єкта, що має всі права юридичної особи, про його внутрішній механізм управління і са­моуправління, режим формування і використання майна підприємства і фірми), розпорядження його коштами і прибутком. У цьому розумін­ні статут - це акт підприємства, що внутрішньо регламентується, до­повнює та конкретизує більшість положень засновницького договору. Таке призначення статуту виявляється і в його структурі, яка, на відміну під договору, докладніша і складається з наступних розділів: "Загальні положення", "Предмет (вид), основні цілі та напрями діяльності", "Зовнішньоекономічна діяльність", "Права фірми", "Майно фірми", "Фонди фірми", "Виробничо-господарська діяльність", "Управління фірмою і .і її трудовим колективом", "Організація та оплата праці", "Розподіл прибутку (доходу) та відшкодування збитків", "Облік, звітність і контроль", "Припинення діяльності фірми (реорганізація та ліквідація)".

Суть засновницького договору полягає у тому, що він є одним з різновидів згоди про спільну господарську діяльність з утворенням самостійної юридичної особи. Його зміст об'єднання майна (капіталів) і підприємницьких зусиль з метою отримання прибутку. Тому основним дня засновницького договору є визначення всіх параметрів взаємовід­носин між учасниками фірми, насамперед майнового та організаційного характеру. Це виявляється і в структурі договору, який має такі розділи: "Преамбула", "Предмет договору", "Загальні положення договору", "Юридичний статус фірми", "Види діяльності", "Статутний фонд і вклади засновників (учасників)", "Права та обов'язки засновників (учасників)", "Управління фірмою", "Розподіл прибутку (доходу) та відшкодування збитків", "Решта умов", "Відповідальність за порушення договору", "Умови розірвання договору", "Умови та строки набуття договором чинності".

Під час формування договору особливу увагу слід звернути на конкретні розміри, терміни і порядок участі партнерів у формуванні майнової бази, умови участі у розподілі прибутків та ризиків; конкретні одно- та двосторонні права й обов'язки учасників; порядок передавання прав на об'єкти промислової власності (винаходи, промислові зразки тощо) та їх комерційне використання, відповідальність партнерів за неналежне виконання своїх обов'язків; форс-мажорні обставини (тобто обставини так званої "непоборної сили"), що звільняють учасник їм від відповідальності через неможливість виконання взятих на себе зобов'язань; порядок вирішування суперечок між учасниками і право що застосовується; конфіденційність у процесі створення і діяльності фірми, строк діяльності.

Питання для самоконтролю

  1. Охарактеризуйте поняття «підприємство».
  2. Що є головним зав­данням підприємства?
  3. Які основні ознаки мають підприємства?
  4. Що являють собою підприємницькі структури?
  5. Що таке холдинг?
  6. Що таке корпорація?
  7. Що таке концерн?
  8. Чим відрізняється асоціація від консорціуму?
  9. За якими ознаками класифікуються підприємств?
  10. Як класифікуються підприємства за формою власності?
  11. Як класифікуються підприємства за чисельністю працівників?
  12. В чому полягає суть статуту підприємства?
  13. В чому полягає суть засновницького договору?