1.3.2 Класифікація органічних реакцій за типом розриву хімічних зв’язків

Реакції гомолітичного (радикального) розриву хімічного зв’язку (го-моліз) супроводжуються утворенням вільних радикалів:

Вільний радикал – це незаряджена частинка, яка має неспарений еле-ктрон (одноелектронну атомну орбіталь):

– взаємодія компонентів у газовій фазі або при дії неполярних апро-тонних розчинників (ТГФ – тетрагідрофуран);

– ланцюгово-радикальний механізм прискорення, при якому один ініціатор може викликати безмежну низку хімічних перетворень;

– висока залежність хімічних перетворень від просторових ефектів.

Реакції гетеролітичного (йонного) розриву хімічного зв’язку (гете-роліз) супроводжуються утворенням йонів:

Для гетеролітичних реакцій є характерним:

– прискорення в присутності кислот або основ (кислотно-основний каталіз);

– проходження взаємодії в розчинах;

– відсутність впливу акцепторів (інгібіторів) вільних радикалів на швидкість реакції;

– критична залежність швидкості реакції від типу розчинника.

– реакції є моно- та бімолекулярними. Якщо в елементарній стадії реакції (послідовності взаємодії) бере участь одна молекула або частинка, то така реакція називається мономолекулярною, а якщо дві – то бімолеку-лярною. Молекулярність визначається тільки для окремої стадії реакції;

– з кінетичної точки зору реакції бувають першого та другого по-рядків. Порядок реакції визначається сумарним показником ступенів кон-центрацій реагуючих речовин в рівнянні, яка визначає загальну швидкість реакції. Якщо швидкість реакції залежить від концентрації лише одного компонента, то ми маємо реакцію першого порядку, якщо від концентрації двох реагуючих речовин – то маємо реакцію другого порядку.