3 Прогнозування витрат на виконання науково-дослідної, дослідно-конструкторської) та конструкторсько-технологічної роботи

     Прогнозування витрат на виконання науково-дослідної, дослідно-конструкторської та конструкторсько-технологічної роботи може складатися з таких етапів:

     1-й етап: розрахунок витрат, які безпосередньо стосуються виконавців даного розділу роботи.

     2-й етап: розрахунок загальних витрат на виконання даної роботи.

     3-й етап: прогнозування загальних витрат на виконання та впровадження результатів даної роботи.

1-й етап: розрахунок витрат, які безпосередньо стосуються виконавців даного розділу роботи, можна здійснити за такими статтями та формулами:

     1. Основна заробітна плата кожного із розробників (дослідників) З_о, якщо вони працюють в наукових установах бюджетної сфери:

грн., (3.1)

де М – місячний посадовий оклад конкретного розробника (інженера, дослідника, науковця тощо), грн.

У 2012 році величини окладів (разом з встановленими доплатами і надбавками) рекомендується брати в межах (2500…5000) грн. за місяць;

     Т_р – число робочих днів в місяці; приблизно Т_р = (21…23) дні;

     t – число робочих днів роботи розробника (дослідника).

     Зроблені розрахунки бажано звести до таблиці:

     2. Основна заробітна плата робітників З_р, якщо вони беруть участь у виконанні даного етапу роботи і виконують роботи за робочими професіями у випадку, коли вони працюють в наукових установах бюджетної сфери, розраховується за формулою:

грн., (3.2)

де      t_i – норма часу (трудомісткість) на виконання конкретної роботи, годин;

     n – число робіт по видах та розрядах;

     С_і – погодинна тарифна ставка робітника відповідного розряду, який виконує дану роботу. С_і визначається за формулою:

грн./годину, (3.3)

де      М_м – розмір мінімальної заробітної плати за місяць, грн.;

з 1.04.2012 р. М_м = 1094 грн.;

Мінімальна погодинна ставка робітника 1-го розряду з 1.04.2012 року встановлена на рівні С₁ = 6,56 грн/годину;

К_і – тарифний коефіцієнт робітника відповідного розряду. Величина чинних тарифних коефіцієнтів робітників відповідних розрядів для бюджетної сфери наведена в таблиці:

     Т_р – число робочих днів в місяці; приблизно Т_р = 21…23 дні;

     Т_зм – тривалість зміни, зазвичай Т_зм = 8 годин.

     Зроблені розрахунки бажано звести до таблиці:

     У випадку, коли робітники беруть участь у виконанні даного етапу роботи, працюючи при цьому на підприємствах промисловості, то погодинна тарифна ставка С_і робітника відповідного розряду розраховується за формулою:

(3.4)

де      М_м – розмір мінімальної заробітної плати за місяць, грн./міс.;

К_мкс – коефіцієнт міжкваліфікаційного співвідношення для встановлення тарифної ставки робітнику відповідного розряду (див. таблицю 3.1);

Таблиця 3.1 – Міжкваліфікаційні співвідношення для встановлення тариф-них ставок робітникам (для цього випадку)

К_с – коефіцієнт співвідношень місячних тарифних ставок робіт-ників, який встановлюється на основі Генеральної тарифної угоду між Урядом та профспілками на даний. У 2012 році К_с = 1,5 (для висококваліфікованих робітників);

     Т_р – число робочих днів в місяці, Т_р = 21...23 дні;

     Т_зм – тривалість зміни, годин.

     3. Додаткова заробітна плата З_д всіх розробників та робітників, які брали участь у виконанні даного етапу роботи, розраховується як (10…12)% від суми основної заробітної плати всіх розробників та робітників, тобто:

. (3.5)

4. Нарахування на заробітну плату Н_зп розробників та робітників, які брали участь у виконанні даного етапу роботи, розраховуються за формулою:

(3.6)

де     З_о – основна заробітна плата розробників, грн.;

     З_р – основна заробітна плата робітників, грн.;

     З_д – додаткова заробітна плата всіх розробників та робітників, грн.;

     β – ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, %.

