РОЗДІЛ І УКРАЇНСЬКІ СИМВОЛИ
1.1 Гімн України
Завдання 1. Прочитайте й запишіть слова. З’ясуйте їхні значення.
Збірка роса заборонений
постать рід козацький
композитор незалежний пролунати
воля (свобода) значний згинути
доля згаданий запанувати
Завдання 2. Утворіть словосполучення.
Назва чого? (вірш).
Збірка чого? (вірші).
Історія чого? (українська література).
Стати ким? (значна постать).
Пролунати в чому? (парламент, Верховна Рада).
Усміхнутися кому? (ми).
Запанувати в чому? (своя сторонка).
Завдання 3. Прочитайте текст.
Гімн України
„Ще не вмерли України...” – слова, що дали назву віршеві українського поета Павла Чубинського. У недалекому минулому згаданий твір був заборонений. 
1871 року в Києві вийшла збірка віршів П. Чубинського „Сопілка”. Поет не став значною постаттю в історії української літератури, проте кілька його віршів залишилися жити до сьогодні, серед них – „Ще не вмерли Украї-ни...”. Вірш став надзвичайно популяр-ним.
Музику до вірша написав композитор М. Вербицький. Саме ця пісня стала Державним Гімном незалежної України. 5 грудня 1991 року пісня вперше пролунала в українському парламенті – Верховній Раді. Текст гімну було скорочено і змінено.
Ще не вмерли України...
Музика М. Вербицького
Слова П. Чубинського
Ще не вмерли України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим
За нашу свободу,
І покажем, що ми, браття,
Козацького роду.
Завдання 4. Дайте відповіді на запитання.
- До кого звертається автор гімну? Які слова використовує як звертання? Чому?
- Як ви розумієте вислів „усміхнеться доля”?
- Чому автор використовує зменшувальні форми слів вороженьки (вороги), сторонка (сторона)?
- Який заклик лунає в гімні?
- Як ви розумієте вислови: „Я козацького роду”, „Ми козацького роду”?
Завдання 5. Прослухайте гімн. Поясніть, який настрій викликає у вас ця пісня?
Завдання 6. Розкажіть про державний гімн своєї країни, перекажіть його зміст.
Завдання 7. Опишіть державний прапор і державний герб своєї країни. Поясніть значення символів, зображених на них.
1.2 Національна валюта України
Завдання 1. Прочитайте слова, з’ясуйте їхні значення.
Валюта, банкнота, монета, вага, товарообмін, ескіз, суперечка, замовлення, інфляція, гіперінфляція, якість, мільйон, мільйонер, фірма, банк, термін.
Завдання 2. Послухайте коментар викладача стосовно поданих слів і словосполучень, стисло запишіть його.
Київська Русь, Лівобережна Україна, Російська імперія, Радянський Союз, Берлін, Іспанія, монголо-татарська неволя, злотий, рубль, український карбованець, купон, купоно-карбованець.
Завдання 3. Знайдіть антоніми.
Легкий, швидко, добрий, слабкий, віддати, з’явитися, приєднання, спочатку, повільно, створити, тимчасовий, постійний, зникнути, важкий, поганий, важко, непостійний, міцний, взяти.
Завдання 4. Прочитайте словосполучення з числівниками.
У другій половині ХІ ст., 1917 року, 1 рубль, 1 грн., дорівнювати 100 копійкам, 200 г, 1918 року, 1922 – 1991 рр., 1991 року, на початку 1992 р., 1993 року, 1990 року, від 1 до 100 карбованців, 100000 крб., близько 180 карбованців, 32 – 35 тисяч карбованців, не більше 100 млн., дати 1 гривню.
Завдання 5. До поданих іменників доберіть спільнокореневі прикметники.
Рік – річний, папір – паперовий, Росія – російський.
Срібло, гроші, центр, нація, гривня, метал, купівля, копійка, валюта, практика, Литва, Польща, Канада, Америка.
Завдання 6. Утворіть форму вищого ступеня порівняння прикметників.
Надійний – надійніший, довгий – довший.
Спокійний, стабільний, важкий, швидкий, новий, поганий, малий, суворий, міцний.
Завдання 7. Прочитайте текст. Визначте основні етапи формува-ння української валюти.
Національна валюта України
У другій половині ХІ ст. в Київській Русі з’явилася гривня – срібна монета вагою 200 г. За часів монголо-татарської неволі грошового обігу практично не було, його замінив товарообмін. Пізніше на території України населення користувалося грошима тих держав, які володіли українською землею: литовськими монетами, польськими злотими, – а після приєднання Лівобережної України до Російської імперії – рублями і копійками.
1917 року Центральна рада, яка взяла владу в Україні у свої руки, ухвалила закон про власну грошову одиницю, якою став український карбованець. 1918 року в обіг було введено ще одну грошову одиницю – гривню, яка дорівнювала половині карбованця. Спочатку нові україн-ські гроші друкували в Берліні, а згодом – у Києві. Населення Украї-ни, яка була у складі Радянського Союзу (1922 – 1991 рр.), користува-лося рублем. 1 рубль дорівнював 100 копійкам.
1991 року найвідоміші худож-ники дістали завдання – створити ескізи національної валюти. Були суперечки щодо назви грошей. Обрали назви „гривня” і „копійка”. Друкували перші гривні за океаном. Замовлення виконували працівники „Bank Note Company”. Ця канадська фірма змушена була цілодобово працювати, аби вчасно виконати завдання. Проте Національний банк України не поспішав вводити гривню в обіг. Замість гривень використо-вували купони, які не були грошима. 1992 року Національний банк ввів у обіг національну валюту – український купоно-карбованець. Причиною цього був важкий стан української економіки. Гіперінфляція могла дуже швидко знецінити гривню. Перші банкноти від 1 до 100 карбованців надрукували в Іспанії. Якість нових грошей була поганою, їх можна було легко підробити. На початку 1992 року один долар можна було купити за 175 – 180 карбованців, а в кінці року – за 750. У другій половині 1993 року за одиницю американської валюти вже потрібно було віддати 32 – 35 тисяч карбованців. Люди стали „мільйонерами”, вони користувалися купюрами у 50 або 100 тисяч карбованців. Проте купівельна спроможність цих грошей була малою.
Тільки 1996 року з’явилася нова грошова одиниця України – гривня. Обмін грошей відбувався так: за 100000 карбованців давали 1 гривню. Два тижні населення України користувалося і гривнями, і карбованцями. Після цього терміну карбованці вилучили з обігу. Одній людині дозволялося обмінювати в банку не більше 100 мільйонів карбованців, проте суворого контролю за обміном не було.
Нова валюта виявилася досить стабільною. Звичайно, без падінь не обійшлося. Що надалі буде з українською гривнею? Українці хотіли б її бачити стабільною, міцною. Чим стабільнішою стане національна валюта, тим спокійнішим буде життя українців.
Завдання 8. Закінчіть речення.
