Центр культурології і виховання студентів (ЦК і ВС) – один із структурних підрозділів Інституту гуманітарно-педагогічних проблем (ІнГПП). В його структурі 8 навчально-художніх лабораторій-музеїв, оглядові екскурсії по яких проводяться співробітниками Центру.

“Меморіальний музей Федора Коновалюка (1890-1984 рр.)” був відкритий 12.11.1991 р., в експозиції якого представлено більше 150 живописних картин та мініатюр, особисті речі художника. Весь цей доробок майстра подарований університету дружиною художника Т. І. Мороз-Коновалюк. Мальовничі краєвиди Київщини та самого міста, портрети, живописні мініатюри, ілюстрації до творів української літературної класики, особливе місце серед яких належить “Катерині” (за твором Т. Шевченка) – всі вони являють собою незалежний, самобутній характер образотворчої мови талановитого художника. Творчість Ф. Коновалюка – важливе надбання українського малярства нашого часу.

Галерея “Сучасне Подільське мистецтво” була відкрита 26.12.1990 р. Сьогодні експозиція музею представлена художніми роботами реалістичного напрямку (живопис, графіка, іконописні твори, скульптура) та творами декоративно-ужиткового мистецтва. Чутливе спостереження та вміння тонко відчувати стан природи дозволяють кожному художнику давати яскраві образні характеристики явищам та предметам, уникаючи зайвого, через головне – колір, яким вони мислять, створюють власне світовідчуття та пізнають багатство навколишньої дійсності. Серед авторів чимало відомих мистецьких імен: народний художник України Андрій Чебикін (президент Академії мистецтв України);

народні художники України:

1. Михайло Чорний;
2. Аркадій Сорока;

заслужені художники України:

1. Ігор Синепольський;
2. Олексій Сидоров;
3. Володимир Смаровоз;
4. Володимир Оврах;
5. Олександр Ковальчук;
6. Олександр Назаренко;

заслужені діячі мистецтв України:

1. Леонтій Гринюк (голова ВОС НСХУ);
2. Федір Панчук (голова Вінницького осередку НСНМУ).

Багато живописних полотен належить художникам, членам Вінницької обласної організації НСХУ: Миколі Бондару, Аркадію Павлюку, Миколі Чулко, Олександру Назаренку, Олександру Рожкову, Михайлу Мігріну, а також вінницьким митцям та представникам подільського регіону: Валерію Гончаренку, Людмилі Сорочинській, Миколі Олійниченку, Віктору Грицині. Серед акварелістів твори Надії Багнюк, Олексія Янголя та Олександра Назаренка. Доповнюють живописну експозицію твори самодіяльних авторів: Тетяни Козирської, Володимира Козюка, Ірини Шпакович, Костянтина Степанівського, Олега Петрусенка. Серед чисельних робіт пейзажі, натюрморти, портрети, тематична картина. 

Серед напрямків декоративно-ужиткового мистецтва представлені: кераміка, гобелени, вишивка, різьба по дереву, витинанки, вироби з тополиного пуху, розпис на склі, петриківський розпис, флористика, холодний батик. Авторам цих творів (М. Дідківський, В. Оврах, Л. Філінська, Г. Данилюк, Т. Медяна, О. Ковальчук, О. Довбощук, В. Слободянюк, Д. Лукиянчик, Д. Власійчук, Л. Гринюк, О. Богомол, О. Городинська, Н. Ємець, Л. Соболь) вдалося органічно поєднати кращі народні традиції з власним світоглядом, непересічним мистецьким хистом.

“Музей сучасного Подільського мистецтва” авангардного напрямку, колекція якого свідчить про дієвість сучасного художнього процесу на Поділлі. Поєднання різних технік та стилів відтворюється як в живописних, так і в графічних роботах. Серед імен авторів – заслужений художник України Віктор Шпаковський, Михайло Бабій, Олександр Рожков, Олександр Шинін, Віктор Рибачук, Федір Панчук, Анатолій Шевченко, Олег Довбощук, Олексій Янголь, Юрій та Олена Кізімови.

