9.7. Метод введення допоміжного кута
Іноді при розв’язуванні тригонометричних рівнянь корисно скористатися формулою , де , . У цьому випадку називається допоміжним аргументом або допоміжним кутом.
Сенс методу полягає в тому, що деяку величину подають як тригонометричну функцію відповідного аргументу , а потім роблять тригонометричні перетворення.
Приклад 18. Розв’язати рівняння .
Розв’язання
1-й спосіб:
.
У процесі розв’язування ми врахували той факт, що якщо , , то можна покласти таким, що дорівнює .
2-й спосіб:
.
Відповідь: .
Приклад 19. Розв’язати рівняння .
Розв’язання
Оскільки , то поділимо обидві частини нашого рівняння на 2 і введемо допоміжний кут:
. Даний розв’язок можна розписати як , якщо п – непарне або , якщо п – парне.
Відповідь: .
Розв’яжемо приклад 19 в системі Maple, застосовуючи smart-спосіб для розв’язування рівнянь:
> sqrt(3)*sin(x)-cos(x)=1;
> R0 := solve({sqrt(3)*sin(x)-cos(x) = 1});
Як бачимо, одержані в системі Maple розв’язки, є сукупностями коренів, які були отримані при непарному та парному п.
9.8. Розв’язування тригонометричних рівнянь способом підстановки
У деяких раніше розглянутих рівняннях застосовувалася заміна змінної, коли ці рівняння зводилися до алгебраїчних відносно однієї з тригонометричних функцій. Розглянемо більш складні випадки заміни змінних.
Приклад 20. Розв’язати рівняння .
Розв’язання
Скористаємося формулою , тоді
. Зробимо заміну :
Повернемось до заміни:
Відповідь: .
Приклад 21. Розв’язати рівняння .
Розв’язання
Позначивши , дістанемо
. Тоді початкове рівняння запишеться у вигляді Повернемось до заміни:
(1)
або . (2)
Найпростішим методом розв’язування рівняння (1) є метод введення допоміжного кута:
.
Друге рівняння сукупності (2) розв’язків не має, оскільки , а число .
Відповідь: .
> solve(4-4*(cos(x)-sin(x))-sin(2*x)=0,x);
Перші дві серії коренів відповідають розв’язку, отриманому «вручну», останні дві містять уявну одиницю, тому ними можна знехтувати.
|