1. Гривня Київської Русі – це ...
2. Сучасна гривня – це ...
3. За часів монголо-татарської неволі ...
4. 1917 року грошовою одиницею України став ...
5. За часів Центральної ради гривня дорівнювала ...
6. Найвідоміші художники створювали ескізи ...
7. 1992 року в незалежній Україні з’явилася тимчасова валюта – ...
8. Нова грошова одиниця незалежної України – гривня – з’явилася ...
9.Чим стабільнішою стане українська валюта, тим ...
Завдання 9. Дайте відповіді на запитання.
1. Якою була гривня в ХІ ст.?
2. Чому населення України тривалий час користувалося грошима різних держав світу?
3. Які грошові одиниці використовувало населення України за часів Центральної ради? Де друкували ці гроші?
4. Які гроші використовували українці, що мешкали в Радянському Союзі?
5. Яка фірма друкувала перші гривні незалежної України? Чому їх не ввели одразу в обіг? Якою була якість перших українських банкнот?
6. За яким курсом банки обмінювали українські купони на долари?
7. Чи були українські „мільйонери” 90-х років ХХ ст. багатими людьми?
8. Як відбувався обмін карбованців на гривні в 1996 році?
Завдання 10. Складіть називний план тексту.
Завдання 11. За планом розкажіть про національну валюту України.
Завдання 12. Прочитайте назви грошових одиниць різних держав світу. З’ясуйте, які країни використовують таку валюту.
Рубль, динар, юань, євро, сукре, долар, єна, ліра, песо, рупія, кванза.
Довідковий матеріал:
Німеччина, Еквадор, Ангола, Індія, Японія, Куба, Китай, Росія, Туреччина, Йорданія, Автралія.
Завдання 13. Підготуйте розповідь про національну валюту своєї країни за планом.
План
1. Історія створення національної валюти.
2. Зовнішній вигляд паперових і металевих грошей (форма, розміри, кольори).
3. Купівельна спроможність валюти й обмін її на долари (євро).
Завдання 14. Прочитайте українські прислів’я, у яких йдеться про гроші. Поясніть зміст прислів’їв.
1. Хто має гроші, той всюди хороший.
2. Без грошей – як без очей.
3. Бережи копійку, бо мільйон складається з копійок.
4. Зароблена копійка краще краденого карбованця.
5. Копійка любить, щоб її лічили.
Завдання 15. Складіть діалоги відповідно до ситуацій спілкування.
1. Ви маєте намір продати українському банку долари й купити гривні.
2. Ви хочете розміняти банкноту номіналом 200 гривень у касира супермаркету.
Завдання 16. Знайдіть в Інтернеті інформацію про видатних діячів української культури, зображених на паперових гривнях.
1.3 Український народний костюм
Завдання 1. Прочитайте назви регіонів України. Послухайте коментар викладача щодо цих назв.
Середня Наддніпрянщина, Волинь, Буковина.
Завдання 2. Прочитайте слова. З’ясуйте їхні значення.
Ґудзик, намисто, вбрання, барва, модель, оздоблення, переважати, прикрашати, фарбувати, шити.
Завдання 3. Прочитайте й запишіть назви різних деталей українського одягу. З’ясуйте значення цих назв.
Сорочка, штани, шаровари, бриль, шапка, кожух, чоботи, постоли, плахта, спідниця, запаска, очіпок, фартух.
Завдання 4. До поданих слів доберіть антоніми.
Узимку, довгий, м’який, одягатися, різні, злий, широкий, холодний, чимало, яскравий, селянський, чоловічий, багатий.
Завдання 5. Поясніть значення словосполучень.
Національний одяг. Милувати око. Сорочка до колін. Оригінальне оздоблення. Селянський одяг. Головний убір. Солом’яний бриль. Вишита шовкова сорочка. Козацькі шаровари. Заміжня жінка. Злий дух. Вагітна жінка. Сучасний одяг. Помаранчева квітка. Зашкодити дитині.
Завдання 6. Слова в дужках поставте в потрібній формі.
Одягати кого? (дитина, хворий, чоловік, жінка, дочка).
Надягати що? (сорочка, спідниця, плахта, запаска).
Надівати що? (шапка).
Завдання 7. Від поданих іменників утворіть відмінкові форми множини.
Нитка – нитки, ниток; костюм – костюми, костюмів.
Чобіт, сорочка, шапка, стрічка, барва, кожух, тканина, колір, модель, квітка, дух.
Завдання 8. Прочитайте текст. Зверніть увагу на соціальну, естетичну й захисну функції українського народного костюма.
Український народний костюм
Кожен народ укладає у свій національний одяг чимало майстерності. Український народний костюм милує око барвами, оригінальним оздоб-ленням. Історія українського народного одягу пов’язана з традиціями Київської Русі.
Чоловічий селянський одяг складався з сорочки до колін, а також нешироких штанів. Головним убором була шапка та солом’яний бриль, взуттям – постоли. Узимку селяни надягали кожухи.
Характерною ознакою одягу багатих козаків була сорочка, вишита шовком, сріблом або золотом. Сорочку заправляли в широкі шаровари яскравого кольору. Широкі козацькі шаровари були витіснені сучасними брюками на початку ХХ ст. Багаті козаки носили чоботи з м’якої шкіри.
Селяни самі виготовляли тканини, фарбували їх, шили з них одяг і прикрашали його. Обов’язковим елементом і чоловічого, і жіночого одягу була вишита сорочка-вишиванка. Малюнок вишивки й кольори могли бути різними. 
Наприклад, у вишиванках Середньої Наддніпрянщини переважали чорний та червоний кольори. Сорочки на Волині вишиті червоними, жовтими й помаранчевими нитками, а у вишиванках Буковини переважали чорний, жовтий, червоний та зелений кольори.
До складу жіночого українського одягу вхо-дили спідниця, плахта, запаска, фартух. Заміжні жінки носили очіпок – головний убір у вигляді шапочки. На ноги взували чоботи червоного або чорного кольору. До свого вбрання жінки та дівчата добирали намисто, гудзики, квіти.
Одяг мав захищати людину не лише від холоду, вологи й вітру, а й від злих духів. Фартух захищав живіт жінки; його радили носити вагітним жінкам, щоб ніхто не зміг зашкодити майбутній дитині. Вважали, що вишивка на сорочці захищає душу людини від руйнування, умирання.
Багато елементів українського народного костюма використовують у моделях сучасного одягу.
Завдання 9. Дайте відповіді на запитання.
1. З традиціями якої епохи пов’язана історія українського народного одягу?
2. Які елементи були обов’язковими для чоловічого й жіночого одягу?
3. Які кольори характерні для сорочок різних регіонів України?
4. Які функції мав український національний одяг?
Завдання 10. Складіть простий називний план тексту. Перекажіть текст за планом.
Завдання 11. Розкажіть про особливості національного одягу свого народу.
