В усіх аспектах роботи куратора академічної групи є психологічна складова.

Як ми вже зазначали, важливою психологічною проблемою, вирішення якої потребує від куратора певних знань і зусиль, є та, що студенти молодших курсів, особливо першого, знаходяться в ситуації адаптації. Їм необхідно пристосуватись до нових форм навчального процесу, нових засобів отримання та опрацювання значно більших, ніж у школі, обсягів інформації, звикнути до нового і більш широкого кола спілкування, навчитися ефективно взаємодіяти як з одногрупниками, так і з викладачами. Для деяких з них вступ до вищого навчального закладу пов’язаний також зі зміною місця проживання, необхідністю пристосовуватися до нових соціально-культурних умов міста. Психологічне напруження у таких студентів збільшується ще й через те, що вони відриваються від рідної домівки, мають пристосовуватися до життя в гуртожитку чи на приватній жилплощі, що її винаймають, їм тепер необхідно навчитися розподіляти власний бюджет, вирішувати без допомоги батьків численні побутові проблеми.

Будь-яка адаптація, а особливо адаптація до “нового життя” першокурсників, викликає напруження, призводить до стресового стану. А оскільки серед студентів не всі вміють і можуть долати стрес, а також враховуючи ту обставину, що серед них є люди з слабкою нервовою системою, особи, що є емоційно нестабільними, чи навпаки, занадто інертні, ті, що важко сприймають нове та звикають до нього, – все це потребує від куратора психологічних знань і вмінь для того, щоб процес адаптації студента пройшов успішно і не став причиною депресії чи соматичної хвороби. Тут куратору потрібно підтримувати контакт з фахівцями-психологами, звертаючись до психологів-консультантів чи викладачів психології за допомогою у вирішенні особливо важких проблем.

Психологічного супроводу потребує також робота зі студентською групою в цілому. З психології відомо, що, як і людина, соціальна група має певні психологічні особливості. Назвемо деякі з них, на які в першу чергу має звернути увагу куратор групи першокурсників.

На першому курсі, в перші місяці навчання, в групі тільки починає формуватися певна неформальна структура, формуються деякі цінності і норми, формується позитивний чи негативний психологічний клімат. Це, мабуть, найважчий і, в той же час, найвідповідальніший період в діяльності куратора. Ситуація ускладнюється тим, що сам куратор має адаптуватися до своєї групи, пізнати і зрозуміти її, виробити певний стиль взаємодії – в ідеалі, відносини куратора і групи мають бути партнерськими, демократичними, він має завоювати довіру у студентів. В той же час ці стосунки не повинні перерости в панібратство, а тим більше, приводити до відсутності поваги, зверхнього ставлення до куратора, особливо у випадках, коли куратором стає молодий викладач чи аспірант. В цих випадках особливо важливо чітко визначити і тримати з групою і окремими студентами певну дистанцію. Куратору важливо мати в своєму арсеналі педагогічних впливів як методи заохочення, так і контролю, навіть покарання, які застосовуються у випадках, коли в групі виникає ситуація, що потребує жорсткого (але не жорстокого) підходу. Тобто, куратор, як керівник, має володіти як демократичним, так і, деякою мірою, авторитарним методом керування і вміти доречно їх використовувати.

Вже через деякий час в групі можна виявити неформальну структуру, виявити позитивних і негативних лідерів. Можна і потрібно дослідити рівень згуртованості групи, наявність чи відсутність поділу на угруповання. У випадку їх існування визначитися, якою мірою інтереси цих угруповань та їх лідерів збігаються чи не збігаються з загальними інтересами групи. Попередньо, звичайно, варто дослідити інтереси, систему цінностей групи. Всі ці дослідження  куратор може проводити, звернувшись по допомогу до фахівця-психолога.

Доречним може бути також дослідження соціально-психологічного клімату групи.

З соціальної психології відомо, що у випадку, коли відсутня грамотна і цілеспрямована робота з формування позитивного психологічного клімату, він формується стихійно, але не завжди це буде позитивний психологічний стан групи, що виникає, коли всі чи більшість із студентів поділяють загальнолюдські гуманістичні цінності та на їх основі виробляють адекватні норми і форми спілкування і взаємодії. Для цього потрібна досить довга, копітка і психологічно грамотна робота з групою, її формальним лідером – старостою (призначення якого теж має бути психологічно вивіреним) та неформальними лідерами групи, яких, зазвичай, буває декілька.

Кураторові потрібно також осмислено, свідомо вибудувати стосунки з чисельними структурами та підрозділами університету, починаючи з  деканату і директорату свого інституту, та з усіма організаціями та інституціями, що здійснюють і визначають напрямок навчальної й виховної роботи університету.