Акрилати – acrylate. Естери акрілової кислоти загальної формули CH2= CH–COOR, де R – алкільний радикал Алкалоїди – alkaloid. Органічні сполуки природного, частіше рос-линного походження, до складу яких входить азот (анабазин, кодеїн, кока-їн, кофеїн, морфін, нікотин, ефедрин, папаверин тощо). Алкілування – alkylation. Реакція введення алкільного радикалу в молекулу органічної сполуки. Алкілсульфати – alkylsulfate. Алкілові естери сульфатної кислоти загальної формули RSO3H, де R – алкільний радикал Алкіни (ацетилени) – acetylene. Вуглеводні з потрійним зв’язком. Алкоголяти alcoholate– речовини, що утворюються при взаємодії спирту з активними металами Альдольна конденсація – aldol condensation. Утворення альдолей внаслідок взаємосполучення двох молекул альдегідів. Амінокислоти – amino acids. Карбонові кислоти, в яких є одна або декілька аміногруп. Аніліди – anilide. Похідні органічних кислот, у яких гідроксильна група заміщена залишком ароматичного аміну: RC(=δ)NHAr, де R–аліфатичний, а Ar – ароматичний радикали. Антисептики – antiseptic. Речовини, які припиняють розвиток шкі-дливих організмів у деревині, тканинах, шкірі, пластмасах, харчовій про-дукції та медицині. Амфотерність – amphoterism. Здатність деяких сполук виявляти за-лежно від умов як кислотні, так і основні властивості. Арил – aryl. Загальна назва одновалентних радикалів ароматичного ряду із скороченим позначенням Ar. Ароматичні вуглеводні – aromatic hydrocarbons. Клас органічних сполук, що містить у своєму складі бензенові ядра із різними замісниками. Ароматичні системи – aromatic systems. Циклічні сполуки, які ма-ють спільну супряжену систему, що відповідає правилу Хюккеля. Асиметричний атом – asymmetric atom. Атом багатовалентного (найчастіше чотиривалентного атома карбону), який безпосередньо сполу-чений з різними атомами або атомними групами. Ацилювання – acylation. Реакція заміщення Гідрогену в органічних сполуках на ацильний радикал. Ацетатне волокно – acetate fibre. Штучне волокно, яке виробляють з ацетилцелюлози. Бекмана перегрупування – Beakman's regrouping. Перегрупування оксимів в аміди кислот під дією кислотних дегідратуючих агентів (PCl5, H2SO4, олеум). Валентність – valency. Здатність атомів хімічних елементів утворю-вати хімічні зв’язки з атомами інших елементів. Відновлення - reduction. Реакція приєднання електронів атомами або йонами, що супроводжується зниженням їх ступеня окиснення. Водневий зв'язок – hydrogen bond. Сполучення за допомогою ато-ма двох атомів різних молекул (внутрішньо молекулярний зв'язок), який виникає між атомами Оксигену, Нітрогену, Флуору, рідше – Хлору, Суль-фуру. Вуглеводи – carbohydrates. Органічні сполуки, склад яких відпові-дає загальній формулі . Вулканізація – vulcanization. Технологічний процес перетворення сирого каучуку в гуму нагріванням його з сіркою або іншими реагентами, які утворюють хімічні зв’язки між макромолекулами каучука. Вюрца реакція Wurtz reaction – утворення парафінів під час дії ме-талічного натрію на галогеналкіли (Ш.А. Вюрц, 1855 р.) Галогенпохідні вуглеводнів – halogen derivative hydrocarbons. Похідні вуглеводнів, у яких один або декілька атомів Гідрогену заміщені на атом галогену. Гексахлоран (гексахлорциклогексан) – hexachloran. Токсичний ін-сектицид, який заборонений до виробництва та застосування; входить в "чорну дюжину" найбільш токсичних речовин. Гербіциди – herbicide. Хімічні препарати (або їх комбінації), які ви-користовують для боротьби з небажаною рослинністю. Гетеролітичні і гомолітичні реації – heterolytic and homolytical re-actions. Реакції, що відбуваються з розривом ковалентного зв’язку, під час якого електронна пара, яка утворює цей зв'язок, або залишається цілком біля одного з атомів (гетеролітичне розщеплення), або розривається і не-спарені електрони переходять до кожного з атомів, утворюючи радикали (гомолітичне розщеплення). Гетероциклічні сполуки – heterocyclic compound. Органічні сполу-ки циклічної будови, які,містять у кільцях, кім атомів Карбону, атоми ін-ших елементів (N, O, S та інші). Гідратація – hydration. Реакція приєднання молекул води до моле-кул або йонів. Дегідратація – dehydration. Реакція відщеплення молекул води від молекул органічних або неорганічних сполук. Діазотування – diazotization. Взаємодія між ароматичним аміном і нітритною кислотою при наявності надлишку мінеральної кислоти, внаслі-док чого утворюється ароматична діазосполука. Екологія – ecology. Наука, яка вивчає взаємовідносини живих орга-нізмів (людини, тварини, рослинного світу) з навколишнім середовищем (літосферою, гідросферою та