Завдання 12. Ознайомтеся з українськими народними висловами.
Народився у сорочці. Так кажуть про щасливу людину.
Без сорочки народився. Так кажуть про нещасливу людину.
Чоботи каші просять. Чоботи зносилися, розірвалися.
Залишитися без штанів.Втратити майно, гроші.
Завдання 13. Дайте відповідь на запитання, яке є назвою тексту.
Чому українські чоловіки боялися втратити шапку?
Обов’язковим елементом чоловічого одягу був головний убір. Загубити шапку було поганою прикметою, що означала наближення смерті. За шапкою можна було дізнатися про занятття та становище людини. Хлібороб носив бриль, козак мав шкіряну шапку. Бідняк надівав шапку з недорогого хутра, багатій – дорогу хутряну шапку.
1.4 Українська кухня
Завдання 1. Прочитайте слова. З’ясуйте їхні значення.
Страва, якість, колега, компонент, рецепт, ярмарок, фестиваль, раціон, піст, варення, алкоголь, самогон, горілка, пиво.
Завдання 2. Поясніть значення слів.
Буряк, капуста, квасоля, морква, часник, мед, м’ясо, картопля, сало, огірок, помідор, сир, молоко, борошно, каша, горіх, мак.
Завдання 3. З’ясуйте значення словосполучень.
Екзотична страва. Світова слава. Східні слов’яни. Високі смакові якості. Гостра страва. Калорійна страва.
Завдання 4. Зверніть увагу на назви м’яса різних тварин.
М’ясо свині – свинина, м’ясо барана – баранина, м’ясо корови – яловичина, м’ясо коня – конина, м’ясо курки – курятина.
Завдання 5. Знайдіть антоніми.
Підземний, дозволяти, сприяти, високий, густий, часто, завжди, забороняти, дозвіл, короткий, близький, зима, заборона, східний, низький, рідкий, ніколи, літо, тривалий, надземний, західний, рідко, далекий, заважати.
Завдання 6. Утворіть форму множини іменників чоловічого і жіночого роду.
Шматок, огірок, помідор, сік, людина, ковбаса, котлета, каша, овоч, фрукт, ягода, компот, зв’язок, піст, капуста, напій, вино, пиво, кава, бублик, борошно, пиріг.
Завдання 7. Знайдіть спільнокореневі слова.
Кулінарія, сіль, варити, пекти, смакувати, коханий, сушити, годувальниця, солоний, печений, дім, солити, годувати, варений, печений, сухий, кохати, смак, домашній, кохання, кулінарний.
Завдання 8. До поданих іменників доберіть спільнокореневі прикметники.
Білорусь, Київ, Чернігів, Закарпаття, Крим, Угорщина, Румунія, гуцул, словак, гостинність, марка, фрукт, ягода, овоч, м’ясо, молоко, борошно, смак, світ, алкоголь, якість, харч.
Завдання 9. Прочитайте текст. З’ясуйте особливості української кухні.
Українська кухня
Здавна українська кухня славилася різноманітними стравами й високими смаковими якостями.
„Борщ – усьому голова”, – так кажуть українці про одну з найпопулярніших українських страв, яка здобула справжню світову славу. Існує щонайменше 30 рецептів приготування борщу. Основними компо-нентами цієї страви є вода, м’ясо, буряк, капуста, квасоля, морква, часник, картопля. У кожної господині свій рецепт приготування борщу. Щоб зварити київський борщ, потрібно 20 продуктів, для чернігівського борщу їх потрібно 16. Борщ вважають добрим, якщо ложка в ньому стоїть. Про несмачний, рідкий борщ господині казали: „Таким борщем тільки голову мити!” або „Вимила хазяйка ложки і воду в борщ вилила”.
Сало – продукт, який також став кулінарним символом України. Його різали на шматки й солили. Солоне сало могло зберігатися до двох років. Його завжди брали в дорогу і їли з хлібом, огірками й часником. У різних містах України в наш час проходять фестивалі сала. В Україні встановлено пам’ятники свині – народній годувальниці.
Велику кількісь страв готують українці з молока й сиру: бабки, сирники зі сметаною, молочні супи, кефір, ряжанку.
Українці полюбляють страви з борошна: вареники, млинці, пироги, бублики, добре випечений хліб.
Смачні страви з м’яса: крученики, ковбаси, холодці, котлети. Популярними є страви з картоплі, капусти, різноманітні каші.
Овочі, фрукти, ягоди українці споживають сирими, печеними, вареними. Готують смачні компоти й узвари. Уживають українці мед, мак, горіхи.
Тісні економічні та культурні зв’язки з іншими народами сприяють тому, що сучасні українці вживають страви російської, білоруської кухні, додають до свого раціону все більше екзотичних страв.
У різних регіонах України існують деякі кулінарні особ-ливості. Кухня Закарпаття сформувалася під впливом тих народів, які проживали у цьому багатонаціональному краї. На закарпатську кухню впливали угорська, гуцуль-ська, словацька й румунська. Туристам, які приїжджають на Захід України, смакують го-стрі та калорійні страви закарпатців.
У східних слов’ян тривалий час існувала заборона на вживання в їжу конини. Також заборонялося їсти м’ясо тварин з підземного світу (наприклад, м’ясо змій). Для хри-стиян існують пости, коли заборонено вживати м’ясні та молочні продукти. У піст їли борщ із рибою, пироги з картоплею, капустою або вареники з ягодами.
В українців є традиція заготов-ляти деякі продукти на зиму: сушити ягоди й фрукти, солити капусту, огірки й помідори, готувати солодке фруктове й ягідне варення.
Українці вживають алкогольні напої: горілку, вино, пиво. Дехто віддає перевагу домашньому вину, самогону. Фестивалі та ярмарки вина часто проходять у Закарпатті та в Криму, де виробляють якісні марочні вина. Сучасні українці п’ють каву, чай, какао, різноманітні ягідні та фруктові соки.
Українці – гостинні люди. До свого столу вони запрошують родичів, друзів і колег.
Завдання 10. Поясніть зміст вислову: „Борщ – усьому голова”.
Завдання 11. Поясніть зміст речення:„Сало – кулінарний символ України”.
Завдання 12. Закінчіть речення.
1. Для приготування київського борщу потрібні ...
2. Про несмачний, рідкий борщ українці казали ...
3. Солоне сало могло зберігатися ...
4. В Україні є пам’ятники ...
5. Сирники, кефір, ряжанку готують із ...
6. Млинці, бублики, хліб випікають із ...
7. Ковбаси, котлети, крученики виробляють із ...
8. Із фруктів і ягід українці готують ...
9. У східних слов’ян існувала заборона ...
10. Піст – це ...
11. Фестивалі та ярмарки вина відбуваються в ...
Завдання 13. Дайте відповіді на запитання.
1. Яка українська страва здобула світову славу?
2. Які продукти потрібні для приготування борщу?
