1.2.  Етичні норми в менеджменті

Значну роль в розвитку бізнесу, підвищенні ефективності діяльності організації відіграє менеджмент, важливою складовою якого має бути етика, яка базується на системі принципів і норм, що характеризують поводження керівників і рядових працівників організації стосовно суспільства, інших організацій, груп, а також у відносинах між собою. З метою опису цілей організації, створення нормальної етичної атмосфери і визначення етичних рекомендацій у процесах прийняття рішень розробляються етичні нормативи.

У практиці менеджменту широке поширення одержали етичні нормативи, що забороняють такі дії [9]:

  • шахрайство;
  • вимагання;
  • підношення подарунків посадовій особі;
  • розпалювання конфліктів на ґрунті зіткнення інтересів;
  • ухиляння від сплати податків;
  • продаж недоброякісної продукції;
  • розкриття секретів підприємства;
  • незаконне використання інформації, отриманої у особи, яка  довіряє тобі.

Американська освітня організація Центр етичних ресурсів пропонує 12 кроків у напрямку розробки кожною організацією власної етичної програми [5]:

  • формування бачення майбутнього;
  • визначення базових цінностей;
  • розробка корпоративного етичного кодексу;
  • створення служби чи призначення працівника з питань етики;
  • створення команди (комітету) оперативного рішення етичних питань;
  • розробка стратегії етичного спілкування;
  • проведення тренінгів з етики;
  • створення „гарячої” телефонної лінії етичної допомоги;
  • розробка системи оцінок і нагород;
  • створення системи контролю і реєстрації даних;
  • проведення періодичних оцінок;
  • введення етичного стилю керівництва.

Етичною має бути також кадрова політика. Так, згідно з Артуром Воллержу, кадрова політика “ВМW” визначається такими принципами [9]: орієнтація образу дій на етичні цілі, велику людяність, ліберальність і терпимість, прагнення до справедливості, принцип дії і протидії, самостійність і індивідуальність, самоствердження в роботі, влада, ієрархія, прагнення до соціальних контактів, інформація і комунікація, вільне вираження думки, прагнення до безпеки, соціальна користь праці і демократія.

Становлення етичних норм має розпочинатися з конкретної організації, фірми. Все частіше організації, фірми, для яких суспільна думка про чесність і добропорядність стоїть вище бажання максимізувати прибуток будь-якими способами, розробляють Етичні кодекси (корпоративні кодекси), які [5]:

  • показують менеджерам і працівникам як діяти, коли приймаються рішення на основі аналізу цінностей;
  • формально зобов’язують всіх працівників звертати увагу на етичні аспекти рішень, які вони приймають;
  • є основою для дискусій з питань етичного поводження.

Аналіз літератури дає можливість уявити структуру, наприклад, японських кодексів [12]:

А. Ставлення до компанії:

  • відданість;
  • вдячність.

Б. Ставлення до роботи:

  • ретельність;
  • відповідальність;
  • старанність;
  • ощадливість;
  • почуття гордості за свою роботу.

В. Ставлення до старших:

  • повага;
  • чемність.

Г. Ставлення до співробітників:

  • співробітництво;
  • визнання заслуг.

В Кодексі ділової етики компанії “Проктер енд Гембл” визначені основні морально-етичні цінності та принципи діяльності компанії.

Цінності, на яких базується діяльність компанії:

  • колектив, який складається з найкращих у світі спеціалістів;
  • господарське ставлення до майна компанії (як до власного); прагнення до забезпечення довгострокової успішної діяльності компанії, до виконання покладених завдань, підвищення ефективності праці;
  • чесність і відкритість у відношеннях між робітниками; дотримання букви закону; прийняття рішень на основі повної інформації і обгрунтування її оцінки на основі можливих ризиків;
  • намагання бути кращими у виконанні покладених завдань, підвищення якості роботи; здійснення лідерства у своїй сфері;
  • взаємне довір’я у стосунках між колегами, замовниками і користувачами.

