10.3 Склад та обсяг вишукувань

За складом інженерно-геологічні вишукування є комплексними і включають види робіт, які направлені на вивчення геологічної будови, стану та властивостей ґрунтів, гідрогеологічних умов, інженерно-геологічних процесів і явищ, а також на розроблення основних видів прогнозів - пошукового і нормативного.

Види та обсяги інженерно-геологічних робіт визначають залежно від:

- ступеня інженерно-геологічної вивченості території;

- цільового призначення вишукувань;

- складності геологічних умов;

- наявності ґрунтів із особливими властивостями;

- глибини залягання та режиму підземних вод;

- зони активної взаємодії з геологічним середовищем;

- рівня відповідальності будівель і споруд.

До складу комплексних інженерно-геологічних вишукувань входять такі види робіт:

- оцінка вивченості території;

- рекогносцирувальне обстеження; геофізичні роботи;

- бурові та гірничопрохідницькі роботи;

- геотехнічні вишукування, які включають лабораторні та польові дослідні роботи;

- гідрогеологічні вишукування;

- стаціонарні спостереження;

- вивчення інженерно-геологічних процесів і явищ;

- камеральне оброблення матеріалів.

Для оцінки вивченості території виконують пошук та вивчення фондових і архівних матеріалів, що містять відомості про структурно-тектонічні особливості території, орографію та гідрографію, геологічну будову, властивості ґрунтів, гідрогеологічні умови, інженерно-геологічні процеси та досвід будівництва, а також інші відомості, які дозволяють зробити оцінку складності інженерно-геологічних умов, ступеня їх вивченості і розробити програму подальших вишукувальних робіт.

Попередню оцінку складності інженерно-геологічних умов і вивченості території наводять у програмі виконання робіт (технічному приписі).

Рекогносцирувальне обстеження території включає огляд ділянки планованої забудови та прилеглої території (у т.ч. опис відслонень, водотоків і виходів підземних вод, ознак прояву інженерно-геологічних процесів, візуальне обстеження існуючої забудови), а також результати опитування населення (працівників підприємства).

Рекогносцирувальне обстеження проводять за попередньо наміченими маршрутами (обстеження може бути суміщеним із маршрутними спостереженнями), а результати наносять на топографічну основу.

Маршрутні спостереження включають описання та картування відслонень та індикаторів інженерно-геологічних процесів, уточнення меж геоморфологічних елементів і екзогенних форм рельєфу, замірювання елементів залягання гірських порід у відслоненнях, оцінювання ефективності інженерної підготовки території, уточнення доступності та умов проведення польових робіт.

Геофізичні роботи виконують з метою визначення структурно-тектонічної будови, меж розповсюдження та потужності ґрунтів різного літологічного складу і стану, властивостей ґрунтів, рівнів підземних вод, напрямку та швидкості водного потоку, виявлення інженерно-геологічних процесів і геофізичних аномалій, а акож для сейсмічного мікрорайонування.

Геофізичні роботи виконують у комплексі з гірничопрохідницькими, геотехнічними та гідрогеологічними роботами або передують їм.

Бурові та гірничопрохідницькі роботи виконують для отримання інформації про склад ґрунтів і умови їх залягання, глибину залягання ґрунтових вод та інших водоносних горизонтів, наявність напору та особливості рівневого режиму; відбору зразків ґрунтів і проб води для лабораторних випробувань; виконання польових досліджень властивостей ґрунтів; обладнання системи спостережень за компонентами геологічного середовища; встановлення меж прояву інженерно-геологічних процесів.

Розміщення, кількість і глибину гірничих виробок (закопуш, розчисток, канав, шурфів та дудок, свердловин) призначають виходячи з необхідності повного та достовірного відображення інженерно-геологічних умов ділянки (майданчика) будівництва залежно від складності інженерно-геологічних  умов і конструктивних особливостей проектованих будівель (споруд).

Гірничі виробки розміщують по контурах і (або) осях проектованих будівель та споруд. Крім того, у місцях різкої зміни навантажень на фундамент, глибини їх закладання, висоти споруд, а також на межах різних геоморфологічних елементів необхідно розміщувати додаткові виробки.

За необхідності вивчення сфери взаємодії проектованих будівель і споруд з геологічним середовищем, існуючою забудовою, а також за наявності небезпечних процесів необхідно розміщувати додаткові виробки за межами контуру проектованої будівлі (споруди).

Мінімальну кількість гірничих виробок у межах контурів кожної будівлі (споруди) і відстань між ними визначають із урахуванням раніше пройдених виробок та суміжних (якщо проектується група будівель та споруд) згідно з табл. 10.1

Для оконтурення невитриманих у плані лінз і прошарків сильно стискуваних ґрунтів або неоднорідних ґрунтів (торф, мул, елювіальні, техногенні ґрунти та ін.), при вивченні тектонічних порушень, виявленні карстових порожнеч і площин ковзання зсувних тіл, встановленні меж розвитку небезпечних геологічних процесів і явищ, а також при розміщенні виробок під окремі фундаменти (опори) допускається встановлювати відстані між виробками менше ніж 20 м.

Гірничі виробки проходять з метою:

- виявлення геологічного розрізу та умов залягання ґрунтів;

- відбору зразків ґрунтів та проб води для лабораторного вивчення (з ґрунтів основних літологічних видів);

- польових досліджень властивостей ґрунтів;

- дослідження водного та температурного режиму ґрунтів;

- виявлення та оконтурення зон проявлення фізико-геологічних процесів.

Таблиця 10.1 - Мінімальна кількість гірничих виробок у межах контурів будівлі (споруди) і відстань між ними

Категорія складності інженерно-геологічних умов	Відстань між гірничими виробками (м) - у чисельнику; мінімальна кількість (шт.) - у знаменнику
	Рівень відповідальності будівель та споруд
	I	II	III
I (прості)	75-50 не менше 3	100-75 не менше 3	100-75 1-2
II (середньої складності)	40-30 не менше 4-5	50-40 не менше 3	50-40 1-2
III(складні)	25-20 не менше 4-5	30-25 не менше 3	30-25 не менше 3
Примітка. Максимальні відстані між виробками треба приймати для будівель та споруд малочутливих до нерівномірних осідань, мінімальні - для чутливих.

Проектувальник повинен ураховувати, що інженерно-геологічні вишукування на ділянках розвитку несприятливих фізико геологічних процесів та явищ, як правило, повинні супроводжуватись стаціонарними спостереженнями з метою вивчення динаміки їхнього розвитку. Крім цього, повинні виконуватись спеціальні дослідження ґрунтів для оцінки можливих змін їхніх властивостей внаслідок протікання цих процесів. Так, у районах розвитку карста вивчається петрографічний та хімічний склад ґрунтів, їхня розчинність у воді та швидкість розчинення, вміст  вуглекислоти (впливає на швидкість розчинення карбонатів), склад та стан заповнювача карстових порожнин.