3. Як зберігали сало українці? Як його вживали?
4. У якому вигляді українці споживають овочі та фрукти?
5. Чи вживають українці страви інших народів?
6. Які харчові заборони існували й існують в Україні?
7. Які особливості має закарпатська кухня?
8. Які продукти українці заготовляють на зиму? Чому?
9. Чи вживають українці алкогольні напої?
10. Чи вважаєте ви українців гостинними людьми?
Завдання 14. Прочитайте українські прислів’я. Поясніть їхній зміст.
1. Каша – мати наша.
2. Як є борщ і капуста, то хата не пуста.
3. Дешеве м’ясо – поганий борщ.
4. Добрий кухар – найкращий лікар.
5. Погана кухарка і добрі продукти зіпсує.
Завдання 15. Розкажіть про особливості вашої національної кухні.
1.5 Діаманти України
Завдання 1. З’ясуйте значення слів. Запишіть їх.
Злиток кам’яне вугілля
родовище залізна руда
сировина нафта
засіб каолін
бурштин бій, бої
лабрадорит поліпшувати – поліпшити
граніт спричиняти – спричинити
поклад розробляти – розробити
алмаз (діамант) видобувати – видобути
прикраса розвідувати – розвідати
різання
Завдання 2. Доберіть до виділених слів спільнокореневі слова.
Рідкісна краса, мінеральна сировина, канадські українці, житомирські каоліни, кримська гора, коштовні камені, кам’яна сіль, валютний метал, південний район.
Завдання 3. Доберіть антоніми до поданих слів.
Гарний, штучний, спочатку, твердий, високий, хвороба, багато, багатий, веселий, здоровий, основний, південний, захід, пам’ятати.
Завдання 4. Поясніть зміст речень.
Алмаз – чемпіон твердих тіл. Тепер алмаз має десятки професій. Перший штучний алмаз народився в Києві.
Завдання 5. Прочитайте власні назви. Послухайте коментар ви- кладача.
Донбас. Кривий Ріг. Прикарпаття. Житомирщина. Одещина. Київська Русь. Мазепа.
Завдання 6. Прочитайте текст. Поясніть його назву.
Діаманти України
В Україні тисячі родовищ мінеральної сировини. З давніх-давен славиться Україна декоративними лабрадоритами та гранітами. Це будівельні камені рідкісної краси. Лабрадоритові пам’ятники стоять тисячоліттями. Житомирським гранітом облицьовані будинки на Хреща-тику – головній вулиці Києва.
Бурштин – гарний камінь для виготовлення прикрас. Бурштин у народі вважали засобом від багатьох хвороб. У XVIII – ХІХ ст. у Росії, Україні, Польщі в багатих сім’ях няні носили прикраси з бурштину, щоб дитина була весела і здорова. Відомі поклади бурштину на заході України. Хто не знає трагедій, спричинених алмазами Бразилії, Індії, Африки! В Україні кристалики алмазів знайдено біля Дніпропетровська, на Дністрі. Вони жовті, зелені. Перший штучний алмаз народився в Києві, в Інституті надтвердих матеріалів. Алмаз – чемпіон твердих тіл; колись він використовувався лише як прикраса. Тепер алмаз має десятки професій, хоча спочатку ним користувалися лише для різання скла.
В Україні розробляють родовища кам’яного вугілля (Донбас), залізної руди (Кривий Ріг), нафти й газу (Карпати), сірки (Прикарпаття), кам’яної солі (Донбас).
Золото – основний валютний метал. Монети з нього були відомі в Китаї, Індії та Єгипті ще півтори тисячі років тому, а золоті прикраси – за три тисячі років до нашої ери. У південних районах України археологи знайшли багато золотих ре-чей, вироблених ще до нашої ери: посуд, прикраси. У XIV ст. славилися своїми золотими виробами Львів, Київ, Чернігів. Історія України пам’ятає бої за золото. Довго шукали золото Мазепи. У народі казали, що за часів гетьмана його виробляли в деяких містах України.
Народні перекази розповідали: золото видобували в Карпатах ще за часів Київської Русі. Наприкінці ХХ століття розпочалася промислова розробка Мужіївського родовища золота. Перший злиток важив майже 6 кг. Згодом розробку родовища припинили. На сьогодні в Україні розвідано близько 15 родовищ золота. Багато дуже потрібних нам речей неможливо виготовити без білої глини – каоліну. Папір, біла чашка, мило не з’являться без нього. Українська промисловість широко використовує вінницькі каоліни. Ще не всі багатства відкрила людям земля України. Нові відкриття чекають на нас.
Завдання 7. Скорочено запишіть відповіді на запитання.
1. Які райони України багаті на граніт? Де застосовують цей матеріал?
2. Що вам відомо про український бурштин?
3. Чи є в Україні алмази?
4. Де було створено штучні українські алмази?
5. Яка мінеральна сировина є на Вінниччині?
6. Чи є в Україні родовища золота?
Завдання 8. Підготуйте розповідь про підземні багатства України.
Завдання 9. Розкажіть про природні багатства вашої країни.
Завдання 10. Прочитайте текст. Дайте йому назву.
З давніх часів алмаз вважали магічним каменем. Люди вірили, що власник алмаза стає сильним, хоробрим, непереможним. Алмазний порошок вважали смертельною отрутою. Найбільші й найкращі алмази прикрашають корони імператорів Росії, Великобританії, Австро-Угорщини.
Алмази, маса яких перевищує 10 каратів, мають імена: „Зірка Сьєрра-Леоне” (969,8 кар), „Алмаз Перемо-ги” (726 кар), „Лесото Браун” (601 кар), „Африканська зірка” (287 кар).
Карат – міра ваги коштовного каменю, що дорівнює 0,2 грама.
Завдання 11. Дайте відповіді на запитання.
1. У які властивості алмаза вірили давні люди?
2. Де використовували найкращі алмази?
3. Яким алмазам давали імена?
4. Що таке карат?
5. Скільки каратів мають найкращі й найбільші алмази, названі у тексті?
6. Чи вірите ви у силу талісманів, зроблених з коштовного каменю?
7. Яке коштовне каміння є у надрах вашої країни, що з нього виготовляють?
1.6 Софія Київська
Завдання 1. Прочитайте слова. З’ясуйте їхні значення.
Підлога, дах, споруда, храм, собор, офіс, живопис, диво, чудо, перешкода, тріщина, мудрість, намір, (по)грабувати, (з)руйнувати, (по)шкодити, псувати(ся).
Завдання 2. З’ясуйте значення словосполучень.
Пам’ятка архітектури, архітектурний комплекс, спортивний комплекс, фасад будівлі, радянські часи, національний заповідник.
Завдання 3. Уточніть значення слів, якими позначають особу.
Президент, майстер, помічник, посол, багатій.
Завдання 4. Знайдіть антоніми.