атмосферою). Ідентифікація – identification. Встановлення тотожності досліджу-ваної сполуки із сполукою відомої будови різними методами фізичного і хімічного аналізу. Ізо – iso. Приставка, яка вказує на розгалуження в карбоновому ске-леті органічної речовини. Ізомерія – isomerism. Явище, при якому різні сполуки, що мають однаковий якісний і кількісний склад, відрізняються своїми власивостями. Карбоксильна група – carboxyl group. Функціональна група –С(=О)ОН, яка входить до складу органічних карбонових кислот. Карбонільна група – carbonyl group. Функціональна група =С(=О), яка входить до складу органічних альдегідів та кетонів. Каталізатори - catalyst. Речовини, які впливають на швидкість хімі-чних реакцій. Мила – soap. Солі вищих жирних, нафтенових і смоляних кислот, головним чином пальмітинової, стеаринової та олеїнової кислот. Навколишнє середовище – environment. Під навколишнім середо-вищем, як правило, розуміють земну кору з біосферою і космічним прос-тором, які оточують Земну кулю і впливають на всі життєві процеси. До складу біосфери входять всі живі організми, в тому числі тварини, росли-ни, мікроорганізми, а також всі залишки цих організмів, які померли і про-ходять різні стадії розкладу та перетворення в найпростіші органічні та не-органічні сполуки. Сюди ж входить атмосфера, гідросфера та грунти. Нейтралізація – neutralization. Реакція між кислотою і основою, внаслідок якої утворюється сіль і вода. Нітрування – nitriding. Реакція введення нітрогрупи –NO2 в моле-кулу органічної речовини під дією нітратної кислоти, діоксиду нітрогену або інших нітруючих агентів. Олефіни (алкени) – olefins (ethylenes). Вуглеводні у молекулах яких атоми Карбону сполучені між собою одним подвійним зв’язком. Парафіни (алкани) - alkanes. Вуглеводні, у молекулах яких атоми Карбону не утворюють циклів і з’єднані між собою лише -зв’язками. Пікринова кислота – picric acid. 2,4,6-Тринітрофенол, широко ви-користовують як вибухову речовину під назвою мелініт, ліддит, шимозе. Пірометр – pyrometer. Прилад для вимірювання високих темпера-тур (понад 600 ºС). Поверхнево-активні речовини (ПАР) – surfactantt species. Речови-ни, що здатні адсорбуватись на поверхні поділу фаз і значно знижувати поверхневий натяг. Прикладом ПАР є мила (soap). Поліаміди – polyamides. Пластмаси на основі синтетичних високо-молекулярних сполук, які містять в основному ланцюгу амідну групу – С(=О) NH-. Полімеризація – polymerization. Реакція сполучення вихідних нена-сичених сполук (мономерів) у високомолекулярний продукт (полімер). Радикал – radical. Група атомів, яка переходить під час хімічних ре-акцій від однієї органічної сполуки до іншої без зміни. Сечовина – urea. Карбамід загальної будови H2N – C(=O) – NH2. Сульфохлорування – sulfochlorination. Реакція заміщення атома Гідрогену в органічних сполуках на сульфохлоридну групу . Сульфування – sulfonation. Реакція введення сульфогрупи прямо або опосередковано в органічну сполуку з утворенням зв’язку ≡ . Таутомерія – tautomerism. Зворотна ізомерія, при якій два або бі-льше ізомери легко перетворюються один в одного. Ферментація (бродіння) – fermentation. Процес розкладання орга-нічних речовин, переважно вуглеводів, на простіші сполуки під дією мік-роорганізмів. Функціональна група – functional group. Структурний фрагмент органічної молекули, який визначає її хімічні властивості. Функціональний аналіз – functional analysis. Сукупність фізичних і хімічних методів аналізу, якими якісно та кількісно визначають в органі-чних сполуках реакційноздатні (функціональні) групи. Хлорування – chlorination. Реакція введення хлору в неорганічні та органічні сполуки. Хроматографія – chromatography. Метод розділення і аналізу су-міші газів, пари рідини або розчинених речовин, що ґрунтується на різній сорбції компонентів суміші в динамічний умовах. Целюлоза – cellulose. Полісахарид, високомолекулярний вуглевод, який є головною складовою частиною оболонок рослинних клітин. Циклопарафіни – cycleparaffin. Вуглеводні циклічної будови, цик-ли який побудовані тільки з вуглеводневих атомів, сполучених між собою простими зв’язками. Чотирихлористий вуглець – fourchlorous carbon. Безбарвна, важ-ка, негорюча речовина, що застосовується як розчинник жирів, смол, кау-чуку тощо. Шифрові основи cypherous base – Азометанові основи загальної формули RR1C=NR2, (R=R1=H, Alk, Ar; R2= Alk, Ar). Янтарна кислота siccine acid – Представник гомологічного ряду двохосновних насичених кислот HOOCCH2CH2COOH, яку використову-ють для добування пластмас, смол, лікарський препаратів, для органічного синтезу, в аналітичній хімії. |