3 РОЗРОБКА АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ КРЕСЛЕНЬ
Викреслюються поздовжні та поперечні осі, визначаються основні параметри промислових будівель, розміри прогонів та кроки колон. Встановлюються місця влаштування деформаційних швів. Деформаційні шви влаштовуються при перепадах висот сусідніх прогонів, при взаємно перпендикулярних прогонах та у випадку примикання багатоповерхової частини.
З урахуванням прив'язки до модульних осей наносять колони, підібрані за параметрами: висота прогону Н та його величина L, крок колон, вантажопідйомність крана Q. В торцях прогонів для кріплення стін необхідно передбачити колони торцевого фахверка з кроком 6 чи 12 м. Потім викреслюються стіни цеху. Матеріал, конструкція стін визначаються завданням або беруться залежно від району будівництва, особливостей технологічного процесу, температурного режиму будинку та кроку колон. Для забезпечення стійкості цегляних стін необхідний крок колон становить 6 м.
Положення та кількість віконних прорізів на плані беруть з урахуванням планувального рішення, яке уточнюється після світлотехнічного розрахунку та ув'язки з розрізами. Тип вікон ув'язується з урахуванням конструкції стіни та даними світлотехнічного розрахунку. Стрічкове засклення допускається використовувати тільки при обґрунтуванні. Тип засклення (одинарне, подвійне, потрійне) береться залежно від кліматичних умов району будівництва та температурного режиму в будівлі.
Для в'їзду автомобільного та залізничного транспорту проектують ворота, розташування та кількість яких повинна ув'язуватися з технологічним процесом. Для забезпечення протипожежних норм та евакуації число воріт необхідно брати не менше двох на будівлю і не менше одних на прогін. Відстань між воротами по периметру повинна бути не меншою 100 м.
Оскільки в більшості випадків технологічний процес розвивається вздовж прогону, то раціональніше ворота розташовувати в торцях прогонів. Вказується спосіб та напрям відкривання воріт, пандус, а також стояки залізобетонної рами воріт.
Проводяться осі підкранових шляхів, шляхів підвісного транспорту і виконується прив'язка їх до модульних осей. Викреслюються в умовних позначеннях підйомно-транспортне обладнання. Показуються сходи для підйому кранівника в кабіну крана.
При висоті цеху до карнизної частини більш як 10 м необхідно передбачити зовнішню пожежну драбину шириною 600 мм, через 200 м по периметру будівлі. Драбина повинна проходити по глухих ділянках стін.
Для забезпечення поздовжньої стійкості каркасу необхідно передбачити вертикальні зв'язки по колонах всередині кожного температурного блока.
На плані цеху слід показати стіни та колони адміністративно-побутового корпусу, а також входи з побутових приміщень в цех.
Аналогічно вирішується план багатоповерхової частини промислової будівлі. Для його зв'язку з одноповерховою частиною цеху необхідно передбачити технологічні прорізи або ворота. В багатоповерховому блоці необхідно передбачити не менше двох сходів з ліфтами. Кількість виходів залежить від категорії виробництва та ступеню вогнестійкості. Конструкторські особливості багатоповерхової частини розглядаються в розділі 4.
3.2 Плани адміністративно-побутових приміщень
Розробку планів побутових приміщень рекомендується вести в такій послідовності:
- Розрахунок побутових та адміністративних приміщень (див. п. 3.3);
- Компоновка планувальних рішень окремих блоків: гардеробних, душових, туалетів і т. д.
Компоновка санітарно-побутових та конторських приміщень по поверхах з урахуванням санітарно-гігієнічних та функціональних вимог.
Планувальні рішення санітарно-побутових та адміністративних приміщень необхідно виконувати згідно з ДБН 2.09.04-87 „Адміністративні та побутові будинки”. Як основні вихідні дані для проектування беруть такі величини:
- кількість працюючих у всіх змінах А (всього), в тому числі; А1 – чоловіків, А2 – жінок;
- кількість людей, що працюють в найчисельнішій зміні В (всього), в тому числі; В1 – чоловіків, В2 – жінок.
Якщо виробничий процес характеризується ознаками різноманітних груп, то якісний та кількісний склад гардеробного та сантехнічного обладнання слід брати за групою з найбільш високими вимогами, а спеціальні приміщення – за сумою вимог.