Негативно, підземний, заборона, старовинний, створити, заборонити, складний, недбалий, добрий, зруйнувати, знищити, дозволити, сучасний, східний, наземний, позитивно, простий, злий, різні, збудувати, західний, дозвіл, дбайливий, однакові.
Завдання 5. Утворіть словосполучення.
(Держава) документ – державний документ
(Політика) рішення, (культура) центр, (захід) стіна, (архітектура) диво, (бібліотека) книги, (спорт) зал.
Завдання 6. Заповніть таблицю потрібними формами слів.
Відмінок |
- |
- |
- |
- |
Називний |
собор |
споруда |
будівля |
бібліотека |
Родовий |
... |
... |
... |
... |
Давальний |
... |
... |
... |
... |
Знахідний |
... |
... |
... |
... |
Орудний |
... |
... |
... |
... |
Місцевий |
... |
... |
... |
... |
Завдання 7. Утворіть словосполучення.
Ремонтувати що (підлога, споруда, будівля).
Прикрашати чим (картини, твори живопису, малюнки).
Будувати поблизу чого (храм, собор, комплекс, церква, заповідник).
Стати чим (політичний центр, національний заповідник, архітектурне диво).
Завдання 8. Прочитайте текст. Поясніть назву тексту.
Софія Київська
Софійський собор – це пам’ятка історії та архітектури. Унікальний комплекс Софії Київської було споруджено в першій половині ХІ ст.
Назва собору походить від грецького слова „софія” („мудрість”). Складну споруду будували 49 майстрів і близько 100 їхніх помічників.
Софія стала культур-ним і політичним центром Київської Русі. Тут зберігалася перша на Русі бібліотека. Тут підпису-вали важливі державні документи, приймали іно-земних послів.
Софійський собор має такі розміри: довжина – 35 м, ширина – 55 м, висота – 29 м. Окрім собору до архітектурного комплексу належить десяток різних споруд. Стіни Софійського собору прикрашені твора-ми живопису.
Не всі, хто приходив до цього храму, мали добрі наміри. Собор грабували, намагалися пошкодити, зруйнувати. Споруду не один раз відновлювали, ремонтували підлогу й дах, реконструювали західний фасад будівлі.
За радянських часів Софію Київську мали зруйнувати та облаштувати на її місці великий майдан. Але сталося диво: храм не знищили. У незалежній Україні влада заборонила будь-яке будівництво біля Софійського собору. Однак для сучасних багатіїв ця заборона – не завада. Вони побудували біля Софії спортивний комплекс із підземним басейном, офіси. Це негативно вплинуло на старовинну будівлю: на її стінах з’явилися тріщини, почали псуватися настінні картини. З 1994 року собор та 50 архітектурно-історичних пам’яток стали Національним заповідником „Софія Київська”.
Це архітектурне диво України потребує дбайливого ставлення й захисту.
Завдання 9. Дайте відповіді на запитання.
1. Коли було споруджено Софійський собор?
2. Які назви має ця споруда?
3. Чому Софію Київську здавна вважали культурним і політичним центром Київської Русі?
4. Які розміри має собор?
5. Чому Софію Київську вважають архітектурним комплексом?
6. Чи були загрози існуванню храму?
7. Хто порушив заборону на будівництво будь-яких споруд поблизу собору?
8. Як українці намагалися зберегти храм?
9. Чому Софію Київську називають архітектурним дивом України?
10. Що вам відомо про сім чудес давнього світу?
11. Які чудеса новітньої світової архітектури ви можете назвати?
12. Які споруди Вінничини подобаються вам? Опишіть їх.
Завдання 10. Підготуйте розповідь про одну з архітектурних пам’яток світової архітектури за планом.
План
1. Час спорудження архітектурної пам’ятки.
2. Місцезнаходження споруди (будівлі).
3. Форма, розміри, оздоблення споруди (будівлі).
4. Призначення споруди (будівлі).
Завдання 11. Підготуйте текст екскурсії своєю країною, проведіть її для однокурсників. Розповідаючи про визначні місця своєї країни, використовуйте фотографії, листівки, географічні карти, відеоролики.
Завдання 12. Прочитайте текст. Поділіть його на частини. Дайте назву кожній частині тексту.
Софія
Головну церкву Київської Русі назвали Софією (sophia – “мудрість”). У XIV ст. Софією називали столицю Болгарського царства. У VI ст. там з’явилася церква Святої Софії. А в Константинополі першу церкву Святої Софії було збудовано в IV ст. Не один раз її спалювали. На місці спаленої церкви імператор Візантії Юстиніан вирішив спорудити величний храм. Будівельні роботи розпочали 533 року. Церкву зводили 10 000 робітників. Будівельники використовували найдорожчі матеріали: золото, коштовне каміння, слонову кістку, срібло. Про багатства собору сучасники створю-вали легенди. Храм Святої Софії відновлювали після землетрусів і пожеж. 1935 року за рішенням президента Туреччини Кемаля Ататюрка Свята Софія стала музеєм. Це восьме диво світу прагнуть подивитися туристи з різних країн.
У російському місті Новоград Софійський собор було зведено під впливом Софії Київської 1052 року. Будували Софію Новгородську 7 років. Матеріалами для храму стали природний камінь, цегла, метали – мідь і свинець. Стіни храму прикрасили зображення Ісуса Христа, Софії, Божої Матері.
Жіноче ім’я Софія не належить до найпопулярніших імен. Софійка, Соня, Сонечка, Зося, Зосенька, Софа – такі ніжні форми має це ім’я. Сучасні Софії пишаються тим, що їхнє ім’я прославили такі видатні жінки: математик Ковалевська, політична діячка Перовська, співачка Ротару, педагог Русова...
Завдання 13. Дайте відповідь на запитання.
1. Які храми назвали ім’ям Святої Софії?
2. У яких містах були збудовані храми Святої Софії? Які особливості мають ці храми?
3. Яке значення має ім’я Софія?
1.7 Києво-Печерська Лавра
Завдання 1. Прочитайте слова, з’ясуйте їхні значення.
Монастир, лавра, церква, собор, чудо, диво, печера, глибина, монах, діяч, майстер, рай, гріх, вогонь, книгодрукування, друкарня, прикраса, дорогоцінність, померлий, (по)ховати.
Завдання 2. З’ясуйте значення словосполучень.
Декоративне мистецтво. Історико-культурний заповідник. Кам’яне чудо. Потрапити в рай. Пробачити гріхи.
Завдання 3. Знайдіть антоніми.
Створювати, найбільший, рай, будувати, знищувати, почати, ворог, нападати, багато, друг, пекло, мало, захищати, перший, найменший, руйнувати, закінчити, народитися, останній, померти.
Завдання 4. Утворіть словосполучення.
(Метал) виріб – металевий виріб
(Театр) мистецтво, (музика) твір, (народ) майстри, (золото) вироби, (срібло) прикраса, (історія) праці, (церква) література, (культура) заповідник, (камінь) диво, (монастир) печери.
