ТЕМА 3 АНАЛІЗ ВОРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ. МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1 Завдання і джерела аналізу

Основними завданнями аналізу є:

  • перевірка напруженості планових завдань;
  • оцінка виконання плану (держзамовлень, договорів, контрактів), складу, якості продукції, ритмічності і рівномірності виробництва;
  • виявлення причин відхилення від плану і рівня попередніх періодів;
  • виявлення резервів росту обсягу виробництва і реалізації       продукції, підвищення якості продукції, забезпечення ритмічності і рівномірності виробництва;
  • проведення ринкових досліджень.

Для проведення аналізу використовуються такі джерела інформації:
статистична звітність:

  • Форма № 1-П (термінова) «Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг)»;
  • Форма № 1-ПЕ «Місячний звіт про економічні показники…»;
  • Форма № 1-підприємництво «Звіт про основні показники діяльності підприємства»;
  • Форма № 1П-НПП «Звіт про виробництво промислової продукції»;

                      бухгалтерська (фінансова) звітність:

  • Форма № 2 «Звіт про фінансові результати»;
  •  планові завдання, контракти, договори, держзамовлення;
  •  нормативи, стандарти тощо;
  •  оперативний звіт про виробництво, відвантаження і реалізацію продукції.

       
3.2 Аналіз виконання плану та динаміки виробництва і реалізації продукції

Оцінювання напруженості плану здійснюється шляхом порівняння планового обсягу виробництва продукції з середньою потужністю:

де К – коефіцієнт напруженості планового завдання;
Qпл  – обсяг виробництва продукції за планом;

 – планова середня виробнича потужність підприємства.
Чим більший коефіцієнт напруженості планового завдання, тим краще передбачається використати виробничу потужність підприємства.
 Виконання плану і динаміка виробництва та реалізації продукції визначається шляхом порівняння фактичних (звітних) значень показників з плановими значеннями та даними попереднього періоду. Оцінюються абсолютні зміни (абсолютний приріст або зниження) та відносні зміни (темпи зростання, приросту).
У таблиці 3.1 наведено приклад аналізу виконання плану і динаміки обсягу продукції.

Таблиця 3.1 – Оцінка виконання плану і динаміки обсягу продукції

   У табл. 3.1 гр. 2 р. А; 1; 2; 3; 4 задані в умові задачі, решта розраховані безпосередньо у таблиці.

   Аналіз даних табл. 3.1 свідчить, що обсяг продукції у звітному періоді виріс порівняно з планом на 500 грн. або на 0,6%, а порівняно з попереднім періодом зростання становило 9200 грн, що в процентному відношенні становить 12,1%. Лише виробництво одного виду продукції Л порівняно з планом скоротилось на 10 т, що у вартісному вимірі становить 2500 грн.
   Порівнювати обсяг продукції за різні періоди часу слід у порівнянних цінах.
   Якщо ж має місце зміна цін у звітному періоді порівняно з попереднім, то необхідно визначити, якою мірою зміна обсягу продукції і ціни вплинули на зміну вартості продукції у звітному періоді порівняно з попереднім (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 – Оцінювання впливу змін фізичного обсягу і середніх цін на зміну вартості окремих груп однорідної продукції

Аналіз даних табл. 3.2 свідчить, що вартість продукції у звітному періоді порівняно з попереднім виросла переважно за рахунок збільшення фізичного обсягу продукції – на 7,0 тис. грн., у той час як за рахунок зміни цін – на 1,2 тис. грн.

3.3 Аналіз складу і асортименту продукції

Перш ніж перейти до аналізу показників, що розглядаються у цьому підрозділі, варто звернути увагу на визначення окремих понять.
Номенклатура продукції – це згрупований за суттєвими техніко-економічними ознаками перелік виробів, що відображається окремою позицією (рядком).
Номенклатура продукції відображає систематизований перелік груп, підгруп і позицій (видів) продукції у натуральному вираженні.
Асортиментом називають специфікований в установленому порядку і відповідними документами (договір, контракт тощо) в межах кожної позиції номенклатури перелік продукції за видами, типами тощо, яку підприємство зобов’язано поставити певним споживачам з урахуванням обсягу, якості, цін і т. д. Розрізняють повний (розгорнутий), груповий і внутрішньогруповий асортимент.
Під складом продукції підприємства розуміють види (групи), із яких вона складається.
Структура продукції – це питома вага окремих виробів у загальному обсязі їх виробництва (реалізації).
Для оцінювання виконання плану з асортименту та структури продукції використовується метод заліку: у залік зараховується фактичне значення показника, однак не вище планового; іншими словами, із планового і фактичного значення показника у залік зараховується менша величина.
В табл. 3.3 наведено приклад оцінювання виконання плану з асортименту і структури продукції.

