Запропонований кураторам методичний посібник є, певною мірою, узагальненим досвідом одного з напрямів виховної роботи, який цілеспрямовано відбудовувався впродовж більш ніж 16-ти років (1992 – 2008) шляхами поєднання зусиль адміністрації та індивідуального педагогічного досвіду у Вінницькому національному технічному університеті.

До написання посібника нас спонукала не тільки закономірна творча потреба аналізу та підведення підсумків значного етапу педагогічної діяльності, але і одна з тез, яка стверджувально зафіксована в програмному документі МОНУ, підготовленому науковцями Академії педагогічних наук України “Національна доповідь щодо вступу України в Болонський процес”. В доповіді наголошується: “Необхідність подальшої модернізації системи вищої освіти в Україні, її удосконалення й підвищення рівня якості є найважливішою для неї соціокультурною проблемою. Це значною мірою обумовлюється процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини, її соціалізації та саморегуляції у європейському просторі” [27, c. 29 – 30].

Безсумнівно, основне завдання університету – це навчання, але незаперечною є думка про те, що основна місія університету полягає в тому, щоб навчити людину-спеціаліста повноцінно жити не тільки в просторі обраної професії, а й у великому, багатовимірному, соціокультурному просторі держави, Європи, Світу. В цьому контексті ми і розглядаємо кураторську діяльність, яка є важливою складовою навчально-виховного процесу.

Набутий нами досвід – результат багаторічної роботи (1992 – 2008 рр.) з впровадження концептуальних засад “Системи виховної роботи у ВНТУ”, поступової реалізації теоретико-методичних положень і рекомендацій, що надавались кураторам. Варто наголосити: наш досвід, що постійно розвивався в процесі взаємовпливу різних кураторських методик; збагачувався під час проведення науково-практичних конференцій, кураторських семінарів, методичних зустрічей, тренінгів тощо; систематично аналізувався при розгляді здобутків та прорахунків та під час регулярних звітів кураторів, – це результат ефективної співпраці адміністрації університету з інститутом кураторів.

Сповідаючи принцип синергізму, ми під час підготовки посібника поєднали різні варіанти методик та принципів кураторської роботи, які, на наш погляд, були найбільш оптимальними в тих чи інших ситуаціях, які спрацьовували і використовувались кураторами різних поколінь з різним педагогічним досвідом. І з року в рік, поступово збільшуючи коло ефективно працюючих кураторів, ми дійшли висновку, що кураторська робота, яка, безперечно, має певний алгоритм, однак не може бути скута однією схемою. Діяльність куратора завжди унікальна не тільки з точки зору особистості куратора, але й неповторності кожної окремої групи (її складу, можливостей, потреб, потенціалу тощо) і безупинної плинності часу. Кожен новий навчальний рік не схожий на попередній, тому в кожному конкретному випадку робота куратора здійснюється за неповторним сценарієм. Але кураторство як патерналізм має в сукупності своїх сценаріїв багато спільного базового. Варіативна розмаїтість, яку ми поєднали в блоки різних видів і форм кураторської роботи, не є надуманою, штучною, вона віддзеркалює реалії життя і живої натхненної праці, що стає можливою завдяки співпраці, взаєморозумінню, взаємодії всіх структурних підрозділів університету (інституту, факультету) та всіх взаємопов’язаних ланок виховної роботи.

Безперечно, проблема діяльності куратора академічної групи не є новою. В сучасній психологічній та педагогічній літературі цьому питанню приділяється певна увага. Це наукові пошуки І. Авдєєвої [1], С. Вітвицької [9], О. Дубасенюк [15], Л. Дябел [16], П. Іваницької [17], С. Романова [30], І. Соколова [31], М. Соловей [11; 33] та ін. Проте сучасні вимоги до навчально-виховного процесу, набуття куратором статусу головного фігуранта в реалізації програм виховної роботи потребують не тільки посилення  психологічних і педагогічних досліджень у цій сфері, але й вивчення та аналізу певного практичного досвіду.

Сподіваємось, що запропонований посібник допоможе кураторам академічних груп в їх практичній роботі та при побудові власного сценарію.

Перший розділ посібника присвячений дослідженню теоретичних аспектів виховної роботи кураторів академічних груп як важливого компонента системи виховної роботи вищого навчального закладу.

У другому розділі даються  методичні поради кураторам з організації виховної роботи у студентській групі, розглядаються теоретичні та практичні аспекти роботи кураторів щодо адаптації студентів до умов навчально-виховного процесу. Значну увагу автори приділяють питанню організації психологічного супроводу роботи кураторів.

Для вирішення проблем підвищення загальнокультурного рівня студентської молоді кураторам допоможуть інформативно-просвітницькі матеріали, які наводяться  у третьому розділі. 

Правові та нормативні засади організації виховної роботи викладені у додатках.

Наш читач зможе отримати відповідь на питання, що являє собою система виховної роботи вищого навчального закладу, розроблена на основі  теоретичних пошуків та практичного досвіду виховної роботи у Вінницькому національному технічному університеті, яка була підпорядкована потребі вийти за межі завдань підготовки вузького спеціаліста і сформувати спеціаліста як суб’єкта культури, який здатний адекватно реагувати на соціокультурні виклики часу і брати активну участь в процесах культуротворення. Він матиме змогу переконатися в тому, що діяльність інституту кураторів студентських академічних груп є важливою структурною ланкою у системі виховної роботи вищого навчального закладу. Куратори груп знайдуть в даному посібнику рекомендації з організації виховної роботи в студентській академічній групі. Особлива увага акцентується на проблемах: планування виховної роботи, організації та змісту кураторських годин; адаптації студентів до умов вищого навчального закладу; організації психологічного супроводу роботи кураторів, критеріїв оцінювання роботи кураторів. В посібнику викладені методичні матеріали, які, на думку авторів, дадуть можливість покращити ефективність як психологічного супроводу, так і організації виховної роботи куратора загалом.

Психологічні, педагогічні та соціологічні дослідження роботи кураторів дали можливість усвідомити цей напрям виховної роботи як такий, що найбільшою мірою відповідає гуманістичній місії освіти.

Автори висловлюють вдячність колегам за допомогу, що була надана при написанні навчального посібника, зокрема: науковому керівнику Лабораторії соціологічних досліджень, доценту А. В. Слободянюку, доцентам Ю. В. Мокіній, А. І. Теклюку, заступнику директора НТБ ВНТУ Н. П. Банковій, зав. клубом К. В. Федоренко, методистам ЦКіВС Л. Р. Мишанській, Н. Г. Ніколенко, старшому викладачу Л. І. Волхонській.