Чи може бізнес бути етичним? Чи має право на існування поняття “етика бізнесу”? Питання, яке в сучасних вітчизняних економічних реаліях розвитку ринкових відносин ще не знайшло однозначної відповіді.

Етичний бізнес – це чесність, порядність, повага до партнерів, дотримання даного слова, здатність ефективно функціонувати на ринку згідно з діючим законодавством, встановленими правилами і традиціями.

У другій половині ХХ ст. в світі зростало занепокоєння неконтрольованим зростанням економіки і небезпекою, яка стала результатом цього зростання. Постала необхідність в розробці і впровадженні принципів бізнес-етики [3].

Початок етики бізнесу як окремої сфери знання датується серединою 70-х років. Саме з цього часу стали організовуватися конференції, семінари, присвячені етиці бізнесу. Вчені, представники бізнесу активно працюють над визначенням етичних принципів на міжнародному, регіональному, професійному, корпоративному рівнях.

Найбільш важливим кроком у цьому напрямі можна вважати прийняту в 1994 р. у швейцарському місті Ко Декларацію Ко – “Принципи бізнесу”. Основними принципами бізнесу у цьому документі визнано такі [11].

• Відповідальність бізнесу: від блага акціонерів до блага його основних партнерів.
• Економічний та соціальний вплив бізнесу: до прогресу, справедливості та світового співтовариства.
• Етика бізнесу: від букви закону до духу довіри.
• Повага правових норм.
• Підтримка багатосторонніх торговельних стосунків.
• Турбота про навколишнє середовище.
• Уникання протизаконних дій.

Свідченням того, що світ, незважаючи на проблеми, в цілому рухається до вироблення загальної, глобальної етики, свідчать документи першого всесвітнього конгресу з етики, бізнесу та економіки (Токіо, 1996) та інших міжнародних форумів.

З кожним роком розширюється усвідомлення етики бізнесу як складової ділової культури в різних країнах світу. Так, у серпні 2000 р. в Росії відбулася конференція “Бізнес і культура світу: репутація вітчизняного підприємництва та образ Росії у ІІІ тисячолітті”, на якій було прийнято “Принципи ведення справ у Росії”. У ній як найголовніше зазначається викладене нижче [11]:

• Прибуток головніший за все. Але честь дорожча прибутку.
• Поважай учасників спільної справи – це основа стосунків та самоповаги. Виконуй прийняті ділові зобов’язання.
• Утримуйся від насильства та погроз як способів досягнення ділових цілей.
• Завжди веди справу відповідно до коштів.
• Виправдовуй довіру. Вона – основа підприємництва та ключ до успіху. Прагни завоювати репутацію чесного, компетентного та порядного партнера. Будь таким, яким ти хочеш бачити свого кращого партнера.
• Конкуруй достойно. Не доводь ділові суперечки до суду. Найнадійніший партнер той, який теж виграє всі угоди.
• Дотримуйся чинних законів та поважай законну владу.
• Для законного впливу на владу об’єднуйся з однодумцями на основі даних принципів.
• Роби добро не заради користі та марнославства. Не вимагай  за зроблене неодмінного суспільного визнання.
• При веденні справи, як мінімум, не завдай шкоди природі.
• Знайди в собі сили протистояти злочинності та корупції. Сприяй тому, щоб вони стали невигідними для всіх.
• Будь терпимим до представників інших культур. Вони – не гірші і не кращі за нас, вони просто інші.

Українське суспільство також рухається в напрямі визначення та утвердження принципів етики бізнесу, які, з одного боку, увібрали б у себе кращі традиції ділової культури українців, а з іншого – кращі норми цивілізованого бізнесу.

На шляху розуміння, а тим більше дотримання українськими бізнесменами етичних принципів існують різноманітні бар’єри [11]:

Внутрішні:

• скептичне ставлення до етики в бізнесі;
• песимізм (нічого тут не зміниш; крали і красти будемо);
• фаталізм (зло всесильне, воно перемагає завжди і всюди);
• перекладання відповідальності на інших (я б із задоволенням, але ось інші…);
• невпевненість у своїй моральній послідовності;
• моральна нестриманість;
• страх стати неконкурентоспроможним;
• завищена самооцінка.

Зовнішні:

• закони, суспільна думка;
• підкуп чиновників;
• недобросовісність ділових партнерів;
• застосування силових методів у стосунках із партнерами;
• необов’язковість у ділових комунікаціях.

У сфері торгівлі:

• порушення зобов’язань по платежах;
• порушення строків постачання;
• закупівля та продаж товарів із простроченими термінами реалізації;
• непрофесійність персоналу;
• операції з контрабандним товаром.

У сфері виробництва:

• виробництво товарів низької якості;
• підробка торгових знаків;
• створення підставних фірм та перекачування коштів.

У сфері фінансів:

• затримка операцій з метою “прокручування” грошей;
• нечесність персоналу;
• розголошення комерційної таємниці, крадіжки, змова з конкурентами;
• підробки документів тощо.

Українські вчені, політики, бізнесмени намагаються знайти відповідь на питання, що потрібно зробити аби етичні норми бізнесу стали реальністю? Результати соціологічних досліджень свідчать, що для встановлення етичних принципів ведення бізнесу необхідні такі кроки [11]:

• розумна податкова політика;
• чітке та стабільне правове регулювання економіки;
• ліквідація організованої злочинності, корупції;
• політична стабільність;
• професійність підприємців;
• рівні умови для всіх для ведення бізнесу;
• формування у суспільстві позитивного іміджу підприємця;
• формування корпоративної етики підприємців;
• навчання етичним основам бізнесу.

Ступінь дотримання партнерами етичних стандартів відіграє вагому роль у бізнесі. Без чесності і порядності в системі відносин між фірмами, банками та окремими фізичними особами ефективна і тривала підприємницька діяльність неможлива. Без дотримання ділового протоколу та етичних норм бізнес, який в багатьох випадках ґрунтується на основі неформальних угод, неформальних контактів, довіри партнерів один до одного, виявляється неефективним. Тому у своїй діяльності підприємець має обов’язково керуватися усталеними нормами поведінки.

Основні поняття і ключові слова: етика, економіка, бізнес, етика бізнесу.