2.1.5. Оцінювання роботи кураторів академгруп
Критерії оцінювання  рівнів ефективності виховного процесу

Критеріями ефективності управління системою виховної роботи на рівні куратора академічної групи є:

  • рівень вихованості майбутніх спеціалістів;
  • активність,  згуртованість  групи,  суспільно-корисний  харак­тер діяльності групи;
  • стабільний режим роботи академічної групи, відсутність серйозних випадків порушень трудової та навчальної дисципліни студентами;
  • позитивна мотивація навчально-виховної діяльності студентів, що виявляється у навчально-пізнавальній, науково-дослідній, інших видах діяльності;
  • мікроклімат у групі, що сприяє самореалізації особистості кожного студента; різноманітність форм виховної позааудиторної роботи, що сприяє самореалізації особистості кожного студента;
  • діяльність студентського самоврядування у групі;
  • участь групи у загальноуніверситетських заходах;
  • сприятливі умови проходження адаптаційного періоду студентами 1-го курсу;
  • набуття студентами досвіду соціальної поведінки.

Результатом виховної діяльності куратора має бути достатній рівень вихованості студентів. Під вихованістю у педагогічному розумінні мають на увазі комплексну властивість особистості, яка характеризується наявністю і рівнем сформованості у неї суспільно значущих якостей, що відображають мету виховання.

Оцінювання роботи кураторів академгруп базується на розроблених в університеті Напрямках роботи кураторів.

Напрямки роботи кураторів є основою для розробленої Мокіною Ю. В. під керівництвом д.т.н., професора, академіка АПНУ Мокіна Б. І. “Методики експертного оцінювання результатів діяльності кураторів академгруп вищого навчального закладу” (2005) [23].

Першим кроком експертного оцінювання є збір необхідної інформації, тобто інформації про результати діяльності всіх кураторів академгруп вищого навчального закладу.

Другим кроком є створення у Microsoft Excel електронної таблиці “Куратори академгруп”, яка міститиме перелік усіх кураторів та назв академгруп, якими опікуються ці куратори.

Третім кроком методики є безпосередньо експертне оцінювання діяльності куратора академгруп. Проведення експертного оцінювання кураторів академгруп пропонуємо здійснювати на трьох рівнях:

  • оцінювання діяльності куратора студентами академгрупи, якою опікується цей куратор;
  • оцінювання діяльності куратора заступником декана з виховної роботи факультету, до якого належить академгрупа, що нею цей куратор опікується;
  • оцінювання діяльності куратора академгрупи заступником проректора з виховної роботи ВНЗ.
Порядок проведення експертного оцінювання

Формується експертна комісія, в яку входитимуть не менше трьох експертів (рекомендована кількість членів експертної комісії – три експерти). Згідно з запропонованими рівнями оцінювання до складу експертної комісії рекомендується ввести заступника проректора з виховної роботи (голова комісії), заступника декана факультету, до складу якого входить група куратора, чия робота оцінюється, та студентів академгрупи, якою опікується зазначений куратор. При цьому студенти груп оцінюватимуть лише діяльність свого куратора, заступник декана з виховної роботи – діяльність кураторів груп, що входять до складу його факультету, а проректор з виховної роботи оцінюватиме діяльність усіх кураторів ВНЗ. Таким чином, в одному ВНЗ кількість комісій, які оцінюватимуть діяльність кураторів, дорвнюватиме кількості кураторів студентських груп. А результати експертного оцінювання та встановлення розмірів надбавок до посадових окладів кураторам академгруп будуть затверджуватися проректором з виховної роботи ВНЗ.

Експертам необхідно оцінити діяльність всіх кураторів академгруп кожного факультету за рекомендованими критеріями (приклад):

  • рівень успішності студентів академгрупи, якою опікується певний куратор;
  • рівень відвідування занять студентами академгрупи, якою опікується певний куратор;
  • рівень дотримання студентами академгрупи правил поведінки на заняттях й у гуртожитку та чинного законодавства України;
  • рівень участі студентів групи у наукових, культурних, спортивних та громадських заходах;
  • рівень співпраці куратора академгрупи із представниками студентського самоврядування, тобто виставити кожному куратору за кожним критерієм одну з п’яти нечітких оцінок:
  • дуже низька (ДН)
  • низька (Н);
  • нижче середньої (НС);
  • середня (С);
  • вище середньої (ВС);
  • висока (В);
  • дуже висока (ДВ).

При цьому критерії оцінювання та вагомість кожного з них можуть бути встановлені самостійно керівництвом ВНЗ.

Далі – за допомогою спеціально розробленої комп’ютерної програми – визначаються інтегральні оцінки для кожного куратора академгрупи, які враховують вагу кожного критерію. Ці інтегральні оцінки заносяться до електронної таблиці “Куратори академгруп”.

Четвертим кроком є визначення найвищого рейтингу серед усіх кураторів академгруп. Цей рейтинг при розрахунку надбавок за кураторську роботу береться за базовий. Розміри надбавок для решти кураторів визначаються за формулою.  

Розрахунок ефективності діяльності кураторів академгруп та встановлення розмірів надбавок до їх посадових окладів за даний вид робіт здійснюється кожного триместру (семестру) і враховує лише результати навчально-методичної діяльності попереднього триместру (семестру). Це стимулює куратора академгрупи ВНЗ не зупинятися на досягнутому та протягом кожного триместру (семестру) плідно виконувати свої обов’язки і активно співпрацювати зі студентами академгрупи, якою він опікується.