Таблиця 3.3 – Виконання плану випуску продукції з асортименту і структури

Таким чином виконання плану з асортименту становить:

Отож, незважаючи на те, що план з виробництва продукції виконаний на 100,8%, план з асортименту виконаний лише на 97,7%.
У залік виконання плану структури продукції (гр. 8) вибирається менша з величини, що міститься у графах 2 і 7. Коефіцієнт додержання планової структури становить:

Методика оцінювання впливу зміни структури продукції на рівень середньої ціни, середньої собівартості, середньої урожайності описана у Методичних вказівках до виконання контрольних робіт і підготовки до складання екзаменів з дисципліни «Загальна теорія статистики» [5].
   Виконання держзамовлень, контрактів, договорів оцінюється аналогічно виконанню плану з асортименту.

3.4 Аналіз ритмічності і рівномірності виробництва

Однією з умов успішної роботи підприємства є ритмічний і рівномірний випуск продукції.
Ритмічність виробництва – це випуск продукції відповідно до встановленого завдання на кожний окремий відрізок часу звітного періоду.
Рівномірність – це однаковий випуск продукції за рівні проміжки часу.
Для аналізу ритмічності виробництва продукції використовується питома вага випуску продукції за певний період до усього досліджуваного періоду (декади до місяця, місяці до кварталу, квартали до року, місяці до року).
Узагальнювальними показниками ритмічності виробництва є коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт аритмічності.
Для оцінювання рівномірності виробництва використовується коефіцієнт рівномірності.
Проміжні розрахунки для оцінювання коефіцієнтів ритмічності і рівномірності виробництва наведено в табл. 3.4
Коефіцієнт ритмічності дорівнює:

Це означає, що в строки, встановлені планом, підприємство виготовило 89,5% продукції.
Коефіцієнт аритмічності дорівнює:

Коефіцієнт варіації визначається за формулою:

 

Таблиця 3.4 – Розрахунок проміжних показників для оцінювання коефіцієнтів ритмічності і рівномірності


Декади

Випуск продукції, тис. грн

Зараховується у ритмічний випуск,
тис. грн

Структура випуску, %

Зараховується у рівномірний випуск, %

за планом

фактично

рівномірно

фактично

1

2

3

4

5

6

7

І

600

400

400

33,3

20,0

20,0

ІІ

600

600

600

33,3

30,0

30,0

ІІІ

700

1000

700

33,4

50,0

33,4

Разом

1900

2000

1700

100,0

100,0

83,4

де ν – коефіцієнт варіації;
    σ – середньоквадратичне відхилення досліджуваного показника;
– середнє значення досліджуваного показника за плановий період, яке розраховується за формулою:

де n – кількість відрізків часу у досліджуваному періоді (у наведеному прикладі – це три квартали, n= 3).
Середньоквадратичне відхилення розраховується за формулою:

Звідси середньоквадратичне відхилення дорівнює:

Згідно з формулою (3.2) коефіцієнт варіації дорівнює:

   Це означає, що випуск продукції по декадах відхилявся від планового завдання. Чим більший коефіцієнт варіації, тим неритмічніше працювало підприємство.
Коефіцієнт рівномірності становить:

3.5 Аналіз якості продукції

Під рівнем якості продукції розуміють її споживчі властивості, тобто здатність задовольняти потреби споживача (технічні, ергономічні, економічні, екологічні, естетичні тощо).
Оцінка якості продукції здійснюється залежно від особливості галузі.
Так, для оцінювання якості продукції, особливо її динаміки, застосовується бальний метод оцінювання, згідно з яким кожній категорії якості надається певна кількість балів. Наприклад, виробам вищої категорії якості надається 5 балів, першої – 4 бали, другої – 1 бал. Далі обчислюється середньозважений бал, де вагою є кількість продукції певного сорту; проводиться оцінювання середнього балу за планом і звітом та шляхом їх порівняння розраховується виконання плану якості.
В галузях, де встановлена сортність продукції, визначається питома вага кожного сорту в загальному обсязі продукції, середня сортність, середньозважена ціна.
Середня сортність розраховується за формулою :

де  – середня сортність;
     q – обсяг продукції певного виду;
    С – сорт певного виду продукції.
Середня ціна обчислюється за формулою

де  – середня ціна;                                  
     P – ціна певного виду продукції.
Проміжні дані для визначення середнього сорту та середньої ціни наведено в табл. 3.5.

Таблиця 3.5 – Проміжні дані для оцінювання середнього сорту та середньої ціни

Сорт продукції,C

Ціна за одиницю, грн.

Виготовлено продукції, шт.