     З 1.01.2011 року ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування встановлена залежно від класу професійного ризику виробництва за такою схемою, яка наведена в таблиці 3.2:

Таблиця 3.2 – Ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

     5. Амортизація обладнання, комп’ютерів та приміщень А, які використовувались під час (чи для) виконання даного етапу роботи.

     Дані відрахування розраховують по кожному виду обладнання, приміщенням тощо.

     У спрощеному вигляді амортизаційні відрахування А в цілому бути розраховані за формулою:

грн., (3.7)

де     Ц – загальна балансова вартість всього обладнання, комп’ютерів, приміщень тощо, що використовувались для виконання даного етапу роботи, грн;

     Н_а – річна норма амортизаційних відрахувань. Для нашого випадку можна прийняти, що Н_а = (10...25)%;

     Т – термін, використання обладнання, приміщень тощо, місяці.

Зроблені розрахунки бажано звести до таблиці:

     6. Витрати на матеріали М, що були використані під час виконання даного етапу роботи, розраховуються по кожному виду матеріалів за формулою:

грн., (3.8)

де      Н_i – витрати матеріалу i-го найменування, кг;

     Ц_i – вартість матеріалу i-го найменування, грн./кг.;

     К_i – коефіцієнт транспортних витрат, К_і = (1,1…1,15);

     В_i – маса відходів матеріалу i-го найменування, кг;

Ц_в – ціна відходів матеріалу i-го найменування, грн/кг;

     n – кількість видів матеріалів.

Зроблені розрахунки бажано звести до таблиці:

7. Витрати на комплектуючі К, що були використані під час виконання даного етапу роботи, розраховуються за формулою:

грн.,      (3.9)

де     Н_і – кількість комплектуючих і-го виду, шт.;

     Ц_і – ціна комплектуючих і-го виду, грн.;

     К_i – коефіцієнт транспортних витрат, К_і = (1,1…1,15);

     n – кількість видів комплектуючих.

     Зроблені розрахунки бажано звести до таблиці:

     8. Витрати на силову електроенергію В_е, якщо ця стаття має суттєве значення для виконання даного етапу роботи, розраховуються за формулою:

грн, (3.10)

де     В – вартість 1 кВт-год. електроенергії, в 2012 р. В ≈ 0,70 грн./кВт;

П – установлена потужність обладнання, кВт;

     Ф – фактична кількість годин роботи обладнання, годин,

     К_п – коефіцієнт використання потужності; К_п < 1.

     9. Інші витрати В_ін.

     Інші витрати В_ін охоплюють: витрати на управління організацією, оплата службових відряджень, витрати на утримання, ремонт та експлуатацію основних засобів, витрати на опалення, освітлення, водопостачання, охорону праці тощо.

     Інші витрати І_в можна прийняти як (100…300)% від суми основної заробітної плати розробників та робітників, які були виконували дану роботу, тобто:

В_ін = (1..3)* (З_о+З_р). (3.11)

     10. Сума всіх попередніх статей витрат дає витрати на виконання даної частини (розділу, етапу) роботи – В.

2-й етап: розрахунок загальних витрат на виконання даної роботи. Розрахунок загальних витрат здійснюється у тому випадку, коли дипломник виконує тільки певну частину даної роботи. У подальшому ця наукова робота буде продовжена.

Тоді загальна вартість всієї наукової роботи визначається за В_заг формулою:

, (3.12)

де     – частка витрат, які безпосередньо здійснює виконавець даного етапу роботи, у відн. одиницях.

     3-й етап: прогнозування загальних витрат на виконання та впровадження результатів виконаної наукової роботи. Прогнозування загальних витрат ЗВ на виконання та впровадження результатів виконаної наукової роботи здійснюється за формулою:

, (3.13)

де     – коефіцієнт, який характеризує етап (стадію) виконання даної роботи. Так, якщо розробка знаходиться:

     - на стадії науково-дослідних робіт, то ≈ 0,1;

- на стадії технічного проектування, то ≈ 0,2;

- на стадії розробки конструкторської документації, то ≈ 0,3;

- на стадії розробки технологій, то ≈ 0,4;

- на стадії розробки дослідного зразка, то ≈ 0,5;

- на стадії розробки промислового зразка, ≈ 0,7;

- на стадії впровадження, то ≈ 0,9.

Примітка. Коефіцієнти та є приблизними і можуть бути скореговані керівником залежно від фактичного стану розробки.