Приміщення та обладнання для знепилювання спецодягу і взуття слід передбачати при будь-яких процесах, що викликають забруднення спецодягу та взуття.
Гардеробні та зблоковані з ними душові, санвузли та інші приміщення санітарно-побутового обслуговування, що складають гардеробний блок, слід проектувати окремо для чоловіків та жінок.
До побутових відносяться такі загальні та спеціальні приміщення та облаштування: гардеробні, душові, санвузли, вмивальні, приміщення для особистої гігієни жінок, для відпочинку, кімнати для паління, манікюрні, обладнання питного водопостачання, приміщення ручних та ножних ванн, для прання, сушіння, знепилювання, знешкодження, хімічного очищення та ремонту робочого одягу та взуття, для обігріву працюючих, фотарії, інгаляторії, респіраторні, обладнання для миття рук та чищення взуття.
Ручні ванни передбачають для працюючих при виробничих процесах, пов'язаних з вібрацією, що передається на руки.
Склад та обладнання санітарно-побутових приміщень слід вибирати за таблицею 6.
Таблиця 6 – Склад та обладнання санітарно-побутових приміщень
3.3 Санітарно-побутові приміщення
Гардеробні та зблоковані з ними душові, переддушові, туалети та інші приміщення санітарно-побутового обслуговування, що складають гардеробний блок, слід проектувати окремо для чоловіків та жінок.
Гардеробні слід обладнати шафами глибиною 50 см. Ширину відділень шаф залежно від складу одягу необхідно брати рівними 25, 33 та 40 см. При окремому зберіганні верхнього одягу ширину шафи слід брати 25 см.
Приклади розташування гардеробних шаф в приміщеннях різної ширини показані на рис. 3.1. Ряди шаф бажано розташовувати перпендикулярно до зовнішніх стін так, щоб прохід між шафами відповідав розташуванню віконного прорізу. Відстань між фронтальними поверхнями шаф, що виходять в загальний прохід, необхідно брати 2 м. В окремих випадках відстань між рядами шаф може бути зменшена до 1,4 м.
Душові розташовують суміжно з гардеробними. Біля душових передбачаються переддушові, призначені для витирання тіла. Душові обладнують відкритими кабінами, що огороджені з трьох сторін.
Допускається до 20% кабін виконувати закритими. Душові не можна розташовувати біля зовнішніх стін (рис. 3.3). Душові кабіни слід розділяти перегородками висотою від підлоги 2,8 м. Розміри душових кабін в плані: відкритих – 0,9×0,9 м; закритих – 1,8×0,9 м, в тому числі місць для переодягання – 0,6×0,9 м. Ширина проходу між кабінами 1,5 м, між рядом кабін та стіною чи перегородкою 1,2 м. Площа переддушової приймається з розрахунку 0,7 м на одну душову сітку.
Умивальні слід розташовувати суміжно з гардеробними спеціальної одежі чи загальними гардеробними. Допускається розташування умивальників безпосередньо в гардеробних. Відстань між осями кранів не менше 0,85 м; між віссю крана крайнього умивальника та перегородкою не менше 0,45 м; між рядами умивальників – 1,8 м.
При гардеробному блоці слід передбачати вбиральню з кількістю приладів (унітазів), що дорівнює 1/100, комірчину для зберігання прибирального приладдя, приміщення для перебування обслуговуючого персоналу.
В багатоповерхових адміністративно-побутових приміщеннях гардеробні блоки рівної місткості необхідно розташовувати на поверхах, один над одним так, щоб використати загальні вертикальні санітарно-технічні комунікації.
Санвузли слід обладнувати унітазами в кабінах розміром 1,2×0,9 м, з висотою перегородок не менше 1,8 м (рис. 3.2). Двері кабін повинні відкриватися назовні. Чоловічий санвузол слід також обладнувати пісуарами в кількості, рівній числу унітазів. Відстань між осями пісуарів не менше 0,7 м.
Загальна кількість приладів, унітазів та пісуарів в чоловічому санвузлі приймають рівною В1/18, а кількість унітазів в жіночій В2/12.
Ширина проходу: між рядами кабін чи пісуарів 1,5 м; між рядом кабін чи пісуарів та стіною 1,8 м. Вхід у санвузлів передбачається через тамбур. В тамбурі слід розташовувати умивальники, по одному на чотири санітарних прилади.
