7.5.2 Водно-льодовикові та озерно-льодовикові відклади

Внаслідок розтавання величезних мас льоду, що складали льодовик, з'являлись потужні потоки води, які розмивали морени. При переносі уламкового матеріалу водою відбувалось звичайне для водних потоків сортування частинок за їх крупністю. Там, де швидкість течії потоків зменшувалась, уламковий матеріал випадав у вигляді осаду. Таким шляхом відбувалось утворення флювіогляціальних відкладів (лат. "флювіус" - потік, "гляціаліс" – льодяний). Геологічний індекс “fg”.

Водно-льодовикові відклади попереду краю льодовика утворюють великі поля, що простягаються до валу кінцевих морен. У материкових льодовиків вони складені на великій площі піщано-глинистими та піщаними відкладами і називаються зандровими (нім. "зандро" – піщані) полями. З водно-льодовиковими потоками пов'язують утворення горбистоподібних звивистих гряд - оз, витягнутих у напрямку руху льодовика і хаотично розкиданих біля краю льодовика пагорбків, складених горизонтально-шаруватим матеріалом, обробленим водою. Ці пагорбки називають камами.

Широко розповсюджені флювіогляціальні відклади - покривні суглинки. Вони покривають усі утворені раніше льодовикові відклади. За складом, будовою та забарвленням вони нагадують лес, але відрізняються від нього великим вмістом глинистих частинок, меншою пористістю, наявністю в деяких випадках шаруватості, а також присутністю, інколи, в їх товщі прошарків піску та гравію.

Одним із видів водно-льодовикових відкладів є стрічкові глини, які утворились у замкнутих прильодовикових озерах і тому їх також називають лімно-гляціальними відкладами. Геологічний індекс “lg”. Для них характерне чергування тонкопіщаних та мулистих шарів. Така будова може бути пояснена тим, що із уламкового матеріалу, що приноситься в озеро влітку, пісок випав швидше, а глинисті частинки тривалий час залишались у зваженому стані, їхнє повне осідання ставало можливим тільки взимку, після появи льодового покриву озера.

Крупнозернисті (піщані, гравійні і т.д.) флювіогляціальні відклади і покривні суглинки за будівельними властивостями практично не відрізняються від наведених вище аналогічних за складом алювіальних відкладів.

Стрічкові глини мають невелику міцність , значну деформативність і яскраво виражену анізотропію властивостей у горизонтальному та вертикальному напрямках.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Назвіть основні природні фактори, які викликають екзогенні геологічні процеси.

2. Що таке вивітрювання, яка його природа і як воно перетворює гірські породи?

3. Що таке елювій, які його будівельні, властивості?

4. Яку геологічну роботу виконує вітер, яке вона має значення для будівництва різних споруд і як борються з рухомими пісками?

5. Назвіть основні еолові відклади, їхні будівельні властивості.

6. Руйнівна робота текучих вод. Як борються з ростом ярів, береговими підмивами?

7. Що таке делювій, який його склад, як він утворюється?

8. Що таке селі, де вони бувають? Будівельні властивості пролювію.

9. Типи річкових долин. Процеси їх утворення та будова.

10. Види річкового алювію, його будівельні властивості.

11. Що таке морська абразія? Засоби боротьби з підмивом берегів.

12. Види морських відкладів, їхні будівельні властивості.

13. Як поділяються і де розповсюджені льодовикові відклади різного походження?

14. Які форми рельєфу складають моренні та водно-льодовикові відклади? Їхні будівельні властивості.

15. Види озерно-льодовикових відкладів.

16. Відклади озер і боліт, їхні будівельні властивості.