7.5.1 Льодовикові відклади

Руйнівна робота льодовиків. Навіть невеликі за потужністю льодовики (100 м) давлять на земну поверхню з інтенсивністю 980 кПа (98 т/м²). Потужні льодовики кришать і здрібнюють гірські породи свого ложа.

Руйнівну роботу льодовика посилюють захоплені ним уламки. За допомогою уламків він розтирає, шліфує поверхні гірських порід, залишає на них льодовикові борозни, подряпини, рубці довжиною до декількох метрів і шириною до декількох сантиметрів. Якщо льодовик зустрічає на своєму шляху крихкотілі гірські породи, він їх виорює. Спускаючись річковими долинами, льодовик перетворює ерозивні гірські долини в льодовикові коритоподібної форми.

Транспорт і акумуляція. Уламковий матеріал, що переміщується і відкладається льодовиком, називається мореною. Виділяють донні (нижні), поверхневі та внутрішні морени, в гірських льодовиках ще серединні та бокові. Донні морени розташовуються по підошві льодовика. Вони представлені продуктами підльодовикового вивітрювання та уламками, відірваними льодовиком від ложа при його русі. Оскільки матеріал, що несе льодовик, перетирається, то в донній морені поряд з крупними уламками містяться пилуваті та глинисті частинки. Для неї характерна велика щільність.

Внутрішні морени утворені уламковим матеріалом, що рухається в тілі льодовика. Поблизу краю льодовика внутрішня морена витоплюється, закриває поверхню льодовика - утворюється поверхнева морена.

У місцях закінчення льодовика відбувається накопичення матеріалу - кінцева морена. Чим триваліший строк стаціонарного положення льодовика, тим вищий вал кінцевої морени (до декількох десятків метрів). При відступі льодовика серединні, бокові, донні та внутрішні морени, зливаючись, утворюють основну морену, що має рівнинний або горбистий рельєф.

Морени називають ще льодовиковими або гляціальними (лат. ”гляціус” – лід), відкладами (геологічний індекс "g"). Це несортована суміш уламків різнорідного за крупністю матеріалу: глини або суглинки з щебенем та валунами. Найбільш часто зустрічаються моренна глина та валунні суглинки. Колір їх залежить від кольору порід, захоплених льодовиком. Ці породи не шаруваті, залягають нерідко у вигляді валів, горбів та інших неправильних форм. Потужність морен материкового четвертинного зледеніння від 2 до 35 м.

Будівельні властивості льодовикових відкладень. Різнозернистість льодовикових відкладень, за якої більш дрібні частинки заповнюють пори між більш крупними, обумовлює знижену їх пористість. Так, пористість валунного суглинка не перевищує 0,25...0,30, інколи знижуючись до 0,08-0,12. Порода зберігає ту щільність, яку вона набула під впливом значного тиску льоду. У зв'язку з цим морени мають велику міцність та малу деформативність, є надійними основами будинків та споруд.