Ці кімнати необхідно розташовувати окремо від санвузлів. Площа кімнати повинна бути 0,02В, але не меншою 6 м2 .
Напівдушові передбачають при виробничих процесах, пов'язаних зі значним тепловим випромінюванням. Кількість напівдушових приймається В/15.
3.3.7 Приміщення для обігріву чи охолодження
Ці приміщення слід передбачати при наявності відповідних несприятливих мікрокліматичних умовах. Площу приміщень визначають з розрахунку 0,1В. Мінімальна площа приміщення – 12 м2.
3.3.8 Приміщення для особистої гігієни жінок
Приміщення для особистої гігієни жінок розташовують суміжно з жіночими санвузлами зі входом з тамбура санвузла (умивальної). Приміщення повинно бути обладнано біде із змішувачем гарячої та холодної води, лавою для роздягання, тумбочкою для зберігання гігієнічних матеріалів. Кількість кабін в приміщеннях для особистої гігієни необхідно брати з розрахунку В2/75.
Рисунок 3.1 – Приклади розміщення гардеробних шаф: а – будівля з поздовжніми несучими стінами шириною 18 м; б – будівля з поперечними несучими стінами шириною 15 м
Рисунок 3.2 – Приклади планувальних рішень санвузлів: а, г, д – секції 6×6 м; б, в – секції 3×6 м
Рисунок 3.3 – Приклади планувальних рішень душових: а – типа санпропускника; б – звичайного типу; 1 – душова; 2 – переддушова; 3 – тамбур; 4 – комора; 5 – закрита душова кабіна
Рисунок 3.4 – Кімната особистої гігієни жінок
Медичні пункти передбачаються площею 12 м2 при 50<А<150 чол., або 18 м2 при 150<А<300 чол. Медичний пункт обладнується умивальником.
3.4 Приміщення громадського харчування
На підприємствах передбачають їдальні-доготовочні при В ≥ 200 чол.; їдальні-роздаточні при В <2 00 чол.; кімната прийому їжі при В < 30 чол.
Бажано їдальні розташовувати на першому чи найближчому до першого поверсі. Кількість посадових місць в їдальнях слід брати з розрахунку В/4.
Площа їдальні-роздаточної – 2,8n, де n – число посадових місць. Площа зали для відвідувачів в складі загальної площі їдальні – 2n.
Площа кімнати прийому їжі – 2n, але не менше 12 м2. Приклад планувального рішення їдальні на 50 посадових місць показано на рис. 3.4.
3.5 Приміщення культурного обслуговування та адміністративні
3.5.1 Зали загальних зборів
Зали зборів передбачають при В > 800 чол. Площу зали слід брати з розрахунку 0,27В (кількість місць 0,3В, площа на одне місце 0,9 м2). При залі зборів слід запроектувати санвузол.
3.5.2 Адміністративні приміщення
До них відносять приміщення управління та конструкторського бюро, інформаційно-технічного призначення, навчальних занять, громадських організацій.
Площа кабінетів (керівників підприємства, замісників керівника, керівників відділів) та їх кількість слід брати за завданням на проектування, але загальна площа кабінетів повинна складати не більше 15% загальної площі робочих приміщень.
При кабінетах керівників підприємств та їх замісників можуть передбачатися приймальні, але не більше 9 м2.
Площа кабінету охорони праці складає 24 м2.
До складу регламентованих нормами приміщень інформаційно-технічного призначення входять технічні бібліотеки, архіви, копіювально-розмножувальні служби, обчислювальні центри і т. д.
На підприємствах повинні передбачатися приміщення для навчальних занять площею 24-36 м2. Передбачаються також приміщення для громадських організацій загальною площею – 24 м2.
3.6 Об'ємно-планувальні рішення адміністративно-побутових приміщень
Розташування адміністративно-побутових приміщень (АПБ) на поверхах може бути різне. Рекомендується обрати каркасну конструктивну схему з трьома прогонами по 6 метрів, висотою в два поверхи з Н – 3,3 м. Довжина будинку приблизно дорівнює 36-42 м (рис. 3.6 та 3.7).