“Зала скульптури” функціонує з жовтня 2000 р., її експонати є вагомою часткою сучасного Подільського мистецтва. Тут зібрані твори майже всіх представників вінницької скульптурної школи: Павло Левицький (1926 – 2000 рр.) – представник монументального напрямку, композиційної скульптури та творів малої форми; Ірина Довженко (1937 – 2008 рр.) – звертається переважно до портретного традиційного погруддя; Аркадій Павлюк (1925 р.н.) – художник різнопланових напрямків (живопис, графіка, скульптура), як скульптор полюбляє працювати з різними матеріалами (бетон, чавун, шамот, дерево, мармур); Володимир Смаровоз (1939 – 2009 рр.) – заслужений художник України, відомий як автор багатьох сучасних меморіальних пам’ятників на Вінниччині, станкових скульптур в традиційних матеріалах (бронза, алюміній, граніт, гіпс), організатор історико-мистецьких проектів (“Січові стрільці”); Анатолій Непорожній (1937 – 2003 рр.) – за фахом скульптор, але плідно займався графікою (переважно в техніці пастелі) та живописом. Пластичне моделювання його монументальних та станкових скульптурних образів (композиції, портрети, дрібна пластика, медальярство) витримано в єдиному стильовому просторі; Олександр Кривий (1949 – 2003 рр.) – займався художнім дереворізбленням та дерев’яною скульптурою, пізніше стверджує себе як автор багатьох станкових творів з різноманітного матеріалу, а саме: пісковик, мідь, алюміній, гіпс, пластилін та інші з використанням живописного тонування; Дмитро Кудлаєнко (1948 р.н.) – опираючись на народні традиції, створює галерею характерних образів за власним стилем, працюючи з доступним матеріалом – деревом та глиною.

Старовинна скульптура невідомого майстра “Св. Архангел Гавриїл” – поєднання витонченої пластики, гармонії та краси представленого біблійного образу.

“Зала народної ікони та декоративно-ужиткового мистецтва”. Наше суспільство поступово повертається до своєї багатовікової культури, бо є насущна потреба зберігати свої традиції та народні художні вироби як у теперішньому, так і в майбутньому часі.

Художник і збирач старожитностей Подільського краю Володимир Козюк має значну колекцію Подільської народної ікони, кераміки та сорочок, а також колекцію старовинних українських листівок. Він подарував нашому університету 14 ікон та декілька предметів побуту, які представлені в залі. Старовинні жіночі та чоловічі сорочки, рушники (с. Клембівка, с. Стіна), бубнівська кераміка (миски, глечики), писанки, старовинні засоби праці – все це довершує експозицію.

“Меморіальна зала родини художників Довженко”. Іриною Довженко за підтримки Вінницької обласної організації НСХУ було подаровано університету колекцію живопису свого чоловіка Анатолія Довженка (1932 – 1990 рр.), доньки Ольги Довженко (1963 – 1994 рр.) та власні скульптурні роботи, створені в різні роки. Доробок живопису родини Довженків представляють – портрети, пейзажі, тематичні картини, натюрморти, етюди. Кожен із членів талановитої мистецької родини – творча індивідуальність, професіонал із власними улюбленими художніми прийомами, ідеями та світобаченням. Натуралістичний стиль, внутрішня гармонія, нахил до монументалізації форм створюють галерею реалістичних, психологічних образів – все це об’єднує митців. Частина робіт художників знаходиться в навчальних аудиторіях та читальній залі ЦК і ВС.

Виставкова зала. За 19 років існування Центром культурології організовано і представлено глядачеві понад 160 художніх експозицій професійних та самодіяльних митців, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва Поділля, в тому числі – 16 виставок художньої творчості студентів ВНТУ. Зміна експозиції відбувається приблизно раз в півтора – два місяці. Кожна виставка презентується студентам, викладачам та співробітникам університету, які мають можливість безпосередньо зустрітись з автором виставлених творів.