10.4
Вплив різних факторів на обсяг та зміст інженерно-геологічних вишукувань
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
На обсяг та вміст інженерно-геологічних вишукувань, як уже відзначалось у попередньому параграфі, впливає ступінь вивченості району, складність геологічної будови, конструкція споруд та ін. Зупинимось більш детально на деяких з указаних факторів. Великий вплив на обсяг вишукувань чинять глибина та густота гірничих виробок. Глибина проходки повинна призначатися, виходячи з розрахункової глибини зони стисливості основ споруд, які наводяться у завданні на вишукування із заглибленням нижче межі зони стисливості на І - 2 м (тобто нижче сфери взаємодії будинків та споруд з геологічним середовищем). Коли на будівельному майданчику залягають специфічні за складом та станом ґрунти (мули, просадкові, заторфовані, насипні, пухкі піски, засолені, набухаючі), то необхідно гірничі виробки проводити на повну глибину залягання цих ґрунтів. На ділянках, де протікають несприятливі фізико-геологічні процеси та явища, гірничі виробки необхідно проходити не менше ніж на 5 м нижче зони активного розвитку цих процесів - поверхні сковзання зсувних тіл, можливої глибини карстоутворення, поверхні поділу рухомого та нерухомого тіла обсипу. Якщо в межах розрахункової глибини зони стисливості залягають скельні ґрунти, то виробки слід проходити до глибини на 2 м нижче покрівлі слабовивітрілих ґрунтів або підошви фундаменту при його закладенні в скельному масиві. При відсутності у проектувальника до моменту видачі технічного завдання на вишукування даних про глибину зони стисливості глибина проходки призначається в залежності від типів фундаментів та діючого навантаження (табл. 10.2).
Таблиця 10.2 - Рекомендована глибина гірничих виробок при зведенні будівель із різними основами
При вишукуваннях під плитний тип фундаменту (ширина фундаменту більше 10 м) глибину гірничих виробок встановлюють розрахунком, а за відсутності необхідних даних глибину виробок приймають рівною половині ширини фундаменту, але не менше 20 м для нескельних ґрунтів. Відстань між виробками повинна бути не більше 50 м, число виробок під один фундамент - не менше трьох. Для пальових фундаментів глибина проходки виробок визначається не менше 5 м нижче проектної глибини занурення паль. Необхідність висвітлення геологічної обстановки з достатньою повнотою при проектуванні інженерних споруд підтверджується будівельною практикою. Численні аварії, що виникли внаслідок порушення цієї вимоги, виразно свідчать про це. Але звідси не випливає необхідність закладання на будівельних майданчиках в усіх випадках занадто великої кількості виробок до того ж великої глибини. Необхідно дотримуватись принципу, що проходка розвідувальних свердловин повинна забезпечувати розкриття місцевої геологічної обстановки. Це стосується і обсягу польових та лабораторних досліджень властивостей ґрунтів. Так, фізичні характеристики ґрунтів визначають, як правило, лабораторними методами. Польові методи (зондування, радіоактивний каротаж та ін.) застосовують, якщо відбір зразків утруднений або практично неможливий. Характеристики міцності також визначають переважно лабораторними методами. Польові методи застосовують у тих випадках, коли трудно відібрати зразки з непорушеною структурою або грунт містить велику кількість крупноуламкових включень. Деформаційні характеристики ґрунтів слід визначати переважно польовими методами. Лабораторні методи застосовуються з метою скорочення обсягу польових досліджень (із-за їхньої дорожнечі), якщо є графіки (таблиці) переходу від лабораторних даних до польових. На практиці, внаслідок дорожнечі та трудомісткості, польові методи визначення механічних характеристик різко обмежуються. У цьому разі повинна бути виконана максимальна кількість визначень лабораторними методами з тим, щоб польовим дослідженням відводилась роль контрольних визначень. Численні визначення в лабораторії дозволяють зробити статистичну оцінку даних. Основні фактори, які визначають склад досліджень ґрунтів, що входять у загальний комплекс, такі : - особливості ґрунтових умов; - тип вибраного фундаменту; - клас відповідальності споруд; - конструктивні особливості споруд. Складність геологічної будови, та гідрогеологічних умов визначається ступенем неоднорідності порід, наявністю та характером тектонічних порушень, розповсюдженням слабких порід або таких, що змінюються під впливом споруд та води, розвитком і характером геологічних процесів, наявністю підземних вод. В умовах складної геологічної будови обсяг інженерно-геологічних робіт може бути дуже значним, тоді як у районах розповсюдження потужних товщ однорідних порід, тобто в умовах простої геологічної будови, цей обсяг може бути зведений до мінімуму. Про ступінь складності геологічної будови можна дізнатися з літературних та архівних джерел, за результатами рекогносцирувального обстеження. При вишукуваннях для будівництва споруд І класу дослідження повинні проводитись з використанням повного комплексу методів відповідно до вибраних типів фундаментів та ґрунтових умов, включаючи самі точні і дорогі види польових досліджень. Для споруд ІІ класу склад досліджень у значній мірі зазначається конструктивними особливостями споруд. Для будинків та споруд ІІІ класу обмежуються переважно проведенням лабораторних досліджень ґрунтів та зондуванням. Під конструктивними особливостями споруд розуміють їхню висоту, розміри в плані, наявність або відсутність зосереджених навантажень на основи, чутливість до нерівномірних деформацій. Будинки та споруди в залежності від їхніх конструктивних особливостей та технологічного режиму експлуатації чинять різний за інтенсивністю та мінливістю з глибиною вплив на породи основ. Відповідно до цього і ступінь детальності вивчення геологічної будови, що визначається густотою розташування розвідувальних виробок та їхньою глибиною, не може не залежати від особливостей споруд, що проектуються. За інших рівних умовах будівництву споруд, малочутливих до нерівномірних деформацій, передує менший обсяг інженерно-геологічних досліджень, ніж будівництву споруд, чутливих до такого роду деформацій. Перед будівництвом споруд, що чинять динамічний тиск на ґрунти основ, інженерно-геологічні дослідження проводяться в більшому обсязі, ніж перед будівництвом будинків та споруд з статичним навантаженням. При будівництві підземних споруд великого значення набувають дані про підземні води та матеріали, що характеризують стійкість укосів.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||