До виробничого корпусу приміщення АПБ можуть прилягати довгою та короткою сторонами або ж з'єднуватися за допомогою наземного чи надземного переходів.
В двоповерховому корпусі можна рекомендувати: на першому поверсі розташувати чоловічу та жіночу гардеробні; на другому поверсі адміністративні приміщення; або ж на першому поверсі чоловічі гардеробні, на другому жіночі гардеробні та адміністративні приміщення.
Важливо при виборі варіанта забезпечити: зручний, нормативний, функціональний зв'язок приміщень, блокування приміщень з мокрими процесами і розташування їх на нижніх поверхах.
Вирішивши розташування вхідних вузлів, сходових кліток, приступають до компоновки першого поверху. Приблизно в центрі побутових приміщень, з входом із цеху розташовують санвузол, блокуючи при цьому „Ч” та „Ж”. Із шлюзу жіночої вбиральні передбачається вхід в приміщення розміром 1,2×2,4 м для гігієнічного душу або кімнату особистої гігієни жінок (див. рис. 3.4 ). Біля санвузлів розташовують інші приміщення з вологим режимом: душові та переддушові, умивальні, ножні ванни. При розташуванні чоловічого та жіночого гардеробів на першому поверсі душові доцільно блокувати.
Рисунок 3.5 – Приклад планувального рішення їдальні на 50 посадових місць: 1 – зал з роздавальною; 2 – комора; 3 – охолоджувальна камера; 4 – контора; 5 – холодний цех, 6 – мийка столового посуду; 7 – кімната особистої гігієни; 8 – санітарний вузол; 9 – приміщення адміністрації; 10 – умивальна
Розташовують гардеробні спеціального і звичайного або вуличного одягу або загальні гардеробні. Ряди шаф зручно розташовувати торцевою частиною в сторону вікон, а прохід між торцями рядів шаф слід робити з темної сторони прибудованих побутових приміщень.
Якщо на другому чи інших поверхах розташовуються адміністративні приміщення, то слід взяти коридорну схему планувального рішення. Для зменшення площ, що не мають природного освітлення, коридор необхідно проектувати в прогони побутових приміщень зі сторони цеху.
Усі приміщення з вологим режимом (туалети, душові, умивальні), що розташовуються на другому поверсі, слід блокувати та розташовувати над відповідними приміщеннями першого поверху.
В зв'язку з тим, що довжина побутових приміщень повинна бути кратна 6 м, при проектуванні планів можуть вийти лишні, непередбачені розрахунком площі. В цьому випадку їх можна назвати резервними або використати для виробництва, забезпечивши безпосередній зв'язок з цехом. Необхідно врахувати можливість відхилення площ приміщень на 10 %. Не слід за рахунок їх збільшувати розміри душових, гардеробних, санвузлів, проходів, коридорів, розміри яких повинні бути тільки нормативними.
При розробці планів нерідко спочатку розташовують приміщення, а потім розмічають колони та вікна. При такій послідовності розробки планів перегородки попадають на вікна, обладнання – на колони. Тому доцільніше спочатку накреслити сітку колон, стіни, зробити розбивку вікон і лише потім приступати до компоновки планувального рішення.
3.7 Конструктивні розрізи
На плані цеху намічають лінію розрізів, які проходять через найбільш характерні місця для виявлення конструкцій будівлі. Побудову розрізів починають з нанесення модульних розбивних осей. Фундаменти на кресленнях розрізів не показуються. Зображаються фундаментні балки. Верх фундаментної балки знаходиться на відмітці мінус 0,03 м.
Викреслюють колони, несучі та огороджувальні конструкції покриттів, підбираючи ці конструкції за заданими параметрами.
Необхідність влаштування ліхтарів визначається світлотехнічним розрахунком, вимогами аерації або задається завданням. Розміри ліхтаря визначаються прогоном, кількістю та висотою віконних панелей, які розраховуються або беруться орієнтовно. Вибираючи профіль покриття, необхідно врахувати спосіб відвода атмосферних вод з покрівлі. Необхідно віддати перевагу внутрішньому водовідводу. Отвори для воронок внутрішнього водовідвода слід зміщувати від розбивочної осі на 450 мм.