Принципи і правила поведінки, які базуються на основі моральних цінностей, зводяться до такого:

  • повага до особистості кожної людини;
  • нероздільність інтересів компанії і кожного робітника;
  • цілі і принципи чітко визначені і погоджені;
  • основою успіху є новаторство;
  • орієнтація у виробничій сфері на запити споживачів, на тісні, взаємовигідні відношення з замовниками і суміжниками;
  • заохочення професійної майстерності робітників;
  • намагання бути кращими у всіх галузях, які мають для компанії певне значення;
  • спільна діяльність в дусі взаємного довір’я і партнерські відношення з замовниками, постачальниками, вищими навчальними закладами, державними органами [4].

Реалізацію головної мети й основних завдань менеджменту здійснюють менеджери. Вони використовують різні методи, стратегію і тактику управління колективом людей.

Менеджер, приймаючи те чи інше рішення, повинен пам’ятати, що суспільство звертає увагу і на етику, і на тверде дотримання законів, і тому йому варто дотримуватись найвищих стандартів відповідальності.

Для організації успішної роботи кожен менеджер повинен [11]:

  • мати солідні спеціальні знання менеджменту, маркетингу, технології, фінансів тощо;
  • виконувати повсякденні управлінські процедури й операції;
  • використовувати різноманітну інформацію і вміти спілкуватися з підлеглими;
  • планувати й організовувати свою роботу із забезпечення успіху;
  • проводити ділові наради і бесіди;
  • здійснювати контроль за виконанням управлінських рішень;
  • оцінювати ефективність своєї роботи та діяльності керівників підрозділів.

На основі опитування багатьох менеджерів у країнах Європи встановлено такі ранги якості менеджеріввищої і середньої ланки [11]:

  • створення ефективно діючої команди;
  • самостійність прийняття управлінських рішень;
  • підбір і утримання у своїй команді здібних ділових працівників;
  • здатність до новаторства й енергійність у роботі;
  • уміння бачити й виділяти в діяльності організації важливі проблеми;
  • сила волі, високі етичні якості й уміння подати себе;
  • знання прогресивних і ресурсозберігаючих технологій;
  • всебічна освіченість і прагнення до високих результатів у роботі;
  • готовність до ризику й заповзятої праці менеджера;
  • уміння розвивати свою діяльність і здатність просуватися по службі.

Для реалізації якостей і здібностей менеджер мусить уміти [11]:

  • успішно використовувати теорію і досвід сучасного менеджменту в практичній роботі;
  • системно аналізувати й оцінювати виробничі ситуації і рівень менеджменту організації та її підрозділів;
  • формулювати стратегічні цілі й тактичні альтернативи їхнього досягнення;
  • розробляти бізнес-план;
  • виробляти, обґрунтовувати, вибирати, приймати й реалізовувати управлінські рішення;
  • доводити прийняті рішення до підлеглих і контролювати їх виконання;
  • організовувати підлеглих для досягнення поставленої мети;
  • домагатися від підлеглих значних результатів;
  • вивчати, узагальнювати й використовувати передові методи виробництва й управління;
  • прогнозувати, проектувати управлінські системи;
  • розраховувати економічну ефективність удосконалення менеджменту;
  • цінувати час, планувати його й раціонально використовувати;
  • вести ділові бесіди і проводити виробничі наради;
  • працювати з персональним комп’ютером;
  • перетворювати свої плани на дії й результати;
  • складати звіти про результати діяльності.

Ефективність роботи менеджерів оцінюється досягнутими організацією техніко-економічними показниками: ростом обсягу виробництва; ростом продуктивності праці; фондовіддачею; собівартістю; рентабельністю. Але, недотримання норм етикету, недостатність кваліфікації, досвіду, умінь і навичок менеджера організації може поставити цю організацію у вкрай несприятливе становище, навіть довести до банкрутства. Саме тому менеджер має постійно і все життя вдосконалювати себе.

Основні поняття і ключові слова: етика, менеджмент, менеджер, етика управління, етичний (корпоративний) кодекс.