1. Сутність якої функції колективу полягає у задоволенні потреб працюючих: у спілкуванні, визнанні з боку оточуючих, приналежності до колективу, розвитку здібностей:

а) цільової;

b) соціально-інтегративної;

c) задоволення соціальних потреб.

2. Сукупність людей, яка об’єднана досягненням спільної суспільно-значимої мети, – це:

а) соціальне утворення;

b) трудовий колектив;

c) група.

3. Структура, яка відображає сукупність організаційно визначених груп та службових взаємовідносин їх членів у відповідності зі штатним розкладом, називається:

а) формальною;

b) неформальною;

c) штатною.

4. Сукупність неформальних груп, організаційно не оформлених, які утворюються переважно спонтанно, уже в процесі заповнення штатного розкладу, та грунтуються на міжособистісних емоційно-психологічних відносинах між членами колективу, відображає структуру:

а) формальну;

b) неформальну;

c) штатну.

5. Функція, яка полягає у здійсненні впливу колективу на поведінку його членів, у згуртуванні, формуванні цінностей, соціальних норм поведвнки та організаційної культури, називається:

а) цільовою;

b) соціально-інтегративною;

c) задоволення соціальних потреб.

6. Кількість стадій, що їх можна виділити у становленні колективу:

а) дві;

b) три;

c) п’ять.

7. Здатність людини впливати на діяльність групи, взаємодіяти з усіма її членами та вести її до досягнення мети – це:

а) лідерство;

b) героїзм;

c) повноваження влади.

8. Емоційний настрій, який віддзеркалює систему взаємовідносин та стосунків між членами колективу, являє собою:

а) суспільно-психологічний клімат;

b) соціально-психологічний клімат;

c) організаційну культуру.

9. Людина, якій притаманна здатність вносити пропозиції, ідеї, проявляти починання, залучати людей до справи власним прикладом, є:

а) лідером- організатором;

b) лідером-ініціатором;

c) емоційним лідером.

10. Єдність поведінки членів колективу, що грунтується на спільності інтересів, цінностей та норм поведінки, характеризує його:

а) злагодженість;

b) законність;

c) завершення розвитку