Кількість ярусів вікон по висоті визначається світлотехнічним розрахунком. Низ віконних прорізів слід передбачати на висоті 1200 мм від підлоги, а верх не доводити до низу несучих конструкцій покриття на 600 мм. Засклення по висоті рекомендується переривати стіною висотою 1200, 1800 мм на рівні підкранової балки або при високих прогонах через 7,2 м. Ув'язуючи розрізи з планом, слід показати торцевий фахверк, парапетні ділянки торцевих стін, службові та пожежні сходи, мостові крани та підвісний транспорт і інші елементи, що попадають в розріз.
Необхідно викреслити вертикальні зв'язки, що забезпечують вертикальну жорсткість будинку та його елементів. В торцях прогонів на підкранових балках слід передбачити кранові упори.
3.8 Розріз по стіні
Виконують розріз по поздовжній стіні найвищого прогону. Порядок побудови розрізу та прийняті конструктивні рішення такі ж, як поперечного розрізу. Крім того, слід дати детальне рішення віконної обв'язки, кріплення до колони усіх конструкцій (стінових панелей, вікон, несучої конструкції покриття та підкранової балки), кріплення кранової рейки. Детально повинна бути пророблена карнизна частина (покрівля, водовідвід, оздоблення парапету) та фундаментний вузол.
3.9 Фасади
Фасади виконуються за розробленими раніше планами та розрізами. З планів на фасади переносять всі необхідні горизонтальні розміри: загальну довжину будівлі, ширину вікон, дверей, воріт. З розрізів на фасад переносять всі вертикальні розміри: висоту будинку та його окремих елементів, вікон, дверей і т. д.
Особливу увагу при викреслюванні фасадів слід приділити детальній проробці віконних рам, дверей та ліхтарів. Необхідно графічно виділити ті об’єми промислової будівлі, які виступають вперед для створення більш реальної картини фасаду. При значних розмірах плану промислової будівлі креслення фасаду можна виконати в масштабі 1:400 або 1:500.
В процесі розробки фасадів можуть мати місце деякі зміни розташування та розмірів окремих елементів. Всі зміни слід взаємно узгоджувати та вносити відповідні поправки та уточнення в раніше виконані креслення планів та розрізів.
Рисунок 3.6 – План першого поверху АПК
Рисунок 3.7 – План другого поверху АПК
Архітектура промбудівлі повинна бути вирішена в простих строгих формах, правильних пропорціях і виражати призначення будівлі (рис. 3.9).
Рисунок 3.8 – Конструктивний розріз промислової будівлі
При викресленні фасадів слід ретельно опрацьовувати рисунок віконних рам та дверних полотен, карнизну частину, мощення, козирки та інші елементи, що мають архітектурно-художнє та функціональне призначення.
3.10 План несучих елементів покриття та план даху
На плані покриття слід подати несучі та огороджувальні конструкції покриття та покриття ліхтарів, розташування отворів під воронки внутрішнього водовідводу. Кількість воронок внутрішнього водовідводу береться за розрахунковою площею водозбору 400-800 м2 покриття на одну воронку. При цьому максимальна відстань між воронками не повинна перевищувати 48 м. На плані даху слід показати профіль покриття з показом уклонів та пожежні драбини (рис. 3.10).
Рисунок 3.10 – Фасад А-Р
3.11 Архітектурно-конструкторські деталі
Після розробки основних креслень проекту викреслюються конструктивні деталі в кількості 5 - 6 штук. Конструктивні деталі повинні мати маркування, що відповідає знаходженню цієї деталі на плані чи розрізах.
Приступаючи до розробки креслень конструктивних деталей, попередньо слід виконати їх ескізи, що не були опрацьовані в ескізному рішенні проекту. Після вияснення конструктивних рішень і уточнення розмірів проводиться розмітка розташування конструктивних деталей на вільних місцях аркуша і їх кінцеве креслення.
Для детального опрацювання рекомендуються такі вузли та деталі:
- елементи плану цеху, рішення кутів, прив'язки;
- вузли кріплення несучих конструкцій покриття до колон;
- карнизний вузол з зовнішнім водовідводом. Необхідно звернути увагу на ув'язку робочих креслень деталей з основними кресленнями проекту, виконувати їх в масштабі, що забезпечує їх чітке та детальне зображення, супроводжувати усіма необхідними розмірами та текстовими характеристиками.
Рисунок 3.11 – План несучих елементів покриття та план даху