Завдання 5. Прочитайте словосполучення з числівниками.
До ХХ ст., 1051 року, близько 500 м, завширшки 1 – 1,3 м, 10 – 12 оС, майже 2 м, з ХІІ ст., у XVI – XVII ст.
Завдання 6. Заповніть таблицю потрібними формами дієслів.
Я |
потраплю |
побачу |
Ти |
... |
... |
Він, вона |
... |
... |
Ми |
... |
... |
Ви |
... |
... |
Вони |
... |
... |
Завдання 7. Прочитайте текст.
Києво-Печерська лавра
Києво-Печерська лавра – це історико-культурний заповідник. Це кам’яне чудо створювалося протягом дев’яти століть – від часів Київської Русі до ХХ ст. включно. Лавра була заснована 1051 року.
Місцем заснування Печерського монастиря стали печери, у яких осели-лися перші монахи. Печери являють собою підземні коридори з 
церквами. Вони завдовжки 500 метрів, за-ввишки 2 м, завширшки 1 – 1,3 м. Температура в них 10 – 12 оС і влітку, і взимку. Печери викопані на глибині 5 – 20 м від поверхні землі. Люди вірили: якщо помер-лого поховати у лаврі, він обов’язково потрапить у рай, Бог пробачить усі його гріхи.
З ХІІ ст. у Києво-Печерській лаврі збереглася лише одна церква. На лавру протягом усієї історії її існування багато разів напа-дали вороги, руй-нували споруди, знищували їх вог-нем.
У лаврі 108 кам’яних споруд. В Успенсму со-борі здавна хова-ли видатних діячів.
На території Києво-Печерської лаври діють:
- Державний музей книги і книгодрукува-ння України. У XVI – XVII ст. монастир став
центром друкування. Тут почала працювати
друкарня, яка була першою у Києві і однією з перших в Україні. Тут друкували церковну літературу, календарі, історичні праці;
- Музей історичних дорогоцінностей України. Тут ви побачите вироби зі срібла й золота, чудові художні витвори українських майстрів;
- Музей українського народного декоративного мистецтва, який містить зразки посуду, тканин, прикрас;
- Музей театрального, музичного і кіномистецтва України.
Завдання 8. Замість крапок поставте потрібні слова.
1. Києво-Печерську лавру створювали протягом ... століть.
2. Перші ... оселилися в печерах.
3. Печери – це підземні ... .
4. У Києво-Печерському монастирі почала працювати одна з найбільших ... України.
5. У Музеї українського народного декоративного мистецтва ви побачите ... посуду.
Завдання 9. Дайте відповіді на запитання.
1. Коли був заснований Києво-Печерський монастир?
2. Чому Києво-Печерську лавру називають кам’яним дивом?
3. Що являють собою монастирські печери?
4. Кого ховали у лаврі? Чому?
5. Чи збереглися будівлі ХІІ ст. у комплексі монастиря?
6. Скільки споруд має сучасний комплекс Києво-Печерського монастиря?
7. Чи живуть у монастирі монахи?
8. Які музеї працюють у приміщеннях монастиря?
9. Що можуть побачити екскурсанти в залах музеїв?
Завдання 10. Підготуйте розповідь про найбільші релігійні центри світу.
Завдання 11. Розкажіть про релігійні центри своєї країни.
Завдання 12. Розкажіть, де розташовані найбільші християнські храми Вінниці. Які храми відвідуєте ви та ваші друзі?
Завдання 13. Назвіть країни, які уславилися цими пам’ятками культури.
Храм Айя-Софія, Зал Великого Будди, Софія Київська, Пізанська вежа, Московський Кремль, Колізей, Тадж-Махал, Версаль, Ейфелева вежа, статуя Свободи, статуя Христа Спасителя в Ріо-де-Жанейро, піраміда Хеопса, Лувр, Ермітаж, Метрополітен-музей, музей Прадо.
1.8 Новорічне свято
Завдання 1. Прочитайте та запишіть слова. З’ясуйте їхні значення.
Дзвін прикраса фонтан
відпочинок гілка страва
ярмарок стрибок змагання
ялинка кулька персик
Різдво бамбук петарда
Сосна доба слива
Завдання 2. Знайдіть антоніми, запишіть їх парами.
Зустрічати, різні, любов, старий, ніч, вечір, ненависть, починатися, сумний, завжди, проводжати, однакові, новий, день, веселий, закінчува-тися, ранок, сум, хвороба, ніколи, здоров’я, радість.
Завдання 3. Утворіть словосполучення (прикметник + іменник).
Новорічний, весняний, старий, чистий, світлий, веселий, зимовий, сільськогосподарські.
Довідковий матеріал: дорога, трава, речі, вода, робота, свято, страва, ніч, ігри, посуд, меблі.
Завдання 4. Від поданих іменників утворіть прикметники.
І. Січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень.
ІІ. Японія, Куба, Лондон, Італія, В’єтнам, Ефіопія, Росія.
Завдання 5. Прочитайте текст. Складіть простий номінативний план тексту.
Новорічне свято
Зустріч Нового року – одне з найулюбленіших свят і дорослих, і дітей. У різних країнах це свято зустрічають по-різному.
У Японії Новий рік святкують цілий тиждень. Сто вісім ударів дзвону повідомляють про прихід Нового року. У будинках ставлять новорічне дерево, а двері прикрашають гілками сосни, бамбука та сливи. Сосна – символ довголіття, бамбук – вірності, слива – любові до життя.
У Лондоні на новорічне свято ви можете піти на Трафальгарську площу і скупатися у фонтані.
В Італії у новорічну ніч треба обережно ходити по вулицях, тому що існує звичай викидати з вікон та балконів старі речі, посуд і навіть меблі.
А на Кубі в Новий рік рівно опівночі з’їдають по одній виноградині під кожний удар годинника.
Навруз – афганський Новий рік. Його святкують 21 березня, коли починаються сільськогосподарські роботи. У цей день відкривають веселі ярмарки, на яких співають і танцюють артисти.
Новий рік у В’єтнамі – дуже веселе свято. У цей день у кожній родині обов’язково повинні бути гілки персико-вого дерева. О 24-й годині діти починають стріляти петардами.
В Ефіопії Новий рік настає 11 вересня, коли закінчуються дощі і починається збирання врожаю. У новорічну ніч влаштовують веселі ігри, гуляння, а також сміливі змагання зі стрибків через вогонь.
Новий рік в Україні – найвеселіше свято. Дорослі та діти прикрашають ялинку, танцюють і співають біля неї. Дід Мороз, Снігуронька, подарунки, святкова вечеря стали традицією.
14 січня українці святкують старий Новий рік, тобто Новий рік за старим стилем. Православна церква в Україні живе за юліанським календарем, хоча вся країна давно послуговується григоріанським календарем. Різниця між григоріанським і юліанським календарем становить 13 діб. У Щедрий вечір молодь співає веселих пісень, ходить по хатах, вітає господарів, а за це отримує подарунки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Завдання 6. Дайте відповіді на запитання.
