1. Сутність якої функції колективу полягає у задоволенні потреб працюючих: у спілкуванні, визнанні з боку оточуючих, приналежності до колективу, розвитку здібностей:
а) цільової;
b) соціально-інтегративної;
c) задоволення соціальних потреб.
2. Сукупність людей, яка об’єднана досягненням спільної суспільно-значимої мети, – це:
а) соціальне утворення;
b) трудовий колектив;
c) група.
3. Структура, яка відображає сукупність організаційно визначених груп та службових взаємовідносин їх членів у відповідності зі штатним розкладом, називається:
а) формальною;
b) неформальною;
c) штатною.
4. Сукупність неформальних груп, організаційно не оформлених, які утворюються переважно спонтанно, уже в процесі заповнення штатного розкладу, та грунтуються на міжособистісних емоційно-психологічних відносинах між членами колективу, відображає структуру:
а) формальну;
b) неформальну;
c) штатну.
5. Функція, яка полягає у здійсненні впливу колективу на поведінку його членів, у згуртуванні, формуванні цінностей, соціальних норм поведвнки та організаційної культури, називається:
а) цільовою;
b) соціально-інтегративною;
c) задоволення соціальних потреб.
6. Кількість стадій, що їх можна виділити у становленні колективу:
а) дві;
b) три;
c) п’ять.
7. Здатність людини впливати на діяльність групи, взаємодіяти з усіма її членами та вести її до досягнення мети – це:
а) лідерство;
b) героїзм;
c) повноваження влади.
8. Емоційний настрій, який віддзеркалює систему взаємовідносин та стосунків між членами колективу, являє собою:
а) суспільно-психологічний клімат;
b) соціально-психологічний клімат;
c) організаційну культуру.
9. Людина, якій притаманна здатність вносити пропозиції, ідеї, проявляти починання, залучати людей до справи власним прикладом, є:
а) лідером- організатором;
b) лідером-ініціатором;
c) емоційним лідером.
10. Єдність поведінки членів колективу, що грунтується на спільності інтересів, цінностей та норм поведінки, характеризує його:
а) злагодженість;
b) законність;
c) завершення розвитку