Структура продукції, %

за планом, рпл

фактично, р1

за планом, qпл

фактично, q1

за планом, dпл

фактично, d1

1

2

3

4

5

6

7

1

40

42

800

810

34

34,2

2

25

24

850

825

36,2

35,8

3

20

20

700

730

29,8

30

Разом

2350

2365

100

100

За формулою (3.4) середня сортність становить:
за плановим завданням

фактично

   За формулою (3.5) середня ціна дорівнює:
за плановим завданням

 фактично           

Зіставлення середньої сортності і середньої ціни за планом і фактично досягнутими свідчить, що якість хоч і незначно, але все-таки підвищилась. Про це свідчить зростання середньої ціни і зменшення середньої величини сортності.
   У галузях виробництва, де виготовляється продукція вищого сорту, і, природно, наведена вище формула (3.4) непридатна, використовується перевідний коефіцієнт, який розраховується як співвідношення ціни вищого сорту до цін інших сортів (табл. 3.6)

Таблиця 3.6 – Проміжні дані для оцінювання якості продукції

Плановий коефіцієнт сортності становить:

Фактичний коефіцієнт сортності дорівнює:

Оскільки , то можна стверджувати про виконання плану по сортності, що свідчить про позитивну тенденцію підвищення якості продукції.

3.6 Аналіз маркетингової діяльності підприємства

В умовах постійного і неперервного загострення конкурентної боротьби, притаманної ринковій економіці, дослідження ринку повинно передувати розробці плану виробництва і реалізації продукції.
Складовими елементами ринку є попит, пропозиція, ціна, конкуренція.
Показником чутливості споживачів до зміни ціни продукції є коефіцієнт цінової еластичності (Кр), який розраховується за формулою:


З огляду на те, що чисельник або знаменник формули (3.6) може бути від’ємним, до уваги береться лише абсолютна величина коефіцієнта еластичності.
Якщо Кр > 1, то такий попит називають еластичним; Кр < 1 – нееластичним; Кр = 1 – одинична еластичність.
Аналіз показує, що чим вищі доходи споживачів, тим, за інших рівних умов, вищий рівень попиту.
Показником чутливості споживачів до зміни доходу є коефіцієнт еластичності попиту до доходу споживачів (, який розраховується за формулою:


Одним із основних завдань маркетингового дослідження є місткість товарного ринку (у натуральному і вартісному вираженні), яка визначає можливий обсяг збуту продукції підприємства. Місткість ринку визначається за формулою:


де М – місткість ринку;

Q – обсяг виробництва продукції;

З – залишки товарів на складі;

І – імпорт товарів;

Е – експорт товарів.

В процесі дослідження ринку необхідно звернути увагу на значні відмінності оцінювання попиту на традиційні товари і нововведення (інновації)  принципово нових виробів, які не мають аналогів.

 

ВПРАВИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Контрольні запитання

  1. Поясність, яким чином оцінюється напруженість плану виробництва?
  2. За якою методикою проводиться аналіз виконання плану та динаміки виробництва і реалізації продукції?
  3. Як проводиться аналіз асортименту і структури продукції?
  4. Яким чином привести вартість продукції у порівнянні ціни?
  5. Яким чином оцінюється зміна вартості продукції під впливом змін фізичного обсягу і ціни?
  6. Назвіть способи оцінювання виконання зобов'язань, контрактів, договорів?
  7. Які показники характеризують ритмічність і рівномірність виробництва, і яким чином вони розраховуються?
  8. Назвіть систему показників, що характеризують якість продукції.
  9. За яким способом оцінюються середня бальність та середня сортність?
  10. 10. За допомогою яких показників оцінюється чутливість споживачів до зміни цін і доходів?

Практичні завдання для самоконтролю знань

Завдання 1.   За даними табл. 1 оцініть:
а) виконання плану з обсягу продукції;
б) виконання плану з асортименту;
в) виконання плану держзамовлень;
г) планову і фактичну структуру продукції;
д) відхилення фактичного випуску від плану.
Зробіть висновки за результатами аналізу.

Таблиця 1

Вид продукції

Ціна за 1т продукції, тис. грн

Кількість продукції, т

за планом

фактично

Державне замовлення

замовлено

фактично поставлено

А

1

2

3

4

5

К

200

100

105

90

95

Л

250

120

110

110

100

М

150

200

210

190

190

Н

100

50

55

40

45

Завдання 2.   За даними табл. 2 дайте оцінку виконання плану з сортності продукції.

Таблиця 2

Зробіть висновки за результатами аналізу.

Завдання 3.   За даними табл. 3 визначте відхилення вартості продукції у звітному році порівняно з попереднім по кожному виду продукції в цілому, у тому числі під впливом змін:

а) кількості продукції у натуральному вимірі;

б) середньої ціни.
Зробіть висновки за результатами аналізу.
Таблиця 3


Вид продукції

Вироблено продукції, т

Вартість виробленої продукції, тис. грн.

попередній рік

звітний рік

попередній рік

звітний рік

А

1

2

3

4

К

1271

1143

13283

11767

Л

1592

1649

43177

41408

М

160

63

10044

3923