- Про новорічні традиції яких країн ви дізналися?
- Чи всюди святкують Новий рік у січні? Наведіть приклади.
- Що спільного в новорічних традиціях різних країн?
- Традиції яких країн зацікавили вас найбільше?
Завдання 7. Використайте подані речення в тексті новорічної листівки. Привітайте зі святом батьків та друзів.
Зичу тобі всього найкращого!
Зичу успіху!
Від усієї душі вітаю ...
Прийміть, будь ласка, мої щирі (сердечні, палкі) привітання з ...
Вітаю вас (тебе) з ...
Зичу вам здоров’я, щастя, успіхів ...
Зичу вам приємно провести свято!
Дозвольте привітати вас від імені ...
Завдання 8. Розкажіть, як зустрічають Новий рік у вашій країні.
Завдання 9. Прочитайте текст. Перекажіть його зміст.
Ялинка
Звичай ставити в оселі ялинку на Різдво пов’язаний з ім’ям святого Боніфація. Прикрашати ялинку почали в Німеччині та деяких протестантських країнах. У Російській імперії цю традицію запровадив Петро І. Він переніс початок року з 1 вересня на 1 січня 1700 р. та наказав у цей день прикрасити домівки гілками сосни. Спочатку ялинки ставили тільки петербурзькі німці, згодом цей звичай став загальним.
У перші роки радянської влади ставити різдвяну ялинку стало небезпечно. Лише з 1935 року громадянам СРСР дозволили прикрашати новорічними ялинками школи та інші дитячі заклади, житлові приміщення. Замість віфлеємської зірки на ялинках стали прикріплювати п’ятикутну зірку – один із символів Радянського Союзу.
1.9 Різдво
Завдання 1. Прочитайте слова, з’ясуйте їхні значення.
Борг, худоба, зерно, пшениця, рис, горіх, мед, родзинка, мак, узвар, гриб, вареник, голубець, ласощі, душа, крига, розвага, християнин, родич, господар, померлий, знайомий, наречений.
Завдання 2. Прочитайте слова та словосполучення. Послухайте коментар викладача.
Різдво, Свят-вечір, Ісус Христос, Син Божий, святки, Водохреще, Йордань, 12 апостолів, нечиста сила, свята (освячена) вода, ворожіння, черевик, обручка, колядувати, служба в церкві.
Завдання 3. Знайдіть антоніми.
Запалювати, допомагати, зранку, дозволений, з’являтися, дозволено, забувати, уночі, починати, життя, помиритися, заборонений, осінь, народжений, звечора, посваритися, згадувати, загальний, уранці, закінчувати, померлий, захворіти, заборонено, удень, святковий, окремий, веселий, увечері, гасити, одужати, заважати, сумний, буденний, весна, смерть, зникати.
Завдання 4. Поясніть зміст речень.
Сонце сідає. Тепер уже можна сідати за стіл. Молодь ходить по хатах. Цього року дівчина вийде заміж. Під час ворожіння дівчата намагалися заглянути в майбутнє.
Завдання 5. Від поданих дієслів утворіть іменники.
Святкувати – святкування, поширити – поширення.
Народити, приготувати, примирити, пригощати, читати, вживати, прикрашати, фарбувати, освячувати, використати, закінчити, очікувати.
Завдання 6. Утворіть словосполучення.
(Свято) вечеря – свята вечеря.
(Вечір) зірка, (молоко) продукт, (м’ясо) страва, (сім’я) свято, (Різдво) колядки, (смак) ласощі, (річка) вода, (крига) хрест, (золото) обручка, (будні) життя.
Завдання 7. Прочитайте текст. Зверніть увагу на особливості зимових релігійних свят в Україні.
Різдво
Дніпро обняв дзвінкі Карпати,
а в хаті вже – кутя і сіно.
Дозвольте заколядувати:
З Різдвом Христовим, Україно!
Й. Струцюк
Різдво – це свято народження Сина Божого – Ісуса Христа. 6-го січня зранку починають готуватися до Свят-вечора. Будь-яка робота, крім приготування страв, у цей день заборонена. Люди впродовж дня на-магаються віддати всі свої борги, помиритися з тими людьми, з якими колись посварилися.
Коли сідає сонце, з’являється на небі перша зірка. Тепер уже можна сідати за стіл. Пригощають худобу, щоб не хворіла й добре плодилася. Біля столу господар читає молитву. На столі має бути 12 страв – на честь 12 апостолів. Заборонено вживати в цей час м’ясні й
молочні продукти та яйця. Обов’язково на столі має бути кутя – основна страва. Її готували із зерна пшениці або рису, додавали горіхи, мед, родзинки, цукор, мак. Сім’я згадує померлих родичів. Вважають, що саме в цей час душі померлих мають прийти до хати, тому для них ставлять на ніч страви та кладуть ложки. Окрім куті, українці їдять борщ із грибами, вареники, голубці, рибу, мед, п’ють узвар.
Ввечері 6 січня хлопці та дівчата ходять по хатах, співають колядки. За це отримують ласощі та гроші від господарів.
Християни відвідують службу в церкві, ходять у гості до родичів і знайомих. У свято Різдва християни вітають один одного словами: „Христос народився!” – „Славімо Його!”. З початком Різдва можна вживати м’ясні та молочні продукти.
На цьому святки не закінчуються. Вони тривають до Водохреща (19 січня). Свято Водохреща (Йордані) відзначають на воді. У кризі вирубують хрест, фарбують його у червоний колір, прикрашають і ставлять на помітному місці. Священик читає молитву. Воду з річки, яку освятили, люди несуть додому, використовують для лікування. Молодь влаштовує свято на воді, найсміливіші купаються.
Розвагою для незаміжніх дівчат у цей час є ворожіння. Дівчата збираються в окремій кімнаті ввечері або вночі, запалюють свічки... Вони хочуть знати, чи вийдуть заміж цього року, хто буде нареченим, яким буде майбутній чоловік, як його зватимуть тощо. Є багато способів ворожіння. Заглянути у майбутнє дівчатам допомагає нечиста сила і спеціально підготовлені для ворожіння предмети: дзеркало, черевик, обручка, гроші та ін. Коли веселі святки закінчуються, українці повертаються до буденного життя, очікуючи приходу весни.
Завдання 8. Оберіть правильний варіант закінчення речень.
1. Свято Водохреща відзначають ... .
а) 7 січня?
б) 14 січня,
в) 19 січня.
2. Крижаний хрест на березі річки фарбують у ... .
а) зелений колір,
б) червоний колір,
в) синій колір.
3. На столі у Свят-вечір обов’язково має бути ... .
а) курка,
б) ковбаса,
в) кутя.
4. На свято Водохреща люди ... .
а) катаються на лижах,
б) купаються в річці,
в) співають колядки.
5. Ворожать дівчата ... .
а) уранці,
б) удень,
в) увечері.
6. Святки – це ... .
а) святковий час від Різдва до Водохреща,
б) свято народження Ісуса Христа,
в) свято Водохреща.
Завдання 9. Дайте відповіді на запитання.
1. Яке свято відзначають православні християни 7 січня?
2. Коли святкують Різдво католики?
3. Як готуються українці до Різдва?
4. Коли сім’я сідає за стіл у Свят-вечір?
5. Чому українці пригощають святковими стравами свою худобу?
6. Скільки страв має бути на столі у Свят-вечір?
7. Яка страва є головною на святковому столі?
8. Які харчові заборони діють до Різдва Христова?
9. Як українці спілкуються з душами своїх померлих родичів?
10. Як українці вітаються один з одним у Різдвяне свято?
11. Яке свято відзначають українці в ніч проти 14 січня?
12. Де і коли відбувається свято Водохреща?
13. Чому свято Водохреща називають Йорданню?
14. Як відбувається святкування Водохреща?
15. Що таке ворожіння?
16. Чи беруть участь у ворожінні хлопці? Заміжні жінки? Батьки неодруженої молоді?
17. Як відбувається ворожіння? Чи вірите ви в силу і правдивість ворожінь? Чи доводилося вам колись ворожити?
Завдання 10. Випишіть із тексту опорні слова та словосполучення. Розкажіть про українські святки, користуючись цими словами.
Завдання 11. Розкажіть про святкування Різдва у вашій країні.
Завдання 12. Прочитайте текст святкової пісні. Поясніть про які свята йдеться у ньому.
Застеляйте столи та все килимами,
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Бо прийдуть до тебе три праздники в гості:
А що перший праздник – Рождество Христове,
А що другий праздник – святого Василя,
А що третій праздниик – святого Водохреща...
1.10 Великдень
Завдання 1. Прочитайте слова і словосполучення, з’ясуйте їхні значення. Прослухайте коментар викладача.
Великдень, Христове Воскресіння, Великий піст, Вербна неділя, Велика неділя, Чистий четвер, Поливальний понеділок, Світлий тиждень.
Завдання 2. З’ясуйте, що означають вислови: „Христос воскрес!” та „Воістину воскрес!”.
Завдання 3. Прочитайте слова та з’ясуйте їхні значення.
Всеношна, паска, провина, писанка, крашанка, розписувати, верба, фарбувати, христосуватися, рухомий, лушпиння, гілка.
Завдання 4. Знайдіть антоніми.
Частіше, перший, дужий, найменший, хворий, близький, багато, помирати, наступний, друг, ніхто, найбільший, рідше, останній, працювати, веселитися, починатися, слабкий, далекий, мало, усе, усі, воскресати, попередній, очищення, ворог, відпочивати, закінчуватися, ніщо, забруднення, сумувати.
Завдання 5. Прочитайте текст „Великдень”. За змістом поділіть його на частини. Кожній частині тексту дайте назву.
Великдень
Великдень (Христове Воскресіння, Пасха) – найбільше й найцікавіше свято для християн. Це свято частіше припадає на квітень, відзначають його в неділю.
Після Різдва починаються М’ясниці, за ними настає Великий піст, який триває сім тижнів. На останньому тижні Великого посту святкують Вербну неділю: у церкві освячують вербові гілки, і люди несуть їх додому. Батьки символічно „били” дітей, приказуючи:
Не я б’ю, верба б’є,
Через тиждень – Великдень.
Будь дужий, як вода,
А багатий, як земля!
Важливим для християн є Великий четвер – Чистий четвер. Усе в хаті прибирали, милися. Велика п’ятниця – суворий піст, їдять лише хліб та п’ють воду. Протягом останнього тижня матері готували смачні паски, фарбували яйця, малювали писанки. Напередодні Великодньої неділі в церквах відправляють всеношну, святять паски та інші страви. Після цього люди вітаються такими словами: „Христос воскрес!” – „Воістину воскрес!”. Тричі цілують один одного. На святковому сніданку присутня вся родина. На столі – страви з м’яса та овочів, сало та ін.
Наступний день називають Поливальним понеділком. Хлопці та дівчата обливали один одного водою, жартували. Цей обряд символізує очищення. Здавна люди вірили, що вода надає людині сил.
Люди веселилися й обов’язково вибачали один одному провини. У цей день треба вітатися навіть з ворогом. Тиждень по Великодню – Світлий.
В українців існує цікавий звичай розписувати курячі яйця. Це дуже давня традиція. Яйце – символ життя. Ще до християнства люди малювали на поверхні яйця геометричні, росли-нні або тваринні сюжети. Писанки в їжу не споживали. Крім писанок, до свят фарбували крашанки. Най-частіше яйця фарбували настоєм лушпиння цибулі. Писанки та крашанки виготовляють дівчата або жінки напередодні Великодня. Їх дарують коханим, близьким людям та гостям. Такий подарунок – ознака поваги й любові.
У канадському місті Вегревілі, де мешкає багато українців, за проектом художника Павла Цимбалюка створено двадцяти-метровий пам’ятник українській писанці, що за розміром дорів-нює триповерховому будинку. Це одне з чудес світу. У Карпа-тах, в місті Коломия, створено Музей пи-санки.
Завдання 6. Дайте відповіді на запитання.
1. Чому Великоднє свято є найважливішим для християн?
2. Коли святкують Великдень?
3. Що відбувається у Вербну неділю?
4. Що українці роблять у Чистий четвер?
5. Які заборони діють у Велику п’ятницю?
6. Що відбувається в церкві напередодні Великодня?
7. Як вітаються українці у Великдень?
8. Що їдять українці у Великдень?
9. Як називають понеділок Світлого Тижня? Чому?
10. Чим писанки відрізняються від крашанок?
11. Коли розмальовують писанки й фарбують крашанки?
12. Де працює Музей писанки?
13. Де встановлено пам’ятник у вигляді писанки?
Завдання 7. Перекажіть текст за планом.
План
1. М’ясниці й великий піст.
2. Вербна неділя.
3. Підготовка до свята.
4. Святкування Великодня.
5. Поливальний понеділок.
6. Світлий тиждень.
7. Крашанки й писанки.
Завдання 8. Розкажіть про релігійні свята вашої країни. Опишіть предмети, які використовують у святкові дні.
Завдання 9. Прочитайте легенду про писанку. Перекажіть її.
“Христос воскрес !” – сказала Марія-Магдалина й подала імператору Тіберію яйце. „З мертвих ніхто воскреснути не може, – відповів правитель Риму. – Цього не може бути. Радше яйце почервоніє, ніж я повірю у воскресіння”. Тільки-но вимовив Тіберій ці слова, біле яйце стало яскраво-червоним. Так оповідає давня легенда. З того часу з’явилася традиція розписувати пасхальні яйця.
